Кадрові агентства при навчальних закладах

 

Впровадження ринкових відносин обумовлює потребу створення органі­заційної структури при навчальних закладах, що виконує функції дослідження ринку освітніх послуг і ринку праці, сприяє працевлаштуванню випускників навчального закладу. Такими структурами мають бути кадрові агентства, органі­заційна структура яких складається з наступних двох підрозділів: підрозділ маркетингу освітніх послуг і підрозділ сприяння працевлаштуванню випускників.

Основою успішної роботи підрозділу маркетингу освітніх послуг є розробка концепції розвитку освітніх послуг даного навчального закладу. Потрібно знати вимоги окремих сегментів ринку праці до робітників і фахівців конкретного профілю, враховувати ці вимоги при формуванні навчальних програм, плануванні навчального процесу. Без розробленої маркетингової стратегії навчальний заклад не зможе ефективно використати навіть ті переваги, що в нього вже є.

Основні завдання підрозділу маркетингу освітніх послуг навчального закладу:

— дослідження ринку освітніх послуг і ринку праці для визначення поточної та перспективної потреби в кадрах;

— вивчення розвитку виробництва та сучасних технологій для встанов­лення вимог роботодавців до рівня підготовки робітників чи фахівців;

— пошук свого сегменту на ринку освітніх послуг і ринку праці, характе­ристики якого відповідають профілю підготовки кадрів у навчальному закладі.

Маркетингова діяльність навчального закладу у сфері освітніх послуг – це комплекс взаємопов’язаних етапів із формування та реалізації програми розвитку освітніх послуг (рис. 7.1).

Рис. 7.1. Основні етапи маркетингової діяльності у навчальному закладі

 

Маркетингові дослідження мають дати можливість визначити:

— загальний обсяг і структуру підготовки кадрів за професіями (спеціальностями);

— перспективи розвитку навчального закладу;

— потенціал існуючих і майбутніх конкурентів;

— потенційні можливості клієнтів щодо споживання освітніх послуг навчального закладу.

Визначення потенційних споживачів освітніх послуг полягає у пошуку інформації про те, де саме на ринку має працювати навчальний заклад і хто є основним споживачем освітніх послуг. Для цього використовують сегментування.

На основі перших двох етапів маркетингової діяльності розробляються конкретні заходи з удосконалення процесу підготовки кадрів відповідно до визначеного сегменту ринку праці, а саме:

— визначення такого набору професій чи спеціальностей, що відповідає видам професійної діяльності, для яких необхідні працівники обраного сегменту;

— внесення змін у навчальні плани та програми підготовки учнів, студентів чи слухачів, враховуючи вимоги споживача до їх професійного рівня.

Недоліком існуючої системи підготовки робітників і фахівців є її ізоляція від розвитку економіки: навчальні плани та програми підготовки не завжди пов’язані з реальними потребами підприємств і населення, які є споживачами освітніх послуг. Тому для вдосконалення змісту, форм і методів професійного навчання працівники підрозділу маркетингу освітніх послуг навчального закладу мають використовувати картки зворотного зв’язку, в якій працівники служби управління персоналом підприємства оцінюють якість підготовки випускника. Інформацію щодо вдосконалення професійної підготовки навчальні заклади можуть одержати шляхом проведення регулярних соціологічних обстежень.

Якщо підрозділ маркетингу освітніх послуг у кадровому агентстві навчаль­ного закладу є мозковим центром, джерелом інформації для навчальної, науково-технічної, виробничої та фінансової його політики, то підрозділ працевлашту­вання виконує більш практичну функцію. Йому доцільно поєднувати роботу зі сприяння працевлаштуванню з консультативною та профорієнтаційною діяль­ністю. Консультанти цього підрозділу розробляють план із працевлаштування випускників і проводять профорієнтаційну роботу на всіх етапах його здійснення.

Діяльність зі сприяння працевлаштуванню випускників навчального закладу проводиться за такими етапами:

— розробка банку даних кандидатур випускників, які потребують працевлаштування;

— підготовка банку даних роботодавців-споживачів освітніх послуг;

— визначення форм і методів сприяння працевлаштування випускників;

— розробка картотеки працевлаштування випускників.

Форми та методи сприяння працевлаштуванню випускників навчальних закладів охоплюють підготовку учнів, студентів чи слухачів активним формам пошуку роботи і виробничої адаптації на підприємстві. З цією метою у навчальні плани доцільно вводити курси професійної самореалізації випускника навчаль­ного закладу. Найбільш важливим напрямом функціонування ефективної системи сприяння працевлаштуванню випускників навчального закладу є розвиток різних

форм співпраці з потенційними споживачами освітніх послуг, до яких відносять:

— укладення договорів між навчальними закладами і підприємствами, фірмами, організаціями на підготовку та працевлаштування потрібних їм праців­ників, що дозволяє заздалегідь зорієнтувати випускників на майбутню роботу;

— практичне стажування на підприємствах, у фірмах потенційних робото­давців для випускників, що дає їм змогу ознайомитися з специфікою майбут­нього робочого місця та професійно-значущими уміннями та навичками;

— укладання контрактів зі створення спільних інноваційних фірм, забез­печення навчальних закладів новітнім устаткуванням, що дозволяє підняти на вищий рівень як якість підготовки випускників, так і їх роботу на виробництві;

— запрошення представників підприємств і фірм для знайомства з процесом підготовки робітників чи фахівців;

— виїзд у навчальні заклади споживачів освітніх послуг, проведення днів відкритих дверей, ярмарок професій.

 

7.3. Механізм формування державного замовлення

на підготовку фахівців і робітників

 

Державне замовлення – це потреба суспільства в робітниках і фахівцях, що визначається органами виконавчої влади у відповідності до основних напрямів розвитку національної економіки та її стратегічних пріоритетів і завдань, які обґрунтовані в Програмі економічного та соціального розвитку України на короткострокову, середньострокову та довгострокову перспективу, у державних, міждержавних і цільових програмах.

На обсяги державного замовлення впливають такі чинники:

— темпи розвитку економіки на кожному конкретному етапі, що обумовлюють обсяги поточної та перспективної потреби в персоналі;

— стратегічні цілі та завдання країни, орієнтація органів виконавчої влади на підготовку працівників відповідного профілю;

— накопичення технічних, наукових і інтелектуальних знань із метою виведення країни на передову світового розвитку;

— доступність навчання для обдарованої молоді через систему державної підтримки і вирішення проблем забезпечення країни кваліфікованим персоналом;

— цільова підтримка окремих верств населення у здобутті професійно-технічної та вищої освіти, які в соціальному плані потребують захисту;

— досягнення збалансованості між підготовкою та потребою в персоналі відповідно з попитом ринку праці.

Основними законодавчими документами, що регламентують процеси від­творення освітнього потенціалу суспільства за кошти Державного бюджету є Закони України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про здійснення державних закупівель».

Показники державного замовлення на кадрів формуються центральним органом виконавчої влади у галузі економіки на підставі узгодженого подання спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки (іншого центрального органу виконавчої влади, що має у своєму підпорядкуванні навчальні заклади) та спеціально уповноваженого централь­ного органу виконавчої влади у галузі праці та соціальної політики.

Міністерства, інші центральні та місцеві органи державної виконавчої влади подають заявки на включення до проекту державних замовлень на підготовку кадрів. Заявки подаються з пропозиціями до проектів Програми економічного та соціального розвитку України та Державного бюджету України.

Міністерство економічного розвитку та торгівлі опрацьовує подані держав­ними замовниками заявки та визначає обсяги підготовки робітників і фахівців, необхідні для державних потреб у наступному році та загальну суму коштів для їх навчання, і подає їх Міністерству фінансів України для попередньої оцінки, визначення можливих обсягів фінансування з Державного бюджету України.

Міністерство фінансів повідомляє Міністерству економічного розвитку та торгівлі про показники проекту Державного бюджету України на наступний фінансовий рік для збалансування кількісних показників проекту державних замовлень із коштами на підготовку кадрів.

Міністерство економічного розвитку та торгівлі разом зі замовниками збалансовує показники їх заявок із проектними обсягами підготовки, передба­чених на це бюджетних коштів і визначених Кабінетом Міністрів України поза­бюджетних джерел фінансування і направляє до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, яке формує проект державних замовлень на підготовку фахівців і подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України. Після розгляду та схвалення Кабінетом Міністрів України проекту державних замовлень Міністерство освіти і науки, молоді та спорту проводить попередню роботу щодо розміщення державних замовлень на підготовку робітників і фахівців, направляє його результати до Міністерства економічного розвитку та торгівлі. Останнє після затвердження Верховною радою України Державного бюджету, виходячи з його показників, вносить до проекту державних замовлень на підготовку робітників і фахівців необхідні зміни й уточнення з метою збалансу­вання обсягів цієї підготовки з передбаченими фінансовими ресурсами та подає його на затвердження Кабінету Міністрів України. Після затвердження обсягів державних замовлень на підготовку кадрів Міністерство економічного розвитку та торгівлі доводить їх до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту для розміщення державних замовлень і укладання державних контрактів.

Розміщення державних замовлень на підготовку робітників і фахівців оформлюється контрактом, що укладається між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту і навчальним закладом. У десятиденний термін після укладання контрактів Міністерство освіти і науки, молоді та спорту повідомляє про це Міністерство економічного розвитку та торгівлі та Державну службу статистики.

Контроль за виконанням державних замовлень покладається на Міністерство економічного розвитку та торгівлі, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту. Водночас Міністерство фінансів контролює використання бюджетних коштів, передбачених на оплату державного замовлення. Державна служба статистики узагальнює звіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту і до 20 числа, наступного за звітним місяця подає зведену інформацію Міністерству економіч­ного розвитку та торгівлі та Міністерству фінансів.

7.4. Податкова, кредитна та фінансова політика

щодо надання освітніх послуг

 

Фінансування державних вищих закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей економіки, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Кошти навчальних закладів освіти і науки, що повністю або частково фінансуються з бюджету, одержані від здійснення чи на здійснення діяльності, передбаченої статутними документами, не є прибутком і не оподатковуються.

Кредит для здобуття освіти за денною, вечірньою та заочною формами навчання у вищих навчальних закладах незалежно від форм власності можуть одержати молоді громадяни України віком до 28 років, які успішно склали вступні іспити. Кредит надається на кожний рік навчання і лише один раз за однією і тією ж спеціальністю для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста, магістра зі сплатою 3 % річних протягом 15 років починаючи з дванадцятого місяця після закінчення навчання у вищому навчальному закладі, що функціонує на території України.

Кошти на кредити передбачаються у Державному бюджеті Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України для фінансування навчання у вищих навчальних закладах усіх форм власності, крім комунальної, в місцевих бюджетах для фінансування навчання у вищих навчальних закладах комунальної й інших форм власності. Розмір кредиту визначається щороку Міністерством освіти і науки, молоді та спорту за погодженням з Міністерством фінансів, виходячи із вартості навчання студента (за винятком стипендії) у державному вищому навчальному закладі для І-ІІ та ІІІ-ІV рівнів акредитації відповідно до форми навчання, а у комунальних вищих навчальних закладах – Міністерством освіти Автономної Республіки Крим, управліннями освіти обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за погодженнями з відпо­відними фінансовими органами.

Після визначення квоти Міністерство освіти і науки, молоді та спорту укладає з центральними органами виконавчої влади, у підпорядкуванні яких є державні вищі навчальні заклади, керівниками вищих навчальних закладів інших форм власності, крім комунальних, угоди стосовно перерахування їм коштів у межах визначеної для них квоти. Центральні органи виконавчої влади, в підпорядкуванні яких є державні вищі навчальні заклади, доводять квоту до кожного навчального закладу.

Якщо абітурієнти, які претендують на здобуття вищої освіти в межах встановленої для вищого навчального закладу квоти, мають однакові результати зовнішнього незалежного оцінювання, перевага у зарахуванні надається абітурієнтам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, інвалідів 1 та 2 групи, малозабезпечених і багатодітних сімей, а також переможців олімпіад.

Кредит надається на підставі угоди між одержувачем кредиту, вищим навчальним закладом і банком, уповноваженим обслуговувати касове виконання відповідно державного чи місцевого бюджету. Якщо одержувач кредиту є неповнолітнім, зазначена угода укладається батьками або особами, які їх замінюють. По досягненні повноліття одержувач кредиту переукладає угоду з вищим навчальним закладом.

Для укладання угоди одержувач кредиту, а якщо він є неповнолітнім, то його батьки або особи, які їх замінюють, подають до уповноваженого банку витяг з наказу вищого навчального закладу про його зарахування на навчання, завірений підписом ректора та печаткою, паспорт і довідку про присвоєння Державною податковою адміністрацією ідентифікаційного номера платника податків.

Угода укладається у чотирьох примірниках – по одному примірнику кожній зі сторін, що її уклали, один примірник угоди передається вищим навчальним закладом переказувачу коштів.

Кошти, передбачені на надання кредиту, на підставі копій угод рівними частинами щокварталу перераховуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту, Міністерством освіти Автономної Республіки Крим, управліннями освіти обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

У разі відрахування одержувача кредиту з вищого навчального закладу або надання йому академічної відпустки навчальний заклад в десятиденний термін оголошує конкурс з одержання кредиту на навчання серед студентів, що навчаються на платній основі. Рішення про надання такого кредиту приймається вченою (педагогічною) радою на вищезазначених умовах.

Одержувач кредиту через уповноважений банк повертає протягом 15 років суму кредиту до відповідного бюджету, щороку виплачуючи 1/15 частину загальної суми одержаного кредиту та відсотки за користування ним. У разі відрахування одержувача кредиту з вищого навчального закладу повернення кредиту розпочинається з третього місяця після відрахування. У випадку ухилення від повернення кредит стягується в примусовому порядку згідно зі законодавством.

Одержувач кредиту може повернути кредит раніше встановленого у договорі терміну. Одержувач кредиту в установленому законодавством порядку може укласти угоду про переведення боргу з повернення кредиту з третіми особами.

Кредит та відсотки за користування ним не повертаються, якщо одержувач кредиту помер або йому встановлено інвалідність 1 групи. Термін повернення кредиту подовжується на період строкової військової служби одержувача кредиту та перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Міністерство освіти США здійснює такі основні програми фінансової допомоги студентам: федеральні гранти Пелла, що надаються переважно студентам із родин з низьким рівнем доходів, і федеральні гранти додаткових освітніх можливостей, що являють собою додаткові джерела фінансування навчання надзвичайно бідних студентів. Ці гранти нерідко використовуються у комбінації з іншими типами грантів, позичками та заробленими грошима для покриття витрат на вищу освіту, що перевищують можливості сім’ї. Пріоритет в отриманні даного гранту мають студенти, які одержали федеральний грант Пелла. Частка федераль­них коштів у кожному гранті не може перевищувати 75 %.

 

7.5. Державні гарантії надання молоді першого робочого місця

 

Згідно статті 7 Закону України «Про сприяння соціальному становленню

та розвитку молоді в Україні» держава забезпечує працездатній молоді надання першого робочого місця на строк не менше двох років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчаль­них закладах, завершення професійної підготовки та перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби.

Перше робоче місце – це місце роботи молодих громадян після закінчення будь-якого навчального закладу або припинення навчання в ньому, завершення професійної підготовки та перепідготовки, а також після звільнення з дійсної строкової служби або альтернативної (невійськової) служби.

Держава гарантує надання роботи за фахом на період не менш трьох років молодим спеціалістам – випускникам державних вищих навчальних закладів, потреба в яких була визначена державним замовленням.

Законом України «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що випускникам професійно-технічного навчального закладу, які навчались за державним замовленням, держава гарантує надання першого робочого місця відповідно до одержаної професії згідно з законодавством. Цим же законом встанов­лений особливий соціальний захист дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків. Так, держава гарантує випускникам, професійно-технічних навчальних закладів – дітям-сиротам і дітям, які залишилися без піклування батьків, праце­влаштування за набутою професією та забезпечення житлом згідно зі законодавством.

Держава забезпечує додаткові гарантії працездатним громадянам у праце­здатному віці, які потребують соціального захисту та нездатні на рівних конку­рувати на ринку праці у вигляді квотування робочих місць. Для цього місцеві ради бронюють на підприємствах, в установах та організаціях до 5 % загальної кількості робочих місць, але лише за робітничими професіями. Випускники вищих навчальних закладів не підпадають під цю квоту на робочі місця. Гарантією зайнятості для випускників вищих навчальних закладів є отримання направлення на роботу, що визначається державним замовленням.

Важливу роль у сприянні працевлаштування випускників навчальних закладів мають відігравати молодіжні організації. Для цього держава допомагає створю­вати молодіжні центри праці, соціальні служби для молоді, а також молодіжні громадські організації (агентства, біржі, бюро).

Працевлаштування випускників вищих навчальних закладів регулюється Порядком працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України. Відповідно до цього Порядку, випускники вищих навчальних закладів, яким присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів і які працевлаштовані на підставі направлення на роботу, вважаються молодими фахівцями протягом трьох років з моменту укладання ними трудового договору зі замовником. Керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду. За рік до закінчення навчання міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади укладають контракти з виконавцем державного замовлення відповідно до кількості замовлених місць, подають міністерствам і відомствам, що мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, які виконують державне замовлення, перелік місць працевлаштування й умов, які вони зобов’язуються створити випускнику (забезпеченість житлом, розмір заробітної плати, інші соціальні гарантії).

Замовники можуть за рахунок своїх коштів надавати студентам матеріальну допомогу, а також встановлювати доплати до державної стипендії, визначеної для відповідної спеціальності, курсу, навчального закладу.

Розірвання випускником угоди допускається з таких поважних причин:

— встановлення інвалідності 1 або 2 групи, внаслідок чого випускник не може виїхати на роботу за призначенням;

— встановлення інвалідності 1 або 2 групи у дружини (чоловіка) випускника, одного з батьків випускника;

— якщо випускник – вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину у віці до трьох років, або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до 14 років або дитину-інваліда;

— проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), зокрема за контрактом;

— вступу до вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації для випускників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Розірвання угоди за ініціативою замовника допускається у разі немож­ливості надання випускникові роботи за спеціальністю згідно з медичним висновком або висновком медико-соціальної експертної комісії; банкрутства замовника. Якщо випускник без поважних причин не захистив дипломний проект, замовник може надати йому роботу з урахуванням одержаної спеціальності та кваліфікації.

Випускник, призваний на строкову військову службу до Збройних Сил, після її закінчення зобов’язаний прибути на роботу за призначенням. Це стосується також випускників, які проходять альтернативну (невійськову) службу.

Час перебування жінки у відпустці після закінчення вищого навчального закладу у зв’язку з вагітністю, пологами, доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до терміну роботи за призначенням. Якщо умови угод, укладених до шлюбу чоловіком і дружиною, не передбачають направлення їх до одного й того ж населеного пункту, місце їх роботи визна­чається за домовленістю між ними й замовниками, а у разі коли вони не дійшли згоди, один з подружжя має право розірвати договір в односторонньому порядку.

У випадку неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов’язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компен-

сувати замовникові всі витрати.

Випускникові, якому відмовлено в прийнятті на роботу після прибуття до місця призначення, замовник компенсує витрати, пов’язані з переїздом випускника і членів його сім’ї як до місця призначення, так із поверненням до постійного місця проживання згідно з визначеними в угоді умовами.

Інформація про прийом студентів, контингент та їх випуск у розрізі спеціаль­ностей відображається у формі державної статистичної звітності № 2-3 нк «Звіт вищого навчального закладу на початок навчального року», що містить дані про розподіл студентів за курсами, мовами навчання та за віком. Форма статистичної звітності відображає інформацію про результати прийому, склад професорсько-викладацького складу, одержання студентами направлення на роботу.

Дані про прийом, контингент і випуск учнів професійно-технічних навчаль­них закладів містяться у відповідних формах державної статистичної звітності. Так, форма № 1 (профтех) «Звіт професійно-технічного навчального закладу про підсумки роботи за навчальний рік» відображає рух контингенту учнів протягом навчального року, підсумки випуску, інформацію про навчально-матеріальну базу, склад інженерно-педагогічних кадрів тощо.

Форма № 2 (профтех) «Звіт професійно-технічного навчального закладу про приймання учнів та слухачів на 1 вересня» вміщує дані про прийом випуск­ників за договорами з підприємствами, службою зайнятості, громадянами, дітей-сиріт та ін. Водночас форма № 3 (профтех) «Звіт професійно-технічного навчального закладу про контингент учнів та слухачів за календарний рік» містить інформацію про кількість учнів на початок року, прийом, вибуття, зокрема випуск, кількість учнів на кінець року у розрізі професійної підготовки випускників шкіл, професійного навчання незайнятого населення і підвищення кваліфікації.