X. Характеристика й обґрунтування прийнятої системи озеленення та благоустрою.

Головним завданням озеленення масиву є благоустрій, організація його території і створення сприятливих умов для відпочинку населення у безпосередній близькості від житла.

Площу озелененої території масиву приймаємо 6 кв.м/чол. (без врахування діллянок школи та дитячих садів-ясел).

Зелені насадження у масиві за функціональним призначенням поділяються на наступні види:

· загальні сади при групах будинків;

· озеленені подвір'я при житлових будинках та палісадниках;

· озеленені ділянки при закладах культурно-побутового призначення та спортивних спорудах;

· озеленені ділянки школи, дитячих садів-ясел;

· захисні смуги.

В загальній площі масиву всі озеленені ділянки займають значну питому вагу – до 70%

Загальні сади при групах багатоповерхових житлових будинків і озеленені подвір'я призначаються в основному для відпочинку та ігор дітей молодшого віку, а також відпочинку літніх людей.

Озеленення дворів вирішуємо у вигляді партерних газонів і тінистих куточків-майданчиків для відпочинку, оточених мальовничими групами дерев і кущів. В озелененні масиву застосовуємо широкий асортимент рослин.

Захищеність від вітрів та більш висока температура повітря всередині житлової забудови за умови добрих грунтів сприяють успішному зростанню багатьох декоративних рослин, таких як липа дрібнолиста, клен гостролистий, ясень зелений, в'яз звичайний, береза, ялинка звичайна, ялинка блакитна, сосна, верба, акація, горобина і таке ін. Широке застосування може також знайти пристінне і вертикальне озеленення виткими рослинами.

Існуючі насадження і природний рельєф, як правило, зберігаються і забезпечують органічну єдність житлової забудови та її природного оточення.

Чергування відкритих ділянок з мальовничими групами дерев та кущів, широке застосування вертикального озеленення, влаштування водоймищ, басейнів та інших засобів формують середовище, що відповідає сучасним санітарно-гігієнічним та естетичним вимогам.

Озеленення дитячих майданчиків здійснюється методом затінення та ізоляції, а також максимального освітлення сонцем. Майданчики оформляються квітучими кущами й деревами, що не мають шипів, колючок, отруйних плодів і які легко відновлюються після ушкоджень.

Кожен дитячий майданчик облаштовується спеціальним обладнанням для занять та ігор дітей різного віку.

Для відпочинку літніх людей створюємо затишні тінисті куточки й майданчики для настільних ігор та читання.

Для озеленення масиву рекомендується застосовувати дерево — чагарникові рослини з тривалим періодом цвітіння.

При проектуванні загальних садів при групі житлових будинків створюємо більш великі озеленені масиви на ділянках __________, оскільки у них збільшується санітарно-гігієнічна й мікрокліматична роль зелених насаджень і створюються кращі умови зростання і збереження дерев, кущів і газонів.

Благоустрій територій слід виконувати за єдиним проектом, де поєднання замощення алей,тротуарів, озеленення, влаштування газонів, підпірних стін, встановлення малих архітектурних форм, елементів дизайну формує архітектуру землі.

Озеленення ділянок установ культурно-побутового призначення вирішено в просторово-композиційному поєднанні з іншими елементами озеленення масиву.

Захисні смуги створюються у вигляді рядкових насаджень дерев та кущів з інтервалом в рядах:

- для дерев 3 - 4 м,

- для кущів: низьких 0,4-0,6 м, середніх по висоті 0,6-1м, високих 1 - 1,5 м;

Захисні смуги мають характер густих багатоярусних суцільних насаджень і відповідають вимогам газостійкості та тіневиносливості, невибагливі до грунту. Крім того, застосовуємо рослини з густим листям і швидким зростанням.

Озелененням внутрішніх проїздів забезпечується захист житлових будинків та озеленених територій від шуму й пилу.

Вздовж межі озеленених ділянок, що прилягають до проїздів, влаштовуємо доріжки шириною 1-1,25 м з метою створення більших вигод для пішоходів і оберігання насаджень від ушкоджень та витоптування.

В палісадниках з боку дворів рекомендуємо висаджувати квітучі багатолітники й чагарники, дерева ж не висаджуються, щоб не затіняти вікна у квартирах.

Відстань від будинків, споруд, а також об'єктів інженерного благоустрою до дерев і чагарників приймаємо за таблицею 5.2.

 

Таблиця 5.2

--------------------------------------------------------------------|Будинки і споруди, об'єкти інженерного| Відстані, м, від будинку, || благоустрою | споруди, об'єкта до осі || |---------------------------|| | стовбура | чагарника || | дерева | ||--------------------------------------+------------+--------------||Зовнішня стіна будинку і споруди | 5,0 | 1,5 ||--------------------------------------+------------+--------------||Край трамвайного полотна | 5,0 | 3,0 ||--------------------------------------+------------+--------------||Край тротуару і садової доріжки | 0,7 | 0,5 ||--------------------------------------+------------+--------------||Край проїзної частини вулиць (кромка | 4,0 | 1,5 ||укріпленої смуги узбіччя дороги, | | ||брівка канави) | | ||--------------------------------------+------------+--------------||Щогла і опора освітлювальної мережі, | 4,0 | - ||трамвая, мостова опора і естакада | | ||--------------------------------------+------------+--------------||Підошва схилу, тераси тощо | 1,0 | 0,5 ||--------------------------------------+------------+--------------||Підошва або внутрішня грань підпірної | 3,0 | 1,0 ||стінки | | ||--------------------------------------+------------+--------------||Підземні мережі: | | ||--------------------------------------+------------+--------------||газопровід, каналізація | 1,5 | - ||--------------------------------------+------------+--------------||теплова мережа (стінка каналу тунелю | 2,0 | 1,0 ||або оболонка при безканальній | | ||прокладці) | | ||--------------------------------------+------------+--------------||водопровід, дренаж | 2,0 | - ||--------------------------------------+------------+--------------||силовий кабель і кабель зв'язку | 2,0 | 0,7 ||------------------------------------------------------------------|| Примітка 1. У нових житлових районах відстань від краю||проїжджої частини до осі стовбура дерева слід приймати не менше||4 м при діаметрі крони не більше 5 м. Для дерев з великою кроною||цю відстань можна збільшити до розміру, при якому крони будуть||розміщуватися не ближче 1,5 м від краю проїжджої частини. || Примітка 2. Висота чагарників при їх розміщенні від краю||проїжджої частини на відстані від 1 до 5 м не повинна перевищувати||50 см. || Примітка 3. Відстань від повітряних ліній електропередачі до||дерев слід приймати за правилами улаштування електроустановок. || Примітка 4. Дерева, що висаджують біля будинків, не повинні||перешкоджати інсоляції та освітленості житлових і громадських||приміщень, а також проїзду пожежних автомашин. |--------------------------------------------------------------------

 

Спортивні майданчики розміщуємо не ближче 20м від житлових будинків. По периметру груп майданчиків висаджуємо дерево-чагарникові насадження, що виконують роль огорожі.

Найбільш прийнятна орієнтація для спортивних майданчиків – меридіальна.

Господарські майданчики для групи житлових будинків передбачено для: розміщення сміттєзбірників, чистки меблів, сушіння білизни, провітрювання верхнього одягу і т. п.. Їх розміщення ізолюється від місць відпочинку населення щільною смугою зелених насаджень шириною не менше 3 м.

На ділянках житлових груп передбачаємо розміщення майданчиків, розміри яких та відстані від них до житлових і громадських будинків визначаються за таблицею 3.2 ДБН 360-92**

 

 

XI. Вертикальне планування території масиву та групи житлових будинків.

Території проектованого житлового масиву характеризується наступними особливостями рельєфу:

Найвища відмітка становить _______м біля _______________________, найнижча ________ м біля ______________________.

Проектні позначки вертикального планування території масиву встановлюються з умов забезпечення:

- відведення поверхневих вод відкритими лоткам у лотки вулиць, прилеглих до масиву, дощової каналізації або до природних водоймищ;

- безпеки та сприятливих умов для руху транспорту та пішоходів;

- упорядкування поверхні території масиву з врахуванням вимог архітектурної композиції забудови;

- раціонального та ощадливого розміщення надлишкових мас грунту, що утворюється з котлованів під будинки, при прокладанні підземних комунікацій та улаштуванні корит під проїжджі частини житлових вулиць та під'їздів до забудови.

Вертикальне планування проектуємо у комплексі з горизонтальним, що може дати вагому економію.

Розміщення забудови під невеликим кутом до горизонталей також зменшує вартість будівництва внаслідок скорочення об'ємів земляних робіт при плануванні поверхні, зведення до мінімуму надмірних обсягів фундаментів та цоколів.

Проїзди на території масиву у висотному відношенні пов'язані як поміж собою, так і з прилеглими вулицями. Для нормального водовідводу мінімальні поздовжні ухили проїздів приймаємо рівними 0,004. Максимальні поздовжні ухили 0,8.

При складанні проекту вертикального планування масиву дотримуємося нульового балансу земляних робіт. При визначенні об'ємів земляних мас і складанні їхнього балансу враховуємо об'єми грунтів, що витісняються підвалами та фундаментами будов, шляховими покриттями і підземними трубопроводами й спорудами.

Схема рельєфу житлового масиву в масштабі 1:5000 та вертикальне планування фрагменту забудови житлової групи виконано засобом проектних ("червоних") відміток в масштабі 1:500 відображено на стор. ________.

 

 

Схема рельєфу житлового масиву М 1: 5 000

 

 

Схема вертикального планування житлової групи М 1:500