ДВНЗ УДХТУ, 49005, Дніпропетровськ, 5, пр. Гагаріна, 8

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ "БАКАЛАВР" ДЛЯ СТУДЕНТІВ IV-V КУРСІВ УСІХ ФОРМ НАВЧАННЯ

ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ

НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 6.120201 "ФАРМАЦІЯ"

 

 

	Затверджено на засіданні кафедри технології органічних речовин та фармацевтичних препаратів
	Протокол №14 від 30.06.2010 р.

 

 

Дніпропетровськ

Методичні рекомендації до структури та змісту дипломного проекту освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр" для студентів IV-V курсів усіх форм навчання за кредитно-модульною системою напряму підготовки 6.120201 "фармація"/ Укл. В.В. Кисельов, В.М. Нічволода, С.Р. Бойко Дніпропетровськ: УДХТУ, 2011.- 42 с.

 

 

Укладачі:	В.В. Кисельов, канд. хім. наук
	В.М. Нічволода, канд. хім. наук
	С.Р. Бойко

 

Відповідальний за випуск О.В. Харченко, докт. хім. наук

 

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ "БАКАЛАВР" ДЛЯ СТУДЕНТІВ IV-V КУРСІВ УСІХ ФОРМ НАВЧАННЯ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 6.120201 "ФАРМАЦІЯ"

 

 

Укладачі:	КИСЕЛЬОВ ВАДИМ ВІТАЛІЙОВИЧ
	НІЧВОЛОДА ВІКТОР МИХАЙЛОВИЧ
	БОЙКО СЕРГІЙ РОМАНОВИЧ

 

	Редактор Л.М. Тонкошкур
	Коректор Л.Я. Гоцуцова

 

Підписано до друку.. 2011. Формат 60х84 1/16. Папір друк. № 2.

Друк офсетний. Умовн.-друк. арк. Облік.-видавн. арк.

Тираж 50 пр. Замовлення №

Свідоцтво ДК № 303 від 27.12.2000

ДВНЗ "УДХТУ", 49005, Дніпропетровськ, 5, пр. Гагаріна, 8

Дільниця оперативної поліграфії ІнКомЦентру

ЗМІСТ

 

	ВСТУП………………………………………………………………
	CТРУКТУРА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ….……………………
1.1	Структурні елементи пояснювальної записки…………………..
1.2	Графічна документація дипломного проекту………………….….
	ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОЗДІЛІВ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ…………………………………………………………..
2.1	Титульний аркуш, завдання на дипломне проектування та календарний план-графік……………………………..
2.2	Реферат………………………………………………………………
2.3	Відомість дипломного проекту…………………………………….
2.4	Зміст………………………………………………………………….
2.5	Вступ…………………………………………………………………
2.6	Основна частина…………………………………………………….
2.6.1	Хімічна або біологічна схеми виробництва
2.6.2	Характеристика готової продукції…………………………………
2.6.3	Характеристика сировини, матеріалів і напівпродуктів…………
2.6.4	Технологічна схема виробництва………………………………….
2.6.5	Опис стадій технологічного процесу……………………………...
2.6.6	Матеріальні розрахунки……………………………………………
2.6.7	Вибір основного апарату…………………………………………...
2.6.8	Контроль та керування хіміко-технологічними процесами……..
2.6.9	Техніко-економічні розрахунки……………………………………
2.6.10	Охорона праці та техніка безпеки…………………………………
2.6.11	Охорона довкілля…………………………………………………..
	ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ…
3.1	Загальні вимоги…………………………………………..…………
3.2	Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів…………….
3.3	Заголовки…………………………………………………………..
3.4	Переліки ……………………………………………………………
3.5	Нумерація сторінок ……………………………………………….
3.6	Ілюстрації…………………………………………………………..
3.7	Таблиці……………………………………………………………..
3.8	Бібліографічний опис джерел та посилань на них………………
3.9	Вимоги до оформлення апаратурної схеми виробництва………..
3.10	Вимоги до креслення плаката загального виду обладнання
	СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………
	Додаток А. Зразок титульного аркуша…………………………….
	Додаток Б. Зразок завдання на дипломне проектування…………
	Додаток В. Зразок оформлення реферату…………………………
	Додаток Г. Приклад відомості дипломного проекту……………..
	Додаток Д. Хімічна схема виробництва (приклад)……………….
	Додаток Е. Біологічна схема виробництва (приклад) (Виробництво пеніциліну)………………………………………….
	Додаток Ж. Принципова блок-схема технологічного процесу виробництва таблеток (волога грануляція)……………………….
	Додаток З.Умовні позначення обладнання хіміко-фармацевтичних виробництв
	Додаток И. Апаратурна схема виробництва (приклад)
	Додаток К. Приклад креслення технологічного устаткування

 

ВСТУП

 

Відповідно до Закону України "Про вищу освіту" бакалавр має фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкту праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, які передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Це перед усім робота на первинних інженерних посадах, яка передбачає вміння виконувати типові розрахунки, вирішення загально-інженерних та спеціальних задач, підготовку технічних матеріалів та документів, організацію, контроль і регулювання виробничого процесу, екологічний аналіз виробництва.

Дипломний проект – кваліфікаційна робота, яка призначена для об'єктивного контролю ступеня сформованості знань і умінь. Дипломний проект повинен засвідчити здатність і готовність бакалавра до впровадження сучасних промислових процесів з точки зору технологічного, конструкторського, техніко-економічного їх оформлення, а також проведення хімічних та біологічних процесів в безпечних умовах.

Виконання дипломного проекту (роботи) є заключним етапом бакалаврської підготовки і має за мету:

- систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних фахових знань та застосування їх при вирішенні конкретних технічних, виробничих і технологічних завдань професійної спрямованості;

- розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою оптимізації, експерименту та розрахунків, пов'язаних з темою проекту;

- надбання досвіду проектування, формулювання висновків і публічного захисту проекту.

Пояснювальна записка викладається державною мовою.

Оформлення дипломного бакалаврського проекту повинне відповідати вимогам:

- ГОСТ 2.105-95. Межгосударственний стандарт. Единая система конструкторской документации. Общие требования к текстовым документам. – Введ. 1996-07-01; введ. в Украине 1997-07-01. – Минск: ИПК Издательство стандартов, 1996. – 37 с.

- стандарту ДВНЗ УДХТУ "Загальні вимоги до текстових навчальних документів Оформлення пояснювальної записки навчальної роботи",

Графічна частина дипломного проекту має відповідати вимогам:

- ГОСТ 2.102−68 Единая система конструкторской документации. Виды и комплектность конструкторских документов. – 36 с.;

- ГОСТ 2.301-68 ГОСТ 2.317-69. Единая система конструкторской документации. Общие правила выполнения чертежей. – 201 с.,

1 СТРУКТУРА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

 

Дипломний проект складається з текстової (пояснювальна записка об'ємом не менше 70 сторінок тексту) і графічної частин (2-3 аркушів формату А 1 креслень та ілюстрацій).

 

1.1 Структурні елементи пояснювальної записки

 

Обов’язковими структурними елементами пояснювальної записки є:

– титульний аркуш;

– завдання на дипломне проектування;

– реферат;

– відомість дипломного проекту;

– зміст;

– вступ;

– основна частина;

– охорона довкілля і раціональне використання природних ресурсів;

– висновки;

– список літератури;

– додатки.

 

1.2 Графічна документація дипломного проекту

 

Основним форматом для креслень та ілюстрацій є формат А1 (594´841 мм). Уздовж сторін аркуша проводиться рамка (ліворуч – на відстані 20 мм, від інших сторін – 5 мм. У правому нижньому куті розташовують основний напис. Креслення дипломного проекту (технологічна схема, розташування обладнання, основний апарат) і ілюстраційний матеріал (плакати) виконують креслярськими олівцями, чорною тушшю або за допомогою комп’ютера.

До графічної документації рекомендовані наступні креслення:

– технологічна схема виробництва;

– креслення основного апарату;

– блок-схема технологічного процесу;

– план та розтини цеху з устаткуванням.

 

2 ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОЗДІЛІВ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

2.1 Титульний аркуш, завдання на дипломне проектування та календарний план-графік виконання проекту.

 

Титульний аркуш пояснювальної записки оформлюється у відповідності до зразка, наведеного у Додатку А.

Завдання формує та видає керівник. Завдання нумерується з обох боків одного аркуша. Цей аркуш відповідає двом сторінкам тексту.

Завдання на дипломне проектування та календарний план-графік його виконання наведено у Додатку Б.

2.2 Реферат

 

Реферат призначений для машинної обробки інформації. Він має бути стислим, інформативним, обсягом не більше 500 слів (1 сторінка аркушу формату А4). Реферат повинен містити:

– відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, джерел згідно зі списком літератури;

– текст реферату (об'єкт дослідження, мета роботи та апаратура, результати роботи, економічна ефективність);

– перелік ключових слів.

Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті роботи, наводять після тексту реферату, в алфавітному порядку великими літерами в називному відмінку, в рядок через коми, перелік їх повинен містити від 5 до 15 слів.

Зразок оформлення реферату наведений у Додатку В.

 

2.3 Відомість дипломного проекту

 

Відомість дипломного проекту виконують за формою, наведеною у додатку Г (ГОСТ 2.106-96).

Відомість повинна мати основний напис для текстових документів (рис. 1.1).

Рисунок 1.1 - Основний напис на аркуші з відомістю дипломного проекту

 

На інших аркушах пояснювальної записки повинен бути напис відповідно до форми, наданої на рис. 1.2.

Рисунок 1.2 - Основний напис на наступних аркушах записки

 

2.4 Зміст

 

До змісту включаються всі назви розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів у тій послідовності, як вони наведені у тексті пояснювальної записки, а також висновки, список літератури, назви додатків. Титульний лист, завдання, реферат та відомість дипломного проекту до змісту не включаються. Як правило зміст формується автоматично з текстового редактору.

 

2.5 Вступ

 

У вступі стисло (на 1-2 сторінках) викладаються сучасні вітчизняні та світові тенденції розвитку фармацевтичної галузі промисловості, проблематика та актуальність даного проекту, мета проектування.

 

2.6 Основна частина

 

Текст цього розділу дипломного проекту бакалавра викладають, поділяючи матеріал на підрозділи відповідно до завдання. Кожний підрозділ може поділятися на пункти і підпункти.

В літературному огляді (10-15 сторінок) розглядаються питання історії відкриття, фармакотерапевтичної дії, взаємодії лікарських засобів, методів синтезу активного фармацевтичного інгредієнту та лікарських форм препарату тощо.

Теоретична частина пояснювальної записки має містити науково-технічні основи технологічних процесів. Конкретний зміст літературного огляду та теоретичної частини визначається керівником проекту.

Технологічна частина повинна містити наступні підрозділи:

- хімічну, біологічну або комбіновану схему виробництва (для виробництв, пов’язаних з відповідними перетвореннями);

- характеристику кінцевого продукту;

- характеристику сировини, матеріалів і напівпродуктів;

- технологічну схема виробництва (функціональну блок-схема);

- опис технологічного процесу;

- матеріальні розрахунки;

- вибір основного апарату;

- контроль та керування хіміко-технологічними процесами;

- техніко-економічні розрахунки;

- охорона праці та техніка безпеки;

- охорона навколишнього середовища.

 

2.6.1. Хімічна та біологічна схеми виробництва

 

Для виробництв, пов'язаних з хімічними перетвореннями, технологічний процес зображають у вигляді схеми з структурними хімічними формулами, що відображають як основні хімічні процеси, так і побічні реакції. Операцію або стадію процесу позначають індексом та номером в дужках праворуч реакції. Хімічні формули речовин, які не виділяються у процесі виробництва, наводять у квадратних дужках. Вихідні речовини у схемах хімічних перетворень відокремлюються від продуктів реакції горизотальою стрілкою. Над стрілкою умовними позначками вказують на особливо важливі умови проведення хімічної реакції (позначка каталізатора у квадратних дужках, температура, тиск, водневий показник середовища тощо) та вихід речовини у відсотках від теоретичного. Під відповідним продуктом реакції подають назву з зазначенням його молекулярної маси. Приклад зображення хімічної схеми виробництва наведений у додатку Д.

До виробничої інструкії, пов'язаних з біологічнними або комбінованими перетвореннями, включають біологічну чи комбіновану схему. В розділі описують якісні перетворення вихідної сировини і проміжних продуктів на кожній стадії технологічного процесу. Послідовність перетворень вказують стрілками. Над стрілкою подається назва того основного агента, за допомогою якого здійснюється перетворення, а під нею викладаються коротко основні умови проведення процесу. Приклад зображення біологічної (комбінованої) схеми виробництва наведений у додатку Е.

 

2.6.2 Характеристика готової продукції

 

Характеристика готової продукції виробництва має містити:

- Найменування продукції;

- Найменування, категорію та номер чинної аналітично нормативної документації (АНД) та реєстраційний номер продукції;

- Для індивідуальних сполук хімічного та біологічного походження зазначають хімічну та структурну формулу, молекулярну масу та вміст основної речовини;

Для продукції, що складається з декількох окремих речовин, зазначають склад компонентів у відсотках, в одиницях маси або об’єму (згідно з АНД).

 

2.6.3 Характеристика сировини, матеріалів і напівпродуктів

 

Цей розділ повинен містити дані, які регламентують вимоги до якості сировини, матеріалів та напівфабрикатів, що використовуються у даному виробництві. Вони подаються у вигляді таблиці 2.1.

 

Таблиця 2.1 – Характеристика сировини, матеріалів та напівпродуктів

Найменування	Категорія та номер НТД, відповідно до якої перевіряються необхідні показники	Показники, обов’язкові для перевірки	Примітка
1.Основна сировина
Аспартам JLC-CHEMIE, Китай SUNRISE CHEMICAL Co. LTD, Китай MEDICЕM, Китай	USP/NF 23, с. 2215 та ГФУ I, 2.6.12, 2.6.13	Опис. Справжність. Вміст основної речовини. Втрата маси при висушуванні. Массова частка золи. Питоме обертання. Мікробіологічна чистота.
2. Матеріали
Картон для споживчої тари	ГОСТ 7933-89 Хромовий або хром-ерзац	Зовнішній вигляд. Щільність не менша 350 г/м3 (за паспортом постачальника)	Пакув. матеріал
3. Допоміжна сировина
Кислота мурашина	ГОСТ 5848-73	Маркування. Зовнішній вигляд. Дата виготовлення. Строк придатності. Вміст основної речовини (за паспортом постачальника)	Для пригот. розчину; дезин­іфіктант
4. Напівпродукти
Порошок Лугаколд-ЛХФЗ не дозований	Візуальний Методика № 3	Зовнішній вигляд. Вміст парацетамолу в 5 г суміші повинно бути від 0,712 г до 0,788 г. Вміст фенілефедріну гідрохлориду в 5 г суміші повинен бути від 0,0092 г до 0,0108 г; кислоти аскорбінової у 5 г суміші повинен бу­ти від 0,056 г до 0,064 г	Напів­продукт

У колонці 1 для основної сировини подаються відомості про фірму-постачаль­ника. До групи 1 включають сировину, яка входить до складу препарату або безпосередньо використовується у хімічній реакції при синтезі. До групи 2 включають матеріали та комплектуючі вироби, наприклад, фільтри, марлю, упаковку тощо. До групи 3 відносяться речовини, які необхідні для здійснення технологічного процесу, але не входять в п.п.1, 2, 4, наприклад, розчинник для кристалізації. До групи 4 включають напівпродукти, які використовують безпосередньо на стадіях даного виробництва. У колонці 3 подають показники АНД, необхідні для вхідного контролю.

 

2.6.4 Технологічна схема виробництва

 

Технологічна операція - частина стадії технологічного процесу, що стосується виконання певного виду робіт та/ або обслуговування окремих видів обладнання (конденсація, фільтрація, сушіння, фасування, пакування, маркування тощо).

Стадія технологічного процесу - сукупність технологічних операцій або частина технологічного процесу, що приводить до одержання проміжного чи кінцевого продукту, який характеризується якісно та визначається кількісно.

Технологічний процес - частина виробничого процесу, що містить цілеспрямовані дії по зміні та/або визначенню стану предмета праці.

Опис виготовлення продукції починають з підготовки виробництва. Зразок оформлення блок-схеми технологічного процесу наведено у додатку Ж.

Блок-схема виробництва повинна графічно відображати послідовність виконання робіт з поділом їх за стадіями та операціями технологічного процесу. Технологічна операція зображається окремо із зазначенням належності до певної стадії. Кожна стадія та операція мають характеризуватися назвою та індексом, який складається з умовної позначки та порядкового номера. Нумерація стадій здійснюється у відповідності до їх виконання в технологічному процесі, починаючи з надходження та підготовки сировини та закінчуючи відвантаженням готової продукції.

У блок-схемі повинні використовуватись такі позначення стадій:

ДР - стадії допоміжних робіт;

ТП - стадії технологічного процесу;

ПВ - стадія переробки відходів, що використовуються;

ЗВ - стадія знешкодження відходів, технологічних та вентиляційних викидів в атмосферу;

ПМВ - стадія пакування, маркування та відвантаження готової продукції.

Якщо переробка відходів або їх знешкодження здійснюються як само­стій­ні роботи, вони можуть не включатися до блок-схеми виробництва. У цьому ви­падку на блок-схемі позначають стрілкою, куди надходять відходи для перероб­ки (знешкодження). У випадках, коли переробка відходів або викидів (з метою їх використання або знешкодження) здійснюється на обладнанні основного технологічного процесу (наприклад, промивання відпрацьованого активованого вугілля на фільтрі, повторна екстракція цільового продукту з маточника), методи їх переробки вказуються на стадіях ПВ або ЗВ.

 

2.6.5 Опис стадій технологічного процесу

 

Текст має містити усі необхідні дані для забезпечення відтворюваності процесу і повинен бути максимально стислим та чітким і може подаватися у вигляді таблиці.

Технологічні роботи описують постадійно. Текст опису стадій та операцій повинен мати заголовки, що відповідають їх назвам на технологічній схемі виробництва. Опис технологічного процесу має містити всі критичні параметри процесу та їх межі, що мають упереджувальну інформацію та межі, що потребують застосування певних дій.

При опису порядку підготовки сировини, за умови її відповідності чинній АНД, називаються всі необхідні технологічні роботи (просіювання, сушка, фільтрація тощо), а також типи цехової тари та способи транспортування сировини до основного обладнання.

При опису порядку завантаження сировини (напівпродуктів) зазначають масу завантажуваних речовин, способи та умови їх завантаження (з мірника, через люк апарату, у який час, в інтервалі яких температур, під час розмішування чи при відключеній мішалці тощо).

При викладенні порядку та умов ведення технологічних робіт описують хід їх проведення від початкового до кінцевого моменту виконання кожної операції, послідовність переходу та зв’язок між ними. При цьому зазначають основні параметри (швидкість нагрівання або охолодження, інтервал температур витримування, водневий показник середовища та регулювання цього показника, оптимальний та гранично припустимий робочий тиск тощо). Закінчення операції повинно фіксуватися визначеним основним технологічним параметром (наприклад, певною температурою, густиною упарюваної рідини, чистотою розшарованих рідин, вмістом певних речовин у маточному розчині або у напівпродукті, дисперсністю суспензії, значенням рН тощо). В окремих випадках, при неможливості реєстрації основного показника кінця операції, закінчення хімічної реакції, відшарування осадів та інших робіт може бути визначене тривалістю процесу у заданих умовах (регламентний час).

Специфічні властивості лікарського засобу, що можуть становити небезпеку (токсичність, здатність викликати алергію, впливати на екологію тощо) знаходять відображння як окремі обов'язкові умови продовження роботи у відповідних місцях по ходу викладення технологічного процесу.

Технологія пакування та маркування продукції, як правило, має складатися з чотирьох операцій:

- пакування готової продукції у споживчу тару (первинне пакування);

- маркування;

- пакування у вторину упаковку (транспортну тару);

- маркування.

В цьому розділі описуються способи пакування та маркування продукції, а також формування пакувальних місць (піддони, контейнери, розміщення на них індивідуальних упаковок з продукцією тощо).

 

2.6.6 Матеріальні розрахунки

 

Завданням розрахунку матеріального балансу технологічного процесу є визначання кількості сировини, матеріалів, продуктів та відходів виробництва заданої продуктивності. На основі одержаних даних здійснюється розрахунок та вибір технологічного обладнання, планування заходів з охорони праці та довкілля, здійснення контролю та управління технологічного процесу, техніко-економічні розрахунки тощо.

Оскільки фармацевтичне виробництво має серійну організацію матеріальний баланс розраховується виключно на одну серію продукції.

Результати розрахунку матеріального балансу представляють у вигляді таблиці 2.2, де для кожної стадії технологічного процесу подаються відомості про види та кількість (масу, об’єм, кг-моль, штуки) сировини, напівпродуктів, матеріалів, відходів та готового продукту, витрачених та одержаних у процесі виробництва.

 

Таблиця 2.2 – Матеріальний баланс стадій технологічного процесу

 

Найменування	Вміст основної речовини, % мас.	Витрачено та одержано
Маса, кг	Об’єм, л	Кількість, штук
Загальна	Основної речовини	Кг-моль
Витрачено на стадії: (напр., ТП 2)
А. Напівпродуктів
Б. Сировини
В. Матеріалів
Разом
Одержано на стадії
А. Напівпродуктів: (на кінцевій стадії - готових продуктів)
Відходів, у тому числі:
Втрат, у тому числі:
Разом

 

Послідовність стадій виробництва визначається блок-схемою. Колонка 5 заповнюється для виробництв, пов'язаних з хімічними перетвореннями, а колонка 7 - для виробництв готових лікарських засобів. Зазначення об’єму рідин у колонці 6 не виключає зазначення їх маси у колонках 3-5 і носить інформативний характер для вибору обладнання.

Зведений матеріальний баланс серії викладається у вигляді таблиці 2.3, де подаються відомості про види та кількість витраченої сировини та напівпродуктів (колонка "Витрачено") та одержаних продуктів в процесі роботи (колонка "Одержано").

 

Таблиця 2.3 – Матеріальний баланс серії

 

Витрачено	Одержано
Найменування сировини та напівпродуктів	Кількість	Найменування кінцевого продукту та відходів	Кількість

 

При складанні таблиці можливі варіанти з використанням одиниць виміру, введенням додаткових колонок (кількість у штуках, маса у кг тощо).

Для уніфікації та оптимізації технологічних розрахунків пропонується складання певної математичної моделі технологічного процесу. При складанні математичної моделі пропонується наступна методика. Всі технологічні операції перетворюють у формалізовану схему, що містить певну, логічну послідовність операторів: змішування двох потоків у один (І), ділення потоку на два (ІІ) та операції хімічних перетворень (ІІІ) (рис. 2.1).

 

 

Рис. 2.1 Формальні оператори операцій над потоками

 

У будь якій операції змішування або ділення приймають учать три потоки, у операції хімічних перетворень – два потоки. Якщо у реальній технологічній операції приймають участь більш трьох потоків, то технологічний вузол слід надати набором декількох формальних операторів. Наприклад, реактор, у який поступають два потоки сировини, та із якого відводиться два потоки продуктів, уявляють набором трьох операцій: змішувач, реактор, дільник.

Як правило, при складанні операторної схеми технологічної процесу за основу беруть дані діючого виробництва. Створену математичну модель використовують для розрахунку матеріального балансу серії, вибору основного технологічного обладнання, техніко-економічних показників тощо.

Математичне моделювання технологічних процесів хіміко-фармацевтичних виробництв може здійснюватись за допомогою спеціальних програмами Hysis, Aspen, Satrapes тощо, або за допомогою програм електронних таблиць (Excel пакету Microsoft Office або Calc пакету OpenOffice). Хоча спеціальні програми і мають багато переваг, але програми електронних таблиць більш доступні та універсальні і можуть бути використані для більшого кола завдань проектування. Тому рекомендоване використання саме програм електронних таблиць.

Перерахунок річної потужності на потужність одної серії проводять за формулою (2.1):

 

, (2.1)

де Р – потужність однієї серії;

Р_рік – річна потужність;

Т_е – ефективний час роботи, дні;

n – кількість серій за добу.

 

Для визначення ефективного часу роботи від календарного фонду часу віднімають кількість вихідних, свят, днів на плановий ремонт тощо. Розрахунок потужності циклу оформлюють у вигляді таблиці 2.4.

 

Таблиця 2.4 – Розрахунок потужності цеху на одну серію (приклад)

 

Календарний фонд часу	Дні
Кількість вихідних	Дні
Кількість свят	Дні
Кількість робочих днів на рік	Дні
Кількість днів на плановий ремонт	Дні
Тривалість однієї зміни	Годин
Тривалість однієї серії	Годин
Кількість серій на добу
Кількість серій на рік
Потужність цеху за рік	Паковання
	кг
Потужність цеху за серії	Паковання	307,0
	кг

 

Вихідні дані для складання матеріального балансу наводять у формі таблиці 2.5 безпосередньо після графічного зображення математичної моделі.

Також у вигляді таблиці 2.5 оформлюють вихідні дані для складання математичної моделі.

 

Таблиця 2.5 – Вихідні дані для складання математичної моделі

№ потоку	Найменування потоку та його характеристика	Кількісна характер­истика	Од. вим.

 

Роздрукований розрахунок матеріального балансу виробництва у програмі електронних таблиць наводять у додатку пояснювальної записки.

 

2.6.7 Вибір основного апарату

 

На основі розрахунку матеріального балансу виробництва з урахуванням рекомендованих норм завантаження (продуктивності) для відповідних технологічних операцій, а також вимог до конструкційних матеріалів, температурних та масообмінних режимів обирають найбільш оптимальне обладнання.

 

2.6.8 Контроль та керування хіміко-технологічними процесами

 

Завданням підрозділу є аналіз впливу технологічних параметрів на якість та її забезпечення для відповідної фармацевтичної продукції. Підрозділ має містити короткий опис технологічної ділянки процесу, аналіз всіх технологічних параметрів, обгрунтування переліку критичних параметрів у вигляді таблиці контрольних точок.

До поняття контрольної точки входять; місце, об’єкт, найменування пара­метра та його нормативів, методи та засоби контролю. Контрольна точка позна­чається літерою "К" з цифрами, які відповідають номеру стадії чи операції (напр. К1.1, К1.2). Якщо на одній стадії (операції) необхідно визначити дві або більше контрольних точок, то в нумерації це відображається додатковими циф­рами (напр. К1.1.1, К1.1.2). До переліку контрольних вносять лише точки, які конче необхідні для забезпечення правильного та безпечного ведення процесу.

Для технологічного процесу складається загальна таблиця 2.5 "Контроль виробництва":

 

Таблиця 2.5 - Контроль виробництва

№ контрольної точки (назва стадії)	Об'єкт контролю та показник, що визначається	Метод контролю	Періодичність перевірки та порядок відбору проби	Нормативна характеристика показника, що визначається
КП. 2.1. 2	Маса та відмірювання компонентів, які зважуються:		Кожна серія розчину, що виготовляється в реакторі Р-1.	На 80 літру готового розчину:
	- води для ін’єкцій	Візуально, по мір­ному склу Р-1	До 80 л
	- новокаїну	Візуально, ваги КП-14	0,4057 кг

 

Об'єктами контролю (колонка 2) є обладнання, сировина, напівпродукти, кінцевий продукт, регенеровані відходи, технологічні операції та їхні окремі елементи, реакційна маса тощо.

У колонці 3 зазначається назва методу контролю відповідно до методики аналізу в контрольній точці.

У колонці 4 зазначається періодичність та порядок відбору проб речовин (від кожної технологічної операції чи вібірково - при періодичних процесах, і через який проміжок часу - при безперервних процесах).

Колонка 5 містить конкретний нормативний параметр (показник) операції чи стадії технологічного процесу або припустимі його інтервали.

 

2.6.9 Техніко-економічні розрахунки

 

Метою цього підрозділу є техніко-економічне обґрунтування доцільності запропонованих під час виконання дипломного проекту техніко-технологічних рішень. Він має містити відомості про перспективи розвитку в Україні хіміко-фармацевтичної галузі, виробництво препаратів відповідної фармакологічної групи, що забезпечується даним проектом. Необхідно розрахувати та надати у вигляді таблиці такі показники: коефіцієнт екстенсивного використання обладнання, коефіцієнт інтенсивної роботи обладнання, коефіцієнт інтегральної роботи обладнання, резерв потужності, фондовіддача, фондоємність, фондоозброєність, сума амортизації основних виробничих фондів та надати відомості про ефективність використання оборотних коштів. Обсяг підрозділу до 5 стор.

Для виконання поставлених завдань студенту необхідно користуватися базовими підручниками з дисципліни "Економіка і організація хімічного виробництва", галузевими нормами і нормативами, довідниковою інформацією, прайс-листами і іншою ринковою інформацією.

 

2.6.10 Охорона праці та техніка безпеки

 

Даний підрозділ дипломного проекту складається з аналізу потенційно небезпечних і шкідливих виробничих факторів проектуємого об'єкту, що дозволяє розробити засоби індивідуального захисту. Обсяг підрозділу 3-5 стор.

 

2.6.11 Охорона довкілля

 

В залежності від характеру викидів (гази, рідкі стоки, тверді відходи), студент повинен проаналізувати і запропонувати варіанти або заходи щодо екологізації виробництва. Обсяг підрозділу 5-7 стор.

Відомості щодо характеру і кількості промислових викидів надають як правило у вигляді таблиці 2.6.

 

Таблиця 2.6 -Перелік і характеристика відходів

Найменування відходівв	Місце виникнення відходів	Кількість відходів м3 (кг)	Куди направляються відходи	Фізико-хімічні властивості відходів	Клас за санітарно-гігієнічними характеристиками
на серію	на рік	Агрегатний стан	Фізичні показники	Хімічний склад	Клас токсичності
Вата	на всіх ділянках	0,51 кг	128,52 кг	Сміттє-спалююч. з-д	Тверді	–	–		1б

 

У колонці 1 вказуються тільки ті відходи, що не переробляються у даному виробництві і не потрапляють до стічних вод (абгази, кубові залишки, шрот тощо).

У колонці 2 називаються групи обладнання, виробничі дільниці та цехи, де утворюються відходи.

У колонці 5 позначають, куди передаються відходи (установка термічного знешкодження, інші підприємства, полігон токсичних відходів, звалище твердих побутових відходів тощо).

У колонці 7 слід вказувати питому вагу, питомий об’єм та інші додаткові дані щодо характеристики відходів.

Методи очищення газових викидів вибирають залежно від характеру викидів - абсорбційний, адсорбційний, каталітичний.

Метод очищення промислових стічних вод підбирають на підставі наявних даних: механічне очищення, хімічне, біологічне, фізико-хімічне або комплексне. Залежно від поставленого завдання підбирають схему очищення та роблять оцінку з погляду охорони водних ресурсів.

При необхідності утилізації твердих відходів вносять пропозиції по використанню коштовних компонентів, що містяться у відходах, вказують шляхи їх витягу. У випадку відсутності пропозицій по їхній утилізації пропонують способи їхнього знищення (спалювання, поховання й т.д.). Дають екологічну оцінку запропонованим заходам.

 

3 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

 

Пояснювальна записка дипломного проекту виконується державною мовою відповідно до вимогами стандарту ДВНЗ УДХТУ "Загальні вимоги до текстових навчальних документів. Оформлення пояснювальної записки навчальної роботи".

 

3.1 Загальні вимоги

 

Пояснювальна записка виконується рукописним способом або з використанням персонального комп'ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А4.

Пояснювальна записка, укладена з використанням персонального комп'ютера, виконується через півтора інтервали з розрахунку не більше ніж 40 рядків на сторінці, колір шрифту чорний, висота літер, цифр і інших знаків - кегль 14. Допускається використовувати кегль 12 для оформлення додатків до пояснювальної записки, таблиць та підрисункового тексту.

Відповідно до ЕСКД, для студентів технічного (технологічного) напрямів підготовки допускається виконувати пояснювальну записку на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм), на якому нанесено рамку. Рамка наноситься з дотриманням таких розмірів: з лівого боку - 20 мм, з правого боку, зверху та знизу - по 5 мм. Відстань від рамки до тексту повинна бути на початку рядків не менш, ніж 5 мм, у кінці рядків - не менш, ніж 3 мм.

Структурні елементи "ЗАВДАННЯ", "РЕФЕРАТ", "ЗМІСТ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ" і "ДОДАТКИ" не нумеруються і вважаються заголовками та пишуться великими літерами.

Заголовки структурних елементів пояснювальної записки слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки, не підкреслюючи.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту пояснювальної записки і дорівнювати п'яти знакам.

 

3.2 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

 

Кожний розділ пояснювальної записки рекомендується починати з нового аркуша. Розділи, підрозділи, пункти, підпункти пояснювальної записки слід нумерувати арабськими цифрами.

Розділи пояснювальної записки, за винятком елементів "ЗАВДАННЯ", "РЕФЕРАТ", "ЗМІСТ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ" і "ДОДАТКИ", повинні мати порядкову нумерацію в межах всього тексту і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад: 1, 2, 3 та ін.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених один від одного крапкою. Після номера підрозділу крапка не ставиться, наприклад: 1.2 (другий підрозділ першого розділу).

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених один від одного крапкою. Після номера пункту крапка не ставиться, наприклад: 1.2.3 (третій пункт другого підрозділу першого розділу). Аналогічно нумерують підпункти.

 

3.3 Заголовки

 

Заголовки розділів пояснювальної записки слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацу (1,27 см) і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, вони розділяються крапкою. Перенесення і скорочення слів у заголовках не допускається. Відстань між заголовком та попереднім чи наступним текстом має бути не менше, ніж два рядки. Відстань між рядками заголовка, а також між двома заголовками (наприклад, розділу та підрозділу) є такою, як у тексті. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту та підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

 

3.4 Переліки

 

Переліки, при потребі, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставиться двокрапка.

Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою, або, не нумеруючи - тире (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою.

 

3.5 Нумерація сторінок

 

Якщо пояснювальна записка виконується на аркушах з рамкою, сторінки нумеруються відповідно до вимог ЕСКД.

Титульний аркуш включається до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки на ньому не проставляється. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включаються до загальної нумерації сторінок текстової навчальної роботи.

 

3.6 Ілюстрації

 

Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати в пояснювальній записці безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті.

Ілюстрація позначається словом "Рисунок... - ", яке разом з назвою ілюстрації розміщується під рисунком після пояснювальних даних з абзацного відступу без крапки в кінці. Другий рядок назви ілюстрації починається з лівого краю тексту.

Зразок.

Рисунок 1.2 - Схема заповнення електронами енергетичних рівнів у кристалі металу головної підгрупи другої групи

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами в межах розділу.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених один від одного крапкою, наприклад, "Рисунок 2.1" - перший рисунок другого розділу.

 

3.7 Таблиці

 

Цифровий матеріал, як правило, оформлюється у вигляді таблиць. Назва таблиці розміщується над таблицею з абзацу, наприклад, "Таблиця 2.1 - Порівняння показників". Другий рядок у назві таблиці починається з лівого краю тексту, наприклад:

Таблиця 5.3 - Загальний навчальний час за програмою підготовки бакалавра та розподіл загального навчального часу за циклами підготовки

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, де вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті.

Таблиці нумерують арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць додатків. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених один від одного крапкою, наприклад, "Таблиця 2.1"- перша таблиця другого розділу.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю треба розділити на частини, розміщуючи частини одна під одною або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці заголовки її граф чи рядків.

При поділі таблиці на частини допускається заголовки граф чи рядків у частинах таблиці замінювати номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами в першій частині таблиці.

Слово "Таблиця... - " вказується один раз зліва над першою частиною таблиці, над рештою частин зазначається: "Продовження таблиці..." з зазначенням її номера.

 

3.8 Бібліографічний опис джерел та посилань на них

 

При оформленні бібліографічний опису джерел доцільно користуватися Методичними рекомендаціями щодо оформлення Бібліографічного опису документів відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, запровадженого в дію в Україні 01.07.2007. Укладач: Неткал Л.Б. (відділ науково-технічної інформації ДВНЗ УДХТУ).

Деякі приклади оформлення бібліографічного опису.

Книга (один автор)

Вартанян, Р. С. Синтез основных лекарственных средств [Текст] / Р. С. Вартанян. - М.: МИА, 2004. – 845 с.

Книга (два і більше авторів)

Дмитрієвський, Д. І. Технологія лікарських препаратів промислового виробництва [Текст]: навч. Посібник. Видання друге / Д. І. Дмитрієвський [та ін.] - Вінниця: Нова книга, 2008. – 280 с.

Довідники

Справочник по электрохимии [Текст]: справочник / под ред. А. М. Сухотина. - Л.: Химия, 1981. - 488 с.

Методичні вказівки (один і більше авторів)

Галкіна, Г. Д. Перспектива тіні в ортогональних проекціях та аксонометрії [Текст]: метод. вказівки для виконання завдань з нарисної геометрії [для студ. 1 курсу денної форми навч.] / Г. Д. Галкіна; Харківська нац. акад. міськ. господарства. – Харків: ХНАМГ, 2004. – 45 с.

Стандарти

ГОСТ Р 517721–2001. Аппаратура радиоэлектронная бытовая. Входные и выходные параметры и типы соединений. Технические требования [Текст] – Введ. 2002–01–01. – М.: Изд-во стандартов, 2001. – 27 с.: ил.

Патентні документи (патенти, авторські свідоцтва, заявки)

1. Пат. 76472А Україна, МПК6 C 09 В 3/00, С 23 D 5/02. Спосіб переробки багатокомпонентних пестицидних препаратів [Текст] / А.П. Ранський, О.Г. Панасюк, М.В. Бурмістр, В.В. Лук’яненко, Л.Н. Шебітченко, О.В. Сандомирський. (Україна); заявник та патентовласник ДВНЗ "Укр. держ. хім.-техн. ун-т." - № 2004010038; заявл. 08.01.04; опубл. 15.08.06, Бюл. № 8. - 5 с.

2. Пат. 4814399 США, МПК4 С 08 G 73/18. Sulfoalkylatyon of polybenzimidazole [Теxt] / Somsone M. J., Gupta B. D., Stackman R. W. (США) - № 77271; заявл. 24.07.87; опубл. 21.03.89, Бюл. № 19. – 3 с.

3. Пат. 1484329 ЄПВ, МПК7 C 07 D 401/12, A 61 K 31/404. Indolderivate mit Apoptoze induzierender Wirkung [Text] / Emig P., Gerlach M., Paulini K., Czech M., Schuster T., Schmidt P., Baasner S., Günter E. (Німеччина) – № 030128680; заявл. 06.06.03; опубл. 08.12.04 – 4 с.

4. А.с. 1011529 СССР, МКИ3 C 01 G 25/02. Способ получения гидратированного диоксида циркония [Текст] / Ю. М. Полежаев, Ю. С. Торопов (СССР). - № 3349042/ 23-26; заявл. 22.10.01; опубл. 24.12.83, Бюл. № 11. – 2 с.

5. Заявка 19853805 Німеччина, МПК7 С 09 J 7/00. Electrisch leitfähige, thermoplastische und hitzeaktivierbare klebstjofflie [Text] / Beiersdorf A. G., Pfalf Ponald (Німеччина) - № 198538057; заявл. 21.11.98; опубл. 25.02.00, Бюл. № 7.

Тези доповідей

Харченко, О.В. N-амідоалкілюючі ре­а­ген­ти в синтезі похіднихімідазо[2,1-b][1,3,4]тіадіазолу [Text] / О.В. Харченко, С.Ю. Чорноус, В.В. Кисельов // ХХI Українська конференція з органічної хімії: тези доп. /Чернигів.-2007.- С.350.

Стаття з журналу, збірника

1. Чорноус, С.Ю. Щодо механізму утворення похідних 5-аміно-4-арилсульфоніл-1,3-оксазолів [Текст] / С.Ю. Чорноус, О.В. Харченко, В.В. Кисельов // Вопр. химии и хим. техн. – 2006. – №5. – С.86–89.

2. Белюга, А.Г. Получение 6-арил-5-ациламиноимидазо[2,1-b]тиазолов, а также их 1,3,4-тиадиазольных аналогов на основе амидофенацилирующих реагентов [Текст] / А.Г. Белюга, В.С. Броварец, А.Н. Чернега, Б.С. Драч // Журн. органич. и фарм. хим.–2005.–Т.3, №4.–С.38–42.

3. Schenetti, M. L. Structure and protonation study of the imidazo[2,1-b]-1,3,4-thiadiazole system: 1H nuclear magnetic resonance, crystal and molecular structure of 5,6-dimethylimidazo[2,1-b]-1,3,4-thiadiazole and its hydrobromide [Text] / M. L. Schenetti, F. Taddei, L. Greci, L. Marchetti, G. Milani, G. A. Dario // J. Chem. Soc., Perkin Trans. –1980. –Vol.2. – P. 421–426.

Електронні ресурси

1. Ацетилсаліцилова кислота / Вікіпедія: вільна електронна енциклопедія: на українській мові [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Ацетилсаліцилова_кислота. – Заголовок з екрана.

2. Миколаїв, О.М. Нестероїдні протизапальні препарати: ефективність та безпека [Електронний ресурс] / О.М. Миколаїв // Народний лікар. Статті: Фармакологія. та фармація. Режим доступу: http://doctor.wpoonline.com/article.php?sid=2134 – Заголовок з екрана.

3. Основы технологии готовых лекарственных средств / Cайт факультета Промышленной Технологии Лекарств (ФПТЛ) Санкт-Петербургской Государственной Химико-Фармацевтической Академии (СПХФА) [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.fptl.ru/Y4eba_osnovi-gls.html – Заголовок с экрана.

 

3.9 Вимоги до оформлення апаратурної схеми виробництва

 

Апаратурна схема виробництва є одним з основних креслень проекту з технологія виробництва лікарського засобу, виконується з огляду на стандарти ЄСКД і СПДБ. Основними елементами креслення технологічної схеми є:

- зображення технологічної схеми;

- таблиця умовних позначень;

- перелік складових елементів (частин) схеми.

- зображення зв’язків між технологічним обладнанням.

При виконанні технологічної схеми необхідно показувати все технологічне устаткування процесу, матеріальні комунікації, місця відбору проб. Устаткування, яке використовується для всього цеху чи підприємства, в технологічній схемі не наводиться, наприклад, складські ємності, централізовані станції для одержання інертного газу, пари, водню, кисню, компресори, вакуум-насоси. У цьому випадку на кресленні приводять стрільцю тонкою лінією з написом, відкіля надходить сировина, стиснене повітря, азот тощо.

Обладнання і прилади зображують і нумерують на кресленні в послідовності, що відображає хід технологічного процесу.

Обладнання та прилади на технологічній схемі показують стандартними умовними графічними позначеннями відповідно до стандартів: для насосів і двигунів гідравлічних та пневматичних за ГОСТ 2.782-96; для елементів трубопроводів за ГОСТ 2.784-96; апаратів теплообмінних за ГОСТ 2.789-74; відстійників і фільтрів за ГОСТ 2.791-74; центрифуг за ГОСТ 2.795-80 і користуючись Додатком З, в якому приведені позначення елементів і пристроїв машин і апаратів хімічних виробництв за ГОСТ 2.793-79 та іншого устаткування, машин, автоматів для фармацевтичного виробництва за ОСТ 64-043-87.

При відсутності стандартного умовного графічного позначення обладнання допускається креслити самостійно на основі стандартних елементів з відображенням конструкторських особливостей виробу;

- прямокутниками (для скороченого позначення ділянок схеми, які повторюються);

- спрощеними зовнішніми обрисами апарата зі схематичним зображенням внутрішнього пристрою;

- при необхідності застосовують нестандартні графічні позначення, що розшифровуються в таблиці умовних позначок.

Якщо на схемі є декілька одиниць обладнання, що входять в одну технологічну установку, то їх допускається заключати в прямокутник, окреслений пунктирними лініями, із вказівкою одного позиційного позначення на установку в цілому.

Незалежно від способу зображення на кожному апараті показують завантажувальні отвори, входи і виходи сировини, проміжних продуктів, компонентів, води, пари, конденсату та ін.

Допускається зміщення входів і виходів стосовно їхнього дійсного розташування, але з дотриманням їхнього технологічного призначення і взаємозв'язку.

Все обладнання на технологічній схемі креслять суцільними тонкими лініями товщиною (0,3-0,5 мм), а трубопроводи та арматуру – суцільними лініями в два-три рази товще.

Відстань між окремими графічними позначеннями повинна бути не менш 2 мм, між сусідніми лініями всередині графічного позначення – не менш 1 мм, між сусідніми лініями зв’язку – менш 3 мм. Позиційне позначення елементів схеми складається з літерного позначення (індексу) обладнання та арабської цифри, що позначає порядковий номер за схемою.

Літерне позначення обладнання в хіміко-фармацевтичної промисловості складається в більшості випадків з початкових букв назви елемента, наприклад:

З	- збірники-сховища;
М	- мірники;
Р	- реактори, автоклави, випарні апарати;
Т	- теплообмінники;
Ф	- фільтрувальна апаратура;
СШ	- сушарки;
РМ	- розмельне устаткування;
Н	- насоси для транспортування продуктів;
Х	- холодильні установки;
КП	- ваги;
РП	- регулюючі прилади;
ТР	- транспортні пристосування;
ГФ	- обладнання, яке застосовується на ділянках виготовлення фармацевтичного препарату, а саме готових форм – таблеток, драже, ампул, капсул, мазей, розчинів та ін. Крім того, обладнання для фасування, маркірування та пакування готової продукції.

Позиційні позначення наносять на полках ліній-винесень, що проводяться від зображення елементів схеми. Лінії-винесення і полки проводять тонкою лінією. Розмір полиці повинний бути більше розміру, що займає позначення, але не більше, ніж на 3 мм. Лінії-винесення повинні починатися на зображенні

елемента крапкою і складати з вертикаллю чи горизонталлю кут не менш 15°. Кут між полицею і лінією-винесенням повинний бути тупим. Позиції розташовують паралельно основного напису креслення поза контуром зображення і групують у стовпчик чи рядок по можливості на одній лінії. Допускається позиції розташовувати усередині контуру зображення, якщо це не утрудняє читання схеми. Букви і цифри позначення повинні бути одного розміру і виконуватися креслярським шрифтом 7-10 за ГОСТ 2.304.

Матеріальні комунікації проводять горизонтальними лініями вище і нижче обладнання. Зазвичай комунікації, які підводять речовину, проводять над обладнанням, що відводять – під обладнанням. На початку комунікацій вказують стрілками напрямок матеріальних потоків. В розривах трубопроводів перпендикулярно їхньому напрямку проставляють умовні позначки матеріальних потоків з обов’язковою розшифровкою в таблиці умовних позначок. Кількість розривів повинна бути достатньою, щоб легко просліджувався матеріальний потік. При кількості магістральних трубопроводів до трьох включно дозволяється найменування матеріальних потоків записувати словами над трубопроводом.

Допускається матеріальні комунікації не креслити, якщо це утруднює креслення і читання схеми.

При виконанні технологічної схеми на декількох аркушах усі таблиці розташовують на першому листі і заповнюють їх для всієї схеми.

Приклад креслення апаратурної схеми наведений у Додатку И.

 

3.10 Вимоги до креслення плаката загального виду обладнання

 

В якості загального виду обладнання в залежності від лікарської форми фармацевтичного препарату пропонується наступне:

- для розчинів (водних, спиртових), сиропів, гелів, мазей, паст, лініментів, супозиторієв – апарати з мішалкою, установки з РПА;

- для настойок – перколятори, вакуум-випарні реактори;

- для таблеток, драже, капсул – змішувачі, гранулятори, дражувальні котли, сушарки, таблетпреси;

- для препаратів, отриманих біотехнологічними методами – ферментатори;

- для препаратів, отриманих синтетичним методом – апарати з мішалками.

Дипломний проект не передбачає виконання конструкторських документів, тому під час виконання інженерних розрахунків вибір обладнання проводиться за каталогами, державними стандартами, технічними паспортами устаткування та ін. з урахуванням особливостей виробництва. Користуючись наведенними рисунками в каталогах, накреслюють з відповідними розмірами загальний вигляд виробу.

Креслення вигляду виробу в залежності від положення, в якому він встановлюється, повинен містити:

- назву виробу;

- вид спереду;

- вид зверху або збоку;

- технічну характеристику.

В технічній характеристиці на кресленні залежно від конструктивних особливостей виробу вказують:

- призначення виробу;

- ємність виробу;

- робоче середовище в апараті;

- матеріал виробу;

- температуру в апараті і сорочці;

- вид теплоносіїв;

- вид перемішуючого пристрою та частоту обертання;

- площу поверхні теплообміну;

- масу апарата.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Чуєшов, В. І. Технологія ліків промислового виробництва [Текст]: Підруч. для студ. вищ. мед.навч. закл. ІІІ-ІV рівнів акредитації / В.І. Чуєшов [и др.]- Х.: Вид-во НФАУ, 2003. – 720 с.

2. Бобылев, Р.В. Технология лекарственных форм [Текст]: в 2 т. Т. 2. Учебник / Р.В. Бобылев [и др.] под ред. Л.А. Ивановой. - М.: Медицина, 1991. - 544 с.

3. Технология и стандартизация лекарств [Текст] / в 2 т. Т. 1. Сборник научных трудов под ред. В.П. Георгиевского.-Х.:РИРЕГ, 1996.-784 с.

4. Державна Фармакопея України [Текст] / Державне підприємство "Науково-експертний фармакопейний центр".-1-е вид.-Х.:РІРЕГ, 2001.-556 с.

5. Державна Фармакопея України [Текст] / Державне підприємство "Науково-експертний фармакопейний центр".-1-е вид.-Доповнення 1.- Х.:РІРЕГ, 2004.-520с.

6. Державна Фармакопея України [Текст] / Державне підприємство "Науково-експертний фармакопейний центр".-1-е вид.-Доповнення 2.- Х.:РІРЕГ, 2008.-620с.

7. Чуешов, В.И. Основы проектирования производств в химико-фармацевтической и биотехнологической промышленно