Вдосконалення сучасної кадрової політики держави.

Кадрова політика сучасної України здебільшого не відповідає сучасним вимогам. Керів- ництво на різних рівнях не має програми дій стосовно персоналу, а кадровий процес зводиться до ліквідації негативних наслідків

Пріоритетними напрямами реалізації державної кадрової політики в державному управлінні мають стати: - забезпечення професіоналізації державного управління та місцевого самоврядування, комплектування органів державної влади та органів місцевого самоврядування висококваліфі- кованими фахівцями відповідно до сучасних вимог управлінського процесу, зокрема щодо на- дання якісних управлінських послуг; - формування управлінської ланки за професійно-ціннісними ознаками; здійснення сис- темної, на програмній основі, роботи з молодими лідерами; - розвиток законодавчої бази, яка має чітко визначати основні засади державної політики та практичної роботи в галузі кадрового забезпечення державного управління, місцевого само- врядування, більш чітко регламентувати зміст державного управління як виду професійної діяль- ності, видів державної служби; - прогнозування і планування потреби в кадрах на різних управлінських рівнях, розроб- лення підходів і методик аналізу кадрових потреб з урахуванням професійно-кадрової структу- ри державного управління, кон'юнктури ринку праці та освітніх послуг; - створення ефективного кадрового резерву з метою оновлення персоналу й дотримання принципу наступності в усіх ланках державного управління за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел поповнення; визначення основних принципів і порядку його формування; нормативно- правове, інституційне, організаційне, методичне забезпечення роботи з резервом кадрів; - створення правових, соціальних, організаційних передумов для успішної реалізації про- фесійного потенціалу державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, спри- яння зростанню творчого та інноваційного компонентів у їх роботі; посилення соціально-пра- вової підтримки управлінських кадрів; - упровадження ефективної системи мотивації праці державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, їх оцінювання, просування й переміщення по службі, співпраці досвідчених і молодих перспективних працівників; формування позитивного іміджу та пропа- ганда державної служби і служби в органах місцевого самоврядування; - розроблення критеріїв та вироблення інноваційних технологій і методик моніторингу ефективності та результативності управлінської праці, посилення контролю у сфері управлін- ської діяльності, запровадження більш досконалої, прозорої та об'єктивної процедури прове- дення атестації і щорічного оцінювання державних службовців, посадових осіб місцевого са- моврядування, розвиток незалежних інституцій експертної оцінки кадрової роботи й адмініст- ративного аудиту, систематичне вивчення оцінки громадськості щодо якості та ефективності роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування; - забезпечення прозорості кадрової політики у сфері державного управління, створення на рівні окремих регіонів консультаційно-наглядових рад (із числа керівників органів держав- ної влади, органів місцевого самоврядування, представників політичних партій, громадських об'єднань, провідних науковців, представників ЗМІ та інших), наділених дорадчими функція- ми щодо призначення осіб на керівні посади в регіоні; - удосконалення національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфі- кації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, запровадження систе- ми цільового замовлення на підготовку фахівців в освітній галузі "Державне управління" з обов'язковим подальшим працевлаштуванням на посадах в органах державної влади та орга- нах місцевого самоврядування, створення й ефективне використання єдиної інформаційної бази випускників навчальних закладів системи професійного навчання управлінських кадрів; - запровадження механізмів координації діяльності органів та організацій, що мають відно- шення до здійснення державної кадрової політики у сфері державного управління та місцевого самоврядування; - вивчення світових і вітчизняних тенденцій роботи з кадрами державного управління, місцевого самоврядування, поширення кращого досвіду управлінської діяльності; - здійснення програмного, проектного, науково-аналітичного, організаційного забезпе- чення кадрової політики в державному управлінні, пріоритетне використання на посадах екс- пертів, консультантів керівників органів державної влади та органів місцевого самоврядуван- ня, кадрів вищої кваліфікації державного управління, місцевого самоврядування.

модернізація системи управління, метою якої стає оцінка результатів адміністративної діяльності. основна увага приділяється досягнутим результатам, а не витраченим зусиллям, упро- ваджуються нові технології бухгалтерського обліку та методи оцінки ефективності, властиві приватному сектору.

посилення динаміки управління людськими ресурсами: гнучке застосування статусних положень і норм трудового права, диференційований підхід до оплати працізалежно від результату, мотивація працівників на досягнення результату адміністрацією через покла- дання на них додаткової відповідальності, пошук ефективних методів роботи.

спрощення та модернізація адміністративних структур: їх опора на спеціальні агентства, керовані за типом приватних підприємств, широке використання механізмів кон- трактного управління, внутрішнього і зовнішнього аудиту, поліпшення якості надаваних по- слуг, приділення першочергової уваги задоволенню потреб відвідувачів-клієнтів, реформа цент- ральних адміністрацій, спрощення адміністративних процедур, розвиток електронних засобів інформації та комунікації.

33. Функції Національного агентства з питань державної служби України. Національне агентство України з питань державної служби (Нацдержслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується i координується Кабінетом Мiнiстрiв України та який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, здійснює функціональне управління державною службою.

готує зауваження та пропозиції до прийнятих Верховною Радою України законів, що надійшли на підпис Президентові України; забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування; здійснює контроль за додержанням визначених законодавством про державну службу умов реалізації громадянами права на державну службу; контролює у межах повноважень, передбачених законом, формування державного замовлення на підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування та його виконання органами державної влади; вивчає, узагальнює питання щодо потреб у підготовці магістрів за спеціальностями галузі знань “Державне управління”, формує державне замовлення та контролює його виконання; здійснює конкурсний відбір вищих навчальних закладів для підготовки магістрів за спеціальностями галузі знань “Державне управління” за державним замовленням, укладає з ними державні контракти та контролює їх виконання; здійснює міжнародне співробітництво, забезпечує виконання зобов’язань, узятих за міжнародними договорами України, з питань, що належать до її компетенції; вивчає європейський досвід у сфері державної служби, розробляє пропозиції щодо впровадження у діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування кращої міжнародної практики; установлює відомчі заохочувальні відзнаки та вирішує питання щодо нагородження ними державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування;

1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Нацдержслужби, її територіальних органах, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери її управління;

2) здійснює добір кадрів в апарат Нацдержслужби та на керівні посади в її територіальних органах, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери її управління, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників апарату Нацдержслужби та її територіальних органів;

3) спрямовує, координує та контролює діяльність підприємств, установ і організацій, що належать до сфери її управління;

4) організовує планово-фінансову роботу в апараті Нацдержслужби, її територіальних органах, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку;

5) забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів;

6) організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів відповідно до встановлених правил;

7) забезпечує у межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави.

34. Основні види планування роботи з кадрами: стратегічне, тактичне та оперативне.

У залежності від тривалості планового періоду, цілей та умов планування розрізняють три види планування:

• стратегічне (перспективне);

• тактичне (середньострокове);

• поточне (оперативне).

На стратегічному рівні визначають довгострокові, розраховані на 10-15 років цілі підприємства, напрямки його розвитку, враховуючи загальну ситуацію на ринку праці, тенденції розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі, концепції і напрямки розвитку народного господарства в цілому. До того ж, визначаються трудові, фінансові, матеріальні ресурси, необхідні для досягнення цілей підприємства; обирається метод (стратегія) досягнення цих цілей. Оформлюють результати стратегічного планування у вигляді концепцій і програм розвитку, протоколів намірів.

На тактичному рівні загальні цілі конкретизуються на коротший період – 2-5 років, і відповідно до поставлених завдань залучаються необхідні ресурси. Строк у 2-5 років зумовлений тим, що він співвідноситься із тривалістю проектування і освоєння нової техніки, технології, реконструкції і технічного переозброєння, вирішення масштабних задач по соціальному розвитку підприємства.

Результати тактичного планування оформлюють, як правило, документом економічного і соціального розвитку підприємства. Плани реалізації конкретних підприємницьких проектів на тактичному рівні (плани реконструкції, впровадження нових технологій, створення підприємств і т.п.), які вимагають залучення до цих процесів інвестицій, розробляють у формі бізнес-планів.

На оперативному рівні вирішуються поточні завдання, які обумовлені кон'юнктурою ринку, і, відповідно, плани розробляються у межах року. В річних планах завдання тактичного планування конкретизуються, уточнюються на основі вивчення руху персоналу, потреб виробництва. Планові розрахунки проводяться, як правило, у квартальному розрізі.

Безумовна вимога полягає в тому, що планування навіть найважливіших завдань не повинно суперечити стратегічним і тактичним цілям підприємства.

Оперативний план роботи з персоналом – це комплекс взаємопов'язаних кадрових заходів, спрямованих на реалізацію конкретних цілей підприємства та кожного працівника окремо, що охоплює планування усіх видів робіт з персоналом і складається, як правило, на рік.