Концепція і шляхи «перебудови» в СРСР і Україні.

У березні 1985 р. новим генеральним секретарем ЦК КПРС було обрано М. Горбачова, з ініціативи якого в СРСР почалася перебудова суспільства.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ПЕРЕБУДОВИ

Головними елементами цього курсу було визначено:

1. науково-технічний прогрес,

2. технічна переозброєння машинобудування,

3. активізацію "людського фактора ".

ПРОВЕДЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ

РЕФОРМА ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ

XIX партійна конференція (червень 1988р.) прийняла рішення про кардинальне реформування політичної системи, закріпила курс на гласність.

Проведення реформи політичної системи сприяло демократизації суспільства, політика гласності прискорила процеси десталінізації, реабілітацію жертв репресій.

Процеси перебудови сприяли росту політичної активності, відродженню національної свідомості українського народу.

Стан укр. економіки у другій половині 1980-х років та назрівання економічної кризи.

Друга половина 80-х років ознаменувалася стрімким наростанням кризи радянської системи, закономірним наслідком якої став розпад СРСР і відродження в 1991 році незалежності України.

Соціально-економічна криза вимагала корінних змін у всіх сферах житті суспільства. Від соціально-економічних змін залежало життя радянської системи та існування СРСР як єдиної централізованої держави.

До того ж народ України не міг вибачити владі екологічну

катастрофу в республіці, якою стала аварія на Чорнобильській АЕС в ніч з 25

на 26 квітня 1986 р.

В 1982 році тут завершено спорудження четвертого енергоблоку. В переддень аварії в 30-км зоні навколо АЕС проживало 110 тис. чоловік, з яких ½ - в містах атомних енергетиків, 13 тис. – в районному центрі Чорнобиля.

Катастрофа призвела:

- до забруднення навколишнього середовища;

- до радіоактивного опромінення тисяч людей;

- до появи 30- кілометрової зони;

- до масового переселення жителів із забрудненої зони.

Керівники компартій зайняли таку позицію: інформація про аварію замовчувалася і приховувалася.

Суспільно-політичні процеси в Україні в період «перебудови». Розгортання руху за національне відродження. Формування передумов незалежності України.

Суспільно-політичний рух, що відбувався в Україні в період перебудови, мав одночасно демократичний і національна-визвольний характер.

ПРОБУДЖЕННЯ ТА АКТИВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНИХ СИЛ

3 1985 по 1988 рр. суспільно-політичний рух проявлявся, в основному, в критиці існуючого ладу, у відродженні української історії та культури:

Із забуття почали повертатися твори М.Грушевського, М.Костомарова, В.Винниченка та інших,

здійснювалися спроби заповнити "білі плями історії" (голодомор 1933 р., сталінські репресії, ОУН-УПА, Центральна Рада...).

відбувалася реабілітація жертв сталінських репресій.

Неформальні організації, що почали виникати в Україні (Товариство Лева, Український культурологічний клуб та інші), вимагали оновлення соціалізму, гарантування прав людини, суверенітету України на основі нового союзного договору.

У 1988 р. населення України переходить від критики до активних політичних дій, відбувається радикалізація суспільно-політичного руху.

ПОЯВА МАСОВИХ РУХІВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ

Упродовж 1988-1989 рр. масово виникають неформальні організації, які очолюють демократичний, національно-визвольний рух:

Українська Гельсінська спілка (сформувалася па базі Української Гельсінської Групи),

Товариство української мови ім. Т.Г.Шевченка,

екологічна організація "Зелений світ",

анти сталінське товариство "Меморіал",

студентське об'єднання "Громада" та інші.

РАДИКАЛІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИЛ