Самостійна та індивідуальна робота студентів.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦЇЇ

для самостійної роботи студентів з дисципліни „Цивільний захист“

для усіх спеціальностей курс 5, семестр 9

 

Херсон 2014

 

 

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів з дисципліни„ Цивільний захист для усіх спеціальностей курс 5, семестр 9. Глухов Г.М.,- Херсон, ХНТУ, 2014 р. с.26

 

Укладач: Глухов Г.М. доцент, к.т.н.

 

 

Рецензент: Міщенко Г.В д.т.н. професор

 

 

Затверджено

на засіданні кафедри,,Хімія і екологія’’

Пр отокол №1

Від 29 серпня 2014 р

Зав. Кафедрою Міщенко Г.В.

 

ВСТУП

Самостійна робота студентів над вивченням будь-якої дисципліни навчального плану протягом усього періоду навчання в національному університеті є найважливішою ланкою формування фахівця.

Навчальні плани за курсом передбачають наступні основні види самостійної роботи:

1. Робота з підручником по змісту лекційного матеріалу;

2. Підготовка до виконання лабораторних робіт і складанню по них звіту;

3. Підготовка до захисту РГР,

4. Диференційований залік

Вивчення теоретичного матеріалу рекомендується проводити в день прослуховування відповідної лекції. У процесі пророблення матеріалу необхідно з'ясувати все неясне і сформулювати питання, які варто задати викладачу на консультації. Для поглиблення знань і їх конкретизації потрібно самостійно відповідати на конкретні питання і вирішувати контрольні задачі з підручників.

Відведений на самостійну роботу час варто використовувати раціонально протягом усього семестру. Систематична робота над теоретичним матеріалом зменшує час, що вимагається на підготовку до лабораторних та практичних робіт, модульного контролю, захисту розрахунково-графічної роботи та диференційованого заліку.

Підготовка до лабораторних робіт поряд з вивченням теорії пропонує аналіз конкретного змісту роботи послідовності її виконання, а також приготування протоколу. При підготовці звітів по лабораторних роботах необхідно прагнути до точних систематизованих записів. Малюнки повинні бути простими і наглядними, для графіків потрібно вибирати зручний масштаб.

Підготовка до модульного контролю, пропонує розгляд питань, які виносяться на модульний контроль.

Основними формами контролю самостійної роботи студентів є співбесіда й опитування лабораторних занять, а також безмашинний контроль по картках на лекціях. Для підтягування відстаючих призначаються додаткові консультації. З маловстигаючими студентами проводяться індивідувльні бесіди згідно розкладу звнять по індивідуальній роботі.

Усі ці форми самостійної роботи переслідують загальні цілі і задачі: освоєння і поглиблення теоретичних знань курсу, розвиток навичок розв`язання задач, придбання досвіду правильного оформлення науково-технічної документації і т.п.

Самостійна робота студентів в обов'язковому порядку підлягає контролю. Тим самим переслідуються наступні цілі:

§ спонукання студента до глибокого регулярного вивчення кожного курсу протягом усього семестру;

§ допомога студенту об’єктивною оцінкою його роботи;

§ установлення «зворотного зв'язку» між викладачем і студентами;

§ представлення деканам, кафедрам важливої інформації для контролю стану навчального процесу і своєчасного вживання заходів по його поліпшенню.

Система контролю самостійної роботи повинна передбачати як перевірку фізичного виконання студентом видаваних йому навчальних доручень, так і з'ясування рівня глибини його знань.

На кафедрі прийняті наступні форми контролю:

- програмований контроль,

- картки безмашинного контролю;

- індивідуальне усне опитування студентів.

ГОЛОВНА МЕТА КУРСУ

Метою вивчення дисципліни є:

- формування у студентів здатності творчо мислити;

- вирішувати складні проблеми інноваційного характеру;

- приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту (ЦЗ), з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ КУРСУ:

Завдання вивчення дисципліни передбачає засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування НС, побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків.

Освоївши програму навчальної дисципліни,,Цивільний захист’’ спеціалісти (магістри) у відповідних напрямах підготовки, повинні бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог ЦЗ та володіти наступними головними професійними компетенціями для забезпечення реалізації вказаних завдань.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

· вміння визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з ЦЗ;

· знання методів та інструментарію моніторингу НС, побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціально-економічних наслідків;

· здатність приймати рішення з питань ЦЗ в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

· проведення ідентифікації, дослідження умов виникнення і розвитку НС та забезпечення скоординованих дій щодо їх попередження на ОГ відповідно до своїх професійних обов’язків;

· обрання і застосовування методик з прогнозування та оцінки обстановки в зоні НС, розрахунку параметрів уражаючних чинників джерел НС, що контролюються і використовуються для прогнозування, визначення складу сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків НС;

· розуміння, розробка і впровадження превентивних та оперативних (аварійних) заходів цивільного захисту;

· інтерпретування новітніх досягнень в теорії та практиці управління безпекою у НС.

· забезпечення якісного навчання працівників ОГ з питань ЦЗ, надання допомоги та консультацій працівникам організації (підрозділу) з практичних питань захисту у НС;

· оцінювання стану готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями та показниками;

1.3. Програма навчальної дисципліни «Цивільний захист» складається із двох розділів - «Загальна підготовка» і «Профільна підготовка».

 

ПРЕДМЕТ КУРСУ:

- методика оцінки обстановки у НС у ролі командно-начальницького складу і дії по зменшенню людських і матеріальних втрат.

 

В РЕЗУЛЬТАТІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ СТУДЕНТИ ПОВИННІ ЗНАТИ:

- характеристику осередків ураження, які виникають у надзвичайних умовах мирного і воєнного часу;

- способи і заходи захисту населення від вражаючих факторів аварій, катастроф. стихійних лих і сучасної зброї масового ураження;

- порядок дій формувань ЦЗ і населення в умовах НС;

- призначення і порядок роботи з приладами радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю;

- методику прогнозування можливої радіаційної, хімічної (бактеріологічної), біологічної обстановки, яка може виникнути внаслідок стихійного лиха та аварії;

- основи стійкості роботи об’єктів господарської діяльності в надзвичайних умовах;

- основи організації проведення рятувальних і інших невідкладних робіт.

СТУДЕНТИ ПОВИННІ УМІТИ:

- практично здійснювати заходи захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха і застосування сучасної зброї;

- відповідно до майбутньої спеціальності оцінювати стійкість елементів об’єктів господарської діяльності в НС і визначати необхідні заходи щодо її підвищення;

- оцінювати радіаційну, хімічну, бактеріологічну обстановку та обстановку, яка може виникнути внаслідок стихійного лиха та аварії;

- керувати підготовкою формувань і проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах господарської діяльності відповідно до майбутньої спеціальності.

Дисципліна «Цивільна оборона» взаємопов’язана з курсами «БЖД», «Охорона праці», «Математичне моделювання».

Структура дисципліни додається в робочих програмах згідно кожної спеціальності.

 

Самостійна та індивідуальна робота студентів.

Для закріплення матеріалу планується також його самостійне опанування.

Самостійна робота студентів передбачає поглиблене вивчення тем, що розглядаються на лекціях, та виконання індивідуальних завдань по варіантах, що видає викладач. За результатами виконання індивідуальних завдань студент повинен оформити конспект у якому навести теоретичні відомості.