Прихід до влади М.Горбачова. Розгортання національно-демократичного руху в Україні.

І 2 Універсали Центральної Ради. Їх історичне значення.

План відповіді

1. Поглиблення Української революції.

2. Всеукраїнський національний конгрес.

3. Причини й передумови прийняття 1 Універсалу УЦР.

4. Основні положення 1 Універсалу та його наслідки.

5. Основні положення 2 Універсалу та його наслідки.

 

Навесні 1917 р. продовжувалася активізація суспільно-політичного життя в Україні. Це було зумовлено оголошенням Центральною Радою про скликання Всеукраїнського національного конгресу. Таким чином, із київської міської організації Рада перетворювалась на всеукраїнський політичний центр.

Від різних політичних, громадських, культурно-освітніх і професійних організацій на конгрес прибуло близько 900 делегатів. Це було небачене досі зібрання українців. У перший робочий день конгресу вони виступили за національно-територіальну автономію України. Делегати конгресу обрали 118 членів УЦР. Головою УЦР став М.Грушевський, а його заступником – В.Винниченко і С.Єфремов. у повному складі УЦР збиралася на загальні збори, а основна робота велося у Малій Раді.

У цей час провідні діячі УЦР вбачали стратегію революції у досягненні національно-територіальної автономії у складі федерації – держави, яка б об’єднувала кілька національних держав. У цьому напрямку і розвивався національно-демократичний рух в Україні весною і влітку 1917 р.

Про силу рішень конгресу свідчать революції Всеукраїнського військового з’їзду. З’їзд у категоричній формі зажадав від Тимчасового уряду надати Україні національно-територіальну автономію. Делегати з’їзду оголосили боротьбу за українізацію військових частин і обрали Український військовий комітет, який у повному складі ввійшов до УЦР.

Підтримка військових надала рішучості Раді. Для переговорів з Тимчасовим урядом до Петрограда було направлено делегацію на чолі із заступниками голови УЦР. Мета цієї місії – переконати ТУ у доцільності надання Україні автономії. Але при умовах двовладдя в російській столиці не вдавалося досягти порозуміння ні з ТУ, ні з Петроградською радою робітничих депутатів. Такий переговорів переконав діячів УЦР у необхідності поглиблення української революції. Ідея створення автономії без згоди у Петрограді набула надзвичайної популярності. Загальні збори УЦР (3 червня 1917) постановили негайно приступити до закладання підвалин автономного ладу в Україні. 10 червня УЦР оприлюднила перший Універсал. Його зачитав на Українському військовому з’їзді В.Винниченко.

 

Універсал 10 червня 1917р.

Причини проголошення 1 Універсалу:

- Відхилення Тимчасовим урядом вимог делегації УЦР на чолі з В.Винниченком про надання Україні автономії.

- Ініціювання 2 Військовим з’їздом проголошення автономії України без згоди ТУ.

Основні положення 1 Універсалу:

- проголошення автономії України.

- УЦР – вищий державний орган влади в Україні до скликання Всенародних Українських зборів.

- Заклик до населення створювати підпорядковані УЦР органи влади на місцях.

- Створення української державної скарбниці за рахунок спеціального податку населення.

- Участь представників усіх національностей у державотворчих процесах України.

- Необхідність розробки закону про землю, за яким право порядкувати землю налжало б виключно народові України.

Результати та наслідки:

- Фактичне перетворення УЦР на законодавчий орган.

- Створення першого українського уряду – Генерального Секретаріату, який складався з 8-ми секретарів. Голова - В.Винниченко.

 

Такий розвиток української революції змусив російських революційних демократів і ТУ переглянути своє ставлення до УЦР. Відтепер у Росії змушені були рахуватися з діями УЦР.

Універсал 3 липня 1917р.

Причини проголошення 2 Універсалу:

- Прибуття до Києва делегації ТУ у складі міністрів Керенського, Терещенка, Церетелі з метою взяти під контроль процеси, що відбуваються в Україні.

Основні положення 2 Універсалу:

- Визнання УЦР вищим органом влади в Україні.

- Затвердження ТУ складу Генерального Секретаріату.

- Поповнення УЦР представниками національних меншин.

- Відмова від соматичного проголошення автономії до Всеросійських Установчих зборів.

- Формування українських військових частин під контролем російського командування.

Результати та наслідки:

- Досягнення компромісу між УЦР і ТУ

- Вихід зі складу ТУ кадетів на знак протесту проти визнання УЦР.

- Виступ самостійників, невдоволених відмовою від автономії, на чолі з М.Міхновьким 4-9 липня 1971р.

 

ВИСНОВОК: проголошення автономії України сприяло зміцненню авторитету УЦР і подальшому підписанню українського національного руху. 1 Універсал був історичним кордоном на шляху державотворення в Україні.

 

Прихід до влади М.Горбачова. Розгортання національно-демократичного руху в Україні.

Після смерті Генерального секретаря ЦК КПРС К.Черненка в березні 1985р. на посаду керівника КПРС та СРСР було обрано М.Горбачова. саме за його ініціативи розпочалась перебудова в СРСР (квітень 1985р.). Перебудова мала охоплювати 5 провідних галузей життєдіяльності суспільства: економіку, вн. політику, зов. політику, соціальну сферу, ідеологію.

Але ідеї перебудови швидко зайшли в глухий кут. У всіх галузях життя виникла гостра суспільно-політична, економічна та національна криза, яка завершилася розпадом СРСР.

Партійне керівництво України, очолюване В.Щербицьким, не сприймало і певний час блокувало перебудові процеси в Україні.

Протягом 1985-1987рр. в Україні не існувало значних політичних сил у вигляді громадянських об’єднань та народних фронтів. Пасивність широких народних мас має своє пояснення. На тлі загального розвалу ситуація в Україні залишалась відносно стабільною.

В Україні головним чинником, який розхитав суспільство, стала Чорнобильська катастрофа (26 квітня 1986р.). Ще одним фактором активізації суспільно-політичного життя став процес русифікації.

Як наслідок в умовах політики гласності (започаткована в 1987р.) в Україні виникли групи «зелених» політичні клуби, просвітницькі українознавчі організації (1987р. у Львові – «Товариство Лева», 1988р. у Києві – клуб «Спадщина»,студентське об’єднання «Громада»). Їхня діяльність відразу набула політизованого характеру.

Наприкінці 1987р. виходять з ув’язнення і повертаються в Україну ряд відомих правозахисників,зокрема В.Чорновіл, М.Горинь, у січні 1989р. – Л.Лук’яненко.

Суттєвий вплив на ситуацію в Україні справило виникнення в СРСР народних рухів. 7 липня 1988р. Українська Гельсінська спілка оприлюднила «Декларацію принципів», що за деякими положеннями відповідала програмним принципам народних рухів:перетворення СРСР на конфедерацію незалежних держав; державність української мови; звільнення всіх політв’язнів.

У вересні 1989р. виникла масова політична організація Рух (Народний Рух України за перебудову). Кількість членів руху – 280тис. осіб, його очолював І.Драч.

Швидка політизація суспільства виявилася в мітингах і демонстраціях. 1-й масовий мітинг відбувся у Києві 13 листопада 1988р. на ньому постало питання про відповідальність за приховання негативних наслідків Чорнобильської катастрофи. Дуже важливою масовою акцією став «живий ланцюг» між Києвом та Львовом 21 січну 1990р., присвячений проголошення УНР та ЗУНР в єдину державу.

Відбулися вибори народних депутатів СРСР навесні 1989р. до Верховної Ради СРСР вперше вдалося провести ряд депутатів від опозиції.

У вересні 1989р. В.Щербицький залишив посаду Першого секретаря ЦК КПУ, а цю посаду зайняв В.Івашко.

Восени 1989р. вдалося внести істотні поправки до проекту Закону до Верховної Ради УРСР, зокрема, було знято представництво від громадських організацій. Тоді ж Верховна Рада прийняла Закон про мови, згідно з яким укр.мова проголошувалася державною. У цей час відбувається розвал КПУ.

У 1989-1990рр. з’являються паростки багатопартійності. З 1990р. почався рух за вихід з СРСР. 16 липня 1990р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України, у якій проголошувалося верховенство,самостійність, повнота і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.

ВИСНОВОК: перебудова в СРСР сприяла формуванню і розгортанню національно-демократичного руху, який мирним шляхом заклав основи проголошення незалежності України.