Основні вимоги до побудови та функціонування системи управління охороною праці. Забезпечення та функціонування, побудова СУОП в організації.

В Україні функціонує багаторівнева СУОП, функціональ­ними ланками якої є відповідні структури державної законодавчої і виконавчої влади різних рівнів, управлінські структури підприємств і організацій, трудових колективів. Залежно від спрямування вирішуваних завдань всі ланки СУОП можна розділити на дві групи:1. ланки, що забезпечують вирішення законодавчо-норматив­них, науково-технічних, соціально-економічних та інших загальних питань охорони праці; 2. ланки, до функціональних обов'язків яких входить забезпеч­чення безпеки праці в умовах конкретних організацій, підприємств.

До першої групи належать органи державної законодавчої ініціативи та органи державного управління охороною праці: Верховна Рада України; Кабінет Міністрів України;Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України); міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;Фонд соціального страхування від нещасних випадків і проф­зах­ворювань; місцева державна адміністрація, органи місцевого самовря­дування. Верховна Рада України зі своєї ініціативи у взаємодії з відповід­ними структурами державної виконавчої влади визначає державну політику в сфері охорони праці, вирішує питання щодо удосконалення і розвитку законодавчої бази охорони праці, соціальні питання, пов'язані зі станом умов і охорони праці. Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної політики в сфері охорони праці, виходячи із стану охорони праці в державі, організує розробку загальнодержавних програм відповідно до поліпшення цього стану, затверджує ці програми і контролює їх виконання, визначає функції органів виконавчої влади щодо вирішення питань охорони праці і нагляду за охороною праці.Для вирішення цих питань при Кабінеті Міністрів України функціонує Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр України. Держгірпромнагляд України здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій сфері, розробляє за участі відповідних органів державної програми в сфері охорони праці, координує роботу державних органів і об'єднань підприємств із питань безпеки праці, розробляє і переглядає разом з компетентними органами систему показників і обліку умов і безпеки праці, здійснює міжнародне співробітництво з питань охорони праці і нагляд за охороною праці в державі тощо.Рішення Держгірпромнагляду України, що відноситься до її компетенції, обов'язкові для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами державної виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, місцевими радами народних депутатів і підприємствами. Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює профілактику нещасних випадків і профзахворювань, а також координацію всієї страхової діяльності, пов’язаної з охороною праці. Міністерство праці і соціальної політики України здійснює також державну експертизу умов праці, визначає порядок і здійснює контроль за якістю прове­де­ння атестації робочих місць згідно з їх відповідністю нормативним актам про охо­рону праці, бере участь у розробці нормативних документів про охорону праці. Місцеві державні адміністрації й органи місцевого самоврядування в межах підвідомчої їм території забезпечують реалізацію державної політики в сфері охорони праці, формують за участі профспілок місцеві програми заходів щодо поліпшення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, здійснюють контроль за дотриманням нормативних актів про охорону праці. Для забезпечення виконання названих функцій при місцевих органах державної виконавчої влади створюються відповідні структурні підрозділи. Управлінські структури підприємств забезпечують в умовах конкретних виробництв реалізацію вимог законодавчих і нормативних актів про охорону праці з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці, попередження виробничого травматизму і професійних захворювань, вирішують весь комплекс питань з охорони праці, пов'язаних з даним виробництвом. У своїй діяльності стосовно охорони праці управлінські структури підприємств взаємодіють з комісією з питань охорони праці підприємства (за наявності такої), з профспілками підприємства та уповноваженими трудових колективів.

СУОП в умовах конкретної організації, на конкретному об'єкті завжди є багаторівневою системою управління, у якій верхнім рів­нем є державне управління, а нижнім – управління охороною праці на конкретному об'єкті. Як проміжні рівні управління можуть виступати відомче, регіональне управління, а також управління в об'єднанні, тресті тощо. Слід зазначити, що вихідні параметри СУОП визначаються, вихо­дячи з вимог норм, правил, проектної документації, аналізу фактичного стану виробничої ситуації і ряду факторів виробничого середовища, тому СУОП варто віднести до категорії звичайних, багато­контурних систем, які піддаються програмуванню. Правовою основою СУОП є: Конституція України, Кодекс законів про працю України, Закони України «Про охорону праці» і «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», накази і розпорядження Президента України, розпорядження і постанови Кабінету Міністрів, Держгірпромнагляд, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства праці і соціальної політики, а також інших директивних органів України з питань охорони праці (органи Державного управління охороною праці).Наказом Мінпраці від 22.10.2001 р. № 432 затверджена Концепція управління охороною праці, яка визначає, що управління охороною праці – це підготовка, прийняття та реалізація правових, організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.Відповідно до Закону України «Про охорону праці» робото­давець повинен забезпечити функціонування. Системи управління охороною праці (СУОП). Він очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідаль­ність за її функціонування в цілому на підприємстві.СУОП, як підсистема загальної системи управління виробництвом, повинна передбачати такі функції:організацію і координацію робіт (обов’язки, відповідальність, повнова­ження керівників різного рівня, осіб, які виконують та перевіряють виконання роботи);облік, аналіз та оцінка ризиків; планування показників стану умов та безпеки праці; контроль планових показників та аудит всієї системи;коригування, запобігання та можливість адаптації до обставин, які змінюються;заохочення працівників за активну участь та ініціативу щодо здій­с­нення заходів з підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.Завдяки цій системі повинні забезпечуватися вирішення таких основних завданьпрофесійний добір працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки з урахуванням стану їхнього здоров’я та психофізіологічних показників;навчання та пропаганда з охорони праці;безпека обладнання; безпека виробничих процесів;безпека будівель та споруд; забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних умов праці;наявність засобів індивідуального захисту (313);оптимальні режими праці та відпочинку; лікувально-профілактичне обслуговування працюючих; санітарно-побутове обслуговування. Враховуючи те, що Закон поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю, незалежно від того, працює на підприємстві 5 чи 1000 осіб, роботодавець зобов’язаний забезпечити виконання всіх завдань, передбачених цією статтею.

При створенні СУОП необхідно: визначити перелік законодавчих та інших нормативно-правових актів, що містять вимоги щодо охорони праці для даного виду економічної діяльності; виявити небезпечні та шкідливі виробничі фактори, види робіт, об’єкти, машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, щоб визначити, які з них найсуттєвіше впливають на умови та безпеку праці; визначити основні завдання в галузі охорони праці та встановити пріоритетні напрями; розробити організаційну схему для виконання визначених завдань. У зв’язку з тим, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за стан умов та безпеки праці, для офіційного розподілу обов’язків, прав та відповідальності в галузі охорони праці між усіма учасниками виробничого процесу необхідно призначити посадових осіб, які повинні забезпечити вирішення конкретних питань охорони праці. Якщо у підпорядкуванні роботодавця є інженерно-технічні працівники, то у їхніх посадових інструкціях повинні бути відображені обов’язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій з охорони праці.Крім того, необхідно визначити порядок взаємодії всіх осіб, які беруть участь в управлінні виробництвом, а також порядок підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень (накази, розпорядження, приписи тощо). При цьому треба врахувати, що очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві роботодавець (керівник підприємства), а у цехах, службах, на дільницях - керівники відповідних підрозділів і служб, відповідальні за стан умов та безпеку праці у підпорядкованих їм підрозділах. Організаційно-методичне керівництво діяльністю структурних підрозділів та функціональних служб з охорони праці, підготовку управ­лінських рішень та контроль за їх реалізацією повинна здійснювати служба охорони праці. Основним завданням впровадження СУОП є проведення коригу­ю­чих заходів для зменшення рівня професійного ризику на виробництві. Не витрачаючи коштів, ми можемо підвищити рівень безпеки за рахунок виконання організаційних заходів та підвищення виконавчої дисципліни.

Обов'язки робітників

Робітник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а та­кож про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства, для чого:перед початком роботи перевіряє справність засобів індивідуального захисту, стан обладнання, пристроїв, інструменту, наявність засобів колективного захисту (огороджень, блокувань, сигналізації, вентиляції тощо). У разі їх несправності сповіщає про це керівника робіт;не розпочинає роботу, якщо умови її виконання не відповідають вимогам інструкції з охорони праці;виконує тільки ту роботу, яку йому доручено; проходить у визначені строки обов’язкові медичні огляди; повідомляє керівникові робіт про нещасні випадки, що сталися з ним або колегами по роботі, надає першу допомогу під час нещасних випадків; вносить пропозиції до щорічної угоди (колективного договору) з охорони праці; несе відповідальність за порушення інструкції з охорони праці, за невиконання своїх обов’язків з охорони праці.

Система управління охороною праці (СУОП) в організац ії – це частина загальної системи управління (менеджменту) організації, що забезпечує управління ризиками в області охорони здоров’я і безпеки праці що пов’язані з діяльністю організації. СУОП в організації (підприємстві) включає: організаційну структуру, розподіли відповідальності, процедури, процеси і ресурси для розробки, впровадження, досягнення цілей та аналізу результативності політики і заходів охорони праці в організації. Організація повинна розробляти, впроваджувати і підтримувати в робочому стані процедури ідентифікації небезпек для здоров’я і безпеки персоналу, оцінки і контролю ризиків, пов’язаних з її діяльністю, продукцією і послугами (включаючи продукцію і послуги підрядчиків), які організація може контролювати. Організація повинна: формувати і вчасно корегувати перелік (реєстр) факторів, що впливають на охорону праці, які вона може контролювати і на які вона може впливати;встановлювати пріоритетні, виявляти ті фактори, що мають або можуть мати значні впливи на умови та охорону праці, і гарантувати прийняття до уваги цих факторів при визначенні цілей у галузі охорони праці; постійно актуалізувати цю інформацію;встановлювати і підтримувати в робочому стані документально оформлені цілі і задачі по охороні праці для кожного підрозділу і рівня управління організації.