Правові аспекти: угода про пільгове підприємництво

Коли сторони дійшли згоди, вони укладають контракт, який може бути розірваний у разі, якщо одна із сторін не виконує взяті на себе зобов’язання. Контракт — це правове зобов’язання, що приймається до виконання обома сторонами — франчайзером і франчайзі, який чітко визначає права та обо­в’язки кожної сторони.

Контракт найчастіше є довгостроковим, хоча може укладатися й на один рік. Щоб укласти його бажано звернутися за компетентною юридичною консультацією.

Усю процедуру укладання контракту можна розбити на шість етапів:

1. Підготовлення схеми пільгового підприємництва. Розроблення концепції у процесі пробного функціонування, коли відпрацьовуються питання права на промислову та інтелектуальну власність (торгова марка, фірмове найменування, репутація, комерційні секрети та «ноу-хау»). Доцільно також розглянути структурні питання: відносини власності, територіальну політику, набір послуг, пропонованих франчайзі, тощо.

2. Пропозиція схеми і залучення учасників (маркетинг). Підготовлення рекламних матеріалів, ведення конкретних переговорів та обговорень з потенційними франчайзі.

3. Період від вибору франчайзі до відкриття його підприємства*.

4. Тривалі постійні відносини^*.

5. Припинення відносин, розірвання договору.

6. Наслідки припинення відносин.

Змістом першого, початкового, етапу є такі три аспекти, найважливіші для періоду від підписання договору до відкриття підприємства-франчайзі:

1) «Пакет» умов пільгового підприємництва, обсяг і зміст якого розкриваються переліком усіх позицій, обіцяних франчайзі. Деякі компанії розглядають цей список як конфіденційний, і це оговорюється в контракті. У такому разі також оговорюється умова повернення цього списку, якщо угода припиняється. Пакет умов може містити декілька варіантів, що стосуються, наприклад, надання та облаштування приміщень або надання технічних засобів.

2) Ціна — узгоджується ціна і форма оплати. Найчастіше це авансовий платіж з виплатою залишку за доставки обладнання або в інший певний момент (наприклад, по закінченні курсу навчання).

У контракт може бути також внесено умову забезпечення належного рівня фінансування. У такому разі необхідно чітко визначити цей рівень. Якщо передбачається купівля технічних засобів, обладнання в кредит, необхідно передбачити відповідні майнові права кредитора.

Ціна може не включати витрати на доставку, встановлення обладнання, впорядкування приміщення, а також ПДВ. Тоді це має бути чітко оговорено.

Якщо вноситься авансовий платіж, мають бути чітко оговорені можливості та умови повернення його франчайзі. У разі виходу франчайзера з угоди на цьому етапі необхідно передбачити можливість повного повернення авансової суми франчайзі, за винятком того випадку, коли франчайзі не впорався з програмою навчання і франчайзер повинен покрити відповідні витрати на даний момент. У разі, коли угода переривається з ініціативи франчайзі, необхідно передбачити право франчайзера залишити у себе аванс частково або повністю на покриття витрат, що мали місце. Обидва варіанти мають бути чітко і недвозначно визначені в договорі.

3) Початкові послуги. Будь-який договір, як окремий, так і загальний, у частині, що стосується початкового етапу угоди, має містити зобов’язання франчайзера щодо надання послуг, пов’яза­них з відбором, навчанням і допомогою франчайзі у створенні власного бізнесу.

Якщо укладаються два договори, то перший містить умови щодо початкового навчання франчайзі. Він також зобов’язує франчайзі не розголошувати відомості, що стосуються «ноу-хау», комерційної таємниці і системи франчайзингу, отримані ним в процесі навчання, і не використати їх у разі припинення угоди.

Пункти договору, що стосуються етапу тривалих постійних відносин партнерів, можуть бути згруповані у вісім розділів (табл. 3).

Таблиця.3