Зміст фінансів підприємств, функції, принципи організації. Фінансові ресурси підприємств, методи їх формування та напрями використання.

 

 

Фінанси підприємств за своєю сутністю – це складна економічна категорія. У вітчизняній економічній літературі прийнято вважати, що фінанси підприємств (суб’єктів господарювання, підприємницьких структур) є системою грошових відносин, які відображають формування, розподіл та використання грошових фондів і доходів суб’єктів господарювання в процесі відтворення.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Фінанси підприємницьких структур — це різноманітні фонди фінансових ресурсів, які створюються й використовуються задля здійснення виробництва і реалізації продукції, робіт і послуг у різних галузях економіки.

Фінанси підприємств як економічна категорія проявляються через такі функції:

— формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;

— розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення поточної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання своїх зобов’язань перед фінансово-банківською системою та для соціально-економічного розвитку підприємств;

— контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення.

У процесі відтворення ФП виконують такі ж функції, що й фінанси в загальному:

1. Розподільчу – розподіл фінансових ресурсів підприємств за їх цільовим призначенням. Завдяки цій функції забезпечується послідовність і пропорційність розподілу НД на макро- та мікрорівнях економіки.

2. Контрольну – контроль за дотриманням пропорцій у первинних розподільчих та перерозподільних процесах.

Під організацією фінансів розуміють форми, методи, способи формування та використання ресурсів, контроль за їх кругооборотом для досягнення економічних цілей згідно з чинними законодавчими актами.

 

Принципи саморегулювання, самоокупності та самофінансування на практиці реалізуються через:

1. комерційний розрахунок – методу ведення господарської діяльності, що полягає в постійному порівнянні (у грошовому вимірі) витрат та результатів діяльності;

2. економічні методи (важелі) регулювання діяльності підприємств з боку держави шляхом проведення нею податкової, кредитної, валютної, амортизаційної, інвестиційної протекціоністської та інших видів економічних та соціальних політик;

3. господарську та фінансову незалежність підприємств, самостійність вибору підприємствами ділових партнерів, форм і методів розрахунків, обсягів виготовлення та реалізації продукції, її асортименту тощо;

4. фінансову відповідальність підприємств за результати своєї господарської діяльності;

5. матеріальну зацікавленість підприємств у фінансових результатах своєї діяльності;

6. партнерські взаємовідносини підприємств з постачальниками, споживачами, банками, страховими компаніями, бюджетом, державними цільовими фондами й іншими контрагентами.

До фінансових належать такі економічні відносини підприємства:

1. Зовнішні фінансові відносини:

- із засновниками

- з іншими субєктами підприємництва

- із бюджетами

- із цільовими фондами

- із банками

- зі страховими компаніями

- з учасниками фондового ринку

2. Внутрішні фінансові відносини щодо:

- формування і розподілу грошових доходів підприємства

- формування, розподілу та використання чистого прибутку

- формування та використання амортизаційних відрахувань

- утворення та використання забезпечення майфбутніх витрат і платежів, інших цільових фондів підприємства.

Виробнича і фінансова діяльність підприємств починається з формування фінансових ресурсів. Вони мають створити передумови для стабільного процесу виробництва та його постійного зростання, що визначає конкурентоспроможність підприємства на ринку. Врешті решт виграє той, хто зуміє залучити більше ресурсів з найменшими затратами.

Стабільність функціонування підприємства ґрунтується на достатності фінансових ресурсів та їх стабільному кругообігу.

Перспективи розвитку підприємства визначаються його можливостями у нарощенні та залученні фінансових ресурсів.

Під фінансовими ресурсами слід розуміти грошові засоби, що є в розпорядженні підприємств. Таким чином, до фінансових ресурсів належать усі грошові фонди й та частина грошових засобів, яка використовується в нефондовій формі.

Фінансові ресурси – це кошти кошти, що перебувають у розпорядження підприємств і призначенні для виконання ним певних фінансових зобов’язань.