Феномен корупції: поняття, кримінологічна характеристика та особливості протидії

(2 години)

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Корупція є одним з найнебезпечніших явищ, яке загрожує національній безпеці, спотворює суспільні відносини майже у всіх сферах життя суспільства, впливає на кожного громадянина. Корупція утворює сприятливу ситуацію для існування та розвитку інших видів злочинності (у першу чергу, економічної). Крім цього, на сучасному етапі корупція набуває глобальних масштабів, що стає суттєвим фактором транснаціональної злочинної діяльності.

Відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» акцент у розумінні корупції має бути зроблений на тому, що корупція передбачає:

- активний (одержання, прийняття), так і пассивний (надання, обіцянка/пропозиція) аспекти;

- наявність певного кола осіб, що виконують службові повноваження;

- наявність неправомірної вигоди;

- наявність конфлікту інтересів.

Корупційне правопорушення являє собою умисне діяння, що містить ознаки корупції, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність. Таким чином, не будь-яке корупційне правопорушення є злочином. Корупційними слід вважати, у першу чергу, злочини у сфері службової діяльності та діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг.

Україна на протязі багатьох років визнається країною з досить високим рівнем корупції (за даними індекса сприйняття корупції), однак офіційна статистика не відображає реальної ситуації вчинення відповідних злочинів, що є наслідком високого рівня латентності. При цьому такими, що реєструються найчастіше, є факти хабарництва.

Особливості особи корупціонера багато в чому збігаються з характеристиками особистості особи, яка вчиняє економічні злочини. Відповідно до цього можна говорити про схожість мотиваційного комплексу та значення криміногених настанов для детермінації економічної та корупційної злочинності.

Щодо діяльності з протидії корупції та корупційній злочинності слід акцентувати увагу на значенні суспільного ставлення до корупції, готовності громадян до протидії їй. Важливе значення мають організаційні заходи (запровадження електронних (дістанційних) процедур, переорієнтація апарату державного управління тощо). Крім цього, слід звернути увагу на значення міжнародних стандартів в сфері протидії корупції, роль міжнародних структур (наддержавних та недержавних) та вивчення позитивного зарубіжного досвіду.

 

ПИТАННЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:

(2 години)

1. Поняття корупції. Корупційна злочинність: можливість та доцільність виокремлення. Корупційна злочинність та злочини у сфері службової діяльності та діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг.

2. Зв`язок корупційної та економічної злочинності.

3. Проблеми та стандарти криміналізації корупції.

4. Причини та умови корупційних дій.

5. Проблеми вивчення особистості особи «корупціонера». Проблеми відповідальності юридичних осіб за вчинення корупційних діянь.

6. Заходи протидії корупції. Загальні та спеціальні суб`єкти протидії корупції в Україні.

7. Значення міжнародно-правових актів для протидії корупції.

 

РЕКОМЕНДОВАНІ ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Основні етапи розвитку поняття корупції.

2. «Корисність» корупції: постановка проблеми.

3. Чинне антикорупційне законодавство України: загальна характеристика.

4. Участь громадськості в протидії корупції.

5. Проблеми кримінальної відповідальності за вчинення корупційних злочинів.

 

ЛІТЕРАТУРА:

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 (в ред. від 12.04.2012 р.)

Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією // Відомості Верховної Ради України. – 2007. - №47-48.

Про ратифікацію Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - №50. – Ст.497.

Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією від 04.11.1999 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1ttp://\рования общественных отношений.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_102

Про ратифікацію Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - №16. – Ст.266.

Про державну службу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490 (в ред. від 01.01.2013 р.)

Про основи національної безпеки України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351 (в ред. від 13.06.2012 р.)

Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 40. – Ст. 404.

Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України. - №1209-р. – 30.11.2011 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1209-2011-р

Алексеев А.И., Овчинский В.С., Побегайло Э.Ф. Российская уголовная политика: преодоление кризиса. – М.: НОРМА, 2006. – 144 с.

Алексеев С.В. Коррупция в переходном обществе: социологический анализ: Автореф. дисс.... д-ра социол. наук: 22.00.04 / ГОУ ВПО «Южно-Российский государственный технический университет». – Новочеркасск, 2008. – 42 с.

Боротьба з корупцією: підручник / Є.Д. Скулиш, А.М. Благодарний, Ю.Р. Гавдьо, В.О. Глушков, О.Ф. Бантишев;. — К.: Нац. акад. Служби безпеки України, 2010. — 335 с.

Дремин В.Н. Преступность как социальная практика: институциональная теория криминализации общества. – О.: Юрид. л-ра, 2009. – 614 с.

Жалинский А.Э. Уголовное право в ожидании перемен: теоретико-инструментальный анализ. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Проспект, 2009. - 400 с.

Литвак О.М. Держава і злочинність. – К.: Атіка, 2004. — 303 с.

Орловская Н.А. К вопросу о бытовой коррупции // Информационное обеспечение противодействия организованной преступности: сб. науч. статей / Под ред. М.Ф. Орзиха, В.Н. Дремина. – Б-ка журн. «Юридический вестник». – О.: ФЕНІКС, 2003. – С. 98-108.

Орловская Н.А. К вопросу о коррупционной пораженности правоохранительных органов Юга Украины // Актуальні проблеми політики: зб. наук. праць. – Вип. 21. – О., 2004. – С. 263-268.

Протидія корупційній злочинності в Україні: навч. посіб. / Ю.І. Дмитрик, Д.І. Йосифович, І.В. Красницький, С.І. Мельник, Є.В. Пряхін, С.В. Якимова. — Л.: Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2010. — 307 с.

Современные проблемы и стратегии борьбы с преступностью / Научн. ред. В.Н. Бурлаков, Б.В. Волженкин. – СПб.: Издательский Дом С.-Петерб. гос.ун-та, Изд-во юрид. ф-та С.-Петерб. гос. ун-та, 2005. – 592 с.

Шестаков Д Л. Криминология. Преступность как свойство общества. – СПб.: СпбГУ, 2001. – 430 с.

Щедрин Н., Востоков А. Уголовная ответственность юридических лиц или другие меры уголовно-правового характера в отношении организаций // Уголовное право. – 2009. - № 1. – С. 58-61.

Яковлев А.М. Социология преступности (криминология): Основы общей теории: Учебное пособие. – М.: Содействие новый век, 2001. – 239 с.

ДЖЕРЕЛА СТАТИСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ:

Судова практика та статистика Верховного суду України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/DCB0F812911447D9C2256BF70052D6A9?OpenDocument&Start=1&Count=300

Міністерство внутрішніх справ України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mvs.gov.ua

 

 

Тема №13