Глава 2. Кримська (Ялтинська) конференція 1945 року

Переділ кордонів

Рівно 66 років тому я, із чотирьох по 11 лютого 1945 року, Крим був у епіцентрі події міжнародного значення - у дні тут проходила конференція глав держав - союзників антигітлерівської коаліції на другий світової війни - голову уряду СРСР І. У. Сталіна, президента США Ф. Д. Рузвельта і прем'єр - міністра Великобританії У. Черчілля.

На момент проведення Ялтинської конференції війна вступила вже у завершальну стадію - внаслідок наступу Червоної Армії та висадки союзних військ у Нормандії воєнних дій було перенесено на німецьку територію. І саме ця обставина - цілком вже очевидним поразкою нацизму - були продиктовані питання, обговорювані зустрічі лідерів держав. [5]

За зовнішньої респектабельністю лідерів країн «великої трійки», котрі виголошують своєї непохитної метою знищення німецького мілітаризму і нацизму, мало ховалися жорсткі урбаністи і прагматичні підходи сторін під час вирішення ними двох основних проблем.

У - перших, вимагалося провести нові державні кордони між країнами, не так давно окупованими Третім райхом. Заодно слід було визначити неофіційні, але загальновизнані усіма сторонами демаркаційні лінії між сферами впливу союзників - справа, що було розпочато ще Тегерані.

У - других, союзники чудово розуміли, що тепер після зникнення загального ворога вимушене об'єднання Заходу та СРСР втратить будь-який сенс, тож слід було створити процедури, гарантують незмінність проведених на карті світу нових розмежувальних ліній.

У цьому плані Рузвельту, Черчіллю Сталіну вдалося віднайти спільну мову.

Польща

Дуже складної була із Польщею. Її обриси після Другої Першої світової кардинально змінилися. Польща, яка перед війною була країною Центральної Європи, різко зменшилася і зрушила на захід і півночі. До 1939 року його східний кордон перебувала практично під Києвом та Мінськом, і до того ж поляки володілиВиленским регіоном, що тепер увійшов у складі Литви. Західна ж кордон зі Німеччиною перебувала на схід Одера, у своїй більшість балтійського узбережжя також належала Німеччини. На сході довоєнної території поляки були національною меншиною серед українців і білорусів, тоді як частину територій ніяких звань і півночі, населених поляками, перебував під німецької юрисдикцією. [23]

СРСР отримав західний кордон із Польщею по так званої «лінії Керзона», встановленої ще 1920 року, з відступом від неї за деяких районах від 5 до 8 км на користь Польщі. Фактично кордон повернулася до стану на даний момент розділу Польщі між Німеччиною й СРСР 1939 року за секретного додатковому протоколу про поділ сфер інтересів до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом, основним відзнакою від якої стало передання ПольщіБелостокского регіону. [26]

Хоча Польща на той час вже рік перебував під владою Німеччини, у Лондоні існувало тимчасове уряд цієї країни у вигнанні, що було визнано та СРСР і тому цілком міг на владу у своєї країни після закінчення війни. Проте Сталіна Криму зумів домогтися від союзників згоди створення нового уряду у Польщі «із включенням демократичних діячів з відерця самій Польщі й поляків з-за кордону». Таке рішення, реалізоване у присутності радянських військ, дозволило СРСР подальшому без особливих зусиль сформувати у Варшаві влаштовує політичне режим. [15]

Німеччина

Було ухвалено принципове рішення окупацію і розділі Німеччини на окупаційні зони (одне з зон виділялася Франції). [15] Вирішили, що Франції повинна бути надана у Німеччині зона, підлягаючий окупації французькими військами. Ця територія буде утворена з британської і американською зон, і його розміри буде встановлено англійцями і американцями в консультації з французьким тимчасовим урядом. [23]

Було вирішено, що французьке тимчасове уряд повинен бути запрошено ввійти у як член в Контрольний Рада з питань Німеччини.

Власне, врегулювання запитання відносно зон окупації Німеччини, було досягнуто ще до його Ялтинської конференції, у вересні 1944 року у «протоколі угоди між урядами СРСР, навіть Об'єднаного Королівства про зонах окупації Німеччини) і про управління «Великим Берліном». [26]

Таке рішення обумовило розкол країни тривалі десятиліття. 23 травня 1949 року на дію Конституція Федеративної Республіки Німеччини, раніше підписана представниками трьох західних держав. 7 вересня 1949 року перша сесія західнонімецького парламенту проголосила створення нової держави. У відповідь 7 жовтня 1949 біля радянської окупаційної зони була створена Німецька Демократична Республіка. Йшлося також про відділення Східній Прусії (пізніше, вже після Потсдама, на 1/3 території було створено нинішня Калінінградська область). [17]

Учасники Ялтинської конференції заявили, що й непохитної метою є знищити німецький мілітаризм і нацизм і створити гарантії те, що «Німеччина більше ніколи нічого очікувати може порушити світ», «роззброїти і розпустити все німецькі озброєні сили та назавжди знищити німецький генеральний штаб», «вилучити, або знищити все німецьке військове устаткування, ліквідувати або взяти під контроль всю німецьку промисловість, яка б бути використана для військового виробництва; піддати всіх злочинців війни справедливому й швидкого покаранню; стерти з землі нацистську партію, нацистські закони, організації та установи; усунути всяке нацистське імилитаристическое вплив з українських громадських установ, із центрів культурного та його економічної життя німецького народу». Разом із цим у комюніке конференції підкреслювалося, що ніхто після викорінення нацизму і мілітаризму німецький народ посяде своє своє достойне місце в співтоваристві націй. [26]

Балкани

Бувобсужден і споконвічний балканський питання - зокрема, ситуація у Югославії й Греції. Вважається, що дозволив Великобританії вирішувати долю греків, у результаті пізніше сутички між комуністичними і прозахідними формуваннями у країні було вирішено на користь останніх. З іншого боку, було фактично визнано, що у Югославії отримаєНОАЮ (>Народно-освободительная армія Югославії) Йосипа Броз Тіто, якому, щоправда, рекомендували взяти до уряду «демократів». [22]

…Саме тут Черчілль і торкнувся теми, яка найбільше його цікавила. - Давайте врегулюємо наші справи на Балканах, - сказав. - Ваші армії перебувають у Румунії та Болгарії. В Україні там є інтереси, наші місії і агенти. Давайте уникнемо сутичок у незначних справах. Оскільки мова йде Англію й Росії, те, як Ви вважаєте, коли б мали 90 % впливу у Румунії, чому ми, скажімо, 90 % впливу у Греції? І 50 % на 50 % в Югославії? Поки що його слова переводилися російською мовою, Черчілль накидав листку папери ці відсоткові співвідношення і підштовхнув листок Сталіну через стіл. Той мигцем подивився нього та його повернув його назад Черчіллю. Настала пауза. Листок лежав столі. Черчілль до нього доторкнувся. Нарешті, він вимовив: - Не було б полічено занадто цинічним, що так запросто вирішили питання, що стосуються мільйонів людей? Давайте краще спалимо цей папір… -Ні, тримайте її, - сказав Сталін. Черчілль склав листок навпіл і сховав їх у кишеню. [4]

Далекий Схід

Окремим документом була принципово вирішена доля Далекого Сходу. У обмін участь радянських військ у війні проти Японії Сталін дістав листа від навіть Великобританії суттєві поступки. По-перше, СРСР отримував Курили й Південний Сахалін, втрачений ще російсько-японської війні. З іншого боку, за Монголією зізнавався статус незалежної держави. Радянської боці також обіцяно Порт - Артур іКитайско - Східна залізниця (Китайсько-Східної залізниці). [17]

Керівники Трьох ВеликихДержав - Радянського Союзу, Сполучених Штатів Америки і у Великобританії - погодилися у цьому, що за два - місяці після капітуляції Німеччини) і закінчення у Європі Радянський Союз перед вступить у війну проти Японії за Союзників за умови:

1.Сохранения статус-квоВнешней Монголії (Монгольської Народної Республіки);

>2.Восстановления належали Росії прав, порушених віроломним нападом Японії 1904 р., саме:

a) повернення Радянському Союзі південній частині про. Сахаліну і карати всіх прилеглих до неї островів;

b) інтернаціоналізації торгового портуДайрена із забезпеченням переважних інтересів Радянського Союзу у тому порту і відновлення оренди на Порт - Артур, як увоенно - морську базу СРСР;

з) спільної експлуатаціїКитайско - Східної залізниці йЮжно -Манчжурской залізниці, дає вихід наДайрен, на засадах організації змішаногоСоветско - Китайського Товариства із забезпеченням переважних інтересів Радянського Союзу, натомість є у вигляді, що Китай зберігає вМанчжурии повний суверенітет. [17]

3. Передачі Радянському Союзі Курильських островів.

Глави урядів Трьох ВеликихДержав погодилися у цьому, що це претензії Радянського Союзу мали бути зацікавленими безумовно задоволені після перемоги над Японією.

Зі свого боку Радянський Союз перед висловлював готовність укласти Національним Китайським Урядом пакт про й союзі між СРСР і Китаєм з метою йому допомоги своїми збройних сил з метою звільнення Китаю від японського ярма.