Рекомендації щодо змісту курсових

Проектів за темами

 

Тема 1. Підприємницька діяльність та господарське право: законодавчий та доктринальний підходи.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття та ознаки підприємництва.

2. Види господарської діяльності.

3. Принципи господарювання та принципи підприємницької діяльності: їх характеристика та співвідношення.

4. Поняття, ознаки та тлумачення господарського права.

5. Місце господарського права в системі права України.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

Аналіз першого питання передбачає розгляд законодавчого закріплення поняття "підприємництво" (ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГК України) та його ознак, які, в більшому ступені, стосуються доктринального підходу до визначення такої категорії. Автору курсової роботи необхідно провести аналіз точок зору викладених в юридичній літературі стосовно поняття та ознак підприємництва.

Під час розгляду другого питання автору слід звернути увагу на законодавче закріплення видів господарської діяльності, а також точки зору вчених-юристів висловлені в юридичній літературі. При цьому чітко треба вказувати критерії поділу видів господарської діяльності та надавати характеристику кожного окремого виду господарювання.

Досліджуючи третє питання необхідно звернути увагу на принципи господарювання (ст. 6 ГК України) та принципи підприємництва (ст. 44 ГК України), провести їх порівняльний аналіз та зробити власні висновки. При цьому автор повинен дати характеристику кожному з таких принципів, що повинно ґрунтуватися на положеннях законодавства, яке діє на момент написання курсової роботи.

Висвітлення четвертого питання передбачає розгляд автором курсової роботи точок зору вчених-юристів. Необхідно приводити приклади таких точок зору з обов’язковим посиланням на відповідний навчальний посібник або монографічне видання. При цьому необхідно провести аналіз означених наукових позицій і викласти власне бачення поняття господарського права та його ознак.

Розгляд п’ятого питання передбачає проведення системного аналізу системи права України. З метою з’ясування місця господарського права в такій системі необхідно дослідити зв’язок та співвідношення норм господарського права з нормами інших галузей права України. При цьому обов’язково звернути увагу на зв’язок з конституційним, цивільним, адміністративним, трудовим та іншими галузями права.

 

Тема 2. Господарські правовідносини та їх характеристика.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття, види та елементи господарських правовідносин.

2. Об’єкти господарських правовідносин.

3. Суб’єкти господарських правовідносин.

4. Підстави виникнення господарських правовідносин.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

Розкриття першого питання теми у значній мірі пов’язується із знаннями базових положень теорії права про правовідносини, а також відповідних положень цивільного права, які стосуються поняття цивільних правовідносин, їх видів, елементів та загальної характеристики. Розгляд першого питання також передбачає врахування відповідних положень адміністративного права, які стосуються питань, пов’язаних з адміністративними (управлінськими) правовідносинами взагалі, та з загальними засадами управління економікою, зокрема. Після проведення відповідного аналізу автор повинен визначити поняття господарських правовідносин.

Зауважимо, що аналіз вказаних вище положень та запропоноване автором поняття господарських правовідносин дозволять визначити й відповідні їх види. У даному разі слід відмітити, що залежно від обраної правової позиції виділення тих чи інших видів господарських правовідносин може бути різним. Крім того, аналіз положень теорії права дозволить виокремити елементи господарських правовідносин.

Під час написання другого питання автору слід з’ясувати тлумачення категорії "об’єкт правовідношення". При цьому, слід торкнутися співідношення понять "об’єкт правовідношення" та "об’єкт права". Також необхідно дослідити позиції прихильників так званих "моністичних" та "плюралістичних" теорій об’єкту правовідношення, проаналізувати їх та визначити власне поняття об’єкту господарського правовідношення.

Під час виділення видів та здійсненні правової характеристики змісту об’єктів господарських правовідносин, насамперед, слід звернутися до відповідних положень ГК України та Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) щодо видів об’єктів господарського та цивільного права, та вказати, які з відповідних об’єктів є об’єктами суспільних відносин, які виникають під час здійснення господарської діяльності та які вони при цьому мають особливості.

Під час характеристики третього питання слід звернутися до положень ГК України та проаналізувати їх особливості щодо учасників господарських відносин. При цьому основну увагу слід приділити суб’єктам господарювання (підприємцям). Крім того, необхідно проаналізувати правове становище засновників юридичних осіб та вказати власну позицію щодо їх віднесення до підприємців.

Під час аналізу правового становища фізичних осіб-підприємців слід з’ясувати підстави, момент виникнення та припинення, а також зміст підприємницької правоздатності. Особливу увагу слід приділити встановленим випадкам обмеження фізичних осіб у праві на заняття підприємництвом.

Розгляд юридичних осіб, як суб’єктів підприємництва, передбачає з’ясування їх поняття та ознаки, а також види, охарактеризувати підприємницьку правоздатність та дієздатність комерційних юридичних осіб.

При характеристиці четвертого питання необхідно вказати що є підставами виникнення правовідносин взагалі, та на підставі попереднього аналізу, який зроблений в цій роботі, вказати, які саме юридичні факти можуть бути підставами виникнення господарських правовідносин. При цьому необхідно визначити, які юридичні факти можуть виникати в сфері господарювання, однак не породжують господарські правовідносини.

 

Тема 3. Суб’єкти господарської діяльності та особливості їх правового становища.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття та види суб’єктів господарської діяльності.

2. Фізичні особи, як суб’єкти господарської діяльності.

3. Обмеження фізичних осіб у праві на заняття підприємництвом.

4. Юридичні особи, як суб’єкти господарської діяльності.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

Під час характеристики першого питання, передусім, необхідно з'ясувати загальне поняття суб'єкта права та суб'єкта правовідношення, як можливого носія суб'єктивних прав і юридичних обов'язків та учасника певних суспільних відносин, що регулюються нормою права. Після цього, виходячи із специфіки господарських правовідносин, слід з'ясувати, хто конкретно може бути їх учасниками. При цьому необхідно звернутися до положень ГК України та проаналізувати його положення про учасників господарських відносин. Зауважимо, що основну увагу слід приділити суб’єктам господарювання (підприємцям). Також необхідно проаналізувати правове становище засновників юридичних осіб та вказати власну позицію щодо їх віднесення до підприємців.

Друге питання передбачає характеристику правового становища фізичної особи-підприємця. Оскільки відповідно до законодавства фізичні особи, як суб'єкти підприємницької діяльності, не можуть бути обмежені в цивільній правоздатності і повинні володіти необхідним обсягом цивільної дієздатності, в роботі слід з'ясувати, що представляєсобою правоздатність і дієздатність фізичної особи, а також наявність загальних правил щодо їх обмеження. В роботі слід вказати, з якого моменту виникає підприємницька правосуб'єктність фізичних осіб, і який її обсяг. Також необхідно охарактеризувати підприємницьку дієздатність фізичних осіб. Зокрема необхідно вказати порядок укладення відповідних договорів, межі майнової відповідальності, підстави та порядок припинення підприємницького статусу тощо. Окремо слід зупинитися на можливості застосування положень про юридичну особу щодо фізичних осіб-підприємців, та вказати які саме норми можуть бути застосовані у даному випадку, а які ні.

Проводячи правову характеристику фізичних осіб, як підприємців, слід відзначити, що правовий статус фізичної особи багато в чому залежить від її взаємозв'язку з конкретною державою. Конституція та закони України встановлюють загальні положення, що стосуються правового статусу громадян держави, іноземних громадян, осіб без громадянства, осіб з подвійним громадянством та біженців. На підставі аналізу законодавства України слід визначити загальні засади надання права на заняття підприємництвом іноземцям, особам без громадянства, особам з подвійним громадянствам та біженцям.

Розгляд третього питання має певну специфіку. Так, наряду з загальними підставами, що обмежують правосуб'єктність фізичних осіб законодавець окремо встановлює ряд обмежень по заняттю підприємництвом у відношенні окремих категорій фізичних осіб. Такі обмеження встановлюються Конституцією України, загальним і спеціальним законодавством. В роботі слід з'ясувати стосовно яких категорій встановлені такі обмеження, підстави і порядок їх застосування та мету, що переслідується. Також необхідно з'ясувати за допомогою яких ще засобів може бути досягнута відповідна мета і зробити висновок про доцільність встановлення таких заборон для певних категорій фізичних осіб.

Розгляд четвертого питання передбачає з’ясування поняття юридичної особи та її ознак. Крім того, необхідно визначитися з видами юридичних осіб, основним розмежуванням, в цьому разі, буде поділ юридичних осіб на публічні і приватні, а також комерційні (підприємницькі) і некомерційні (непідприємницькі). Особливої уваги заслуговує класифікація підприємницьких юридичних осіб. Разом з тим слід вказати і види некомерційних організацій та особливості заняття ними підприємництвом.

Оскільки правове становище юридичних осіб характеризується правоздатністю і дієздатністю, то в роботі необхідно з'ясувати з якого моменту вони виникають і коли припиняються. Даючи характеристику правоздатності юридичних осіб слід звернутися до відповідних положень ЦК України та ГК України та викласти свою позицію стосовно того, чи є вона спеціальною (статутною), чи ні.

Розглядаючи питання, пов'язані з дієздатністю юридичних осіб необхідно з'ясувати поняття і органи управління юридичної особи, їх загальну компетенцію та порядок формування. Також необхідно зупинитися на правовому становищі філіалів, представництв та інших відокремлених підрозділів юридичної особи. Окремої характеристики потребує відповідальність юридичних осіб. В завершенні роботи слід відзначити засоби індивідуалізації юридичних осіб в комерційному обороті.

Тема 4. Джерела господарського права.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Загальна характеристика джерел господарського права.

2. Конституція України як джерело господарського права.

3. Цивільний та Господарський кодекси України, як джерела господарського права.

4. Закони України як джерела господарського права.

5. Підзаконні нормативні акти, локальні нормативні акти, звичаї ділового обороту як джерела господарського права.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

Розкриваючи перше питання, необхідно звернутися до теорії права та з’ясувати поняття джерел права, їх видів та загальної юридичної характеристики. Після цього необхідно розглянути поняття господарського права і, виходячи з останнього, слід визначити види його джерел, їх систему та співвідношення окремих елементів такої системи між собою. Також необхідно з’ясувати поняття окремих джерел та дати їм загальну юридичну характеристику.

При розгляді другого питання слід звернутися безпосередньо до Конституції України. Слід відмітити, що вона містить певні норми права, що прямо стосуються правового регулювання господарських правовідносин та інші норми права, які стосуються господарських правовідносин опосередковано. Тому, необхідно встановити відповідні конституційні норми та надати їм належну правову характеристику.

Під час розгляду третього питання, насамперед, необхідно розглянути питання про можливість правового регулювання певних відносин за допомогою двох кодексів. При цьому слід звернутися до досвіду закордонних країн та з’ясувати тенденції, що існують в світі стосовно такої можливості. Говорячи про ЦК України як джерело господарського права, необхідно вказати які саме його норми регулюють господарські правовідносини. Оскільки ГК України в цілому присвячений регулюванню господарських правовідносин, то в роботі необхідно охарактеризувати його зміст та структуру. Нарешті, автор повинен порівняти ЦК України та ГК України, виділити існуючі проблеми (протиріччя, дублювання певних положень, закріплення різних понять стосовно тих самих інститутів тощо) та вказати власне бачення шляхів вирішення цих проблем.

Під час розгляду четвертого питання, що стосується законів України, як джерел господарського права, автор повинен запропонувати їх класифікацію та вказати які основні закони відносяться до тієї чи іншої групи. Серед можливих груп законів можна запропонувати такі: закони, що визначають особливості правового становища окремих суб’єктів господарської діяльності; закони, що встановлюють умови заняття господарською діяльністю; закони, що встановлюють межі здійснення господарювання; закони, що встановлюють особливості заняття окремими видами господарської діяльності тощо. В роботі також необхідно вказати співвідношення Законів України та Декретів Кабінету Міністрів України, що були прийняті Урядом під час надання йому особливих повноважень.

Розкриваючи п’яте питання роботи слід вказати, які саме підзаконні нормативні акти є джерелами господарського права, вказати найбільш важливі підзаконні нормативні акти та розглянути існуючу проблему співвідношення підзаконних нормативних актів та законів, як джерел господарського права.

Говорячи про локальні нормативні акти, як джерела господарського права, слід надати поняття локального нормативного акту. Крім того, необхідно провести порівняння між локальними нормативними актами, що є джерелами господарського права і підзаконними нормативними актами та локальними нормативними актами, як джерелами інших галузей права (зокрема трудового).

Окремо необхідно торкнутися поняття звичаїв ділового обороту як джерел господарського права. В роботі необхідно вказати як фіксуються звичаї ділового обороту, у якому порядку вони можуть бути підставами для застосування при регулюванні господарських правовідносин та при винесенні судових рішень господарськими судами.

 

Тема 5. Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Створення юридичних осіб як суб’єктів підприємницької діяльності.

2. Поняття та загальна характеристика державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.

3. Порядок вчинення реєстраційних дій при державній реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.

4. Правовий режим Єдиного державного реєстру.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

При розгляді першого питання слід надати загальну характеристику утворення суб’єкту підприємницької діяльності, зокрема виділити та охарактеризувати стадії утворення юридичних осіб. Говорячи про утворення суб’єкту підприємницької діяльності можна окремо виділити наступні етапи: попередні дії щодо утворення суб’єкту господарювання; державна реєстрація підприємців; дії, що проводяться після державної реєстрації. Характеризуючи ці етапи слід вказати випадки їх проведення, види відповідних дій та юридичне значення. Окремо слід охарактеризувати правовий режим угод, що були вчинені до державної реєстрації суб’єкту підприємництва.

Розкриваючи друге питання плану, автор повинен дати поняття державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, вказати види реєстраційних дій, охарактеризувати правове становище державних органів, що здійснюють державну реєстрацію підприємців взагалі і правове становище державного реєстратора, зокрема. Окрім цього в роботі необхідно вказати поняття та порядок визначення місця проведення державної реєстрації стосовно фізичних та юридичних осіб.

Під час розгляду третього питання, що передбачає аналіз порядоку проведення реєстраційних дій в роботі необхідно вказати наступне: порядок подання документів; способи подання документів та вимоги щодо їх оформлення; склад документів що подаються для проведення реєстраційних дій; порядок розгляду поданих документів; підстави та порядок залишення документів без розгляду; підстави та порядок відмови в проведенні державної реєстрації; порядок прийняття рішення про державну реєстрацію суб’єкту підприємницької діяльності та дії державного реєстратора, що пов’язані з цим. Також в цьому питанні треба дати поняття свідоцтва про державну реєстрацію визначити його зміст та вказати порядок заміни.

Розкриваючи четверте питання необхідно вказати поняття Єдиного державного реєстру, вказати перелік відомостей що містяться у ньому та охарактеризувати їх правовий режим. Окрім цього в роботі необхідно розглянути порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру та випадки та порядок публікації відомостей Єдиного державного реєстру. Нарешті в роботі треба дати поняття реєстраційної справи, визначити склад документів що до неї залучаються, та вказати в якому порядку можна отримати документи реєстраційної справи.

 

Тема 6. Ліцензування господарської діяльності.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття ліцензування господарської діяльності та його значення.

2. Види діяльності, що підлягають ліцензуванню.

3. Порядок та умови видачі та переоформлення ліцензії.

4. Ліцензійний реєстр та ведення ліцензійних справ.

5. Контроль у сфері ліцензування. Підстави та порядок анулювання ліцензії.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

Розгляд першого питання передбачає дослідження законодавчого закріплення поняття "ліцензування певних видів господарської діяльності" та поняття "ліцензії" (ст. 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (далі в цій темі – Закон). Особливої уваги заслуговують принципи державної політики у сфері ліцензування на території України та їх загальна характеристика. Крім того, автору необхідно викласти власне бачення стосовно значення проведення процедури ліцензування для здійснення господарської діяльності.

Висвітлення другого питання передбачає розгляд видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню (ст. 9 вказаного Закону). Необхідно розглянути критерії за якими певні види господарської діяльності підлягають ліцензуванню.

Досліджуючи третє питання необхідно розглянути умови видачі ліцензії та органи ліцензування. При цьому слід розкрити передумови отримання ліцензії (насамперед, проведення державної реєстрації суб’єкта підприємництва, створення відповідних ліцензійних умов, обов’язкових для виконання при провадженні видів діяльності, які підлягають ліцензуванню). Далі необхідно проаналізувати перелік документів, які необхідно подати до органу ліцензування для отримання ліценції, строки проведення процедури ліцензування та підстави відмови у видачі ліцензії. Необхідно розглянути процедуру отримання ліцензії на конкурсних засадах (ст. 12 Закону). Особливої уваги потребує розгляд та характеристика підстав та порядку переоформлення ліцензії; наслідки втрати та пошкодження ліцензії; наслідки закінчення строку дії ліцензії.

Аналіз четвертого питання передбачає розкриття автором курсової роботи порядку формування і ведення органом ліцензування ліцензійного реєстру, порядку накопичення та формування даних Єдиного ліцензійного реєстру та умови користування даними реєстрів. Розгляд цього питання передбачає і проведення аналізу порядку формування і ведення органами ліцензування ліцензійних справ (ст. 19 Закону).

Розгляд п’ятого питання передбачає висвітлення порядку проведення нагляду і контролю у сфері ліцензування. З метою дослідження цього питання потрібно розкрити підстави і порядок проведення планових та позапланових перевірок за додержанням органами ліцензування вимог законодавства, органами контролю за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, наслідки порушення вимог законодавства у сфері ліцензування. При цьому слід приділити увагу порядку оскарження ліцензіатами незаконних дій і рішень органів нагляду і контролю у сфері ліцензування; розкрити підстави і порядок анулювання ліцензії.

 

Тема 7. Правове становище приватного акціонерного товариства.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття та передумови виникнення приватного акціонерного товариства.

2. Порядок створення приватного акціонерного товариства.

3. Права та обов’язки акціонерів приватного акціонерного товариства.

4. Порядок управління приватним акціонерним товариством.

5. Порядок ліквідації приватного акціонерного товариства.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

При розгляді першого питання необхідно звернути увагу та підкреслити те, що однією з найбільш поширених організаційно-правових форм підприємницької діяльності є акціонерне товариство взагалі та приватне акціонерне товариство зокрема. Переваги акціонерних товариств визначились історично та визнаються, як правило, у всіх країнах з ринковою економікою. По-перше, акціонерні товариства дають можливість концентрувати капітал, по-друге, важливою рисою акціонерного товариства є відсутність відповідальності акціонерів за зобов’язаннями товариства. Автору необхідно зробити історичний аналіз розвитку акціонерних товариств та зробити власні висновки з цього приводу.

Розкриваючи друге питання необхідно висвітлити наступне: розглянути порядок створення приватного акціонерного товариства та вказати відмінності цього порядку від порядку створення публічного акціонерного товариства; розкрити правове становище засновників, їх відповідальність та функції після створення акціонерного товариства; установчі документи приватного акціонерного товариства, вимоги до їх змісту та форми; порядок формування та розмір статутного фонду (капіталу); розкрити та охарактеризувати правові норми, що регулюють державну реєстрацію приватного акціонерного товариства, розкрити повноваження реєстраційних органів.

У третьому питанні необхідно визначити правовий статус акціонера, визначити момент виникнення в акціонера прав або їх частини. Аналізуючи права акціонерів, слід класифікувати їх на групи за обраним критерієм: майнові і немайнові; розкрити їх зміст. Крім того, необхідно з’ясувати обов’язки акціонерів та їх вплив на визначення його правового становища.

Розглядаючи четверте питання слід зазначити, що безпосереднє регулювання управління приватним акціонерним товариством здійснюється за допомогою локальних нормативних актів (установчих документів). Слід вказати, що управління – це комплекс дій необхідних для формування й досягнення цілей організації і тому правильне закріплення утворення системи контролю за правлінням для недопущення зловживань має велике значення. Також необхідно розкрити порядок вибору моделі управління, визначити компетенцію загальних зборів акціонерів, порядок їх скликання, підготовки голосування. Окреслити компетенцію ради директорів, наглядової ради, їх відповідальність (переваги та недоліки одноособових та колегіальних виконавчих органів), а також розглянути склад, функції та компетенцію ревізійної комісії акціонерного товариства відкритого типу.

В останньому питанні слід розкрити порядок припинення діяльності приватного акціонерного товариства за чинним законодавством України.

 

 

Тема 8. Правове становище публічного акціонерного товариства.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття публічного акціонерного товариства та підстави його створення.

2. Порядок створення публічногоакціонерного товариства.

3. Вимоги до установчих документів публічного акціонерного товариства.

4. Порядок набуття та припинення статусу акціонера публічного акціонерного товариства.

5. Порядок управління публічним акціонерним товариством.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

При розгляді першого питання необхідно звернути увагу що однією з найбільш поширених організаційно-правових форм підприємництва є акціонерне товариство. Автору необхідно розглянути поняття " публічне акціонерне товариство" та, на власний розсуд, виділити його ознаки. Крім того доцільно з’ясувати передумови створення такого суб’єкта з проведенням їх загальної характеристики.

Розкриваючи друге питання необхідно висвітлити наступне: розглянути порядок створення публічного акціонерного товариства та вказати відмінності цього порядку від порядку створення публічного акціонерного товариства; розкрити правове становище засновників, їх відповідальність та функції після створення публічного акціонерного товариства; порядок формування та розмір статутного фонду (капіталу); розкрити та охарактеризувати правові норми, що регулюють державну реєстрацію публічного акціонерного товариства, розкрити повноваження реєстраційних органів.

У третьому питанні необхідно розкрити вимоги до установчих документів публічного акціонерного товариства та дослідити правові вимоги до їх змісту та форми.

У четвертому питанні необхідно визначити правове становище акціонера такого товариства, висвітлити основні права акціонера, момент їх виникнення та правові наслідки. Проводячи аналіз прав акціонерів, слід розбити їх на групи за обраним критерієм: майнові і немайнові; розкрити їх зміст. Крім того, автору необхідно дослідити підстави виходу та прийняття до числа акціонерів публічного акціонерного товариства.

Розглядаючи п’яте питання автору доцільно описати порядок формування органів управління публічного акціонерного товариства, їх основні функції та повноваження.

 

Тема 9. Порядок створення, функціонування та припинення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття та ознаки товариства з обмеженою відповідальністю.

2. Порядок створення товариства з обмеженою відповідальністю.

3. Порядок формування статутного фонду (капіталу) товариства з обмеженою відповідальністю.

4. Органи управління товариства з обмеженою відповідальністю та їх повноваження.

5. Припинення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

Аналіз першого питання передбачає розгляд законодавчого закріплення поняття товариства з обмеженою відповідальністю (ст. 50 Закону України "Про господарські товариства", ст. 80 ГК України, ст. 140 ЦК України). На підставі аналізу чинного законодавства доцільно вказати та проаналізувати ознаки притаманні такому суб’єкту. Автору курсової роботи необхідно визначити в чому особливість даного товариства та його відмінність від інших господарських товариств.

Під час розгляду другого питання автору необхідно звернути увагу на порядок створення товариства з обмеженою відповідальністю, а саме, хто може бути засновником та учасником даного товариства, які в них є права та обов’язки, відмітити, на підставі яких установчих документів створюється та діє таке товариство, тобто, дати характеристику договору про заснування товариства з обмеженою відповідальністю та статуту.

Досліджуючи третє питання, необхідно звернути увагу на порядок створення статутного фонду (капіталу) цього товариства та на джерела його формування відповідно до ст.ст. 115, 144 ЦК України та Закону України "Про господарські товариства".

Висвітлення четвертого питання передбачає розгляд автором курсової роботи системи органів товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до законодавства, порядок їх формування та їх компетенцію. При чому необхідно докладно охарактеризувати повноваження кожного органу з наведенням власних пояснень.

Розгляд п’ятого питання передбачає проведення аналізу щодо особливостей припинення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до ст. 150 ЦК України та інших нормативних актів. Автору необхідно вказати на особливості припинення діяльності такого суб’єкту та саму процедуру припинення.

 

Тема 10. Порядок створення, функціонування та припинення діяльності товариства з додатковою відповідальністю.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття та ознаки товариства з додатковою відповідальністю.

2. Порядок створення товариства з додатковою відповідальністю.

3. Порядок формування статутного фонду (капіталу) товариства з додатковою відповідальністю.

4. Органи управління товариства з додатковою відповідальністю та їх компетенція.

5. Припинення діяльності товариства з додатковою відповідальністю.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

Аналіз першого питання передбачає розгляд законодавчого закріплення поняття товариства з додатковою відповідальністю (ст. 65 Закону України "Про господарські товариства", ст. 80 ГК України, ст. 151 ЦК України) та, на підставі положень чинного законодавства, доцільно вказати ознаки притаманні такому суб’єкту. Автору курсової роботи необхідно визначити в чому особливість діяльності такої організаційно-правової форми та її відмінність від інших господарських товариств.

Під час розгляду другого питання автору необхідно звернути увагу на порядок створення товариства з додатковою відповідальністю, а саме, хто може бути засновником та учасником даного товариства, які в них є права та обов’язки, відмітити, на підставі яких установчих документів створюється та діє таке товариство, тобто, дати характеристику договору про заснування товариства з додатковою відповідальністю та статуту.

Досліджуючи третє питання, необхідно звернути увагу на порядок формування статутного фонду (капіталу) товариства та на джерела його формування відповідно до ст. 115 ЦК України, ГК України та Закону України "Про господарські товариства".

Висвітлення четвертого питання передбачає розгляд автором курсової роботи системи органів управління товариства з додатковою відповідальністю відповідно до законодавства, порядок їх формування та їх компетенцію. При цьому автор повинен чітко вказати повноваження органів управління та провести їх детальний аналіз.

Розгляд п’ятого питання передбачає проведення аналізу щодо загальних засад та особливостей припинення діяльності товариства з додатковою відповідальністю за законодавством України. Автор повинен чітко розмежовувати загальні засади припинення характерні для всіх господарських товариств, а також звернути увагу на специфічні аспекти щодо припинення товариства з додатковою відповідальністю.

 

Тема 11. Правова регламентація створення, функціонування та припинення повного товариства.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття повного товариства та його загальна характеристика.

2. Порядок створення повного товариства та управління ним. Засновницький договір та вимоги до нього.

3. Державна реєстрація повного товариства.

4. Вихід учасника з повного товариства та особливості такого виходу.

5. Припинення повного товариства.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

Аналіз першого питання передбачає розгляд законодавчого закріплення поняття "повне товариство", що передбачається законодавством України (ст. 80 ГК України, ст. 119, 122, 124 ЦК України), а також рис, притаманних йому, які відрізняють його від інших господарських товариств. Крім того автору необхідно провести аналіз загальної характеристики правового становища повного товариства.

При розгляді другого питання автору необхідно звернути увагу на стадії утворення повного товариства та детально викласти порядок здійснення юридично значимих дій необхідних для цього. Крім того, чіткої регламентації потребує перелік органів управління повним товариством та їх повноваження. Також автор повинен звернути увагу на порядок укладення та вимоги щодо засновницького договору, наслідки не дотримання цих вимог (ст. 120 ЦК України).

При дослідженні третього питання автор повинен розглянути аспекти пов’язані з державною реєстрацією повного товариства з урахуванням виду підприємницької діяльності (ломбардні послуги), загального порядку здійснення реєстрації згідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців".

Викладення четвертого питання передбачає звернення уваги на правову регламентацію порядку виходу особи зі складу учасників повного товариства. Особливої уваги потребує вирішення питання щодо розрахунків при виході з повного товариства, а також розрахунків між учасниками в разі сплати боргу одним з учасників товариства.

В п’ятому питанні автор повинен висвітлити порядок припинення повного товариства в добровільному порядку та припинення в примусовому порядку. Крім того, необхідно розглянути питання щодо наслідків припинення повного товариства у разі визнання його банкрутом.

 

Тема 12. Правова регламентація створення, функціонування та припинення командитного товариства.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття командитного товариства його загальна характеристика.

2. Порядок створення командитного товариства та управління ним. Засновницький договір та вимоги до нього

3. Державна реєстрація командитного товариства.

4. Вихід учасника з командитного товариства та особливості такого виходу.

5. Припинення командитного товариства.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

Аналіз першого питання передбачає розгляд законодавчого закріплення поняття "командитне товариство", що передбачається законодавством України (ст. 80 ГК України, ст. 133-139 ЦК України), а також рис, притаманних йому, які відрізняють його від інших господарських товариств. Крім того автору необхідно провести аналіз загальної характеристики правового становища командитного товариства.

При розгляді другого питання автору необхідно звернути увагу на стадії утворення командитного товариства та детально викласти порядок здійснення юридично значимих дій необхідних для цього. Крім того, чіткої регламентації потребує перелік органів управління командитним товариством та їх повноваження. Також автор повинен звернути увагу на порядок укладення та вимоги щодо засновницького договору, наслідки не дотримання цих вимог (ст. 134 ЦК України).

При дослідженні третього питання автор повинен розглянути питання щодо державної реєстрації командитного товариства загального порядку здійснення реєстрації згідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців". Крім того, автор повинен викласти порядок і строки реєстрації в податкових органах та позабюджетних фондах.

Викладення четвертого питання передбачає звернення уваги на правову регламентацію порядку виходу особи зі складу учасників командитного товариства. Особливої уваги потребує вирішення питання щодо розрахунків при виході з командитного товариства, а також розрахунків між учасниками в разі сплати боргу одним з учасників товариства.

В п’ятому питанні автор повинен висвітлити порядок припинення командитного товариства в добровільному порядку та припинення в примусовому порядку. Також обов’язковим є викладення особливостей припинення діяльності командитного товариства. Крім того, необхідно розглянути питання щодо наслідків припинення командитного товариства у разі визнання його банкрутом.

 

Тема 13. Правове становище виробничих кооперативів.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття та ознаки виробничого кооперативу.

2. Членство у виробничому кооперативі: поняття, принципи, права та обов’язки членів.

3. Порядок управління діяльністю виробничого кооперативу.

4. Правовий режим майна у виробничому кооперативі та порядок переходу паю.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

Розгляд першого питання передбачає з’ясування автором регламентації поняття категорії "виробничий кооператив" у чинному законодавстві України та правовій літературі з обраної тематики. При цьому необхідно виокремити та провести детальний аналіз ознак, притаманних виробничому кооперативу як юридичній особі, які є характерними саме для такої організаційно-правової форми підприємницької діяльності.

Особливих підходів потребує друге питання, пов’язане з членством у виробничому кооперативі. Така особливість полягає у:

- визначенні поняття членства та правових наслідків такого членства;

- загальній характеристиці принципів членства у виробничому кооперативі;

- визначенні прав та обов’язків учасників виробничого кооперативу.

При викладенні третього питання автору доцільно врахувати положення чинного законодавства щодо порядку управління виробничим кооперативом. При цьому необхідно чітко розмежовувати органи такого управління та їх повноваження виражені в правах та обов’язках.

Аналіз четвертого питання повинен містити дві складові частини:

1) визначення правового режиму майна у виробничому кооперативі;

2) розгляд порядку переходу паю.

Стосовно першої складової автор повинен чітко вказувати власну думку щодо належності майна на праві власності і, як похідну від цього, можливість користуватися та розпоряджатися ним. Крім того, повинні бути визначені джерела формування майна виробничого кооперативу.

Щодо другої складової – порядку переходу паю – необхідно чітко визначитися з правом власності на пай, а також з процедурою його переходу від однієї особи до іншої. Автор обов’язково повинен звернути увагу на порядок проведення кооперативних виплат та майнову відповідальність членів кооперативу за боргами самого виробничого кооперативу.

 

Тема 14. Правове становище підприємств та їх об’єднань.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття підприємства в законодавстві України та його ознаки.

2. Види підприємств.

3. Стадії створення підприємства та його керівні органи.

4. Правовий режим майна підприємства.

5. Поняття об’єднання підприємств, їх види та правове становище.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

В першому питанні автору необхідно проаналізувати як визнається підприємство у різних нормативних актах, зокрема у ГК України та ЦК України. Рекомендується здійснити порівняльну характеристику чинного та колишнього законодавства про підприємства, виконуючи таким чином ретроспективний аналіз цього законодавства. У кінці цього аналізу автору необхідно вказати, які на його думку мають переваги та недоліки поняття категорії "підприємство" на сьогодні у порівнянні з визначенням, яке містилося в законодавстві що втратило чинність. Також необхідно вказати на ознаки підприємства, яке є юридичною особою.

В другому питанні автору необхідно вказати які види підприємств існують в Україні, з чіткою вказівкою на критерій поділу та проведенням загальної короткої характеристики кожного виду. Крім того, необхідно провести різницю між статутними та договірними підприємствами, державними та приватними і т.п.

Трете питання має бути присвячене аналізу стадій створення підприємства від його початкової ініціативної до заключної – легалізаційної стадії. Автору чітко необхідно обгрунтувати особливості правових дій на кожній окремій стадії. При відповіді на це питання необхідно вказати також хто здійснює керівництво підприємством та вказати його складові структурні елементи.

В четвертому питанні необхідно вказати на те, яким чином підприємство може отримувати майно та на підставі якого майна воно може бути створенея. При цьому необхідно використовувати положення Закону України "Про власність", а також норми ЦК та ГК України.

Розгляд п’ятого питання передбачає проведення аналізу підприємств, які незалежно від форми власності, мають право об’єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та іншу діяльність і створювати господарські об’єднання. При цьому необхідно звернути увагу на різницю між правовим становищем суб’єктів – членів таких об єднань та провести аналіз правового становища договірних та статутних об’єднань підприємств.

 

Тема 15. Загальна характеристика припинення господарської діяльності. Реорганізація та ліквідація суб’єктів підприємництва.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття припинення господарської діяльності.

2. Підстави, способи і форми припинення господарської діяльності.

3. Реорганізація юридичної особи: способи, підстави і порядок.

4. Ліквідація суб’єкта господарювання: підстави та порядок.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

Розкриваючи зміст першого питання необхідно звернути увагу на те, що припинення господарської діяльності можливо у двох формах: припинення зайняття конкретним видом господарської діяльності та припинення суб’єкта господарювання, тобто здійснення ним підприємницької діяльності. Крім того, безумовно, необхідно надати загальне визначення припинення господарської діяльності. Також окреслити основні нормативні акти, що регулюють процедуру припинення господарської діяльності, та правові наслідки такого припинення.

У другому питанні необхідно дати визначення таким загальним поняттям як підстави, способи та форми припинення господарської діяльності. Розглянути види підстав, види способів та форм припинення господарювання. Визначити загальні правові характеристики та наслідки різних способів та форм припинення господарської діяльності.

Розкриваючи третє питання курсової роботи за вказаною темою необхідно розглянути способи реорганізації юридичних осіб та виявити їх сутність. Розглянути підстави реорганізації юридичних осіб – суб’єктів господарювання. Також потрібно розглянути порядок того чи іншого способу реорганізації. Визначити поняття розподільного або передаточного балансу, поняття правонаступництва.

В останньому питанні потрібно докладно розглянути різні юридичні підстави ліквідації суб’єкта господарської діяльності. Також слід дослідити поняття ліквідаційної процедури та її основні етапи та охарактеризувати кожен з таких етапів. Зазначити особливості ліквідації суб’єкта господарської діяльності у зв’язку з банкрутством. Визначити компетенцію ліквідаційної комісії, визначити поняття ліквідаційного балансу. Необхідно також зазначити черговість задоволення вимог кредиторів та порядок розподілу статутного капіталу між засновниками корпоративних юридичних осіб.

 

Тема 16. Особливості ліквідації суб’єкта господарювання у зв’язку з банкрутством.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Порядок ліквідації юридичної особи у зв’язку з банкрутством.

2. Провадження у справах про банкрутство.

3. Припинення провадження у справі про банкрутство.

4. Визнання боржника банкрутом та ліквідаційна процедура.

5. Особливості визнання банкрутом окремих категорій суб'єктів господарської діяльності.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

Розглядаючи перше питання слід розглянути правову природу банкрутства, можливі причини обумовлені сучасними економічними обставинами господарської діяльності в Україні. Також необхідно звернути увагу на проблему фіктивного банкрутства та правовим засобам протидії цьому явищу. При розгляді вказаної теми необхідно використовувати Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та публікації вчених за цією тематикою. Слід проаналізувати легальне поняття банкрутства та його правове значення, підстави банкрутства, порядок встановлення та підтвердження цих підстав, а також визначити місце банкрутства серед інших підстав припинення суб’єктів господарської діяльності. Вказати суб’єктів господарювання, які за законом не підлягають процедурі банкрутства.

У другому питанні слід визначити загальний порядок (стадії) провадження у справах про банкрутство. Визначити учасників провадження у справах про банкрутство та проаналізувати їх правове становище. Рекомендується звернути увагу на фігуру арбітражного керуючого у справі про банкрутство. Визначити його функції та повноваження. Поняття судових процедур. Надалі слід розглянути процедуру підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство, його мету, зміст та наслідки. Розглянути порядок попереднього засідання господарського суду у справі про банкрутство, визначити його мету, зміст та наслідки. Також необхідно зазначити порядок розпорядження майном боржника.

Третє питання треба присвятити підставам та правовим наслідкам припинення провадження у справах про банкрутство. Для достатнього висвітлення цього питання необхідно розглянути наступне: санація боржника, порядок призначення керуючого санацією та звільнення його від виконання функцій, права та обов’язки керуючого санацією, поняття мирової угоди, порядок її укладення, зміст та наслідки невиконання, мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Четверте питання присвячене порядку та правим наслідкам визнання боржника банкрутом. Розкриваючи це питання слід розглянути поняття та порядок ліквідаційної процедури, порядок призначення ліквідатора, складання ліквідаційного балансу та створення ліквідаційної комісії. Також необхідно зазначити черговість задоволення претензій кредиторів. Звернути увагу на порядок припинення статусу суб’єкта господарської діяльності.

У п’ятому питанні треба розглянути особливості визнання банкрутами окремих категорій суб’єктів господарської діяльності, зокрема приватних підприємців, особливо небезпечних підприємств та ін. у порівнянні із загальним порядком.

 

Тема 17. Правове регулювання обмеження монополізму в господарській діяльності.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Загальна характеристика та значення законодавства, яке регулює обмеження монополізму в господарській діяльності.

2. Монопольне становище та порядок його визначення.

3. Правова характеристика дій, що визнаються зловживанням монопольним становищем.

4. Правове становище Антимонопольного комітету України.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

Розгляд першого питання передбачає проведення автором детального аналізу законодавства України в сфері обмеження монополізму в господарській діяльності. При цьому необхідно звернути увагу на положення Конституції України, ГК України та Закону України "Про захист економічної конкуренції". Автор повинен надати характеристику законодавчого забезпечення недопущення монополізації ринків товарів на чотирьох нормативно-правових рівнях – конституційному, кодифікаційному, рівні законів та підзаконних нормативно-правових актів.

Під час аналізу другого питання автору необхідно звернути увагу на визначення категорій "монополізація ринків" та "монопольне становище". Також обов’язковим є з’ясування способів встановлення монопольного становища та проведення їх правового аналізу з викладенням власної точки зору або наведенням прикладів судової практики.

Написання третього питання передбачає з’ясування поняття "зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку" та його ознак. Крім того, автору необхідно провести детальний правовий аналіз дій, що визнаються зловживанням монопольним (домінуючим) становищем. При цьому необхідно розглянути кожну окрему дію (бездіяльність) з детальною її регламентацією.

Аналіз правового становища Антимонопольного комітету України передбачає з’ясування деяких аспектів. По-перше, наявність і характеристика нормативно-правової бази про діяльність такого органу. По-друге, визначення структури, завдань та повноважень органів Антимонопольного комітету України. По-третє, правові основи реалізації повноважень цього органу.

 

Тема 18. Правове регулювання захисту суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Загальна характеристика та значення законодавства, що регулює захист суб’єктів господарської діяльності від недобросовісної конкуренції.

2. Поняття та види дій, що визнаються недобросовісною конкуренцією.

3. Організаційно-правові методи боротьби з порушенням законодавства про захист суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

Розгляд першого питання передбачає проведення автором детального аналізу законодавства України в сфері регулювання захисту суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції. При цьому необхідно звернути увагу на положення Конституції України, ГК України та Законів України "Про захист економічної конкуренції" і "Про захист від недобросовісної конкуренції". Автор необхідно провести характеристику законодавчого забезпечення недопущення недобросовісної конкуренції на чотирьох нормативно-правових рівнях – конституційному, кодифікаційному, рівні законів та підзаконних нормативно-правових актів.

Аналіз правової регламентації поняття та видів дій, що визнаються недобросовісною конкуренцією передбачає проведення порівняльного характеру положень Законів України "Про захист економічної конкуренції" та "Про захист від недобросовісної конкуренції". Крім того, автор повинен вказати види дій, які визнаються недобросовісною конкуренцією та надати їм правовий аналіз.

Розгляд третього питання передбачає з’ясування застосування можливих методів боротьби з порушенням законодавства про захист суб’єктів господарської діяльності від недобросовісної конкуренції. Автору необхідно з’ясувати матеріально-правові та процесуально-правові засади розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями справ про недобросовісну конкуренцію (глава 6 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").

 

 

Тема 19. Правове регулювання торговельної діяльності.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття та види торговельної діяльності.

2. Організаційно-правові форми торговельної діяльності.

3. Публічні вимоги щодо прядку здійснення торговельної діяльності.

4. Облік розрахункових операцій у сфері торгівлі.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

При розгляді першого питання слід звернути увагу, що діяльність суб’єктів господарювання у сфері торгівлі регламентується значним масивом нормативних актів: ЦК України та ГК України, Законами України "Про захист прав споживачів", "Про споживчу кооперацію", "Про забезпечення санітарного й епідеміологічного благополуччя населення", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" та ін. Автор повинен навести поняття правової категорії "торговельна діяльність" та вказати її ознаки. Крім того, необхідним є викоалення видів діяльності, що визнається торговельною з вказівкою на критерії такого поділу.

При викладенні другого питання слід звернути увагу на те, що чинне законодавство дозволяє здійснювати торговельну діяльність у різних організаційно-правових формах. Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку заняття торговельною діяльністю і Правил торговельного обслуговування населення" торговельна діяльність може здійснюватися суб’єктами господарювання як зі створенням, так і без створення юридичної особи. В зв’язку з викладеним автору необхідно дати детальний правовий аналіз вказаним організаційно-правовим формам та особливостям здійснення торговельної діяльності з їх використанням.

Під час написання третього питання слід враховувати, що до суб'єктів торговельної діяльності крім загальних вимог, що встановленні чинним законодавством стосовно всіх суб’єктів господарської діяльності, встановлюються особливі вимоги, що стосуються місця і правил здійснення торговельної діяльності. Законодавством з питань торгівлі визначені також вимоги до устаткування і оснащення торговельних місць, оформлення вивісок, приміщень, необхідної інформації для покупців, до режиму роботи підприємства, а також встановленні вимоги щодо дотримання прав і інтересів споживачів, санітарних правил, порядку введення облікових документів, спеціальних вимог до торгівлі окремими видами товарів тощо.

Стосовно четвертого питання зауважимо, що важливим у сфері публічних відносин суб’єктів торговельної діяльності є дотримання ними вимог щодо обліку розрахункових операцій, яким визнається встановлена законодавством сукупність вимог до суб’єктів торговельної діяльності щодо організаційно-технічних засобів та способів відображення розрахункових операцій за торговельними угодами. Автору необхідно викласти основні засоби та способи контролю розрахункових операцій у торговельній діяльності – застосування реєстраторів розрахункових операцій, застосування книг обліку розрахункових операцій, застосування розрахункових книг тощо.

 

Тема 20. Правове регулювання інвестиційної діяльності.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття та ознаки інвестиційної діяльності.

2. Поняття, ознаки та види інвестицій.

3. Суб’єкти інвестиційної діяльності.

4. Форми інвестиційної діяльності.

5. Захист та гарантії здійснення інвестиційної діяльності.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

Розгляд першого питання передбачає врахування автором законодавчого поняття категорії "інвестиційна діяльність" (ст. 2 Закону України "Про інвестиційну діяльність") та проведення її аналізу. При цьому необхідно самостійно або з урахування точок зору, які склалися в юридичній літературі визначити ознаки, характерні для такого поняття як інвестиційна діяльність. Крім того, автор повинен зробити власні критичні висновки стосовно поняття "інвестиційна діяльність", яке міститься в чинному законодавстві.

Висвітлення другого питання передбачає врахування комплексу відносин передбачених Законом України "Про інвестиційну діяльність" та Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", що викликано закріпленням в останніх поняття інвестиції. При цьому, необхідно провести порівняльний аналіз таких визначень з урахуванням ознак, притаманних їм. Крім того, автору необхідно провести класифікацію інвестицій з чіткою вказівкою на критерії їх поділу.

Третє питання передбачає проведення аналізу правового становища суб’єктів інвестиційної діяльності. Автору необхідно провести порівняльний аналіз положень чинного законодавства щодо суб’єктного складу інвестиційних відносин та точок зору, які склалися в юридичній науці. Необхідно також звернути увагу на правове становище деяких категорій суб’єктів (наприклад, інвестиційний банк або холдингова компанія).

Аналіз четвертого питання зумовлений наявністю ряду форм здійснення інвестиційної діяльності. Автору необхідно провести чітке відмежування між формами іноземного інвестування і загальними формами інвестиційної діяльності. Загалом необхідно провести аналіз, з посиланням на нормативно-правову регламентацію, таких форм – 1) надання прав на підставі договорів інвестиційного характеру (концесійний договір, угода про розподіл продукції, договір лізингу); 2) створення комерційних структур шляхом інвестування до статутного фонду майнових та інтелектуальних цінностей; 3) створення спеціальних (вільних) економічних зон; 4) інноваційна діяльність.

Висвітлення п’ятого питання передбачає аналіз загального законодавства про інвестиційну діяльність та особливостей надання захисту та гарантій здійснення інвестиційної діяльності в певних сферах (наприклад, іноземного інвестування або спеціальних (вільних) економічних зон). Автору необхідно вказати на законодавчо закріплені гарантії прав суб’єктів інвестиційної діяльності та дати кожній окремо власне тлумачення.

 

Тема 21. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття, принципи та види зовнішньоекономічної діяльності.

2. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.

3. Загальна характеристика зовнішньоекономічних договорів.

4. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

При викладенні першого питання автору необхідно з’ясувати законодавчо закріплене поняття "зовнішньоекономічна діяльність" та вказати її ознаки. Необхідним є викладення принципів зовнішньоекономічної діяльності, передбачених Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", та проведення їх детального аналізу. Особливої уваги заслуговують види зовнішньоекономічної діяльності, які автор повинен розподілити за обраними і вказаними критеріями поділу.

При викладенні другого питання слід звернутися увагу на ст. 378 ГК України, де визначаються види суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Автору необхідно провести поділ суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за різними критеріями поділу з вказівкою таких критеріїв. Крім цього, доцільно детально проаналізувати правове становище:

- відокремлених структурних підрозділів іноземних суб’єктів в Україні;

- іноземних суб’єктів – учасників зовнішньоекономічної діяльності на території України.

При викладенні третього питання слід виходити з того, що зовнішньоекономічний договір є основною правовою формою здійснення зовнішньоекономічної діяльності є зовнішньоекономічний договір. Необхідно, під час написання роботи, дати визначення поняття "зовнішньоекономічний договор" та вказати його ознаки. Крім цього, автор роботи повинен провести аналіз порядку укладення та форми зовнішньоекономічного договору. Чітко повинні бути сформульовані законодавчі вимоги, які застосовуються до такого роду договорів за законодавством України та міжнародними нормативно-правовими актами.

При розгляді четвертого питання слід виходити з того, що державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності спрямовується на захист економічних інтересів України, прав і законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, створення рівних умов для розвитку усіх видів підприємництва у сфері зовнішньоекономічних відносин та використання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності доходів та інвестицій. Автору необхідно визначити порядок, способи та форми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та провести їх детальний правовий аналіз. Крім того, доцільно окреслити коло державних органів та їх компетенцію щодо регулювання діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

 

Тема 22. Правове становище товарної біржі.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття, ознаки, права та обов’язки товарної біржі. Чинне законодавство в сфері біржової діяльності.

2. Порядок утворення, функціонування та припинення товарної біржі.

3. Управління товарною біржею.

4. Аграрна біржа як різновид товарної біржі.

Висновки.

 

Методичні вказівки.

Аналізуючи поняття "товарної біржі" необхідно виходити з законодавчого та доктринального підходів (наприклад, з економічної та юридичної точки зору, в широкому та вузькому тлумаченні). Обов’язкові структурні елементи, що характеризують ознаки товарної біржі, слід викласти за такою схемою: юридична особа (із відповідними ознаками) – особливий суб’єкт господарювання – мета створення – неприбутковий характер діяльності. Автор має право викласти власне бачення щодо можливих ознак товарної біржі як суб’єкта господарських відносин. В подальшому доцільно звернути увагу на права та обов’язки товарної біржі, її функції. Крім того, особливого значення набуває аналіз основних нормативно-правових актів в сфері біржової діяльності, акцентуючи при цьому увагу на основних положеннях ГК України (ст.ст. 278-282) та Закону України "Про товарну біржу".

Розкриваючи друге питання, слід звернутися до основних положень ЦК України (ст.ст. 89, 104-112), ГК України (ст.ст. 56-61), законів України "Про товарну біржу" (ст.ст. 5-10), "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та інших нормативно-правових актів.

Товарна біржа створюється на засадах добровільного об’єднання зацікавлених юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено чинним законодавством України, в подальшому на умовах членства в ній. В зв’язку з цим обов’язковими є такі структурні елементи: 1) порядок створення (державної реєстрації) товарної біржі; 2) засновники і члени товарної біржі (заборони та обмеження в діяльності); 3) членство в товарній біржі (умови членства, права та обов’язки членів біржі тощо); 4) внутрішні (локальні) акти товарної біржі (насамперед, статут та правила біржової торгівлі), їх основні положення; 5) припинення товарної біржі.

При висвітленні автором третього питання слід проаналізувати управлінсько-організаційну структуру товарної біржі. Так, виходячи із положень чинного законодавства та ділової практики, яка склалася в сфері біржової діяльності, доцільно розкрити порядок створення та повноваження органів управління за рекомендованою схемою:

1-й рівень – загальні збори членів товарної біржі; біржовий комітет (рада біржі); контрольна (ревізійна) комісія;

2-й рівень – виконавча дирекція; спеціальні органи та підрозділи – розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія тощо.

Для повноти викладення матеріалу можна навести класичну структуру управління товарною біржею на прикладі діючої біржі в Україні, подати її організаційну структуру та повноваження відповідних органів.

Особливої уваги потребує четверте питання плану, що полягає в необхідності розгляду аграрної біржі як різновиду товарної біржі. Автору необхідно обґрунтувати загальний підхід щодо визнання аграрної біржі різновидом товарної біржі, а також дати аналіз її правового становища та специфіки діяльності.

&