Опис контуру регулювання витрати

Контур регулювання витрати в умовних позначеннях на приладах електричної гілки АКЕЗР-2. Використовується датчик витрати – ротаметр, встановлений за місцем, тобто безпосередньо на об’єкті керування. Сигнал з об’єкта регулювання подається на ротаметр типу РП-1,6 ЖУЗ з уніфікованим пневматичним вихідним сигналом (по.1-1).Далі пневматичний сигнал подається на перетворювач ПЭП-95 (вх. сигнал-пневматичний, вих. сигнал-електричний) (поз.1-2). З перетворювача сигнал подається на вторинний реєструючий прилад з вбудованим сигнальним пристроєм ДИСК-250 (поз.1-3). Далі сигнал надходить на регулювальний пристрій – блок РП4-У (поз.1-4),сюди ж подається сигнал із задавача ручного РЗД-12 (поз.1-5).В регуляторі здійснюється порівняння заданого значення та виміряного та при їх … згідно ПІ-закону регулювання виробляє регулююче … З регулюючого пристрою сигнал подається на блок ручного керування БРУ-42 (поз.1-6), далі на блок прецизійного інтегрування типу БПИ-П(Ш) (вх. сигнал-дискретний, вих. сигнал-аналоговий) (поз.1-7), а з нього на електропневматичний перетворювач типу ЭПП (поз.1-8). Сигнал з перетворювача надходить на виконавчий механізм МИМ ППХ 200 (МИМ 200-112) з регулюючим органом (поз.1-9).

 

3 ОПИС ЩИТА КЕРУВАННЯ

Щити систем автоматизації є сполучною ланкою між об’єктом управління і оператором. Основне призначення щитів-централізація коштів контролю і регулювання роботи агрегату, технологічної установки або цеху. Одночасно вони служать конструкцією для встановлення приладів, засобів автоматизації, підвідних та обв’язувальних проводок. Вони встановлюються як у виробничих так і в спеціальних операторських приміщеннях. За призначенням щити поділяються на місцеві, агрегатні, блочні, центральні та допоміжні. По конструкції розрізняють щити шафові нормальних габаритних розмірів (повногабаритні), шафові малогабаритні, панельні з каркасом. Щити і пульти повинні відповідати ОСТ 36.13-90 «Щити та пульти систем автоматизації технологічних процесів. Загальні технічні умови».

 

Основні функції щита автоматики:

· Автоматичне управління та діагностика обладнання за заданими алгоритмами;

· Забезпечення можливості ручного напівавтоматичного й автоматичного режимів роботи системи (наявність індикаторних ламп і перемикачів на шафах);

· Захист устаткування;

· Регулювання параметрів технологічних процесів (температура, тиск, вологість, рівень тощо);

· Індикація поточних і заданих параметрів системи;

· Аварійна сигналізація;

· Архів поточних значень технологічних процесів та аварійних ситуацій, з прив’язкою до часу і датою;

· Передача телеметричної інформації про процес в операторну, диспетчерський пункт або інформаційну мережу;

· Виконання команд оператора або диспетчера.

 

Щит автоматики забезпечує:

· Тривалу і безперебійну роботу виробничої лінії або верстатів за заздалегідь узгодженою програмою;

· Контроль стану обладнання або сигналів датчиків (теплових, сенсорних, механічних та ін.) з виконанням заданих перемикань щоб уникнути аварійних ситуацій. Шафа автоматизації може підключатися до лінії дистанційного управління для ручного коректування з диспетчерської, наприклад у системі відео спостереження;

· Управління освітлювальними приладами, кліматичними комплексами і т.д. слідуючи заданим режимам та програмам.

 

З огляду на конструктивні особливості рекомендується застосовувати наступні види щитів і пультів:

1) щити шафові одиночні, дво- або трьохсекційні з задніми дверима, а також малогабаритні (степінь захисту IP30) – у виробничих приміщеннях із кліматичними факторами для виконань УХЗЛ.1, УХЛ4 і ТВ304, а також

у щитових (операторських і диспетчерських) приміщеннях для встановлення апаратів при наявності особливих умов (наприклад при необхідності встановлення апаратів з відкритими струмоведучими частинами – щити живлення, клемні шафи і т.д.);

2) щити панельні з каркасом усіх типорозмірів і допоміжні елементи до них (степінь захисту 1Р00) – в операторському і диспетчерському приміщеннях;

3) щити шафові з передніми і задніми дверима (степінь захисту 1Р00) – у якості релейних і інших допоміжних щитів двостороннього обслуговування;

4) стативи всіх типорозмірів (степінь захисту 1Р00) як конструкції для встановлення допоміжних апаратів (реле, апаратура живлення, перетворювачі, регулювальні і функціональні блоки системи «АКЕЗР-2» і т. д.), що розташовують в апаратних залах або у просторі за щитом в операторському і диспетчерському приміщеннях;

5)щити малогабаритні типу ЩШМ зі степенем захисту 1Р41 у пожежонебезпечних зонах класів П-І, П-П, П-Па;

6)пульти (степінь захисту 1Р30) – як пристрої для апаратів керування і сигналізації в щитових і виробничих приміщеннях;

7)панелі декоративні (степінь захисту 1Р00) – як конструкції для розміщення мнемосхем, а також закриття над щитового простору в операторському і диспетчерському приміщеннях.

Компонування приладів і апаратів на фасадних панелях щитів за ОСТ36.13-90 повинно бути виконано з урахуванням розмірів конфігурації їхніх монтажних зон.

Відстані між приладами і апаратами, що встановлюють на фасадних панелях, варто позначити за КТМ25-91-82 «Відстані рекомендовані між приладами на фасадах щитів і пультів». При цьому необхідно враховувати, що для щитів і пультів за ОСТ36.13-90 термін «край панелі» варто розуміти як лінію, обмежуючу монтажну зону.

Взаємне розташування приладів і апаратів повинно відповідати вимогам РМ4-51-90 «Щити і пульти управління. Принципи компонування».

Фасадна панель щитів складається з двох (виконання I) або трьох (виконання II) функціональних полів. При проектуванні щитів систем автоматизації технологічних процесів рекомендується, в першу чергу, застосовувати щити виконання II – як більш економічні. Функціональне призначення фасадних панелей (полів) щита визначають рекомендації з розміщення приладів і апаратів на них. У щитах виконання I на полі 2, у верхній його частині, розташовують сигнальну арматуру, у середній – прилади-покажчики, у нижній – самописні прилади й органи керування. У щитах виконання II, на полі 3 рекомендується розміщувати сигнальну арматуру, компактні мнемосхеми, малогабаритні прилади-покажчики. На полі 4 рекомендується розміщати самописні прилади і прилади-покажчики, а також органи управління. Поле 1 щитів виконань I і II є декоративним і не призначено для встановлення приладів або апаратів.

При необхідності застосування розгорнутих мнемосхем їх рекомендується розташовувати на декоративних панелях. Прилади, що розташовуються на фасадній панелі в одному горизонтальному ряді,необхідно розташовувати так, щоб нижні крайки лицьових частин, незалежно від їхніх розмірів, знаходилися на одній лінії. Ця вимога відноситься до всіх приладів, що встановлюють на фасадних панелях.

Щити шафові і панельні з каркасом, а також стативи, не призначені для спільного встановлення на них апаратів систем автоматизації технологічних процесів і магнітних пускачів, контакторів, рубильників, автоматів, запобіжників, використовуваних для керування і захисту силового електроустаткування, електроприводів технологічних агрегатів і запірних органів (крім електроприводів виконавчих механізмів систем регулювання). Усі щитові вироби, які передбачені ОСТ36.13-90, за конструкцією і призначенням підрозділяють умовно на 5 груп:

· щити і стативи висотою 2200 і 1800 мм;

· стативи пласкі висотою 2200 і 1800 мм;

· щити малогабаритні;

· пульти;

· допоміжні елементи щитів і пультів.

Основою всіх щитів і стативів першої групи є об’ємний каркас. Стояки, що утворюють каркас, мають ряд настановних отворів діаметром 6,6 мм, розташованих із кроком 25 мм. Стояк статива являє собою об’ємний каркас. Встановлення на каркасі панелі утворить друге виконання стояка статива. Встановлення на каркасі дво- або три фасадних панелей утворить панель з каркасом, відповідно першого або другого виконань. Панель з каркасом може також мати бокову (праву або ліву) стінку. Встановлення на панелі з каркасом бокових стінок, дверей і кришки утворюють шафи.

 

Згідно завдання на передній панелі щита виду спереду встановлено:

- 4 світових табло (2-і – для технологічної сигналізації і 2-і – для сигналізації положення);

- один вторинний прилад ДИСК-250;

- задавач ручний РЗД-12;

- регулятор РП4-У;

- блок ручного управління БРУ-42;

- 4 кнопки керування (для ввімкнення насосу, відключення насосу, перевірки ламп та дзвінка, відключення звукового сигналу).

На лівій стінці виду на внутрішні площини, розташовано:

- дзвінок електричний (позн. НА1);

- плата з чотирма діодами (позн. VD1-VD4);

- три реле (позн. К1-К3) необхідні для здійснення технологічної сигналізації;

- контактор магнітний (позн. КМ1) необхідний для здійснення сигналізації положення;

- блок затискачів (позн. ХТ1).

 

4 СХЕМИ СИГНАЛІЗАЦІЇ

 

При автоматизації різних технологічних процесів, створенні систем централізованого контролю і керування, організації служби диспетчерського керування велика увага приділяється пристроям сигналізації, призначеним для повідомлення обслуговуючого персоналу про стан контрольованих об’єктів. Для відображення стану окремих елементів об’єкта або для оповіщення про порушення нормального ходу виробничих процесів на пункті керування зазвичай використовують різного роду електромеханічні і світлові покажчики, а також звукові сигнали.

Схеми сигналізації класифікуються у такий спосіб:

І. За призначенням:

1.Схеми сигналізації положення. що оповіщають про стан контрольованих об’єктів (включені або відключені магнітні пускачі, контактори, вимикачі або інша комутаційна апаратура, відкриті або закриті засувки, заслінки й інші подібні пристрої).

2.Схеми командно-переговорної сигналізації, що передають заздалегідь визначені команди або сигнали з одного приміщення в інше (з одного цеху, пункту керування в інший і т.д.) з контролем їхнього сприйняття приймаючою стороною.

3.Схеми сигналізації дії захисту й автоматики, що інформують про роботу того чи іншого виду автоматичного захисту або блокування за допомогою спеціальних сигнальних вказівних реле-блинкерів.

4.Схеми технологічної сигналізації, що оповіщають про порушення нормального ходу технологічних процесів (про відхилення від встановленого значення таких технологічних параметрів, як температура, тиск, рівень, витрата, концентрація і т.д.)

Технологічна сигналізація може бути двох видів:

a) попереджувальна – сигналізація про ненормальні, але поки ще припустимі значення контрольованих або регульованих величин, про порушення нормального режиму роботи окремих агрегатів або всієї установки в цілому. Поява попереджувальних сигналів вказує обслуговуючому персоналу на необхідність вживання визначенних заходів для усунення виникаючих несправностей. Попереджувальна сигналізація звичайно виконується індивідуально в вигляді табло, що загоряється при подачі сигналу,із зазначенням характеру місця виникнення ненормального режиму,а також у вигляді загального для щита керування звукового сигналу, призначено для привернення уваги експлуатаційного персоналу.,

b) аварійна – сигналізація про неприпустимі значення контрольованих величин, про аварійні стани на окремих ділянках технологічного процесу, або про аварійні відключення контрольованих об'єктів. Поява аварійних сигналів часто супроводжується дією пристроїв автоматичного захисту, або блокування. Аварійна сигналізація, що вимагає, як правило, негайного втручання оперативного персоналу, здійснюється, на відміну від попереджувальної сигналізації, що мигає світлом і звуком різкого струму.

Поділ сигналізації на попереджувальну і аварійну забезпечує різну реакцію операторів на отриману інформацію залежно від характеру сигналу, що визначає той або інший ступінь порушення технологічного процесу.

 

ІІ. За принципом дії:

1.Схеми сигналізації з індивідуальним зніманням звукового сигналу. Вони відрізняються достатньою простотою і наявністю для кожного сигналу індивідуального ключа, кнопки або іншого комутаційного апарату, що дозволяє відключити звуковий сигнал. Подібні схеми знаходять застосування для сигналізації положення або стану окремих агрегатів і мало застосовані для масової технологічної сигналізації, тому що в них одночасно зі звуковим сигналом відключається і світловий сигнал.

2.Схеми з центральним (загальним) зніманням звукового сигналу без повторності дії. Вони оснащенні єдиним пристроєм, що дозволяє відключати звуковий сигнал при збереженні індивідуального світлового сигналу. Недоліком схем без повторної дії звукового сигналу є неможливість одержання нового звукового сигналу до розмикання контактів електричних пристроїв, що викликали появу першого сигналу.

3.Схеми з центральним зніманням звукового сигналу з повторністю дії. Вони вигідно відрізняються від попередніх схем здатністю повторно подавати звуковий сигнал при спрацьовуванні будь-якого датчика сигналізації незалежно від стану всіх інших датчиків.

 

ІІІ. За видом сигналу: світлова; звукова; змішана (світлова і звукова). Світлова сигналізація може здійснюватися рівним світлом, що мигає світлом, горінням сигнальних ламп неповного накалювання, світловими покажчиками різних кольорів; звукова сигналізація може відрізнятися за тембром звукового сигналу (дзвоник, гудок, сирена і т.д).

 

ІV. За родом струму: схеми на постійному струмі; схеми на змінному струмі.

Величину напруги і рід струму для схем сигналізації звичайно обирають залежно від величини напруги, що допускається, струму розривної потужності контактів датчиків сигналізації, наявності джерел живлення, відстані від датчиків сигналізації до світлових приладів, умов експлуатації, техніки безпеки та інших факторів. Варто мати на увазі, що застосування для схем сигналізації низької напруги (24,48,60 В) дозволяє використовувати багатожильні телефонні кабелі, малогабаритні багато контактні реле і малогабаритну сигнальну арматуру, у результаті чого зменшується вартість устаткування, габаритні розміри релейних щитів і щитів керування.

У практиці розробки систем автоматизації технологічних процесів знаходять застосування різні схеми сигналізації, що розрізняються як за структурою, так і за способом побудови їхніх окремих вузлів. Вибір найбільш раціонального принципу побудови схеми сигналізації визначається конкретними умовами її роботи, а також технологічними вимогами, запропонованими до світлосигнальної апаратури і датчиків сигналізації. Розглянемо деякі схеми сигналізації.