Програма навчального курсу

Р.

Методичні вказівки до семінарських занять та завдання для індивідуальної та самостійної роботи студентів спеціальності «Правознавство» усіх форм навчання з дисципліни «КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО» / Укладач: Халимон С.І. –Чернігів: ЧДІЕУ, 2010. – 50 с.

Укладач: доцент кафедри цивільного і господарського

права, кандидат юридичних наук Халимон С.І.

 

ВСТУПНІ МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Вивчення курсу “Кримінально-виконавчого права” є складовою частиною юридичної освіти при підготовці юристів. Разом з кримінальним, кримінально-процесуальним правом і кримінологією кримінально-виконавче право входить в так званий кримінально-правовий комплекс, основною метою якого є формування у студентів знань політики держави в галузі боротьби зі злочинністю.

Завдання навчальної дисципліни - ознайомлення слухачів з поняттям та предметом курсу “Кримінально-виконавчого права”, системою кримінально-виконавчих установ, органів держави, які виконують покарання, вивчення правового регулювання виконання покарань та застосування заходів карно-виховного впливу, ознайомлення з правовим положенням засуджених, які відбувають покарання, режимом встановленим в місцях позбавлення волі, правовим регулюванням праці, виховної роботи та загально-освітнього і професійного навчання осіб, що позбавлені волі; ознайомлення з порядком та умовами виконання інших видів кримінальних покарань, що не пов’язані з позбавленням волі засудженого, а також порядком та підставами звільнення з місць позбавлення волі.

Оволодіння загальними положеннями та принципами виконання і відбуття кримінальних покарань, порядку виконання окремих з них (особливо не пов’язаних з позбавленням волі), організації виховної роботи з засудженими є необхідним елементом професійної підготовки працівника міліції.

Рішення таких питань як трудовий та побутовий устрій звільнених від покарання, закріплення результатів виправлення цих осіб, організація обліку та контролю за їх поведінкою покладаються на відповідні служби територіальних органів внутрішніх справ і передбачають обов’язкове знання робітниками міліції основних положень кримінально-виконавчого права.

Самостійна робота студентів є невід’ємною частиною навчального процесу і розцінюється як серйозне осмислення набутих знань. Основна мета цієї роботи – засвоєння навчального матеріалу, розвиток у студентів юридичного мислення та формування правосвідомості, навичок цілеспрямованої роботи з нормативними актами та літературними джерелами, вміння на їх основі аналізувати та вирішувати проблемні питання і робити власні висновки та обґрунтування як теоретичного, так і практичного характеру.

Самостійна робота за індивідуальними планами має сприяти поглибленню професійних знань, викликати бажання до більш ґрунтовного вивчення конкретної проблематики за програмою курсу.

Вивчення курсу закінчується складанням підсумкового іспиту.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ

ДЛЯ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ «БАКАЛАВР»

з дисципліни КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО

Змістовий Модуль	Тема	Кількість годин
Лекції	Семінари	СРС	кКонсультаці	Загальна кількість годин	ЕСТS кредити
	1. Кримінально-виконавча політика України. Поняття і система кримінально-виконавчого права України.
2. Історія виникнення, становлення та розвитку кримінально-виконавчого законодавства України.
3. Органи і установи виконання покарань. Правове положення засуджених.
	4. Нагляд та контроль за виконанням кримінальних покарань. Участь громадськості у діяльності органів і установ виконання покарань.
5. Порядок і умови виконання кримінальних покарань, не пов’язаних з ізоляцією від суспільства.
6. Здійснення контролю за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням.
7. Слідчі ізолятори в системі органів і установ держави, які ведуть боротьбу зі злочинністю.
	8. Порядок і умови виконання кримінального покарання у виді арешту
9. Порядок і умови виконання кримінального покарання у виді обмеження волі.
10. Порядок і умови виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
	11. Порядок і умови виконання покарання у виді довічного позбавлення волі.
12. Особливості виконання кримінальних покарань щодо військовослужбовців.
13. Звільнення засуджених з установ виконання покарань. Допомога особам, які звільнені від відбування покарання, контроль і нагляд за ними.
14. Міжнародне співробітництво з проблем виконання кримінальних покарань.
Разом годин

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

Тема № 1. Кримінально-виконавча політика України. Поняття та система кримінально-виконавчого права України

 

Політика держави у сфері виконання кримінальних покарань.

Поняття і суть кримінально-виконавчої політики в Україні.

Кримінально-виконавче право як самостійна галузь права; поняття кримінально-виконавчого права, його предмет, функції та основні завдання у світі положень Конституції України. Реформа кримінально-виконавчої системи. Напрямки сучасного розвитку галузі права. Взаємодія з іншими юридичними науками.

Принципи та зміст кримінально-виконавчого права. Загально-правові принципи кримінально-виконавчого права: законності, демократизму, гуманізму.

Міжгалузеві принципи кримінально-виконавчого права: соціологічної справедливості; невідворотності виконання покарання.

Галузеві принципи кримінально-виконавчого права: рівність засуджених перед законом; підпорядкування правового регулювання завданню виправлення засуджених; диференціації та індивідуалізації виконання покарання; поєднання покарання з заходами виправного впливу; участь громадськості у виконанні покарання, виправлення засуджених.

Поняття науки кримінально-виконавчого права: її предмет, методи, функції. Види покарання, виконання покарання, особистість засуджених, які відбувають покарання, як об’єкти дослідження науки кримінально-виконавчого права.

Система курсу кримінально-виконавчого права.

Поняття і зміст норм кримінально-виконавчого права. Функції та особливості цих норм. Джерела кримінально-виконавчого права.

Кримінально-виконавчі правовідносини та їх структура. Основні елементи кримінально-виконавчих правовідносин: суб’єкти, учасники, об’єкти, зміст. Юридичний факт, що обумовлює виникнення кримінально-виконавчих правовідносин.

 

Тема № 2. Історія виникнення, становлення та розвитку кримінально-виконавчого законодавства України

 

Історія розвитку думки про мету покарання в роботах Ч. Беккаріа, Д.Говарда, І.Канта.

Історія розвитку пенітенціарної системи. Наказ імператриці Катерини ІІ даний комісії про складання проекту нового Уложення (1767 р.) (гл.VIII “Про покарання”). Трактат Бентама “Паноптика” (1786 р.) – про раціональне влаштування тюрем на засадах одиночного ув’язнення і центрального нагляду.

Виникнення і становлення виправно-трудового права (1917-1924 р.р.).

Виправно-трудове право в період дії виправно-трудових кодексів союзних республік (1925-1934 р.р.).

Виправно-трудове законодавство в період розвитку виправних таборів (1935-1953 р.р.).

Відновлення виправно-трудового права на підставі заходів по усуненню соціалістичної законності в діяльності ВТУ (1954-1960 р.р.).

Період підготовки кодифікації виправно-трудового законодавства (1961-1969 р.р.).

Кодифікація і подальше удосконалення виправно-трудового законодавства після 1969 р. до розпаду СРСР та заснування суверенної Української держави.

Подальший розвиток кримінально-виконавчого законодавства України.

 

Тема № 3.Ооргани і установи виконання покарань. Правове положення засуджених

 

Види органів і установ виконання покарань. Державна виконавча служба Міністерства юстиції України, органи управління кримінально-виконавчої системи, кримінально-виконавчі інспекції.

Державний департамент України з питань виконання покарань і територіальні органи - управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області.

Арештні дома, гауптвахти, дисциплінарні батальйони, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи (далі - виховні колонії). Військові частини, гауптвахти.

Кримінально-виконавчі установи відкритого типу (виправні центри) і кримінально-виконавчі установи закритого типу (виправні колонії). Виправні колонії мінімального рівня безпеки, середнього рівня безпеки, максимального рівня безпеки.

Поняття правового положення засуджених і його закріплення в діючому кримінально-виконавчому законодавстві України.

Загальна характеристика та зміст правового статусу засуджених.

Загальні та спеціальні права, законні інтереси та обов’язки засуджених до позбавлення волі та довічного ув’язнення. Дисциплінарна, матеріальна та кримінальна відповідальність цих осіб.

Правове положення осіб, що утримуються під вартою.

Правове положення засуджених до тримання в дисциплінарному батальйоні.

Правове положення засуджених до виправних робіт.

Правове положення засуджених до інших видів кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавлення волі.

 

 

Тема № 4. Нагляд та контроль за виконанням кримінальних покарань. участь громадськості у діяльності органів і установ виконання покарань

 

Судовий контроль при вирішенні питань про умовно-дострокове звільнення або заміну одного виду покарання іншим, заміну виду установи виконання покарань засудженому.

Прокурорський нагляд за дотриманням законів в органах і установах виконання покарань; постанови і приписи прокурора відносно дотримання порядку виконання покарання, встановленого законодавством.

Контроль органів державної влади за діяльністю розташованих на їхніх територіях органів і установ виконання покарань. Громадський контроль.

Відомчий контроль вищими органами управління і посадовими особами Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Порядок відвідування установ виконання покарань.

Соціально-правові засади участі громадськості і спостережних комісій у справах неповнолітніх у діяльності органів і установ виконання покарань.

Участь громадських об'єднань, релігійних організацій та приватних осіб у виправленні, ресоціалізації та соціальній адаптації засуджених, надання допомоги в діяльності органів і установ виконання покарань.

 

Тема № 5. Порядок і умови виконання покарань, не пов’язаних з ізоляцією від суспільства

Види кримінальних покарань, не пов’язаних з ізоляцією від суспільства. Підстави виконання покарання.

Порядок і умови виконання покарання у виді штрафу.

Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Порядок і умови виконання покарання у виді громадських робіт.

Порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт.

Порядок і умови виконання покарання у виді конфіскації майна.

Порядок і умови виконання покарання у виді обмеження волі.

 

Тема №6 Здійснення контролю за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням.

 

Особливості звільнення від відбування покарання з випробуванням. Порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням. Функції, що здійснюються працівниками кримінально виконавчої інспекції щодо контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням. Функції, які виконують органи внутрішніх справ при здійсненні контролю за звільненими від відбування покарання з випробуванням. Відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням. Підстави та порядок зняття з обліку звільнених від відбування покарання з випробуванням.

 

Тема № 7. Слідчі ізолятори в системі органів і установ держави, які ведуть боротьбу зі злочинністю

 

Попереднє ув’язнення під варту як самостійна сфера соціально-правової діяльності, урегульована законом “Про попереднє ув’язнення”.

Визначення правової природи. підстав, порядку та мети застосування попереднього ув’язнення під варту. Строки утримання під вартою, категорії осіб, відносно яких застосовується запобіжний захід взяття під варту.

Призначення і задачі слідчих ізоляторів.

Порядок прийому ув’язнених до слідчого ізолятору і їх розміщення, оформлення документів при прийомі осіб. Вимоги ізоляції в слідчому ізоляторі.

Організація режиму в слідчих ізоляторах і засоби його забезпечення.

Визначення основних вимог режиму (ізоляція, нагляд, роздільне утримання), специфіка режиму. Заходи стягнення та заохочення, що застосовуються до осіб, які утримуються під вартою. Заходи безпеки і підстави застосування зброї.

Правове становище осіб, які утримуються в місцях попереднього ув’язнення. Права і обов’язки осіб, які утримуються у слідчих ізоляторах. Перелік предметів, речей та продуктів харчування, які дозволяється мати при собі особам ув’язненим під варту і особам, засудженим в період утримання у слідчому ізоляторі. Правила поведінки в слідчому ізоляторі ув’язнених під варту та засуджених. Заборони для осіб, які ув’язнені під варту.

Підстави і порядок звільнення осіб взятих під варту. Забезпечення осіб, які звільнені з-під варти, безкоштовним проїздом до місця проживання, надання грошової допомоги та інші види розрахунків із звільненими.

Тема № 8. Порядок і умови виконання кримінальних покарань у виді арешту

 

Місця відбування покарання у виді арешту.

Порядок і умови виконання покарання у виді арешту.

Правове положення осіб, засуджених до кримінального покарання у виді арешту.

Залучення осіб, засуджених до арешту, до праці.

Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених до арешту.

Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до арешту.

Особливості відбування арешту засудженими військовослужбовцями.

 

Тема № 9. Порядок і умови виконання кримінальних покарань у виді обмеження.

 

Місця відбування покарання у виді обмеження волі.

Направлення осіб, засуджених до обмеження волі, для відбування покарання. Обчислення строку покарання у виді обмеження волі. Порядок і умови відбування покарання у виді обмеження волі. Правове положення осіб, засуджених до кримінального покарання у виді обмеження волі. Умови праці засуджених до обмеження волі. Обов'язки адміністрації виправного центру.

Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засуджених до обмеження волі.

Медичне обслуговування засуджених до обмеження волі. Матеріально-побутове забезпечення засуджених до обмеження волі. Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі. Участь осіб, засуджених до кримінального покарання у виді обмеження волі, в самодіяльних організаціях.

Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі. Порядок застосування до засуджених, які відбувають покарання у виді обмеження волі, заходів заохочення і стягнення.

 

Тема № 10. Порядок і умови виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі, на певний строк

 

Роздільне тримання засуджених до позбавлення волі у виправних і виховних колоніях. Права і обов'язки засуджених до позбавлення волі. Відбування засудженими всього строку покарання в одній виправній чи виховній колонії. Виправні колонії мінімального рівня безпеки. Категорії осіб, засуджених до позбавлення волі, що відбувають кримінальні покарання у колоніях даного виду. Правовий статус осіб, засуджених до позбавлення волі, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки.

Виправні колонії середнього рівня безпеки. Категорії осіб, засуджених до позбавлення волі, що відбувають кримінальні покарання у колоніях даного виду. Правовий статус осіб, засуджених до позбавлення волі, які відбувають покарання у виправних колоніях середнього рівня безпеки. Виправні колонії максимального рівня безпеки. Категорії осіб, засуджених до позбавлення волі, що відбувають кримінальні покарання у колоніях даного виду. Правовий статус осіб, засуджених до позбавлення волі, які відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки. Структурні дільниці виправних і виховних колоній. Правові підстави та порядок тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці карантину, діагностики і розподілу. Правові підстави та порядок тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці ресоціалізації. Правові підстави та порядок тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці посиленого контролю. Правові підстави та порядок тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці соціальної адаптації. Правові підстави та порядок тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці соціальної реабілітації. Особливості зміни умов тримання осіб, засуджених до позбавлення волі.

Тема № 11. Порядок і умови виконання кримінального покарання у виді довічного позбавлення волі

 

Місця відбування кримінального покарання у виді довічного позбавлення волі.

Особливості тримання осіб, які засуджені до кримінального покарання у виді довічного позбавлення волі. Порядок і умови виконання та відбування покарання у виді довічного позбавлення. Правовий статус осіб, які засуджені до кримінального покарання у виді довічного позбавлення волі.

 

Тема № 12. Особливості виконання кримінальних покарань щодо військовослужбовців

 

Порядок виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців.

Особливості відбування військовослужбовцями арешту.

Правове регулювання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні. Правове положення осіб, які відбувають покарання у дисциплінарному батальйоні.

Порядок направлення, прийому та розміщення засуджених у дисциплінарному батальйоні.

Режим відбування покарання. Організація праці та виховна робота із засудженими в дисциплінарному батальйоні.

Заохочення та дисциплінарні стягнення, що застосовуються до засуджених.

Матеріально-побутове забезпечення та медичне обслуговування засуджених.

Підстави та порядок звільнення з дисциплінарного батальйону.

 

Тема № 13. Звільнення засуджених з установ виконання покарань. допомога особам, які звільнені від відбування покарання, контроль і нагляд за ними

 

Правові підстави звільнення засуджених з установ виконання покарань:

- після відбуття строку покарання визначеного вироком суду;

- в силу акту амністії;

- у зв'язку з помилуванням;

- у зв'язку з винесенням судом ухвали або постанови про звільнення;

- через хворобу, умовно-достроково і за іншими підставами, встановленими законом.

Порядок оформлення документів про звільнення та скорочення строку покарання.

Довідки про звільнення та їх основні атрибути.

Підготовча робота, здійснювана адміністрацією установи виконання покарання у зв’язку із звільненням засуджених.

Порядок звільнення з місць позбавлення волі. Особливості звільнення неповнолітніх з місць позбавлення волі. Надання матеріальної допомоги особам, які звільнюються.

Правові підстави та порядок встановлення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

Правова природа і сутність адміністративного нагляду як крайньої міри. Тлумачення Закону України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”.

Органи, що здійснюють контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.

Загальна характеристика процесу соціальної адаптації звільнених від відбування покарання осіб.

Соціальна адаптація осіб, звільнених з місць позбавлення волі, надання їм допомоги в побутовому і трудовому влаштуванні.

 

Тема № 14. Міжнародне співробітництво з проблем виконання кримінальних покарань.

 

Історія міжнародного співробітництва в галузі поводження з засудженими.

Міжнародні організації та форми їх діяльності у сфері захисту прав людини під час здійснення правосуддя.

Система діючих міжнародних актів про поводження з засудженими, їх класифікація за масштабом дії, спеціалізацією, обов’язками держав-учасниць.

Аналіз міжнародно-правових документів, стандартів, які регламентують питання у сфері захисту прав людини під час відправлення правосуддя.

Розвиток проблеми застосування кримінальних покарань в рамках Конгресів ООН по попередженню злочинності і поводженню з правопорушниками.

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Тема № 1. Кримінально-виконавча політика України. поняття та система кримінально-виконавчого права України.

 

Всього годин – 2

 

ПЛАН

1. Кримінально-виконавча політика.

2. Предмет кримінально-виконавчого права.

3. Поняття, зміст, форми і задачі кримінально-виконавчого законодавства

4. Поняття і зміст норм кримінально-виконавчого права.

Завдання для самостійної роботи

1. Метод кримінально-виконавчого права.

2. Місце кримінально-виконавчого права в системі права.

3. Поняття кримінально-виконавчих правовідносин.

4. Структура норм кримінально – виконавчого права.

5. Джерела і система кримінально-виконавчого законодавства.

Завдання для індивідуальної роботи

1. Чинники кримінально-виконавчої політики.

2. Задачі кримінально-виконавчого права.

3. Цілі і задачі кримінально-виконавчого законодавства.

4. Федеральний закон як основне джерело кримінально-виконавчого законодавства.

5. Дія норм кримінально-виконавчого права в просторі і в часі.

Теми реферату:

1. Співвідношення кримінально – виконавчого права з іншими галузями права.

2. Джерела кримінально – виконавчого законодавства.

 

Література до теми:

1. Калюжний Р.А., Сергєєв І.С. Актуальні засади побудови пенітенціарної доктрини та пенітенціарної політики // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ / Редкол.: Г.О. Радов (гол. ред.) та ін. – К.: КІВС, “Видавництво СФЕРА”, 1999. – №4. – С. 6–10.

2. Калюжний Р.А., Шкарупа В.К., Горобець Г.Т. Пенітенціарна політика (історико-правовий огляд виникнення і розвитку) // Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ (Проблеми пенітенціарної теорії і практики). – К.: РВВ КІВС при УАВС, 1996. – С. 55.

3. Ковітіді О.Ф. Про вдосконалення кримінальної політики та законодавства кримінального профілю // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ, 1999. – № 2. – С. 28.

4. Радов Г.О. Пенітенціарна ідея. Думки на тему. – К.: МП “Леся”, 1997. – 286 с.

5. Радов Г.О. Першочергові проблеми пенітенціарної політики України на сучасному етапі // Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ (Проблеми пенітенціарної теорії і практики). – К.: РВВ КІВС при УАВС, 1996. – С. 12.

6. Радов Г.О. Роль та місце пенітенціарної системи в структурі державного управління України // Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ (Проблеми пенітенціарної теорії і практики). – К.: РВВ КІВС при УАВС, 1997. – С. 5.

7. Романенко О.В. До питання участі громадянського суспільства в формуванні пенітенціарної політики в Україні // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ / Редкол.: Г.О. Радов (гол. ред.) та ін. – К.: КІВС, “Видавництво СФЕРА”, 1999. – №4. – С. 11-14.

8. Романенко О.В. Сутність пенітенціарної функції демократичної правової держави // Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ (Проблеми пенітенціарної теорії і практики). – К.: РВВ КІВС при УАВС, 1997. – С. 53.

9. Трубніков В.М. Кримінально-виконавче право в системі права України // Правова система України: теорія і практика. – К.: Ін-т держави і права, 1993. – С. 450-452.

10. Науково-практичний коментар до Кримінально-виконавчого кодексу України / І.Г.Богатирьов, О.М.Джужа, О.І.Богатирьова, Є.М.Бодюл та інші.; За заг. ред.. докт. Юрид. наук, проф.. І.Г.Богатирьова. – К.: Атіка, 2010. – 344 с.

 

Тема № 2. Історія виникнення, становлення та розвитку кримінально-виконавчого законодавства України

Всього годин – 2

 

ПЛАН

1. Загальна характеристика періодів становлення та розвитку кримінально-виконавчої системи і законодавства України.

2. Кримінально-виконавча система карального (допенітенціарного) періоду.

3. Кримінально-виконавча система і законодавство філантропічного періоду.

4. Кримінально-виконавча система і законодавство політичного періоду.

Завдання для самостійної роботи

1. Загална характеристика першого періоду розвитку кримінально-виконавчої системи і законодавства України;

2. Загална характеристика другого періоду розвитку кримінально-виконавчої системи і законодавства України;

3. Загална характеристика третього періоду розвитку кримінально-виконавчої системи і законодавства України.

4. Особливості формування кримінально-виконавчого законодавства Києворуської доби;

5. Система виконання покарань Києворуської доби;

Завдання для індивідуальної роботи

1. Загальна характеристика «Зводу установ і статутів про триманих під вартою», 1832 р.;

2. Роль і значення другої хвилі тюремних реформ у Європі для реформування кримінально-виконавчої системи і законодавства України;

3. Офіційна відміна тілесних покарань в Україні в 1863 р. як фактор гуманізації кримінально-виконавчої системи;

4. Діяльність царського Уряду щодо створення єдиного Закону про утримання під вартою;

5. Створення Головного тюремного управління 27 лютого 1879 р. визначна подія в створенні кримінально-виконавчої системи;

6. Загальна характеристика «Статуту про триманих під вартою» в редакціях 1857, 1886, 1890 років;

Теми реферату:

1. Завдання Головного тюремного управління;

2. Роль і значення прийняття «Загальної тюремної інструкції», затвердженої 28 грудня 1915 р.

Література до теми:

1. Вайшвила А. Место наказания в правовом государстве // Вісник Луганського ІВС, спецвипуск, ч.1. – 1999. – С. 44.

2. Галай А.О. Шляхи реформування пенітенціарної політики України в сфері діяльності персоналу пенітенціарних установ // Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ (Проблеми пенітенціарної теорії і практики). – К.: РВВ КІВС при УАВС, 1999. – С. 6.

3. Гончар Т.О. Проблеми вдосконалення законодавства щодо порядку примусового лікування обмежено осудних осіб // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ, 1998. – № 1. – С. 49.

4. Іванов В.М. Соціально-психологічні аспекти переходу від системи виконання покарань до пенітенціарної системи // Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ (Проблеми пенітенціарної теорії і практики). – К.: РВВ КІВС при УАВС, 1997. – С. 128.

5. Кречетников А.Г. Жизнь за решеткой: (ИТУ). – М.: Панорама, 1992. – 28 с.

6. Кудін С. Поняття кримінального штрафу за Руською Правдою та Литовським Статутом // Право України, 2000. – № 11. – С. 141.

7. Левочкин В.А.Международные стандарты содержания заключенных и пенитенциарная система Украины // Система исполнения наказаний в Украине и стандарты Совета Европы. – Донецк, 2000.

8. Панасюк Н.Б. Краткий обзор истории применения тюремного заключения в Европе // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ / Редкол.: Г.О. Радов (гол. ред.) та ін. – К.: КІВС, “Видавництво СФЕРА”, 1999. – №4. – С. 68–86.

9. Пастухов В.П. История развития законодательства об исполнении судебных решений: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Киевский гос. университет им. Т.Г. Шевченко. – К., 1970. – 20 с.

10. Плужнік О.І. Доцільність і пошуки альтернатив позбавлення волі при призначенні покарання (ст.1831 КК України) // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ, 1999. – № 2. – С. 62.

11. Самойленко О.О. Про окремі аспекти становлення пенітенціарної системи в Росії кінця XIX – початку XX століть // Актуальні проблеми юриспруденції у дослідженнях вчених. Додаток до журналу “Міліція України”, 1999. – № 1. – С.7.

12. Свиридов Б. Злочин і кара: сучасний аспект // Віче. – 1999. – № 12. – С. 118–123.

13. Супрун М.О. Проблема навчання та виховання розумово відсталих підлітків в умовах виховної колонії (історико-педагогічний аспект) // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2001. – № 6. – С. 256–262.

14. Фролов Ю.О. Розвиток виправно-трудового права на Україні в перші роки радянської влади. – К., 1960.

15. Фуко М. Наглядати й карати: народження в’язниці / Пер. з фр. П. Таращук. – К.: Основи, 1998. – 392 с.

16. Хрестоматія з історії пенітенціарної політики України / Упоряд. Г.О. Радов, І.І. Резник. – К., 1998.

17. Чакубаш Ю.В. Системний підхід як основний метод розбудови теорії еволюції кримінально-виконавчих систем // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2001. – № 6. – С. 177–185.

 

Тема № 3. Органи і установи виконання покарань. Правове положення засуджених

 

Лекцій –2 години

 

ПЛАН

1. Види органів і установ виконання покарань.

2. Державна пенітенціарна служба України і її структурні підрозділи.

3. Зміст правового статусу осіб, які відбувають кримінальні покарання та його закріплення в новому кримінально-виконавчому законодавстві.

4. Права, обов’язки та законні інтереси осіб, які засуджені до кримінального покарання у виді позбавлення волі.

Завдання для самостійної роботи

1. Види та поняття правового статусу громадян України;

2. Поняття та характеристика правового статусу осіб, які відбувають кримінальні покарання;

3. Державна виконавча служба як суб’єкт виконання покарань.

4. Міністерство оборони як суб’єкт виконання покарань.

 

Завдання для індивідуальної роботи

1. Вплив міжнародного законодавства на формування правового статусу засуджених в Україні.

2. Права засуджених.

3. Законні інтереси засуджених. (відмінні риси прав засуджених від їх законних інтересів)

 

Теми реферату:

1. Співвідношення правового статусу засудженого із правовим статусом громадянина України.

2. Вплив виду кримінального покарання на правовий статус засудженого.

Література до теми:

1. Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІУ.

2. Закон України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року.

3. Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV.

4. Закон України «Про Дисциплінарний статут ОВС України» від 22.02.2006 №3460.

5. Закон України «Про попереднє ув’язнення» від 30.06.1993 № 3352- XII.

6. Положення про сектор максимального рівня безпеки при виправній колонії середнього рівня безпеки: Наказ ДДУПВП від 28.07.2005 №124 "Про затвердження Положення про сектор максимального рівня безпеки при виправній колонії середнього рівня безпеки".

7. Положення про слідчий ізолятор територіального органу управління Державного департаменту України з питань виконання покарань: Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань № 192 від 11 жовтня 2006р. «Про затвердження Положення про слідчий ізолятор територіального органу управління Державного департаменту України з питань виконання покарань».

8. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань: Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань № 275 від 25.12.2003 р. «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань».

9. Богатирьов І.Г. Кримінально-виконавче право україни: Підручник. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «правова єдність», 2008 – 352с.

10. Кримінально-виконавче законодавство України. Кримінально-виконавчий кодекс України. Нормативно-правові акти / Упоряд.: В.С. Ковальський, Ю.М. Хахуда. – К.: Юринком Інтер, 2005 – 432 с.

11. Кримінально-виконавче право: Бадира В.А., Денисов С.Ф., Денисова Т.А., Мінаєв М.М., Хащев В.Г. Навчальний посібник / За ред.. Т.А. Денисової. – К.: Істина, 2008. – 420 с.

12. Кримінально-виконавче право України: (Загальна та Особлива частини): Навч. посіб. / О. М. Джужа, С. Я. Фаренюк, В. О. Корчинський та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 448 с.

13. Кримінально-виконавче право України: Підручник / За ред. проф. А.Х. Степанюка – Харків: «Право», 2005. – 256с.

 

 

Тема № 4.Нагляд та контроль за виконанням кримінальних покарань. участь громадськості у діяльності органів і установ виконання покарань

 

Лекцій –2 години

 

ПЛАН

1. Соціально-правові засади участі громадськості в діяльності установ і органів виконання покарань.

2. Участь спостережних комісій в діяльності установ і органів виконання покарань.

3. Значення діяльності служб у справах неповнолітніх у ресоціалізації засуджених.

4. Традиційні форми участі громадськості в діяльності установ і органів кримінально-виконавчої системи.

Завдання для самостійної роботи

1. Правове регулювання участі громадськості у діяльності установ та органів держави, які виконують кримінальні покарання.

2. Піклувальні ради та батьківські комітети у виховних колоніях.

3. Громадські вихователі неповнолітніх засуджених.

4. Форми участі громадськості у виховній роботі з особами, достроково звільненими від відбування покарання.

Завдання для індивідуальної роботи

1. Форми участі громадськості у діяльності установ та органів держави, які виконують кримінальні покарання. Правове регулювання їх діяльності.

2. Спостережні комісії та їх роль у виправленні та ресоціалізації засуджених. Склад спостережної комісії та порядок її формування. Завдання та функції спостережної комісії. Повноваження спостережної комісії.

3. Органи та служби, що здійснюють соціальний захист та попередження злочинності серед неповнолітніх. Роль служб у справах неповнолітніх у виправленні та ресоціалізіції засуджених.

Теми реферату:

1. Роль релігійних конфесій у здійсненні виправлення та ресоціалізації засуджених до позбавлення волі в Україні.

2. Роль сімї у здійсненні виправлення та ресоціалізації засуджених до позбавлення волі.

Література до теми:

1. Закон України від 05. 11.1999 р. “Про прокуратуру” // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 53. – Ст. 793.

2. Закон України від 23. 12. 1997 р. “Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 20. – Ст. 99.

3. Закон України “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 6. – Ст. 35.

4. Лукашевич С.Ю. Запобігання злочинності засуджених у місцях позбавлення волі // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ / Редкол.: В.М. Синьов (голов. ред.) та ін. – К.: КІВС, “МП Леся”, 2002. – С. 72–79.

5. Оржеховська В.М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх: Навчально-методичний посібник. – К.: ВІАН, 1996. – 352 с.

6. Проблемы охраны прав и интересов осужденного: Сб. науч. тр. – Кемерово: КГУ, 1985. – 152 с.

7. Романенко О.В. До питання про роль громадянського суспільства в ресоціалізації засуджених // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ / Редкол.: Капічина Е.О. – К.: КІВС, Ред. видав. відділ КІВС, 1998. – № 1 (3). – С. 99–103.

8. Романенко О.В. Проблеми правосуб’єктності інститутів громадського суспільства в діяльності установ кримінально-виконавчої системи України // Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ (Проблеми пенітенціарної теорії і практики). – К.: РВВ КІВС при УАВС, 1999. – С. 22.

9. Ткачевский Ю.М. Прогрессивная система исполнения уголовных наказаний: Учебное пособие. – М.: Зерцало, 1997. – 144 с.

 

Тема № 5. Порядок і умови виконання покарань, не пов’язаних з ізоляцією від суспільства

 

Лекцій –2 години

 

ПЛАН

1. Види кримінальних покарань, не пов’язаних з ізоляцією від суспільства. Порядок і умови виконання покарання у виді штрафу.

2. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

3. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

4. Порядок і умови виконання покарання у виді громадських і виправних робіт.

Завдання для самостійної роботи

1. Порядок і умови виконання покарання у виді конфіскації майна.

2. Порядок і умови виконання покарання у виді обмеження волі.

3. Поняття та порядок призначення кримінального покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

4. Види звань, рангів, чинів та кваліфікаційних класів, що встановлюються в різних відомствах і службах виконавчої і судової влади України.

 

Завдання для індивідуальної роботи

1. Правові підстави та порядок виконання вироку суду у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

2. Обов'язки органу, що присвоїв звання, ранг, клас або чин, при отриманні копії вироку суду про його позбавлення.

Теми реферату:

1. Зміст та мета застосування кримінального покарання у виді штрафу.

2. Конфіскація майна як кримінальне покарання майнового характеру.

3. Світовий досвід застосування покарання у виді громадських робіт.

4. Роль і місце органів місцевого самоврядування при виконанні покарання у виді громадських робіт.

Література до теми:

1. Інструкція про проведення виконавчих дій // Наказ Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. № 74/5.

2. Інструкція про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань: Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 19.12.2003 р. №270/1560. «Про затвердження Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань»

3. Багатирьов І.Г. Місце та роль виправних робіт без позбавлення волі у кримінальному законодавстві // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2001. – № 6. – С. 133–139.

4. Баулін Ю.В. Виправні роботи за проектом КК України // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2001. – № 6. – С. 199–204.

5. Богатирьов І.Г. Порядок та організація виконання покарань у виді виправних робіт // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ / Редкол.: В.М. Синьов (голов. ред.) та ін. – К.: КІВС, “МП Леся”, 2002. – С. 54–58.

6. Богатирьов І.Г. Кримінально-виконавче право україни: Підручник. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «правова єдність», 2008 – 352 с.

7. Богатирьов І. Г. Кримінально-виконавча інспекція як суб’єкт запобігання злочинам: [монографія] / І. Г. Богатирьов, С. І. Халимон. – Х.: Харків юридичний, 2009. – 320 с.

8. Богатирьов І.Г., Кубрак В.М. Деякі питання застосування заходів заохочення і стягнення до осіб, які відбувають виправні роботи без позбавлення волі // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2001. – № 6. – С. 158–162.

9. Вартилецька І.А. Виправні роботи без позбавлення волі в Україні: теоретичні аспекти та практика застосування на сучасному етапі: Автореф. дис. канд. ют. наук. – К., 1997. – 19 с.

10. Вербенський М.Г. Покарання, не пов’язані з позбавленням волі: загальна характеристика і проблеми застосування // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. / Редкол.: Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. – К.–Х.: “Юрінком Інтер”, 2002. – С. 86–89.

11. Гура Р.М. Застосування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. / Редкол.: Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. – К.–Х.: “Юрінком Інтер”, 2002. – С. 96–98.

12. Дрьомін В. Соціальні та правові підстави застосування в Україні покарань, альтернативних позбавленню волі // Право України. – 2000. – № 6. – С. 27.

13. Кудін С. Поняття кримінального штрафу за Руською Правдою та Литовським Статутом // Право України. – 2000. – № 11.– С. 141.

14. Степанюк А.Ф. Порядок та умови виконання покарань, не пов’язаних із заходами виправно-трудового впливу. – К., 1991. – 52 с.

15. Ткачевский Ю.М. Прогрессивная система исполнения уголовных наказаний: Учебное пособие. – М.: Зерцало, 1997. – 144 с.

16. Фролов Ю. Позбавлення права займати певні посади в системі кримінальних покарань // Радянське право. – 1985. – № 7. – С. 45–49.

17. Шабас М. Порядок і умови виконання покарання у вигляді конфіскації майна // Радянське право. – 1984. – № 10. – С. 41–43.

 

Тема №6 Здійснення контролю за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням.

 

Лекцій –2 години

 

ПЛАН

1. Особливості звільнення від відбування покарання з випробуванням.

2. Порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.

3. Функції, що здійснюються працівниками кримінально виконавчої інспекції щодо контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.

4. Функції, які виконують органи внутрішніх справ при здійсненні контролю за звільненими від відбування покарання з випробуванням.

Завдання для самостійної роботи

1. Відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.

2. Підстави та порядок зняття з обліку звільнених від відбування покарання з випробуванням.

3. Зміст контролю за поведінкою звільнених від відбування покарання з випробуванням, та звільнених від покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

Завдання для індивідуальної роботи

1. Порядок надання дозволу засудженим виїзду за межі України.

2. Порядок виконання подання інспекції про здійснення конвоювання засуджених які не з’явились за викликом до КВІ.

3. Організація та проведення першочергових розшукових заходів щодо осіб які звільнені від відбування покарання з випробуванням.

Теми реферату:

1. Підстави застосування до осіб звільнення від відбування покарання з випробуванням.

2. Індивідуально-профілактична робота дільничного інспектора міліції з особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням.

Література до теми:

1. Інструкція про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань: Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 19.12.2003 р. №270/1560. «Про затвердження Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань»

2. Богатирьов І. Г. Кримінально-виконавча інспекція як суб’єкт запобігання злочинам: [монографія] / І. Г. Богатирьов, С. І. Халимон. – Х.: Харків юридичний, 2009. – 320 с.

3. Вербенський М.Г. Покарання, не пов’язані з позбавленням волі: загальна характеристика і проблеми застосування // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. / Редкол.: Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. – К.–Х.: “Юрінком Інтер”, 2002. – С. 86–89.

4. Дрьомін В. Соціальні та правові підстави застосування в Україні покарань, альтернативних позбавленню волі // Право України. – 2000. – № 6. – С. 27.

5. Халимон С.І. Запобігання повторним злочинам серед осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції (кримінологічний аналіз) / С.І. Халимон // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2007. – № 2 (32). – С.218-226.

6. Халимон С.І. Кримінально-виконавча інспекція, як суб’єкт запобігання злочинам серед осіб, що перебувають на її обліку / С.І. Халимон // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2006. – № 4 (30). – С.245-255.

7. Халимон С.І. Кримінологічна характеристика засуджених, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчих інспекціях / С.І. Халимон // Південноукраїнський правничий часопис. Одеський інститут внутрішніх справ. – 2007. – № 3. – С.75-78.

Тема № 7. Слідчі ізолятори в системі органів і установ держави, які ведуть боротьбу зі злочинністю

 

Всього годин – 2

ПЛАН

1. Місце та роль слідчих ізоляторів в Кримінально – виконавчій системі України.

2. Завдання та функції слідчих ізоляторів.

3. Категорії осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах.

4. Правове положення осіб, засуджених до позбавлення волі, які залишені в слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.

Завдання для самостійної роботи

1. Слідчі ізолятори в системі установ і органів виконання покарань.

2. Режим у слідчих ізоляторах.

3. Правовий статус осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах.

 

Завдання для індивідуальної роботи

1. Особливий режим у слідчих ізоляторах.

2. Взаємодія СІЗО з органами внутрішніх справ.

Теми реферату:

1. Історія виникнення та розвитку слідчих ізоляторів.

2. Структура слідчого ізолятору.

Література до теми:

1. Кримінально – виконавчий кодекс України.

2. Кримінальний кодекс України.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України.

4. Закон України Про попереднє ув’язнення // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 35, ст.360

5. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства Охорони здоров`я України №3/6 “Про затвердження нормативно-правових актів з питань медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та виправно-трудових установах Державного департаменту України з питань виконання покарань” від 18 січня 2000 року.

6. Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій. Українсько – Американське бюро захисту прав людини, Амстердам – Київ – 1996.

7. Кримінально-виконавче право України: Навчально-методичний посібник / За заг.ред. С.О.Стефанова – Одеса: «Юридична література», 2004.

8. Кримінально-виконавче право України: Підручник / За ред. проф. А.Х. Степанюка – Харків: «Право», 2005.

9. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково – практичний коментар/ За заг.ред. д.ю.н., проф.. А.Х. Степанюка – Харьків: «Одісей», 2005.

10. Кримінально – виконавче законодавство України. Кримінально – виконавчий кодекс України. Нормативно – правові акти / Упоряд.: В.С. Ковальський, Ю.М. Хахуда. – К.: Юринком Інтер,2005

11. Нормативно – правове забезпечення запобігання окремим видам злочинів та профілактики негативних соціальних явищ, пов’язаних зі злочинністю. Збірник законодавчих та нормативних актів / Уклад.: Джужа О.М., Василевич В.В., Ковальченко Т.Л., Куц І.Г. – К.:Атака, 2005 – 336

 

Тема № 8. Порядок і умови виконання кримінальних покарань у виді арешту

 

Всього годин – 2

ПЛАН

1. Загальна характеристика виконання покарання у виді арешту.

3. Порядок і умови виконання покарання у виді арешту.

2. Правовий статус осіб, засуджених до кримінального покарання у виді арешту.

Завдання для самостійної роботи

1. Характеристика кримінального покарання у виді арешту;

2. Особливості застосування даного виду покарання;

3. Правові підстави виконання арешту;

4. Арештні доми та їх обладнання;

5. Порядок виконання та відбування арешту;

Завдання для індивідуальної роботи

1. Залучення осіб, засуджених до арешту, до праці.

2. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених до арешту.

3. Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до арешту.

4. Особливості відбування арешту засудженими військовослужбовцями.

Теми реферату:

1. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених до арешту.

2. Особливості відбування арешту в сучасних умовах.

 

Література до теми:

1. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарнь «Про затвердження інструкції про організацію виконання покарання у виді арешту в установах кримінально-виконавчої системи» від 31.08.2001 № 158. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2001р. за № 838/6029 // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 39. – Ст. 1780.

2. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарнь «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання по­карань» від 25.12.2003 № 275. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2003р. за № 1277/8598 // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 52, ч.1 – Ст. 2898.

3. Наказ Міністерства оборони України «Про порядок і умови відбування арешту засудженими військовослужбовцями». від 26.02.2002 № 81. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 квітня 2002р. за №357/6645 // Офіц. Вісн. України. – 2002. – № 16. – Ст. 889.

4. Шинкарьов Ю.В. Обумовленість введення арешту до сучасної системи покарань України // Державне будівництво та місцеве самоврядування. Зб. на­ук. праць. – Х.: АПНУ вид-во «Право», 2004. – Вип. 7. – С. 203–208.

3. Шинкарьов Ю.В. Короткострокове позбавлення волі як історичний етап становлення арешту у системі покарань України // Зб. наук. праць Харківського національного пед. ун-ту імені Г. С. Сковороди.Сер. Право. – Харків, 2004. – Вип. 4. – С. 131–137.

4. Шинкарьов Ю.В. Арешт як вид кримінального по­карання за часів царату // Зб. наук. праць Харківського національного пед. ун-ту імені Г. С. Сковороди.Сер. Право. – Харків, 2005. – Вип. 5. – С. 125–132.

5. Шинкарьов Ю.В. Щодо класифікації покарань у кримінально-виконавчому кодексі України // Вісник національного ун-ту внутрішніх справ. – Харків, 2005. – Вип. 30. – С. 116–121.

6. Шинкарьов Ю.В. Відповідність введення кримінального покарання у виді арешту до національного законодавства тенденціям розвитку системи кримінальних покарань у світі // «Актуальні проблеми політики». Зб. наук. праць. – Одеса: Фенікс, 2006. – Вип. 28. – С. 460–462.

7. Шинкарьов Ю.В. Поняття арешту як виду кримінального покарання // Зб. наук. праць Харківського національного пед. ун-ту імені Г.С. Сковороди.Сер. Право. – Харків, 2005. – Вип. 6. – С. 113–120.

8. Шинкарьов Ю.В. Окремі особливості притягнення до праці засуджених до арешту // Вісник Харківського національного ун-ту імені В.Н. Каразіна. – «Громадянське суспільство». – 2006. – № 735. – С. 96–99.

9. Шинкарьов Ю.В. Щодо соціальної обумовленості становлення покарання у виді арешту // Методологія наукового дослідження у галузі права: проблеми та перспективи розвитку: Зб. наук. праць. – Х.: Вид-во національного ун-ту внутр. справ, 2004. – С. 67–69.

10. Шинкарьов Ю.В. Особливості призначення покарання у виді арешту // Другі юридичні читання. Зб. матеріалів Всеукр. наук. конф. Національний пед. ун-т імені М.П. Драгоманова. Ін-т держави і права імені В.М. Корецького. Київськ. ун-т права, громадська організація «Феміда». – Київ. – 18 травня 2005. – С. 288–290.

11. Шинкарьов Ю.В. Особливості призначення кримінального покарання у виді арешту неповнолітніх в Україні // Девіантна поведінка неповнолітніх: проблеми, пошуки, рішення: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006. – С. 224–228.

12. Шинкарьов Ю.В. Щодо поняття «суворість» кримінального покарання // Актуальні питання реформування правової системи України: Зб. наук. ст. за матеріалами ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., м. Луцьк, 2–3 черв. 2006 р.: У 2-х т. / Уклад. Т.Д. Климчик, І.М. Якушев. – Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту імені Лесі Українки, 2006. – Т. 2. – С. 255–257.

 

 

Тема № 9. Порядок і умови виконання кримінальних покарань у виді обмеження волі

Всього годин – 2

 

ПЛАН

1. Загальна характеристика виконання покарання у виді обмеження волі.

2. Порядок і умови виконання покарання у виді обмеження волі.

3. Правовий статус осіб, засуджених до кримінального покарання у виді обмеження волі.

Завдання для самостійної роботи

1. Місця відбування покарання у виді обмеження волі.

2. Направлення осіб, засуджених до обмеження волі, для відбування покарання.

3. Обчислення строку покарання у виді обмеження волі.

4. Порядок і умови відбування покарання у виді обмеження волі.

5. Правове положення осіб, засуджених до кримінального покарання у виді обмеження волі.

6. Умови праці засуджених до обмеження волі.

7. Обов'язки адміністрації виправного центру.

8. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засуджених до обмеження волі.

9. Медичне обслуговування засуджених до обмеження волі.

10. Матеріально-побутове забезпечення засуджених до обмеження волі.

Завдання для індивідуальної роботи

1. Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі.

2. Участь осіб, засуджених до кримінального покарання у виді обмеження волі, в самодіяльних організаціях.

3. Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі.

4. Порядок застосування до засуджених, які відбувають покарання у виді обмеження волі, заходів заохочення і стягнення.

Теми реферату:

1. Умови праці засуджених до обмеження волі.

2. Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі.

Література до теми:

1. Бодюл Є.М. Юридична природа інституту колоній-поселень // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 1999. – №4. – К.: РВВ КІВС. – С. 15–21.

2. Бодюл Є.М. Специфічні завдання інституту колоній-поселень // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2000. – №5. – С. 42–49.

3. Бодюл Є.М. Особливості ізоляції в колоніях-поселеннях // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2001. – №6. – С. 193–198.

4. Бодюл Є.М. Особливості та деякі проблеми виконання покарання у виді обмеження волі за новим Кримінально-виконавчим кодексом України // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2004. – №9. – С. 185–192.

5. Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк: Закон України від 10 липня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – №32. – Ст. 1681.

6. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань: затв. Наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 25 грудня 2003 р. №275 // Офіційний вісник України. – 2003. – №52. – Ст. 2898.

7. Михлин А.С. Колония-поселение: история возникновения, правовая природа, перспективы развития // Совершенствование уголовного законодательства и практики его применения. – Красноярск, 1989. – С. 102-115.

 

Тема № 10. Порядок і умови виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі, на певний строк

 

Всього годин – 2

 

ПЛАН

1. Види установ, що виконують кримінальне покарання у виді позбавлення волі на певний строк

2. Кримінально – виконавчі установи закритого типу (виправні колонії).

2.1 Виправні колонії мінімального рівня безпеки

2.2 Виправні колонії середнього рівня безпеки.

2.3 Виправні колонії максимального рівня безпеки.

Завдання для самостійної роботи

1. Виправні колонії мінімального рівня безпеки.

2. Категорії осіб, засуджених до позбавлення волі, що відбувають кримінальні покарання у колоніях даного виду.

3. Правовий статус осіб, засуджених до позбавлення волі, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки.

4. Виправні колонії середнього рівня безпеки.

5. Категорії осіб, засуджених до позбавлення волі, що відбувають кримінальні покарання у колоніях даного виду.

6. Правовий статус осіб, засуджених до позбавлення волі, які відбувають покарання у виправних колоніях середнього рівня безпеки.

7. Виправні колонії максимального рівня безпеки.

8. Категорії осіб, засуджених до позбавлення волі, що відбувають кримінальні покарання у колоніях даного виду.

9. Правовий статус осіб, засуджених до позбавлення волі, які відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки.

Завдання для індивідуальної роботи

1. Види установ, що виконують покарання у виді позбавлення волі на певний строк;

2. Структурні дільниці виправних колонії;

3. Соціально – правова природа кримінального покарання у виді позбавлення волі;

4. Види позбавлення волі;

5. Види місць позбавлення волі;

6. Розподіл та направлення засуджених до позбавлення волі до виправної колонії.

Теми реферату:

1. Умови відбування покарання у виді позбавлення волі у виправних колоніях мінімального рівня безпеки.

2. Умови відбування покарання у виді позбавлення волі у виправних колоніях максимального рівня безпеки.

Література до теми:

1. Беца О., Іванова О. Про розробку політики держави у сфері реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі // Соціальна політика і соціальна робота. – 2003. ‑ № 1. ‑ С. 23-37.

2. Гречанюк С. Шляхи удосконалення діяльності персоналу пенітенціарних установ при організації виховно-виправного процесу // Підприємництво, господарство і право. – 2005. ‑ № 3. – С. 134-136.

3. Кримінально-виконавче право України: Підручник / В.М. Трубников, В.М. Харченко, О.В. Лисодід, Л.П. Оніка, А.Х. Степанюк; За ред. В.М. Трубникова. – Харків: Право, 2001. ‑ 384 с.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України: Офіц. видання. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2004. – 208 с.

5. Льовочкін В.А. Концептуальні питання реформування кримінально-виконавчої системи // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. / Редкол.: В.М. Синьов (голов. ред.) та ін. – К.: КІВС, „МП Леся”, 2002. ‑ № 7. ‑ С. 3-12.

6. Романенко О.В. Пенітенціарна функція демократичної правової держави та роль громадянського суспільства в механізмі її реалізації: Дис.... канд. юрид. наук: 12. 00. 08. / НАВСУ. – К., 2004. ‑ 201 с.

7. Рудник В.И. Отрицательные последствия применения наказания в виде лишения свободы и основные меры их нейтрализации. – Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08. – К.: КВШ МВД СССР, 1990. – 24 с.

8. Шулежко Т.А. Особливості карально-виховного впливу на неодноразово судимих до позбавлення волі жі