Систематизація й узагальнення знань

А ‒ продумування дій учителя при складанні плану уроку Обґрунтування вибору цього етапу. Дидактична мета: виявлення головного і встановлення зв'язків у матеріалі, що вивчається, і вивченого раніше; домінуюча функція ‒ контрольно-перевірочна, навчальна, ціннісно-орієнтаційна; задача етапу ‒ підбиття підсумків роботи учнів; виділення найголовнішого в досліджуваному матеріалі; підкреслення зв'язків між окремими питаннями досліджуваного матеріалу; виділення змістовно-логічних зв'язків між різними видами знань; розкриття того, що вивчається, у системі раніше засвоєних знань у науці, техніці, житті; виділення провідних ідей і усвідомлення їх учнями.

Добір основного змісту, методів і засобів пізнання. Учитель виділяє знання й уміння, що підлягають систематизації та уза­гальненню; вибирає спосіб систематизації, а також засоби систематизації й узагальнення (таблиці, схеми, графіки, діаграми, порівняльні плакати, кодограми та ін.).

Організація діяльності учнів. Учитель продумує мету діяльності учнів відповідно до мети уроку і поставлених завдань; планує організацію роботи учнів; вибирає форму роботи; обдумує контроль за роботою учнів.

Б ‒ уточнення дій учителя й учня для конкретного класу.

Коректування методів: усвідомлюється відповідність прийомів роботи вчителя завданням певного етапу. Виявляються їхні можливості у виробленні навичок правильно співвідносити знання і вміння.»

Уточнення змісту: продумується, як здійснити систематизацію й узагальнення знань за темою із залученням знань з інших дисциплін на основі загальних завдань теми, як підвести до формування наукової картини світу.

Активізація діяльності учнів: виявляються можливості дискусійного обговорення питань, роботи над помилками, фор­мування навчально-пізнавальних умінь.

В ‒ усвідомлення виконаних дій після проведення уроку.

Аналіз реалізованої мети і завдань навчання. Учитель обґрунтовує відповідність реалізованого комплексу поставлених завдань змісту, формам і методам роботи вчителя в єдності з організацією густоти учнів; фіксує прийоми роботи вчителя й учнів із цілеспрямованого розв'язання поставлених завдань; усвідомлює нереалізовані можливості формування узагальнених знань і вмінь.

Виділення чинників, які впливають на засвоєння знань. Учитель усвідомлює, що дало учням обґрунтування значущості матеріалу, який узагальнюється; розкриття практичного застосування знань та перспектив і використання діяльності учнів; новизна подачі знань, форм і засобів діяльності.

Оцінка діяльності учнів. Учитель усвідомлює чинники, що сприяли або ускладнювали досягнення мети: добре знайомі прийоми систематизації й узагальнення; виділяє прийоми, що враховували особисті властивості учнів, як впливає інтеграція навчальної та інших видів діяльності; як використовувалися зна­ння, отримані на основі засобів масової інформації (кіно- й телепередач тощо).

Організація роботи вдома

А ‒ продумування дій учителя при складанні плану уроку Обґрунтування необхідності цього етапу. Дидактична мета: самоконтроль і оцінка своєї діяльності з оволодіння знаннями; домінуюча функція ‒ організуюча, навчальна, контролююча та ін.;

Завдання етапу ‒ перевірка ступеня засвоєння вивченого, тренування в застосуванні знань і вмінь, творча робота, розширення й поглиблення вивчених знань, одержання додаткових нових відомостей основного змісту і прийомів роботи. Учитель виділяє для повторення й опрацювання вдома матеріал, що розбирався на уроці; обґрунтовує включення нового порівняно з вивченим; визначає відомі прийоми роботи учнів, якими вони будуть користуватися; планує час для виконання роботи.

Організація діяльності учнів. Учитель продумує, як буде інструктувати учнів про домашнє завдання; виділяє обсяг роботи, обов'язковий для кожного учня; обдумує елементи НОП під час виконання домашнього завдання, вимоги до оформлення.

Б ‒ уточнення дій учителя й учня для конкретного класу.

Коректування прийомів: продумується, які Почуття учнів мобілізовані і на розв'язання яких завдань вони спрямовані.

Уточнення змісту: проводиться диференціація обсягу й характеру завдання, обґрунтовується її необхідність.

Активізація діяльності учнів: виділяється, що буде сприяти організації й мотивації роботи вдома.

В ‒ усвідомлення виконаних дій після проведення уроку.

Виділення чинників, що впливають на засвоєння знань. Учитель оцінює обсяг заданого матеріалу і його відповідність змісту й прийомам роботи учнів.

Оцінка діяльності вчителя з організації роботи вдома. Учитель усвідомлює, чи є зрозумілою мета виконуваної роботи учнями вдома; виділяє прийоми роботи вчителя (запис у щоденники, місце і час, відведений на цей етап).

 

4. Складання план-конспекту уроку історії.

План-конспект навчального заняття складається вчителем під час підготовки до нього на основі вивчення пізнавальних можливостей учнів та структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу й оформлюються за певною схемою.

Урок № (номер визначається відповідно до загальної нумерації занять календарного планування).

Тема: (формулюється відповідно до навчальної програми).

Мета: (визначаються освітня, розвивальна та виховна цілі за­няття у вигляді конкретних вимог до навчальних досягнень учнів).

Тип уроку (визначається за певною типологією).

Обладнання: (перераховуються всі засоби, що використовуються на уроці).