Становлення і розвиток людського суспільства на території України. Трипільська культура.

Трипільська культураУкраїни\найд люд\ період палеоліту \ 1 мли\. невеликими групами, що утв первісне людське стадо, користувалися вогнем, заст каміння і дерев'яні палиці, виготовл прим знаряддя праці. полювання та збиральництво. ˜40—35 тис. з'яв новий тип, що вже належала до Homo sapiens, джерелом добування їжі було полювання на тварин. Досконалішою стала мисл зброя. Основними формами житла залишалися чум чи яранга, а також землянки і напівземлянки. На зміну перв стаду - родова община. Рід, об'єднуючи родичів за материнською лінією, виникнення матріархату* роди у племена, форм племінна орг. сусп.. Виникли давні релігійних вірувань: анімізм, магія, тотемізм, фетишизм. в епоху мезоліту (IX—VI тис. до Н. X.). У-результаті потепління складалися ландшафтно-географічні зони, близькі до сучасних. Змінився рослинний і тваринний світ. Відповідно змінювалися й умови життя людей. Завдяки винайденню лука і стріли мисливець уже міг полювати здобич на відстані. рибальство. Було створено інструменти для обробки дерева; з'явилися нові вироби з кістки та дерева з крем'яними пластинами.початок приручення диких тварин, собаки, потім — свині. підвищенням продуктивності праці відпала потреба в існуванні багатолюдних колективів. Відбуваються масові переселення, поширюється досвід господарювання. Завершальною стадією епоха неоліту (VI—IV тис. до Н. X.). нові форми — скотарство і землеробство. Процес переходу від присвоювальних форм господарювання до відтворювальних отримав назву неолітичної революції.Основу виробничих відносин становила спільна власність роду на знаряддя та продукти праці. важливих досягнень виготовлення глиняного посуду. Для виготовлення знарядь праці, з'являються нові методи обробки сировини — пиляння, шліфування, примітивне свердління. Якісно новим періодом розвитку первісного суспільства став енеоліт (IV—ІП тис. до Н. X.). З'являються перші металеві вироби — мідні й золоті. Основними заняттями землеробство і скотарство. Зародж. орне землеробство. Було винайдено колесо і колісний транспорт. Замість матріархату - патріархат. Родова організація - сусідською общиною. основою стала патріархальна сім'я, що складалася з кількох поколінь родичів. Серед енеолітичних племен на території сучасної України провідне місце посідали хліборобські племена Трипільської культури. Верхньої Наддністрянщини і Південної Волині до Середньої Наддніпрянщини і Причорномор'я ця культура досягла найвищого розвитку IV—ІІІ тис. до Н. X. Назву отримала від дослідженого наприкін. XIX ст. українським археологом В. Хвойкою поселення поблизу села Трипілля на Київщині. Трипільці жили у тривалих поселеннях, що налічували кілька десятків садиб, у яких мешкали до 600 жителів. Основною лапкою суспільства була невелика сім'я. Існував релігійний культ богині-матері.Основним землеробство. Певного рівня досягли тваринництво та ремесла (чинбарство, кушнірство, ткацтво, обробка міді, керамічне виробництво).За етнографічними ознаками Трипільську культуру можна вважати близькою і подібною до української. Основними причинами занепаду Трипільської культури, на думку вчених, були зміна теплого і вологого клімату на значно посушливіший, загальна нерозвиненість матеріального виробництва, руйнівні зовнішні впливи сусідніх племен. зі скотарством, вони активно займалися і рибальством, мисливством, збиральництвом, частково землеробством.Через свій рухливо-осілий спосіб життя скотарі майже не залишили поселень, основним джерелом для вивчення їх діяльності— численні кургани та кам'яні скульптури.На зміну мідно-кам'яному прийшов бронзовий вік (Н — початок І тис. до Н. X.), поширення виробів з бронзи. На України бронзовий вік характ. передусім швидким розвитком скотарства і землеробства, що сприяло завершенню процесу виокремлення скотарських племен із середовища землеробських. Це був перший великий суспільний поділ праці. Високим був рівень громадського ремесла. Виникають зародки майбутнього письма — піктограми.Зі зростанням продуктивності землеробства і скотарства, з розвитком металургії з'являється надлишок продуктів, що зосереджується в руках окремих родових груп або племінної верхівки. Все це спричиняє визрівання як внутрішніх, так і зовнішньо племінних соціальних суперечностей. Швидко вдосконалюється зброя, зводяться укріплені поселення, відбувається консолідація племен у союзи.Освоєння виробництва заліза на поч. І тис. до Н. X. сприяло дальшому розвиткові суспільства. Завдяки поширенню різних ремесел та успіхам землеробства відбувся другий великий суспільний поділ пращ: ремесло відокремилося від землеробства. Посилилася майнова та соціальна диференціація суспільства, створивши необхідні передумови для виникнення станово-класових відносин та держави.