Спортивні споруди у Стародавній Греції

У Стародавній Греції для занять спортом будувались різні споруди – гімнасії, палестри, стадіони, гіпподроми та ін.

У VII ст до н.е. з'явилася нова тактика ведення бойових дій — фалангами важко екіпірованих воїнів, які виступали щільними рядами (фаланга зазвичай складалася з восьми лав). Шлем, броня, захисні щитки важили до 30—40 кг, заважали воїнам рухатися, бачити і чути. Щільність фаланг під час битви була найважливішим чинником, оскільки будь-який безлад міг привести до поразки. Тому було потрібне спеціальне тренування воїнів, здатних швидко сформуватися в монолітну фалангу. У цей час і з'явилися гімнасії - як місце для тренувань воїнів.

У будівництві гімнасіїв та інших споруд для проведення змагань мабуть використовувались недовговічні матеріали (глиняна цегла, дерево та ін.), тому наші уявлення про стадіони, палестри і гімнасії базуються на археологічних і літературних джерелах більш пізнього часу, починаючи з середини ІV ст. до н.е.

У IV ст до н.е. стратегія і тактика битв дещо змінилися. Екіпіруовання воїна стало набагато легшим, що позитивно впливало на маневреність, великого значення починає набувати кіннота. Відпала необхідність у відпрацюванні тактики побудови військ фалангами. Тому гімнасії в кінці V—IV ст. до н.е. використовуються, в основному, для фізичного вдосконалення і атлетичної підготовки молодих людей. Саме у цей період в Афінах були побудовані три найбільш відомих гімнасії — Синосарг, Ліцей і Академія.

Синосарг – був розташований на південному сході Афін. В його місцевості розташувався маленький храм, присвячений Гераклу.

Ліцей розташувався на сході Афін. Найбільш вірогідний час побудови – ІV ст. до н.е. Гіпподром мав відстань двох стадій і використовувався не лише для бігу, але і для проведення скачок.

Академія – третій гімнасій Афін, за свідченнями археологічних розкопків, займав ділянку в західній частині міста розміром 450х300 м. Тут знаходився великий комплекс будов з прямокутною палестрою і приміщенням для ванн. Перші будівельні роботи почалися в кінці VI ст. до н.е., основні споруди датуються кінцем еллінського періоду і початком римської епохи.

Гімнасій в Дельфах є найбільш давнім (ІV ст. до н.е.). Більша частина його споруд була побудована на штучних терасах у 150м на північному заході від храму Афіни і поряд з джерелом Касталія, який забезпечував гімнасій водою. Відгороджене місце мало 200м у довжину і 65м у ширину. На більш високому місці знаходився закритий портик палестри.

Перед ансамблем будов палестри розташовувався парадром – відкрита доріжка для бігу з лінією старту і лінією фінішу. Ця доріжка була розташована поряд із закритою доріжкою, яка використовувалася для тренування у погану погоду (дощ чи спека). Поверхню доріжок чистили, розпушували і трамбували (ці доріжки використовувались для тренування в бігу, а також метання спису і диску). В закритому місці для занять на відстані 172, 996 м знаходились місця старту й фінішу. Існувала також нижня тераса, на якій розташовувалась палестра розміром 35х35 м. Тут було декілька залів і туалетні кімнати. У спеціальних приміщеннях розташовувались ванни і масажні зали. Їх приміщення обігрівались печами.

У внутрішньому дворі атлети займалися бойовими видами спорту: боротьбою, панкратіоном, кулачним боєм під постійним поглядом образу Гермеса (покровителя юнацтва і атлетів) або статуї Геракла (напівбога сили й люті).

Вправи зі стрибків у довжину атлети виконували також у внутрішньому дворі. Яма була заповнена сухим піском. Тут також тренувались борці, боксери і стрибуни.

Аподитерій – спеціальне приміщення з колонами або пілястрами, напіввідкрите на центральне подвір'я, з лавами біля стін. Тут атлети знімали білизну і залишали її у сховищі. Атлетів змащували маслами, робили масаж. Аподитерій був місцем відпочинку після напружених тренувань.

Прикладом монументального будівництва у середині елінського міста є гімнасій в Пергамо. Його будівництво було здійснено разом з побудовою Акрополю і є свідком видатної майстерності архітекторів Пергамо.

Гімнасій в Пергамо, побудований в період між 197 і 139 рр. до н.е., розташовувався на трьох величезних терасах південно-східного схилу Акрополя. Палестра знаходилася на третій - найбільшій (230 х 160 м-кодів) і найвищій терасі і була продовгастої будови (72 х 36 м) загальною площею 2592 кв.м (для порівняння, площа палестри, наприклад, в Олімпії — 1681 кв.м). Із заходу, півночі і сходу її оточував портик з 55 колонами. З часом римляни повністю реконструювали північну частину споруди: побудували імператорський зал на тисячу глядачів, а також дві тераси - в східній і західній частинах.

Гімнасій, який діяв в Олімпії, відрізнявся від інших тим, що він використовувався винятково для підготовки атлетів протягом місяця перед проведенням ОІ. Палестра, типова еллінська будова розміром 66,35 х 66,75 м, була споруджена в кінці III ст до н.е. До її північної частини на початку II ст до н.е. був прибудований гімнасій (завдовжки 220 м), до південної — широкий портик (близько 70 м), в кінці II ст до н.е. до східної частини прибудували монументальний головний вхід і закритий портик, де тренувалися атлети.

Особливу роль в Стародавній Греції відігравали спортивні споруди Еліди — міста, розташованого на відстані близько 300 стадіїв від Олімпії. Основною пам'яткою Еліди був гімнасій, в якому атлети проходили попередню підготовку перед тим, як отримати дозвіл для участі в Олімпійських іграх. Згідно Філострату, тривалість такої обов'язкової підготовки складала 30 днів. Проте це вимога, найімовірніше, стосувалася лише атлетів, які вперше прибули на Ігри.

Гімнасій являв собою огороджений колонами критий майданчикй з біговими доріжками, що дозволяло проводити заняття і в погану погоду. Окремий майданчик в гімнасії був відведений для борців, де елланодіки (судді атлетичних змагань) оцінювали майбутніх суперників, розділяли їх за віком і майстерністю. Тут же знаходилися жертовники богам і героям — Деметрі, Гераклу Ідейському (захисникові), Ероту і Антероту (антиподу Ерота або відворотнику любові).

Знаходився в Еліді і інший гімнасій, меншого розміру і чотирикутної форми, в якому проходили підготовку кулачні бійці і борці. Він був обнесений огорожею, в ньому розташовувалося декілька статуй, у тому числі статуя Зевса, споруджена в його честь з штрафних грошей, отриманих від Елійца II - ліктора і від Сосандра із Смирні.

Третій гімнасій Еліди носив назву Мальфо і призначався для юнаків. Він був обнесений огорожею і відрізнявся м'яким ґрунтом. З обох сторін від входу були розташовані статуї юнака — кулачного бійця Сарапіона родом з Александрії. Він прославився не лише тим, що виграв Ігри 217-ої Олімпіади (89 р. н.е.), але і тим, що забезпечив хлібом Еліду, яка в той рік страждала від нестачі продовольства.

Центральна площа Еліди одночасно була і гіподромом, на якому місцеві жителі об'їжджали коней. Тут же знаходилися ринок і галерея, побудована в дорічейському стилі, — місце зустрічей елланодіків. В кінці галереї був розташований Елланодікеум — будинок, в якому протягом десяти місяців, що передували Олімпійським іграм, проживали і проходили навчання правилам і законам особи, вибрані елланодиками.

Багаточисельні археологічні пошуки, літературні джерела свідчать про те, що гімнасії були побудовані в багатьох містах Греції (26 гімнасій) в період елінізму (ІІІ і ІІ ст. до н.е.). У І ст. до н.е. і в наступні роки побудували тільки 9 гімнасій.

Поступово гімнасії перетворювались в школу освіти і виховання, де крім спорту вивчали філософію, ораторство, граматику. Тут розміщувались бібліотеки. Видатні стародавні мислителі створювали в гімнасіях свої школи: Платон – в Академії (385 р. до н.е.), Арістотель – в Ліцеї (335 р. до н.е.).

Під час археологічних розкопків у всіх великих спортивних центрах Стародавньої Греції знайдені стадіони для спорту. Найбільш великим і дослідженим є стадіон в Олімпії (бігова доріжка довжиною 192,24 м). Навколо стадіону були побудовані стіни, спеціальні місця для старту і фінішу, трибуна для суддів та ін.

Істмійський стадіон в Коринфі був розташований поруч з храмом Посейдона (ширина бігового поля складала 21,49 м). Глядачі знаходились на природній земляній трибуні.

Стадіон в Дельфах (можна побачити сьогодні) датується ІІ ст. до н.е. – довжина доріжок складала 177,42 м, ширина від 25,33 до 29,34 м; стадіон містив 6500 глядачів, у центрі північної частини була трибуна для почесних гостей.

Стадіон в Немеї був побудований в кінці ІV ст. до н.е. - довжина доріжок 178 м, ширина – 23,93.

Стадіон в Афінах був побудований у 330-329 р. до н.е. з метою проведення Панафінських ігор, які проводились в іншому районі Афін з 566 р. до н.е.