Організаційні та методичні основи прогнозування кон’юнктури ринку готельних та ресторанних послуг

3. Методи та прийоми прогнозування кон’юнктури ринку готельних та ресторанних послуг

Економічне прогнозування ґрунтується на таких основних припущеннях:

- якщо система перебуває у стані рівноваги, то її поведінка підпорядковується внутрішнім законам розвитку;

- якщо система вийшла зі стану рівноваги, то прогнозування її поведінки за­лежить від стану зовнішніх чинників. Для економіки - це плин соціально-еко­номічних процесів та врахування того, що економічні закони інертні за своєю сутністю.

У прогнозуванні кон'юнктури ринку готельних і ресторанних послуг та загально­господарської кон'юнктури велике значення має обраний метод. Сукупність спеціаль­них правил, прийомів і методів складає методику прогнозування кон'юнктури.

У сучасній науці використовується понад 100 методів і прийомів прогнозування, що відрізняються за своїм інструментарієм, сферою застосування і науковою обґрун­тованістю. Завдання прогнозиста - вибрати такий метод, який би найбільше відпо­відав завданням і принципам прогнозування даного явища (об'єкта).

У практиці повсякденної кон'юнктурної роботи використовуються такі методи:

1. Екстраполяція.

2. Нормативні розрахунки, в тому числі інтерполяція.

3. Метод експертних оцінок (переважно для довгострокових прогнозів). Індивідуальна експертна оцінка.

4. Колективна експертна оцінка.

5. Метод психоінтелектуальної генерації ідей.

6. Аналітичний метод.

7. Метод інтерв'ю.

8. Метод експертних комісій.

9. Дельфійський метод.

10. Метод колективної генерації ідей (метод «мозкового штурму). 11. Метод аналогії.

12. Метод історичної аналогії.

13. Метод математичної аналогії.

14. Економіко-математичне моделювання (передбачає створення моделей взаємо­дії різноманітних чинників, що визначають ринкову кон'юнктуру).

Наведений розподіл методів прогнозування досить умовний, оскільки вони мо­жуть взаємодоповнюватись і переплітатися. Так, моделювання може використовувати гіпотезу екстраполяції, а значення деяких кон'юнктуроформувальних чинників вста­новлюється експертним шляхом.

Екстраполяція – це перенесення явищ, характерних для ринку в минулому у від­носних показниках (темпи зростання), на прогнозний період. Перевага – його про­стота, недолік – обмежена достовірність і пов'язана з цим можливість використання. Цей метод може застосовуватися лише тоді, коли є впевненість що досліджуване яви­ще протягом прогнозного періоду перебуватиме під впливом тих же чинників, що і у попередньому періоді, а характер впливу цих чинників не зазнає істотних змін, що забезпечить збереження попередньо встановлених тенденцій.

На практиці використання методів екстраполяції (лінійної, криволінійної екстраполяції з корегуванням минулих трендів) у чистому вигляді неможливе, бо ситуація на світовому ринку готельних і ресторанних послуг піддається впливу багатьох чинників і постійно змінюється. При розробці прогнозу необхідно відслідковувати і групувати чинники, характерні для даного ринку і нетипові фактори, які мають тимчасовий або випадковий характер.

На практиці використання методів екстраполяції (лінійної, криволінійної екстраполяції з корегуванням минулих трендів) у чистому вигляді неможливе, бо ситуація на світовому ринку готельних і ресторанних послуг піддається впливу багатьох чинників і постійно змінюється. При розробці прогнозу необхідно відслідковувати і групувати чинники, характерні для даного ринку і нетипові фактори, які мають тимчасовий або випадковий характер.

Нормативний метод прогнозування частіше застосовується для програмних і ці­льових прогнозів. Використовуються як кількісне вираження, так і певна шкала мож­ливостей оцінної функції. Цей метод придатний як для ринку засобів виробництва (де велику роль відіграють виробничо-технічні, нормативні та інші детермінанти), так і для споживчого ринку та ринку послуг, зокрема готельно-ресторанних.

Одними з основоположних при розробці економічних прогнозів (в тому числі і кон'юнктурних) є методи експертних оцінок, що використовуються як самостійно, так і у поєднанні з іншими методами.

Методи експертних оцінок припускають різноманітний вірогідний розвиток сис­теми і ґрунтуються на використанні досвіду, знань та інтуїції висококваліфікованих спеціалістів (експертів), що займаються вивченням і прогнозуванням того або іншого явища. Основна відмінна ознака цих методів полягає в тому, що оцінка ймовірного значення кон'юнктурних показників подається у вигляді суджень і думок експертів. Зібрані думки аналізуються, сумуються і в результаті відпрацьовується варіант про­гнозу У сучасній практиці прогнозування використовуються різновиди як індивіду­альних, так і колективних експертних оцінок.

До методів колективних експертних оцінок належить метод Дельфі. Він базується на письмовому опитуванні широкого кола експертів в декілька турів. При цьому на думку кожного експерта не впливають думки інших. У процесі обробки отриманої ін­формації через коефіцієнти враховується компетентність думки кожного спеціаліста-експерта. В даний час цей метод отримав визнання і вважається найкваліфікованішим методом прогнозування на основі експертних оцінок.

Одним із різновидів експертних оцінок є метод «мозкового штурму». На відміну від анкетних опитувань за методом Дельфі, при «мозковому штурмі» експерти (ши­роке коло спеціалістів даної галузі і суміжних галузей знань) роблять свої висновки в ході засідання, що значно спрощує процедуру експертизи. Кожен експерт розглядає проблеми під різними кутами зору. При цьому всі присутні на засіданні діляться на дві групи: перша – генератори ідей і оцінок; друга – аналітики. При оперативному варі­анті для одержання експертних оцінок можна використовувати форму кон'юнктурних нарад.

Основною проблемою експертних методів є оцінка компетентності й узгодженос­ті думок експертів. З позиції математичної логіки оцінка компетентності експертів встановлюється за формулою

(7.1)

де - оцінка компетентності експертів, середнє значення відповіді;

X_{i j} - оцінка i- експертом відносної важливості j-го елемента балів;

i=1...т - номери експертів, т - число експертів;

j =1...п; п - номери досліджуваних елементів;

K_i - коефіцієнт компетентності i -го експерта.

Цей коефіцієнт враховує ступінь обізнаності з обговорюваним питанням (К_з) і аргументованість відповіді (К_а) і розраховується за формулою

(7.2)

К_з - коефіцієнт обізнаності експерта;

К_а - коефіцієнт аргументованості відповіді експерта. Середнє значення відповіді варіює між 1 і 100 балами:

1< <100. Чим більше , тим більша важливість j-го елемента.

Узгодженність думок експертів можна оцінити за допомогою коефіцієнта конкордації Кендела:

(7.3)

де S - сума квадратів відхилення оцінок рангів кожного об'єкта експе­ртизи від середнього значення;

п - число експертів;

т - число об'єктів експертизи (0 < m < 1: 0) - цілковита неузгодженість думок експертів; 1 - одностайність експертів).

(7.4)

де Х_ij – формально-числова оцінка i-го чинника j-им експертом.

Метод аналогії передбачає перенесення знань про один предмет (явище) на ін­ший (інше). Тут у ролі прогнозу розглядаються сприятливі показники ринкової ситу­ації в якихось регіоні або країні.

Економіко-математичне моделювання є найскладнішим методом прогнозування. На основі групи показників розробляються економіко-математичні моделі, що вира­жають функціональну залежність між кон'юнктурними показниками того чи іншого товарного ринку. Використовуються різноманітні типи моделей, що найбільше від­повідають характеру і закономірностям розвитку даного ринку. Позаяк на розвиток кон'юнктури товарного ринку впливає багато факторів, які не взмозі включити жодна модель, то дуже важливо відібрати такі кон'юнктурні показники, які б відобража­ли вплив на даний ринок найважливіших факторів стосовно не лише минулого і су­часного, але і майбутнього. Побудувавши модель, можна обдумувати альтернативні варіанти прогнозу й обирати оптимальні. Використання математичних моделей для прогнозування того чи іншого кон'юнктурного показника, як правило, не виключає необхідності проведення додаткової експертизи.

На заключному етапі прогнозування здійснюється інтерпретація й оцінка досто­вірності прогнозу, складеного на основі того чи іншого методу або їх поєднання. Чим більший термін прогнозування, тим менша достовірність прогнозу. Інтерпретація прогнозу полягає в оцінці тенденцій зміни кон'юнктури ринку на основі розрахунко­вих показників.

Важливим моментом прогнозування є перевірка надійності і точності прогнозу. Найчастіше для цього використовують такий показник, як коефіцієнт якості про­гнозу:

(7.5)

де К - коефіцієнт якості прогнозу;

h - кількість прогнозів, що справдилися;

q - кількість прогнозів, що не справдилися.

Таким чином, в результаті реалізації наведених вище методів здійснюється прогнозування стану ринку готельно-ресторанних послуг.