Життєві психологічні знання носять інтуїтивний та ситуативний характер, а наукові психологічні знання раціональні і цілком усвідомлені.

Конкретний та інтуїтивний характер життєвих психологічних знань різко обмежує можливість їх передачі. В науковій психології знання відображаються в узагальненому письмовому вигляді (поняттях і законах), що дозволяє їх надовго зберігати, поповнювати, передавати всім бажаючим та майбутнім поколінням.

В життєвій психології знання одержуються за допомогою спостереження та міркування. В науковій до цього додаються цілеспрямовані наукові теоретичні експериментальні методи дослідження.

Життєва психологія обмежується досвідом однієї або декількох людей. Наукова психологія, практично, безмежна в своєму світовому досвіді.

 

Умови, за яких певна сфера знання стає наукою

1. Визначитися ЩО вивчати? – предмет вивчення, тобто ті явища, які відноситься саме до даної науки;

2. За допомогою ЧОГО вивчати – методи виявлення і дослідження цих явищ (саме експериментальні методи можуть довести об’єктивне існування тих чи інших явищ);

3. Забезпечення повторюваності цих явищ, що дозволяє з’ясувати закони, закономірності і механізми існування та функціонування явищ, які вивчає дана наука.

 

Таким чином,

Психологія це:

1. Наука, що вивчає факти, закономірності й механізми розвитку психіки;

2. Наука, що вивчає процеси активного відображення людиною дійсності в формі відчуттів, сприймань, мислення, почуттів та інших процесів і явищ психіки;

Наука про закони, закономірності й механізми функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності тварин та людини

Отже, психологія – це наука про душу, або в сучасній інтерпретації - психіку.

Що таке психіка і як її можна вивчати, досліджувати? Адже певні сторони об’єкта психологічного дослідження принципово невидимі: психічне як предмет наукового дослідження вкрай важко зробити об’єктом безпосереднього емпіричного вивчення (душа як і психіка емпірично невловимі, тому психологія шукає інші об’єкти дослідження і через їх емпіричне дослідження робить висновки про закономірності і механізми психічної реальності).

Якщо психічні явища є внутрішніми, то психіка – це особлива властивість мозку, як високоорганізованої матерії, яка полягає в здатності відображення зовнішньої об’єктивної дійсності у вигляді внутрішніх суб’єктивних образів, ідей, переживань та на цій основі цілеспрямовано регулювати поведінку і діяльність людини.

Предмети і явища зовнішнього оточуючого світу впливають на органи чуття людини і відбиваються в корі головного мозку, породжуючи цілий спектр психічних явищ.

 

 

Психічні явища

I	II	III	IV
ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ	ПСИХІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ	ПСИХІЧНІ УТВОРЕННЯ	ПСИХІЧНІ СТАНИ
Форми субєктивного відображення та усвідомлення людиною обєктивного оточуючого її середовища та мають чітко визначений початок, певний перебіг та чітко визначений момент завершення. Їх змістом є певна послідовність змін психічної діяльності при взаємодії людини з оточуючим світом	Відносно постійні, стійкі прояви особистості, що забезпечують певний якісний рівень поведінки та діяльності, типовий для даної людини	Психічні явища, набуті людиною в процесі життєвого та професійного досвіду, обумовлені взаємодією, взаємним впливом та виявляються в діяльності	Сукупність психічних явищ, які відтворюють певний рівень працездатності та динамічних характеристик функціонування психіки людини (емоційних, пізнавальних, поведінкових) в даний момент часу. Загальний тимчасовий функціональний рівень психіки, який визначає перебіг психічних процесів та вияв психічних властивостей в даний момент.
1. Пізнавальні	1. Темперамент	1. Знання	1. Прості
- відчуття	2. Характер	2. Уміння	- піднесення
- сприймання	3. Здібності	3. Навички	- пригніченості
- уявлення	4. Спрямованість	4. Звички	- зацікавленості
- мислення	(сукіпність сталих мотивів)	5. Переконання	- засмучення
- уява		6. Світогляд	2. Складні
- пам'ять		7. Досвід	- адаптованості
- увага		і інш.	- підйому
- мовлення			- перевтоми
2. Емоційні			- монотонії
- емоції			і інш.
- почуття
- чуттєвий тон
- стреси
- афекти
- настрій
3. Вольові
- воля

Соціально-психологічні явища та процеси – це психологічні (тобто внутрішні) феномени, які обумовлені взаємодією, спілкуванням та взаємовпливом людей один на одного і їх належністю до певних соціальних груп (спільнот).

Психічне життя людини являє собою єдине цілісне утворення, в якому науковий аналіз виокремлює певні її складові, окремі її аспекти, тому всі психічні явища є взаємообмовлені і взаємопов’язані.

Взаємозв’язок окремих психічних явищ виглядає таким чином:

 

Крім внутрішніх психічних явищ, які є суб'єктивними, психологія вивчає явища, які виникають за умов взаємодії людей в різних соціальних групах – великих і малих групах і колективах. Тому психічні явища можуть також бути як індивідуальні, так і групові: