Матеріали позааудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

№ з/п	Назва дисципліни	Знати	Вміти
1.	Основи латинської мови з медичною термінологією	Терміноелементи Словотворення Грецькі еквіваленти	Орієнтуватися в структурі термінів і визначати граматичні форми слів, які їх утворюють Аналізувати і утворювати із заданим значенням різні словотворчі структури Вміти свідомо користуватись науковою латинсько-грецькою термінологією
2.	Медична біологія	Редуплікація ДНК як механізм самовідтворення на молекулярному рівні РНК, її види Функції нуклеїнових кислот у забезпеченні спадковості та мінливості як найважливіших властивостей клітини Хромосоми, їх склад, будова	Пояснювати роль нуклеїнових кислот у спадковості та мінливості організмів Пояснювати значення генетичного коду
3.	Медична хімія	Білки Амінокислоти Біоорганічну структуру нуклеотидів – складових компонентів нуклеїнових кислот	На основі знання будови і властивостей амінокислот, білків вміти пояснювати їх роль у біологічних системах

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

Завдання	Вказівки до завдання	Самостійні записи
1. Дайте визначення:	1.1. Поняттям«генетика», «спадковість», «ген»
2. Вивчіть:	2.1. Організацію генетичного матеріалу бактерій: ● будову РНК і ДНК ● особливості хромосоми бактеріальної клітини ● позахромосомні носії спадковості 2.2. Генотип і фенотип мікробної клітини
3. Поняття про мінливість мікроорганізмів:	3.1. Фенотипова мінливість,її прояви 3.2. Форми генотипової мінливості

 

Завдання для самоконтролю знань-умінь:

Питання

1. Визначення понять «генетика», «спадковість», «ген»

2. Хімічна структура ДНК і РНК

3. Особливості генетики бактерій

4. Генотип та фенотип мікробної клітини

5. Поняття про мінливість мікроорганізмів

Тестові завдання

1. Як називається елементарна одиниця спадковості, розміщена у хромосомах?

А. Оболонка

В. Цитоплазма

С. Плазміда

D. Рибосоми

Е. Ген

2. Деякі мікроорганізми мають у цитоплазмі кільцеву структуру ДНК, здатну до самостійної реплікації. Вона зумовлює у клітині зміну токсигенності, стійкість до хіміопрепаратів тощо. Що це за структура?

А. Плазміда

В. Рибосома

С. Ген

D. Мезосома

Е. Нуклеоїд

 

3. Вид генотипової мінливості:

А. Зміна форми колоній

В. Мутації

С. Зміна кольору колоній

D. Поліморфізм

Е. Утворення L- форм

 

4. Повний набір генів бактеріальної клітини – це::

А. Генотип

В. Плазміда

С. Рибосома

D. Мезосома

Е. Нуклеотид

 

5. Сукупність усіх ознак і властивостей мікроорганізмів, що формуються в процесі індивідуального розвитку внаслідок реалізації геному:

А. Генотип

В. Фенотип

С. Хромосома

D. Нуклеїнова кислота

Е. Білок

6. Зміна різноманітних властивостей мікроорганізмів під впливом чинників навколишнього середовища, яка не діє на генетичний апарат і спадково не передається:

А. Мутації

В. Бактеріофагія

С. Модифікаційна мінливість

D. Трансформація

Е. Трансдукція

 

7. Фактор множинної резистентності мікроорганізмів до лікарських засобів:

А. Фаги

В. Хромосоми

С. Транспозони

D. R-плазміда

Е. F-плазміда

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс) №5

Тема: Мікробний антагонізм. Хіміотерапевтичні засоби

Актуальність теми

Сукупність популяцій мікроорганізмів, які проживають в одному біотопі, називається мікробіоценозом. Сучасні мікробні біоценози сформувались в результаті довготривалої еволюції. Взаємовідносини різних видів бактерій між собою та іншими формами життя називається симбіозом. Одним з видів симбіозу є

антагонізм – це пригнічення одної популяції іншими. Мікроби–антагоністи виділяють антибіотики, бактеріоцини, жирні кислоти, які викликають загибель інших видів або затримують їх розмноження. Явище антагонізму між різними живими істотами було давно і використовувалось у народній медицині. Його науково обґрунтував вітчизняний вчений І.І.Мечніков. Вивчаючи роль гнилісних бактерій в кишечнику в інтоксикації та старінні організму людини, він виявив антагоністичну дію до них молочнокислих бактерій. Антагонізм може проявлятися прямою дією одного виду мікробів на інший або продуктами метаболізму. Явище антагонізму лежить в основі виготовлення та застосування антибіотиків.

Хіміотерапевтичні препарати – це хімічні речовини, які вибірково діють на збудників інфекційних та паразитарних хвороб і нетоксичні для організму хворого.

Основне завдання хіміотерапії полягає в тому, щоб препарат був максимально паразитотропним і мінімально органотропним. Основні принципи хіміотерапії обґрунтував російський лікар Д.А.Романовський. Ці принципи отримали розвиток у класичних працях німецького вченого П.Ерліха. Він синтезував перші хіміотерапевтичні препарати. сформулював поняття про хіміотерапевтичний індекс для оцінки якості лікувальних препаратів.

Отже, молодшому медичному спеціалісту необхідні знання з основних питань антагонізму мікроорганізмів та застосування хіміотерапевтичних препаратів.

Навчальні цілі:

Бути проінформованими: ♦ Про антагонізм як один з видів симбіозу

Знати: ♦ Використання явища антагонізму для одержання антибіотиків

♦ Хіміотерапевтичні препарати та їх використання