Здатність постійного особистого саморозвитку

Здатність до саморозвитку — це здатність людини до прид­бання, оновлення та розвитку знань, вмінь, адаптації до змін в оточуючому середовищі. Це пов´язано з тим, що зрушення, які проходять у технологіях, організаційних структурах, на ринках, у виробничих відносинах посилюються і поглиблюються з кож­ним роком.

Всі люди мають можливість займатись своїм саморозвитком на протязі всього життя. Якщо перші двадцять років розвиток людини тісно пов´язаний з досягненням фізичної зрілості (нав­чання у середній і вищій школі, придбання нових знань, яке розширює кругозір і розвиває здібності), то зі зрілістю віку підви­щується роль і вплив зовнішніх факторів обмежень розвитку, подолання яких залежить від особистості, її ініціативи.

Здатність до саморозвитку тільки відносно залежить від умін­ня засвоєння теоретичних знань, у житті є багато факторів, які заважають людям реалізувати свій природній інтелектуальний потенціал. Основними із них є:

• вплив сім´ї;
• власна інерція, небажання щось змінити;
• передчасне розчарування, коли встановлюється позиція "нічого неможливо зробити".
• недостатність підтримки інших людей при можливих не­вдачах і труднощах, що виникають у ході перемін;
• необ´єктивна оцінка інших людей;
• ворожість інших людей, які вважають, що переміни мо­жуть загрожувати їх статусу, або вносити дискомфорт. Окремі з них прагнуть саботувати можливі зміни, вносячи сумнів, вис­міюючи їх, або навіть вступають у прямий конфлікт.
• недостатність ресурсів.

Таким чином, індивідуальний розвиток — це процес все­бічного удосконалення людини на протязі всього життя.

Це придбання здатності управляти поточними подіями, бо­ротьба з труднощами у конкурентному середовищі. Для менеджера життєво важливим є розвиток здатності бути відкритим для нових знань і досвіду уміння бути гнучким,пристосовуватись до зміни обставин.

Здатність бути гнучким визначається сукупністю таких на­вичок:

• точно оцінювати ситуацію;
• слухати і чути інших;
• постійно переглядати сьогодення;
• не зациклюватись на старому досвіді;
• одержувати задоволення від подолання бар´єрів;
• визнавати за іншими право на помилки.

Гнучкість пов´язана з відкритістю особистості. Відкрита лю­дина має такі переваги:

• має силу переконання;
• викликає довіру і лояльність у інших;
• дає вихід своїм почуттям і цим знижує напругу;
• береться за важкі справи;
• встановлює взаємовідносини з іншими.

Відкритій людині протистоїть людина — гравець, яка має такі потенційні переваги:

• має вигляд ефективного і надійного;
• проявляє гнучкість;
• уміло надає сприяння іншим;
• обережна у зобов´язаннях;
• може змінювати свою позицію;
• переслідує перш за все свої інтереси. Людина-гравець має потенційні недоліки:
• може викликати недовіру;
• має недійсний авторитет;
• підриває увагу до себе;
• не працює з повною віддачею.

Саморозвиток — це більш безперервний процес, ніж ціль, яку треба досягти.

У галузі менеджменту більшість видів діяльності вимагає високого індивідуального розвитку, а при зростанні рівня змін виникає потреба у розвитку свого творчого потенціалу.

Робота менеджера, яка постійно змінюються, вимагає висо­ку здатність до саморозвитку для успішного освоєння техноло­гічних змін, нових ринків, нових організаційних структур управ­ління в організації. Характеристика менеджера, який здатний до постійного особистого саморозвитку показана на схемі.