Вплив політичної, економічної та соціальної сфер на інноваційні процеси в туризмі

Стимулюючий вплив на інноваційні процеси в туризмі роблять різноманітні фактори:

нові напрями розвитку науки і техніки, поява нових технологій;

економічна і політична ситуація в окремих регіонах світу та країнах;

нововведення, що здійснюються міжнародними організаціями, правила економічних взаємовідносин, що встановлюються Світовою організацією торгівлі, нові форми співпраці, що впроваджуються Всесвітньої туристської організацією, рішення, приймається міжнародними або регіональними туристичними організаціями, асоціаціями, отримання нових знань про туристські ресурси в різних регіонах земної кулі та інформації про додаткові можливості туристських поїздок;

державні закони, а також інші правові акти, визначають економічні та політичні принципи функціонування туристських підприємств, включаючи розробку державної концепції розвитку туризму, прийняття нових нормативно-правових актів з соціально-економічних питань;

зміна ситуації на ринках: поява нових туристських напрямів, невідповідність пропонованих послуг потребам мандрівників, зміна структури попиту, поява нових вимог з боку споживачів до якості туристичного продукту;

впровадження нововведень у діяльність виробничих галузей, тісно пов'язаних з туристичним бізнесом (транспортні компанії, готелі, оздоровчі установи, засоби зв'язку тощо);

прагнення компаній зміцнити позиціонування на ринку або боротьба за виживання;

несподівані події, які не залежать від волі людей: екологічні та техногенні катастрофи, терористичні акти і ін.

Визнанням туризму як важливого напрямку політики країн Європейського Союзу стала декларація його Ради від 10 жовтня 1984 р. «Про туристську політику Співтовариства». У минулому був прийнятий цілий ряд юридичних, організаційних і фінансових документів, які визначають туристську політику Європейського Союзу. 13 червня 1990 була прийнята Директива Ради ЄС 90/314 «Про подорожі, відпустки і поїздках, включаючих все»; схвалено Програму досліджень та навчання в галузі туризму; прийнята декларація Європарламенту про єдину туристську політику та інші спеціальні програми для туристського сектора, які передбачали виділення коштів на інвестиції в сфері туризму. Інновації в туризмі стимулюються і в окремих країнах ЄС.

Так, в Італії був прийнятий закон «Про реформу національного законодавства про туризм». Цим законом туристські підприємства прирівняні до промислових, на них поширюються пільги, відрахування, субвенції, стимули і переваги будь-якого виду, які передбачені діючими законодавчими нормами для промислової галузі, природно, в рамках фінансових можливостей. Закон спрямований на посилення взаємного співробітництва різноманітних структур і установ з метою проведення єдиної національної політики в галузі туризму, а також на повне використання можливостей підприємництва в туристській діяльності. Важливим нововведенням в законодавстві Італії стало виділення місцевих туристських систем. Нова законодавча норма спрямована на стимулювання туристської галузі та системний підхід до управління територіями та її ресурсами. Місцеві туристичні системи повинні організовуватися і управлятися з урахуванням самобутності територій, тобто способу життя, народних традицій і ремесел, географічних і природних умов. Законодавчо закріпивши місцеві туристські системи, держава забезпечила всі умови, передбачивши і фінансову підтримку, щоб сприяти самостійній роботі комун і провінцій зі створення проектів туристського розвитку та їх реалізації. Вплив на створення місцевих туристських систем надають і програми державного фінансування, здійснювані Європейським Союзом спільно з урядом і областями Італії.