Шостий критерій передбачає підтримку інших соціально-економічних функцій та умов.

Лекція № 5

ТЕМА ЛЕКЦІЇ:

"КОНЦЕПЦІЯ СТАЛОГО УПРАВЛІННЯ ЛІСОВИМ ГОСПОДАРСТВОМ"

План лекції

1. Стале управління лісовим господарством: суть, принципи, критерії, індикатори.

2. Пан – європейські критерії сталого управління лісовим господарством.

3. Критерії і індикатори сталого розвитку лісового господарства ЛУР (FSC).

4. Національні критерії і індикатори сталого розвитку лісового господарства.

5. Основні напрямки розвитку лісової політики в контексті сталого екологічно збалансованого розвитку лісового господарства.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Синякевич І.М. Лісова політика. – Львів: ЗУКЦ, 2005. – 222 с. Розділ 4.

2. Лісова політика: теорія і практика / Під ред. проф. Синякевича І.М. – Львів: Піраміда, 2007.

 

 

Стале управління лісовим господарством: суть, принципи, критерії, індикатори

Стале управління лісовим господарством – це таке управління лісами і використання лісових угідь, яке здатне забезпечувати формування та функціонування механізму підтримки стабільного розвитку екосистем лісу та ландшафту в цілому, його біологічного різноманіття, продуктивності, здатності до відновлення, життєздатності та спроможності виконання ними як у даний час, так і в майбутньому екологічних, економічних, соціальних та інших функцій на місцевому, національному і глобальному рівнях, на науково обґрунтованих засадах.

 

 

Під критеріями сталого управління лісами розуміють спрямування практичної діяльності в сфері управління лісами певним чином з метою досягнення поставленої мети. На Монреальській зустрічі (1993) критерій трактувався як категорія умов і процесів, на основі яких можна оцінити сталість управління лісами. Критерій оцінюється сукупністю індикаторів, за якими періодично здійснюється моніторинг з метою оцінки змін, що відбуваються в лісах.

Індикатори – кількісні і якісні характеристики, оцінки, а також описи, що дозволяють оцінювати, аналізувати і прогнозувати процес дій за відповідним критерієм. Тобто, індикатори – це сукупність показників і характеристик, за допомогою яких оцінюють поступ у сфері сталого управління лісами, який передбачений окремими критеріями.

Міжнародні індикатори і критерії сталого управління лісами є інструментами міжнародної лісової політики, загальновизнані світовою спільнотою, невід’ємною частиною міжнародних угод зі сталого розвитку лісового господарства.

Національні індикатори і критерії сталого управління лісами є інструментами національної лісової політики, враховують національні особливості сталого розвитку лісового господарства (економічні, екологічні, соціальні, духовні).

Регіональні індикатори і критерії сталого управління лісами є інструментами регіональної лісової політики, враховують регіональні особливості сталого розвитку лісового господарства (економічні, екологічні, соціальні, духовні).

 

Пан-європейські критерії сталого управління лісовим господарством

Пан-європейські критерії сталого управління лісами детально обговорювалися на Другій конференції міністрів європейських країн, яка відбувалася в Гельсінкі в червні 1993 року. Вони були затверджені під час наступних зустрічей, що відбулися в Женеві (1994) та Наталії (1995). Всього виділено 6 критеріїв.

Критерій перший передбачає підтримку та збільшення лісових ресурсів та їх вкладу в глобальний кругообіг вуглецю.

Другий критерій сталого управління лісами передбачає охорону і підтримку здоров’я та стійкості лісових екосистем.

Третій критерій передбачає охорону і підтримку корисних функцій лісів.

Четвертий критерій передбачає підтримку, збереження та збільшення біорізноманіття в лісових екосистемах.

П’ятий критерій передбачає підтримку та покращання захисних функцій в лісовому менеджменті.

Шостий критерій передбачає підтримку інших соціально-економічних функцій та умов.