Системи оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів з історії

Успіхи навчально-пізнавальної діяльності студентів характеризуються кількісними та якісними показниками, що виражаються і фіксуються оцінкою.

Оцінювання знань – визначення в умовних одиницях (балах), а також в оцінних судженнях викладача знань, умінь і навичок студентів відповідно до вимог навчальних програм.

Необхідно розробити норми оцінок, тобто визначити кількість допущених помилок і недоліків, які відповідають певній оцінці. Критерії і норми оцінок слід розробляти для кожної навчальної дисципліни, тому зникає необхідність у будь-яких універсальних, узагальнених критеріях оцінювання.

У вищих навчальних закладах користуються чотирибальною системою оцінювання знань, умінь та навичок студентів: «відмінно», «добре», «задовільно» і «незадовільно».

Оцінку «відмінно» заслуговує студент, який виявив всебічні, систематичні і глибокі знання, здатність самостійно виконувати завдання, передбачені програмою, ознайомлений з основною і додатковою історичною літературою, рекомендованою навчальною програмою. Така оцінка передбачає також засвоєння студентом взаємозв'язку основних понять історичної дисципліни і їх значення для набутої професії.

Оцінку «добре» ставлять студентові, який засвоїв навчально-програмовий матеріал у повному обсязі, успішно виконує передбачені програмою завдання, опрацював основну літературу, рекомендовану програмою. Тобто студентові, який засвідчив систематичний характер знань із дисципліни і здатний до їх самостійного оновлення у процесі подальшої навчальної роботи і професійної діяльності.

Оцінку «задовільно» заслуговує студент, який виявив знання основного навчального матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання і майбутньої роботи за професією, здатний виконувати завдання, передбачені програмою, ознайомлений з основною літературою, рекомендованою програмою. Як правило, цю оцінку виставляють студентам, що припустилися огріхів у відповіді на іспиті і при виконанні екзаменаційних завдань, але продемонстрували спроможність усунути їх.

Оцінку «незадовільно» ставлять студентові, у знаннях якого є прогалини, який припустився принципових помилок у виконанні передбачених програмою завдань, тобто студентові, який неспроможний продовжити навчання чи приступити до професійної діяльності після закінчення вищого навчального закладу без додаткових занять з відповідної дисципліни.

 

Головними недоліками чотирибальної системи оцінювання знань, умінь і навичок студентів є: недостатня мотивація до наполегливості навчально-пізнавальної діяльності, бо орієнтує на отримання мінімуму знань («склав» – «не склав»); розрахована на репродукцію знань і мислення (у сесійних умовах швидко накопичена інформація швидко «вивітрюється»); суб'єктивізм в оцінюванні знань студента та ін.

Результати поточного контролю знань студентів враховуються при виставленні оцінки за заліковий кредит. До результатів поточного контролю відносять всі види аудиторної роботи студента, що обов'язково фіксуються в журналі академічної групи за національною системою оцінювання: 2, 3, 4, 5. Ці оцінки викладач трансформує в рейтинговий бал.

Рейтингова система оцінювання ґрунтується на накопиченні оцінок за певний період навчання (модуль, семестр, рік, весь термін навчання) за різноманітну навчально-пізнавальну діяльність. Іншими словами, це показник знань, що формується на основі обліку детальних результатів засвоєння студентами навчальної історичної дисципліни з використанням багатобальної системи оцінок. Сума цих оцінок слугує кількісним показником якості навчально-пізнавальної діяльності студента порівняно з успіхами його однокурсників.

Серед причин впровадження рейтингової системи оцінювання слід згадати наступні:

– необхідність максимально об'єктивно оцінити студентів;

– створення позитивного мотиву до навчання;

– забезпечення соціальної справедливості у розподілі існуючих пільг у ході та особливо на заключному етапі навчання.

Рейтингова система оцінювання знань, умінь і навичок студентів-істориків ґрунтується на таких принципах:

– кожна навчальна дисципліна і робота студента з її опанування оцінюється у залікових одиницях, сумою яких визначається рейтинг;

– обов'язково ведеться облік поточної роботи студента, який відтворюється у підсумковій оцінці;

– враховуються особливості викладання різних предметів (складність, значення дисципліни в навчальному плані);

– наявність різних видів контролю (вихідний, поточний, проміжний, підсумковий);

– навчальний рейтинг студента за семестр або рік визначається як середньоарифметичний від рейтингу з кожної навчальної дисципліни.

Рейтингова система оцінювання діє при виконанні певних вимог: 1) формування у студентів достатньо сильної мотивації до навчання, що забезпечуватиме взаємозалежність поточного навчання та кінцевих результатів праці; 2) створення матеріальної бази, яка задовольнить повноцінне функціонування рейтингової системи; 3) перекомпонування навчальних курсів за блоками (модулями); 4) виділення обсягу конкретних історичних знань, який студенти повинні вивчити, а викладач оцінити (ідеї, положення, факти, події, особистості, джерела тощо); 5) розробка математичної системи оцінок (тут важливо випрацювати наступні положення: визначитися з кількісним обсягом балів; обрати вихідну рейтингову позицію; визначити формулу підрахування рейтингу за вивчення повного курсу історичної дисципліни); 6) розробка системи критеріїв оцінок знань студентів.

Для впровадження рейтингової системи оцінювання знань студентів важливим є виконання таких умов: готовність викладачів і студентів до її сприйняття; належне організаційно-методичне забезпечення, обов'язкова самостійна робота студентів; впровадження модульного навчання тощо.

Зауважимо, що семестровий рейтинговий бал використовується при визначенні розміру стипендії студента та встановленні надбавок до стипендії, інших заохочень. Зокрема, навчальний рейтинг студента є підставою для:

– визначення пріоритету для подальшої магістерської підготовки та вступу до аспірантури;

– призначення іменних стипендій, надбавок до стипендій, грантів;

– участі у роботі міжнародних делегацій, виїзду на стажування за кордон;

– надання можливості отримання другої спеціальності;

– переходу на навчання за індивідуальним графіком;

– переведення з контрактної на держбюджетну форми навчання за конкурсом за наявності вакантних місць;

– визначення пріоритету на отримання путівок для відпочинку;

– вибору місця практики;

– першочергового працевлаштування за замовленням організацій, підприємств, фірм.

Загалом, рейтингова система оцінювання знань активізує самостійну роботу студента, мотивує його навчально-пізнавальну діяльність, підвищує об'єктивність оцінювання, значно зменшує психологічне навантаження під час іспиту, сприяє реалізації принципу індивідуалізації і диференціації навчання.

– Як визначається співвідношення балів 100-бальної шкали з традиційною чотирибальною системою оцінювання?

Згідно з «Положенням про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців» оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою. Встановлюється таке співвідношення балів: 70:30, 50:50.

При співвідношенні 70:30 завдання поточного контролю з навчальних дисциплін, що передбачають екзамен, оцінюються в діапазоні від 0 до 70 балів (включно), при співвідношенні 50:50 - в діапазоні від 0 до 50 балів (включно); завдання, що виносяться на екзамен відповідно - від 0 до 30 балів та від 0 до 50 балів (включно).

З навчальних дисциплін, що передбачають залік, завдання поточного контролю оцінюється в діапазоні від 0 до 100 балів. Контроль успішності студента здійснюється з використанням системи оцінювання, що діє в університеті.

Шкала відповідності суми балів за чотирьохбальною сис­темою оцінювання знань студентів становить:

аудиторна робота: екзамен:

при 70 балахпри 30 балах

70-64 балів ="5" 30-26 балів = "5"

63-56 балів = "4" 25-21 балів = "4"

55-48 балів = "3" 16-20 балів = "3"

менше 48 балів = "2" менше 16 балів = "2"

при 50 балахпри 50 балах

50-46 балів = "5" 50-46 балів = "5"

45-41 балів = "4" 45 - 41 балів = "4"

36-40 балів = "3" 30-40 балів = "3"

менше 36 балів = "2" менше 30 балів = "2"

Встановлюється порядок перерахунку рейтингових показників 100-бальної університетської шкали оцінювання знань студентів в національну та європейську шкалу ECTS:

За шкалою університету	За національною шкалою	За шкалою ECTS
Екзамен	Залік
100-90 (відмінно)	5 (відмінно)		А
89 – 82 (дуже добре)	4 (добре)		В
81 -75 (добре)	Зараховано	С
74-67 (задовільно)	3 (задовільно)		D
66 - 60 (достатньо)		Е
59-35 (незадовільно - з можливістю повторного складання)	2 (незадовільно)	Не зараховано	Fx
34-1 (незадовільно – з обов'язковим повторним курсом)	2 (незадовільно)	F

 

У залікових книжках та додатках до диплому вказується оцінка за національною шкалою, а в дужках - за шкалою ECTS. Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.

З кожної навчальної дисципліни кафедрою розробляються критерії оцінювання для кожного виду роботи, в тому числі контрольних заходів, екзаменаційного оцінювання та практик (навчальних і виробничих), затверджуються на засіданні кафедри і подаються у деканат. На початку навчального року критерії доводяться до відома студентів і протягом року залишаються незмінними.

Для визначення ступеня оволодіння навчальним матеріалом із подальшим його оцінюванням рекомендується застосовувати наступні рівні досягнень студентів.

Рівні нав- чальних досягнень		Бали		Критерії оцінювання і навчальних досягнень
2…5	Шкала ECTS	Теоретична підготовка	Практична підготовка
1...100	F...A	Студент
Високий		…	А	Вільно володіє навчальним матеріалом, висловлює свої думки, робить аргументовані висновки, рецензує відповіді інших студентів, творчо виконує індивідуальні та колективні завдання; самостійно знаходить додаткову інформацію та використовує її для реалізації поставлених перед ним завдань; вільно використовує нові інформаційні технології для поповнення власних знань	Може аргументовано обрати раціональний спосіб виконання завдання і оцінювати результати власної практичної діяльності; виконує завдання, не передбачені навчальною програмою; вільно використовує знання для розв'язання поставлених перед ним завдань
Достатній		…	ВС	Вільно володіє навчальним матеріалом, застосовує знання на практиці; узагальнює і систематизує навчальну інформацію, але допускає незначні огріхи у порівняннях, формулюванні висновків, застосуванні теоретичних знань на практиці	За зразком самостійно виконує практичні завдання, передбачені програмою; має стійкі навички виконання завдання
Задовільний		…	DE	Володіє навчальним матеріалом поверхово, фрагментарно, на рівні запам'ятовування відтворює певну частину навчального матеріалу з елементами логічних зв'язків, знайомий з основними поняттями навчального матеріалу	Має елементарні, нестійкі навички виконання завдання
Низький			Fx	Має фрагментарні знання (менше половини) при незначному загальному обсязі навчального матеріалу; відсутні сформовані уміння та навички; під час відповіді допускаються суттєві помилки	Планує та виконує частину завдання за допомогою викладача
Незадовільний			Р	Студент не володіє навчальним матеріалом	Виконує лише елементи завдання, потребує постійної допомоги викладача

Кожну оцінку рівня досягнень студентів викладач повинен аргументовано вмотивувати.

Завдання та запитання

1. Які системи оцінювання вам відомі?

2. Які функції виконує перевірка в оцінювання знань?

3. Розкрийте зміст контрольної, навчальної і виховної функцій оцінювання.

4. Назвіть і охарактеризуйте основні форми контролю знань студентів.

5. Які різновиди поточного контролю вам відомі?

6. Які види тестування вам відомі?

7. Назвіть і охарактеризуйте форми тестових завдань.

8. Поясніть принципи, на яких ґрунтується рейтингова система оцінювання.

9. Продемонструйте співвідношення 100-бальної, національної та європейської шкал оцінювання знань студентів.

10. Якими критеріями користуються викладачі вищих закладів освіти при оцінюванні знань, умінь і навичок студентів з історії?