Перекладацькі універсалії.

Лекція 5

Перекладацькі трансформації

Перекладацькі універсалії.

Перекладацькі трансформації як прийоми адекватного перекладу.

Причини перекладацьких трансформацій.

Огляд класифікацій перекладацьких трансформацій.

Перекладацькі універсалії.

Будь-яка наука має набір універсальних базових понять, що приймаються та визнаються усіма дослідниками незалежно від їхніх поглядів на ті чи інші явища в межах певної науки. Сформовані такі поняття і в перекладознавстві. Більшість з них є достатньо стабільними та можуть бути віднесені до теоретико-перекладацьких універсалій. За Л. Л. Нелюбіним, перекладацькі універсалії - це поняття та категорії перекладу, що існують незалежно від умов перекладу, жанрового характеру тексту, мов, що вступають в контакт у процесі перекладу. До перекладацьких універсалій належать вихідна мова, цільова мова, текст оригіналу, текст перекладу, одиниця перекладу, інваріант перекладу, адекватність перекладу тощо. Оскільки наші знання про переклад удосконалюються, поняття, що входять до складу теоретико-перекладацьких універсалій, постійно уточнюються. Перекладацькі універсалії складають загальний алгоритм операційної діяльності перекладача та належать до концептуального апарату теорії перекладу.

На думку дослідника військового перекладу В. В. Балабіна, загальний алгоритм операційної діяльності перекладача виглядає так: стратегія перекладу ^ тактика перекладу ^ технологія перекладу ^ спосіб перекладу ^ метод перекладу ^ прийом перекладу ^ операція (оптимальний відповідник). Такий алгоритм є досить чітким, він точно передає суть дій перекладача будь-то письмового чи усного тексту.

І. С. Алексєєва під стратегією перекладу розуміє порядок та суть дій перекладача у перекладі конкретного тексту. Під тактикою перекладу розуміємо конкретизацію стратегії перекладу на підставі врахування виду перекладу та умов діяльності перекладача. На відміну від стратегії, тактика не може бути ідентичною для різних видів перекладу – усного та письмового, військового та художнього. Якщо стратегію перекладу можна апріорі визначити як загальну мету, надзадачу, завдання-максимум перекладацької діяльності, то тактика завжди конкретна. Технологія перекладу – вибір та застосування оптимальних способів, методів і прийомів перекладу, спрямованих на реалізацію стратегії і тактики перекладу.

Способом називають закономірність або загальні правила виконання дій, спрямованих на вирішення завдань. Спосіб – це не окремі операції, а основне правило досягнення поставленої мети, один із реально існуючих шляхів вирішення всього завдання. Прийоми пропонуються для вирішення часткових завдань, що виникають у цілеспрямованій діяльності. Методом можна назвати запрограмовану систему цілеспрямованих дій і прийомів. Метод обов’язково враховує умови й існуючі закономірності діяльності чи шляхи досягнення кінцевої мети.

Так, одне із визначень поняття “спосіб” у перекладознавстві було запропоновано Р. К. Міньяр-Бєлоручєвим. Дослідник вважає спосіб перекладу однією з основних категорій науки про переклад і виділяє два способи перекладу як об’єктивно існуючі закономірності переходу від однієї мови до іншої: знаковий спосіб перекладу, за якого перекладацькі операції здійснюються на формально-знаковому рівні, і смисловий спосіб перекладу, що припускає попередню ідентифікацію денотата з наступними пошуками іншомовного еквівалента. На відміну від способу перекладу, метод перекладу – це не об’єктивно існуюча закономірність, а “цілеспрямована та запрограмована система прийомів, що враховує закономірно існуючі способи перекладу. Методи залежать від виду перекладу і корелюють з ним. Розглядати їх у відриві від виду перекладу неможливо”.

Прийоми в перекладі з’являються тоді, коли звичний ланцюжок дій переривається, коли перекладач стикається з труднощами і йому необхідно здійснити додаткові операції. Можна сказати, що прийомом у перекладі називають усяку додаткову дію, що сприяє передачі повідомлення. Отже, прийомом перекладу називають додаткові дії, чи конкретні операції, спрямовані на подолання труднощів при перекладі.

Услід за Р. К. Міньяр-Бєлоручєвим, вважаємо, що метод і прийом мають розглядатися в перекладознавстві як явища, похідні від способів перекладу – закономірно існуючих основних правил процесу перекладу. Способи, прийоми та методи перекладу обираються перекладачем залежно від його кваліфікації, а також від виду та одиниці перекладу. Серед цих трьох понять (спосіб, прийом і метод перекладу) тільки спосіб може розглядатися як одна з основних категорій перекладу, що класифікує, тому що тільки спосіб перекладу існує як об’єктивна закономірність. Прийом, як правило, вирішує часткове завдання, допомагає перебороти труднощі, що виникають в цілеспрямованій діяльності перекладача, а метод – це система прийомів.