Найбільші банки у Швейцарії

Друга група банків - це кантональні, регіональні та ощадні банки, які в основному працюють з місцевими вкладниками у своїх регіонах, спеціалізуються на кредитуванні (зокрема, під заставу нерухомості) та здійснюють розрахунково-касові операції.

У країні діє 24 кантональних банків (так звані "домашні банки" кантонів), які працюють насамперед у кантоні. Ці банки є державними: держава відповідає за їх зобов'язаннями, а управління здійснюється за участю місцевих органів управління. Їх мета, відповідно до кантонального законодавства, є сприяння економіки кантону. Сфера діяльності: участь у всіх банківських підприємствах; акцент на кредитування та депозити бізнесу.

Кантональні банки за видами здійснюваних операцій належать до універсальних банків.

Частина регіональних банків та ощадних кас Швейцарії є державними. Деякі з них функціонують у формі акціонерних товариств, однак, незалежно від форм власності їх діяльність має локальний характер. Ці банки добровільно обмежують свою діяльність в одному регіоні. Перевага: близькість до клієнта - вони знайомі з місцевими умовами і регіональними циклами ділової активності. Менш універсальні банки з упором на кредитування та депозити бізнесу.

До третьої групи належать спеціалізовані банківські установи. До цих установ належать: інвестиційні банки, іноземні банки та приватні банкіри.

Інвестиційні банки спеціалізуються на операціях з цінними паперами. Іноземні банки не займаються залученням депозитів, а спеціалізуються на кредитуванні великих підприємств, управлінні майном клієнтів та фондових операціях. Приватні банкіри спеціалізуються на депозитах, довірчих та фондових операціях. Вони являють собою установи, засновники яких несуть особисту відповідальність за всі борги. Вони не є акціонерними товариствами і від них не вимагається формування резервів.

Швейцарські банки надають величезну кількість різноманітних послуг крупним корпораціям, компаніям, фірмам, населенню. Поряд з традиційними послугами вони допомагають малому бізнесу: здійснюють переведення (трансфер) платежу в межах Швейцарії і на міжнародному фінансовому ринку, займаються купівлею і продажем банкнот різних країн, організовують переговори про угоди на фондових біржах Швейцарії та в інших країнах.

Комерційні банки надають широкий спектр кредитів. Однак надання кредиту залежить від репутації фірми - іноземний клієнт, щоб отримати кредит, повинен мати бездоганну репутацію. Клієнтам з юридичною адресою в Швейцарії надаються, зокрема, такі послуги: короткостроковий кредит (забезпечений або незабезпечений), за конкретним рахунком або у формі фіксованого авансу, у швейцарських франках або у валюті інших країн; позики під нерухомість; лізинг і факторинг; рефінансування лізингових операцій; відкриття акредитивів тощо.

Європейська інтеграція викликала зміни в банківській діяльності Швейцарії. За ініціативи банків для прискорення переказу платежів був створений швейцарський кліринговий банк за операціями в євро, через котрий держава пов'язана з TARGET (єдина європейська автоматизована платіжна система оптових розрахунків у євро, що функціонує в режимі реального часу у складі платіжних систем 15 країн Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) і Європейського центрального банку (ЄЦБ)). Істотно зріс обсяг операцій і послуг незалежних управляючих активами, фондів хеджування, венчурного інвестування, при цьому філії іноземних банків використовуються переважно для проведення інвестиційних банківських операцій, а "дочки" - для управління крупним приватним капіталом (по оцінкам експертів, сьогодні на швейцарські банки припадає третина всіх транскордонних операцій з управління приватним капіталом).

У зв'язку зі зниженням ролі депозитів у ресурсній базі через низькі відсотки, до того ж оподатковувані за ставкою 35 %, посилюється тенденція до збільшення фондових операцій банків і формування внебіржевого фондового ринку. При цьому все активніше здійснюється сек’юритизація - заміщення наданого кредиту випуском банком власних цінних паперів, забезпечених зобов'язаннями клієнтів за отриманими кредитами.

Спостерігається тенденція до подальшої спеціалізації великих швейцарських банків не на масових, а на дорогих продуктах і послугах найвищого рівня для збереження свого пріоритету у сфері управління майном клієнтів з різних країн. З метою вдосконалення індивідуального підходу до клієнтів розширюється консультаційна діяльність банків, у тому числі з питань управління активами клієнтів, їхніх інвестицій і зобов'язань, оподаткування, спадщини, пенсійного планування, будівництва та нерухомості; розширюються віртуальні послуги. Активно надаються іпотечні кредити в швейцарських франках - до 80 % вартості об'єкту нерухомості за фіксованою ставкою 4-5% річних (тобто дешевше, ніж в доларах і євро), практикуються синдиковані кредити. Стрімко розвивається інвестування капіталів у твори мистецтва. У перелік надаваних послуг входять професійна допомога в підборі творів мистецтва, здійснення угоди купівлі-продажу, оцінка, супровід угоди, послуги зі зберігання. Поява на ринку капіталів клієнтів з мусульманських держав, зростаючий інтерес ісламських інвесторів до географічної диверсифікації своїх портфелів викликало значне зростання обсягу послуг, пов'язаних з консультуванням щодо використання ісламських фінансових інструментів.

Оцінити ефективність усіх новацій і ступінь їх впливу на конкурентоспроможність швейцарських банків можна зараз.

Більшість швейцарських банків мають стовідсоткову або близьку до цього ліквідність - показник недосяжний для банків інших країн. Крім того, кожний банк Швейцарії дотримується такого правила: чиста вартість його капіталу, за винятком фінансових зобов'язань, становить 7-9% вартості цих зобов'язань; за світовими стандартами цей відсоток досить високий.

Швейцарські банки регулярно проходять ретельні аудиторські перевірки. При цьому аудиторські фірми виступають більш суворими ревізорами, ніж уряди тих країн, які контролюють діяльність своїх банків. Для забезпечення чистоти банківських операцій, протидії отримання незаконних доходів у країні діє спеціальна конвенція, яка зобов'язує банки повідомляти органи влади про сумнівні фінансові операції, вести боротьбу з відмиванням брудних грошей. Найбільші швейцарські банки мають свої представництва у всіх світових фінансових центрах і за вмілого ведення справ забезпечують вихід клієнтам на міжнародну арену бізнесу.

Окрім власне банків до банківської системи Швейцарії органічно входить велика кількість небанківських фінансових посередників - інвестиційних фондів, страхових компаній, акцептних домів, товариств кредитних карток тощо, за допомогою яких відкриваються широкі можливості застосування капіталу в цій країні. Вони поділяються на компанії, які публічно рекламують себе для приймання депозитів і відповідно зобов'язані відповідати всім вимогам федерального банківського законодавства, і компанії, що не приймають депозити, але виконують інші банківські операції. Останні компанії підпадають під регулювання тільки деяких статей зазначеного банківського законодавства.

Відмітною рисою швейцарської банківської системи є надзвичайно високий ступінь контролю за діяльністю банків та інвестиційних компаній. На цьому ґрунтується загальноприйняте у світовій практиці ставлення до швейцарських банків як еталона надійності. Контроль за банками має триступеневу структуру і здійснюється Федеральною Банківською комісією, Національним банком і Швейцарською банківською асоціацією.

Діяльність банків, їх регулювання і контроль за ними регламентуються Федеральним банківським законом про банки і ощадні каси від 8 листопада 1934 р. Для функціонування швейцарської банківської системи важливу роль виконує Федеральна Банківська комісія (або Федеральна комісія банківської діяльності), яка складається із 11 осіб, з яких 6 призначається Федеральною Радою, а 5 - зборами акціонерів. Це незалежний орган, який не підпорядковується ні уряду, ані Національному банку. Банківська комісія контролює дотримання банками Закону про банківську діяльність, зведених правил і встановлених нормативів. Важливим завданням Банківської комісії є захист інтересів акціонерів і клієнтів. У своїй діяльності комісія спирається на незалежні аудиторські служби, які перебувають поза банком. Банківській комісії надано право в разі призначення на керівні посади висловлювати свою думку, а рішення її обов'язкові для виконання.

Федеральна комісія банківської діяльності несе відповідальність за здійснення нагляду за банківською діяльністю у Швейцарії.

Нагляд за діяльністю найбільших банківських груп має на меті: зниження системних ризиків, отримання більш актуальної та точної інформації про ефективний розвиток найбільших банківських груп, підвищення надійності швейцарських систем нагляду та взаємодію з компетентними органами інших країн, індивідуальний нагляд за діяльністю банківських груп, що діють в інших країнах тощо [15, с. 572].

Швейцарський банківський Омбудсмен виступає в якості координаційного центру для клієнтів з банком в ситуації, коли виник спір, але не переходить в суді проти них. Він є нейтральною установою, яка заснована як незалежний фонд, в якості посередника між сторонами, але не має повноважень арбітражних. Таким чином, він може рекомендувати приватне рішення, але не наказує. Тим не менш, присутні результати його успішної роботи в багатьох випадках.