Сучасний стан нормативної бази з охорони праці

До нормативно-правових актів з охорони праці в Україні належать правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання. Вони переглядаються за необхідністю, але не рідше одного разу на 10 років. Стандарти, технічні умови та Інші документи на засоби праці і технологічні процеси повинні містити вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці. Дія нормативно-правових актів з охорони праці поширюється на сферу трудового й професійного навчання.

Нині національна база нормативно-правових актів з питань охорони праці більш ніж на 70 % складається із застарілих актів колишнього СРСР та нормативних актів, впроваджених з моменту її формування [5], і потребує вирішення нагальних проблем щодо її вдосконалення.

Першим кроком у розв’язанні цих проблем стало повернення до впровадження перспективного (п’ятирічного) планування заходів з охорони праці на визначених концептуальних засадах. Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції загальнодержавної цільової програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012–2016 роки» від 31 серпня 2011 р. № 889-р визначено, що проблему удосконалення нормативної бази охорони праці передбачається розв’язати шляхом приведення її у відповідність із сучасними вимогами та законодавством Євросоюзу. З’явилась можливість розробити та впровадити послідовні кроки з формування нормативної бази з охорони праці за новими напрямами та на визначених концептуальних засадах з коригуванням (уточненням) окремих питань за річними планами. Втіленням цих кроків має стати Загальнодержавна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012–2016 роки, проект якої надано на обговорення Дергірпромнаглядом.

Зростання насиченості виробничого та побутового середовища технічними засобами різноманітного призначення, складні та потужні системи енергозабезпечення та вентиляції споруд сучасної забудови висуває задачу більш жорсткого контролю та нормування рівнів фізичних факторів, джерелами яких вони є. Проте, як свідчить попередній аналіз нормативно-

правових актів з безпеки життєдіяльності, ці документи мають низку суперечностей та частково застаріли. Крім того, мають місце невідповідності

національних санітарних норм міжнародним. Гармонізація деяких міжнародних нормативів виконана на недостатньому науково-методичному рівні, що ускладнює їх використання у практичній діяльності. Незадовільний стан нормативно-правової бази з безпеки життєдіяльності та охорони праці викликає занепокоєння як фахівців з відповідних напрямків, так і користувачів- практиків. Крім того, певні невідповідності в окремих документах ускладнюють сертифікаційні випробування продукції, а у деяких випадках перетворюють їх у формальність. В останні роки в Україні проведено ряд досліджень з цієї проблематики.Актуальним є аналіз санітарних норм і правил щодо інших фізичних факторів (шуму, іонізації повітря, тощо), враховуючи їх взаємозв’язок та фактор синергізму. Крім того представляє інтерес метрологічне забезпечення контролю відповідних фізичних факторів. Найбільш критичним фізичним фактором негативного впливу на людей є електромагнітні поля та випромінювання (за виключенням іонізуючих випромінювань).

Чинна в Україні нормативно-правова база електромагнітної безпеки перебуває, в цілому, на сучасному рівні. Проте є низка недоліків, які потребують усунення. Так, санітарні норми з експлуатації електронно- обчислювальної машини посилаються як на обов’язковий міждержавний стандарт (ГОСТ) з виконання робіт в умовах впливу електромагнітних полів

частотою 50 Гц, хоча цей стандарт було скасовано ще у 1997р. зі введенням в

дію санітарних норм. Крім того у нормах закладено посилання на стандарти, скасовані пізніше розробленими санітарними нормами. Останні,формально, не стосуються роботи з комп’ютерною технікою, проте сучасні програмно-технічні комплекси передбачають велику кількість силового електрообладнання та персоналу з ремонту і налаштування технічних засобів, тому такі обмеження вважаються недоцільними.

Норми розглядають (нормують) електромагнітні поля навколо моніторів на електронно-променевих трубках, не розглядаючи сучасні рідкокристалічні монітори, хоча, як показали дослідження, такі монітори, особливо великих діагоналей (Wide-монітори) іноді створюють електричні поля гігієнічно значущих рівнів. На сьогоднішній день в Україні існує низка нормативів щодо випромінювальних властивостей та стійкості до зовнішніх впливів структурованих комп’ютерних мереж та низьковольтних систем електроживлення.

Гармонізація міжнародних документів повинна проводитися з урахуванням

сучасних досліджень у галузі електромагнітної безпеки.

Допустимий рівень змінного магнітного поля промислової частоти 50 Гц для населення складає 100 мк Тл, а національний норматив передбачає 1,5 мк Тл. Щодо високочастотних випромінювань (30-300 МГц), то, наприклад, допустимі напруженості електричного поля складають, відповідно, 28 В/м та 3 В/м.

Впровадження санітарно-гігієнічних та організаційно- технічних заходів з нормалізації фізичних параметрів виробничого середовища потребує суттєвої корекції чинних нормативних актів з контролю фізичних факторів та їх гранично допустимих рівнів.

Спеціалізовані санітарні норми, зокрема з експлуатації засобів обчислювальної техніки, повинні бути перероблені з урахуванням сучасних

національних і міжнародних нормативів та вилученням посилань на скасовані стандарти. Нормативні документи з контролю та допустимих рівнів фізичних факторів виробничого середовища доцільно доповнити переліком рекомендованої сучасної вимірювальної апаратури.