Галицько-Волинська держава 1 страница

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

 

 

Навчально-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

для студентів вищих медичних закладів освіти

ІІІ – ІV рівнів акредитації

 

Спеціальності:

7.110101 - Лікувальна справа

7.110104 - Педіатрія

7.110105 - Медико-профілактична справа

 

Івано-Франківськ

Р.

 

Навчально-методичний посібник складений співробітником опорної кафедри українознавства Івано-Франківського національного медичного університету старшим викладачем кафедри В. М. Левандовським/ За редакцією завідувача кафедри - д. філол.н., професора В. А. Качкана.

 

 

Рецензенти:

Докт. іст. наук., професор кафедри історії та політології Івано-Франківського

національного технічного університету нафти і газу Мандрик Я.І.

 

Канд. іст. наук, доц. кафедри історії та політології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Штанько Я.В.

 

Канд. іст. наук, доц. кафедри політології Інституту історії та політології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Геник М.А.

 

 

Рекомендовано до друку:

Ухвала кафедри 08 листопада 2010 року, протокол № 3.

Ухвала Циклової комісії ЦМК Івано-Франківського національного медичного університету від 15 листопада 2010 року, протокол № 2

ЗМІСТ

І. Пояснювальна записка
ІІ. Опис навчального плану
ІІІ. Тематичне планування
ІV. Форми контролю
V. Методичні рекомендації до семінарських занять ~ Докняжий період……………………… …………………..… ~ Українська держава Київська Русь………………………. ~ Галицько-Волинська держава……… ……………………. ~ Національно-визвольна війна українського народу з кін. XVI-серед.XVII ст. Україна у другій половині XVII-XVIIІ ст…………………………………………………………………. ~ Ідея української державності в суспільно-політичному житті України в кінXVIII-поч.XXст………………………………………….……............. ~ Національно-демократична революція в Україні. Становлення української національної державності (1917-1921 рр.)……………………………………………………….... ~ ЗУНР……………………………….……............................... ~ Україна в умовах комуністичного тоталітаризм. Україна в роки другої світової війни (1939-1945рр.)……………………………………..…………………. ~ Україна у післявоєнний період (друга половина 40-х – перша половина 80-х рр.)…….……………………………..… ~ Національно-державне відродження Укр….……………..
VI. Програмові вимоги до пмк
VIІ. Матеріали до вивчення. Курс лекцій.
VIІІ. База тестових завдань

 

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з «Історії України» для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІУ рівнів акредитації складена для спеціальностей 7.110.106 – Стоматологія; 7.110101 “Лікувальна справа”; 7.110104 “Педіатрія”; 7.110105 “Медико-профілактична справа” у відповідності до гуманітарної та соціально-економічної підготовки (освітньої орієнтації), затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 №239, експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.2005, № 52. Програма структурована на теми у відповідності з вимогами “Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” (наказ МОЗ України від 12.10.2004 р. № 492 та внесені зміни на підставі наказу МОЗ України

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма дисципліни структурована на теми. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними предмету (залікового кредиту).

«Історія України» як навчальна дисципліна спрямована на:

- розуміння і сприйняття української ідеї;

- сприяння розбудові державної незалежності;

- засвоєння національних цінностей: української культури, мови, прищеплення шанобливого ставлення до історичної пам’яті;

- військово-патріотичне виховання тощо.

Дисципліна структурована на 9 тем та завершується підсумковим модульним контролем*.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом навчального року.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є аудиторна та самостійна роботи студентів (СРС).

Теми розкривають проблемні питання відповідних розділів дисципліни:

1) розширення знань з історії України;

2) усвідомлення ролі і значення історичного минулого в духовній спадщині українського народу;

3) реабілітація видатних культурних, політичних, наукових діячів тощо.

 

Професійна спрямованість предмету полягає в тому, що кожен майбутній лікар в тій чи іншій мірі причетний до розвитку і зміцнення української державності. Він зобов’язаний дбати про зростання народонаселення, його здоров’я, відпочинок.

Вивчаючи історію української державності, студенти знайомляться з елементами медичної служби у кожній із них від найдавніших часів до сьогодення.

*Вищі медичні навчальні заклади України мають право вносити зміни до навчальної програми залежно від напрямків наукових досліджень, історико-культурних, екологічних особливостей регіону.

ІІ. Опис навчального плану з «Історії України»

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ	КІЛЬКІСТЬ ГОДИН, З НИХ	РІК, СЕМЕСТР	ВИД КОНТРОЛЮ
ВСЬОГО	Лекції	СЕМІНАРИ	СРС	1-й рік, І-ІІ семестри	Підсумковий модульний контроль
КРЕДИТІВ	3,0	0,33		1,67
ВСЬОГО ГОД

Примітка: 1 кредит ЕСТS – 30 год.

Аудиторне навантаження – 33%, СРС – 67%

ІІІ. Тематичне планування

№ теми	Назва теми	Кількість годин
Лекції	Семін. заняття	Самост. робота
1.	Вступ. Предмет і завдання курсу. Докняжий період	-
2.	Українська держава Київська Русь.
3.	Галицько-Волинська держава.
4.	Козацько-гетьманська держава
5.	Ідея української державності в суспільно-політичному житті України в кінXVIII-поч.XXст.	-
6.	Національно-демократична революція в Україні. Становлення української національної державності (1917-1921 рр.). ЗУНР.
7.	Україна в умовах комуністичного тоталітаризму Україна в роки другої світової війни (1939-1945 рр.)
8.	Україна у післявоєнний період (друга половина 40-х – перша половина 80-х років)	-
9.	Національно-державне відродження України (кінець 80-х – 90-ті роки)	-
10.	Підсумковий модульний контроль
Разом

ІV. Форми контролю

Конвертаційна шкала оцінки поточної успішності

Традиційні оцінки	Конвертація оцінок в бали
«5»
«4»
«3»
«2»

 

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну успішність при вивченні даного модуля, вираховуючи шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці „5”, на кількість семінарських занять у модулі: 14 х 8 = 112, з додаванням 8 балів за індивідуальне завдання студента: 112 + 8 = 120.

Мінімальна кількість балів, яку студент повинен набрати при вивченні модуля для допуску до підсумкового модульного контролю вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці „3” на кількість занять у модулі: 4 х 14 = 56.

Оцінювання індивідуальної роботи студента.

Бали за індивідуальну роботу студентові нараховуються лише за успішне її виконання і захист. Максимальна кількість балів за індивідуальну роботу становить 8, мінімальна - 0. Ця оцінка додається до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність і не входить до мінімуму, необхідного для допуску до підсумкового модульного контролю.

Оцінювання самостійної роботи студентів .

Самостійна робота студентів, яка передбачена в програмі контролюється і оцінюється як на під час поточної навчальної діяльності, так і при підсумковому модульному контролі.

Оцінювання дисципліни.

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі семінарські заняття і успішно зданий поточний модульний контроль з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як сума балів за поточну успішність плюс сума балів за індивідуальну роботу та результати підсумкового модульного контролю.

Заохочувальні бали за публікації наукових робіт, отримання призових місць на олімпіадах за профілем дисципліни додаються до кінцевого результату лише за рішенням Вченої ради ВНЗ.

КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ ЗА ПІДСУМКОВИЙ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ – 80.

Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він набрав при підсумковому тестовому контролі не менше 50 балів.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.

Рекомендується проводити заняття даного курсу як аудиторні, так і позааудиторні (в музеях, галереях, експозиціях міста у відповідності до навчальної програми).

Підсумковий модульний контроль (ПМК) предмету здійснюється на останньому аудиторному занятті.

V. Методичні рекомендації до семінарських занять

Докняжий період. (4 години)

1 частина (2 год)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

Мета заняття: домогтися усвідомлення того, що докняжий період нашої історії – український, і на його землі існувало понад 35 державностей. Найголовніша із них держава Аратта-Оратонія (Трипільська культура), яка поклала початок світової цивілізації. На базі знань про державності України докняжого періоду навчити студентів розуміти проблеми нинішнього етапу становлення української держави. Крім того, вивчивши тему, вони одержуть знання про медичні характеристики первісних людей: гомінідів, пітекантропів, неандертальців, кроманьйонців.

ПЛАН:

1. Першопочатки людського життя.

- концепції походження людини;

- пітекантропи, неандертальці, кроманьйонці;

- історичні періоди розвитку людства – палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт

2. Найдавніші поселення України:

- значення археологічних розкопок у Закарпатті (с.Королеве);

- поселення різних історичних періодів на території України (палеоліт, мезоліт, неоліт).

3. Трипільська культура – найдавніша цивілізація світу

- доба енеоліту (мідно-кам’яний вік) – ІУ-ІІІ тис. до н.е.;

- відкриття Трипільської культури (В.В.Хвойко, 1893), її періодизація:

- територія, населення, забудова міст, релігійні вірування;

- румунська культура «кукутені»;

- занепад трипільської культури.

Рекомендована література

1. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – С.9-34.

2. Крип’якевич І.П. Історія України. – С. 17-27.

3. Субтельний О. Україна. Історія. – С.22-33.

4. Історія України (Кер.авт.кол. Ю.Зайцев). – С.3-50.

5. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. – С.22-46.

6. Етнографія України

 

Докняжий період.

2 частина (2 год)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

Мета заняття: показати безперервність державотворчих процесів з часів стародавнього світу і по сьогоднішній день. Варто зазначити, що наступним після енеоліту періодом був період бронзи (від 2 до 1 тисячоліття до нашої ери) – першого штучно створеного людиною сплаву, який має великі переваги над міддю. За доби бронзи патріархальні відносини (верховенство чоловіків) остаточно утвердились у тогочасному суспільстві. Приблизно з рубежу 2 і 1 тисячоліття до нашої ери починається ранньозалізна доба. В цей час активізується розвиток землеробства, військової справи, ремесла, торгівлі.

ПЛАН:

Бронзова доба.

- бронза – перший штучно створений людиною сплав;

- перехід від матріархату до патріархату;

- поява майнової нерівності, рабства;

- існування племінних об’єднань і союзів племен;

- Тщинецька і Комарівська культури;

- землеробство і скотарство – основне заняття жителів цих культур;

- Білогрудівська культура (біля м.Умані) – лісостепова смуга Правобережжя від Збруча до Дніпра, культура Ноа

2. Державницькі утворення залізної доби:

- залізна доба (рубіж ІІ і І тис. до н.е.);

- Кіммерійці – найдавніша державність Х-УІІ ст. до н.е. на північному Причорномор’ї і Криму;

- Скіфія УІІ-ІІІст. до н.е. – територія Північного Причорномор’я між Доном і Дністром;

- Сарматія (ІІІ ст.до н.е.) – у степах Північного і Східного Причорномор’я;

- війни з Персією, Римською імперією (роксолани);

3. Міста-держави Північного Причорноморя;

- раціональна забудова цих міст;

- форма політичної організації – рабовласницька республіка;

- демократичний характер влади;

- Боспорське царство на берегах Керченської протоки у 480 р. до н.е. - 70 роки ІУ ст.н.е. – об’єднання 8 держав;

- навала гунів.

Рекомендована література

1. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – С.9-34.

2. Крип’якевич І.П. Історія України. – С. 17-27.

3. Субтельний О. Україна: історія. – С.22-33.

4. Історія України (Кер.авт.кол. Ю.Зайцев). – С.3-50.

5. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. – С.22-46.

6. Етнографія України

Українська держава Київська Русь (4 год)

1 частина (2 год)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

Мета заняття: на основі рекомендованої літератури, матеріалів навчальної лекції допомогти студентам оволодіти темою, звернувши особливу увагу на друге питання плану: “Утворення і розвиток Київської держави”.

План:

1. Східнослов’янські племінні обєднання напередодні утворення Київської Русі:

- теорії походження слов’ян: Карпатсько-Дунайська, Вісло-Одерська та Вісло-Дніпровська;

- дажбогивська віра (Рунвіра);

- три великі політичні об’єднання (середина ІХ ст.): Куявія, Славія, та Артанія;

- Норманська та антинорманська теорії утворення Київської Русі.

2. Утворення і становлення Київської Русі:

- писемні джерела про перші кроки державності;

- значення міста Києва в державотворчому процесі;

- державотворча діяльність князів Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.

Рекомендована література:

1. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій: Навчальний посібник.- К.: Либідь, 1999.- С.18-39.

2. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності.- Львів: Світ, 1995.- С.16-24.

3. Папюк А., Рожик М. Історія становлення української державності.- Львів: Центр Європи, 1995.- С.14-27.

4. Історія України / Керівник авт. кол. Ю.Зайцев.- Львів: Світ, 1996.- С.51-74.

5. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – К.: Радуга, 1990.- С.49-110.

6. Субтельний О. Україна: Історія. – К.: Либідь, 1991.- С.29-60.

7. Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів: Світ, 1992.- С. 33-74.

2 частина (2 год)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

План:

1. Розквіт Київської держави в кінці Х - першій половині ХІ ст.:

- розширення і зміцнення держави за князювання Володимира Святославовича (980-1015);

- офіційне хрещення Київської Русі;

- Київська Русь у зеніті могутності за князювання Ярослава Мудрого (1019-1054);

- зміцнення міжнародного авторитету Київської Русі;

2. Політичне роздроблення і занепад Київської Русі

- - причини роздроблення єдиної держави;

- ознаки її політичного роздроблення;

- князівські міжусобиці і чвари;

- намагання утримати єдність держави і її могутність при князюванні Володимира Мономаха (1113-1125);

- процес виділення окремих земель із єдиної спільної держави;

- вторгнення половців, татар, монголів;

- остаточний розпад Київської держави.

 

Рекомендована література:

1. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій: Навчальний посібник.- К.: Либідь, 1999.- С.18-39.

2. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності.- Львів: Світ, 1995.- С.16-24.

3. Папюк А., Рожик М. Історія становлення української державності.- Львів: Центр Європи, 1995.- С.14-27.

4. Історія України / Керівник авт. кол. Ю.Зайцев.- Львів: Світ, 1996.- С.51-74.

5. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – К.: Радуга, 1990.- С.49-110.

6. Субтельний О. Україна: Історія. – К.: Либідь, 1991.- С.29-60.

7. Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів: «Світ», 1992.- С. 33-74.

Галицько-Волинська держава (2 години)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

Мета заняття: знати основні інформативні дані про зародження, розвиток і занепад чисто української за населенням Галицько-Волинської держави. Продовженням Київської Русі була саме ця держава, а не Володимиро-Московська про що пише російська шовіністична історіографія.

ПЛАН:

1. Галицьке і Волинське князівство в ХІ-ХІІ ст:

- початковий період Галицького князівства при князюванні Рюрика, Володаря і Василька Ростиславовичів;

- князювання Володимирка;

- походження назви “Галич” та перша згадка про Галич у 898р.;

- розквіт Галицької держави при князі Ярославі Осмомислі (1152-1187);

- Волинське князівство в ХІІст.;

- князювання Романа Мстиславовича.

2. Утворення Галицько-Волинської держави:

- причини об’єднання у 1199р. Галицького і Волинського князівств при князі Романі Мстиславовичі (1199-1205р.р.);

- наступники престолу – неповнолітні Данило і Василько, початок “галицької смути” (1205-1245р.р.);

- князювання Данила Романовича (1228-1264р.р.);

- встановлення мирних відносин з Польщею та Угорщиною, підкорення Литви;

- розгром Тевтонського ордену у 1238р.;

- спроба створення антитатарської коаліції, коронація Данила в Дорогочині у 1253р.;

3. Наступники Данила Галицького. Занепад держави.

- державницька діяльність Лева І Даниловича (1264-1301);

- князювання на Волині сина Василька Володимира;

- функціонування єдиного Галицько-Волинського князівства під владою внука Данила, сина Льва Юрія І (1301-1308р.р.);

- заснування Галицької митрополії (Ніфонт), яка існувала до 1437р.;

- коронація Юрія І;

- перебування на Галицькому престолі з 1315 до 1323 років синів Юрія І Лева ІІ Юрійовича (Галич) і Андрія Юрійовича (Володимир-Волинськ);

- отруєння боярами Юрія ІІ у Володимирі в 1340р. – кінець династії Романовичів;

- захоплення князем литовського походження Любартом (Дмитро) Гедиміновичем Волині і польським королем Казимиром ІІ – Галичини;

- друге захоплення Льва і Галича Казимиром ІІІ у 1349р., який проголосив себе “правителем Королівства Русі”, тобто Галичини;

Рекомендована література

1. Історія України. (За ред. Б.Д.Лановика). – К., 1999, с. 33-56.

2. Історія України. (кер. авт. кол. Ю.Зайцев). – Львів, 1998, с. 71-85.

3. Історія України: нове бачення. Т. 1. – К., 1995, с. 68-111.

4. Історія України: Курс лекцій. У 2 кн. Кн. 1 (Мельник Л.Г. та ін.). – К., 1991, с. 53-78.

5. Король В.Ю. Історія України. – К., 1999, с. 34-43.

6. Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 1. – К., 1993, с. 144-163, 192-214.

7. Історія України: Документи. Матеріали. (Уклад. комент. В.Ю. Короля). – К., 2001, с. 68-82.

8. Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984.

9. Міжнародна наукова конференція: Галицько-Волинська держава. – Львів, 1993.

10. Політична історія України (За ред. В.І. Танцюри). – К., 2001, с. 60-74.

11. Галичу 1100 років (матеріали наукової конференції). – Івано-Франківськ, 1998

Козацько-гетьманська держава (4 год)

1 частина (2 год)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

Мета заняття: з’ясувати причини захоплення українських земель Литвою, Польщею, Угорщиною; їх становище, політичний і адміністративний устрій. Встановити основні причини підписання литовсько-польських уній. Розкрити причини і джерела виникнення українського козацтва та діяльність Запорозької Січі.Визначити причини війни, її характер, мету, рушійні сили. Засвоїти процеси визвольної війни, перемоги і невдачі козацьких військ. Дати оцінку українсько-московським відносинам, підписаним “Березневим статтям”. Розкрити історичне значення і наслідки національно-визвольної війни українського народу проти Польщі.

ПЛАН:

1. Перехідний період між державностями княжої та козацької доби:

- “тиха експансія” (без опору, прихильно) литовців в Україну;

- симпатії українців до литовців через боротьбу із ординцями;

- розгром українсько-литовськими військами ординців у 1363р. на Синіх Водах (р.Синюха – притока Південного Бугу)

- концепція Литовсько-Руської держави.

2. Походження козацтва:

- перша згадка у письмових джерелах про українського козака у 1489р. у польській хроніці та у 1492р.

- виникнення реєстрових і міських козаків;

- визначення слова “січ” і “Запорозька Січ”;

- Д.Вишневецький (Байда) – засновник першої Січі на о.Хортиця (1556-1557р.р.), суперечливість в оцінці його постаті;

- структура Січі;

3. Козацько-селянські повстання кін. ХVІ – поч. ХVІІ ст.

- закон Польщі, що підривав козацьке самоврядування (“Ординація Війська Запорозького реєстрового” 1638р.);

- Люблінська унія 1 липня 1569р.;

- козацько-селянське повстання на Київщині у 1591р. на чолі з Криштофом Косинським;

- 1594-1596р.р. повстання на Київщині, Волині, Поділлі і Брацлавщині на чолі з Северином Наливайком і його поразка;

- героїчні походи козаків на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним проти турків, на Мосвку у 1614-1621 роках;

- повстання козаків і селян у 1625р. на Київщині;

- повстання 1630, 1635, 1637-8 років;

Рекомендована література

1. Історія України: нове бачення. Т. 1. – К., 1995, с. 152-184.

2. Історія України. (Кер. авт. кол. Ю.Зайцев). – Львів, 1998, с. 113-123.

3. Історія України: Курс лекцій. У 2 кн. Кн. 1. (Мельник Л.Г. та ін.). – К., 1991, с. 210-236.

4. Кісь Я.І., Педич В.П., Шокалюк О.І. Історія України: Курс лекцій. (За ред. О.І. Шокалюка). – Івано-Франківськ, 2002, с.40-84.

5. Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів, 1990, с. 170-186.

6. Литвин В.М., Морвінцев В.М., Слюсаренко А.Г. Історія України. – К., 2002, с. 166-188.

7. Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 2. – К., 1993, с. 10-35.

8. Субтельний О. Україна: історія. – К., 1993, с. 135-178.

9. Березневі статті Б. Хмельницького. // Пам’ятки України. 1991, №2.

10. Бойко О.Д. Історія України. – К., с. 126-139.

11. Грабовецький В. Західноукраїнські землі в період національно-визвольної війни 1648-1654 рр. – К., 1994.

12. Гетьмани України. Історичні портрети. – К., 1991.

13. Історія України: Документи. Матеріали. (Уклад., комент. В.Ю. Короля). – К., 2001, с. 129-135.

14. Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990.

15. Смолій В., Степанков В. Богдан Хмельницький: хроніка життя та діяльність. – К., 1994.

16. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. Т. 2. Розділ 12. – К., 1990.

17. Грабовецький В. Селянське повстання на Прикарпатті під проводом Мухи 1490-1492. – Львів, 1979.

18. Історія України: Документи. Матеріали. (Уклад., комент. В.Ю. Короля). – К., 2001, с. 89, 90.

19. Литвин В.М., Мордвінцев В.М., Слюсаренко А.Г. Історія України. – К., 2002, с. 105-148.

20. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. Т. 2. Розділи: 1, 4, 7, 10. – К., 1990.

2 частина (2 год)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

Мета заняття: визначити політичні наслідки діяльності гетьманів України, причини втрати більшості здобутків визвольної боротьби, перспективи для розбудови незалежності України. У зв’язку з цим – проблема пошуку військово-політичної допомоги ззовні.

ПЛАН:

1. Богдан Хмельницький на чолі національно-визвольної війни українського народу:

- особа Богдана Хмельницького (1595-1657);

- причини та привід початку боротьби проти польських окупантів;

- перемога під Жовтими Водами і Корсунем у травні 1648р.;

- розгром поляків під Пилявцями у вересні 1648р.;

- Зборівський мир у серпні 1649р.;

- поразка у битві під Берестечком у червні 1651р.;

- Білоцерківська угода у вересні 1651р.;

- продовження переговорів з Москвою про допомогу проти поляків;

- Переяславська рада.

2. Українська державність при Гетьманщині:

- українська державність у складі Київщини, Брацлавщини і Чернігівщини (1,5 млн.населення, 250 тис.кв.км);

- поняття “Гетьманщина”;

- агресія Москви проти України;

- розгром російських військ 28-29 червня 1659р. під Конотопом;

3. Боротьба за відновлення козацької державності у ХVІІІст.:

- трагічний наслідок для України ”Вічного миру” (1686) між Росією і Польщею;