Поняття, суб’єкти та об’єкт державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням

Відносини у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та прийнятими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги є окремим видом загальнообов’язкового державного со­ціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Завданням вказаного законодавства є встановлення гарантій щодо захисту прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною, смерті громадянина або члена його сім’ї.

Впровадження загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, сприяло тому, що у 2001 році значно зменшилась заборгованість з виплати допомоги з тимчасової непрацездатності та практично погашена заборгованість минулих років з виплат у сільській місцевості; підвищився розмір допомоги у разі народження дитини, догляду за нею до досягнення трирічного віку та на поховання; виділено 777 тис. путівок застрахованим особам та членам їхніх сімей на санаторно-курортне лікування та оздоровлення [6].

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою ними заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов’язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім’ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»

Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають [2, ст. 4]:

застраховані громадяни України;

іноземці;

особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;

особи, які не підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення).

Cуб’єктами даного виду страхування є:

застрахована особа;

страхувальник;

страховик.

Застрахована особа — це найманий працівник, а також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Представниками застрахованих осіб є профспілки або їх об’єд­нання чи інші уповноважені найманими працівниками органи (представники).

Загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, підлягають [2, ст. 6]:

особи, які працюють на умовах трудового договору (контрак­ту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;

 

члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів;

громадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до чинного законодавства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до законодавства.

Особам, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, видається свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування.

Період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і сплачує або за неї сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому законодавством, називається страховим стажем.

До страхового стажу зараховуються періоди:

тимчасової втрати працездатності;

перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;

час перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

періоди одержання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів;

загальний трудовий стаж особи до набрання чинності Законом «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’яз­ку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в порядку та на умовах, передбачених законодавством, яке діяло раніше.

Застрахованим особам забезпечені рівні умови надання допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, по вагітності та пологах, у зв’язку з народженням дитини, доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку та на поховання, незалежно від виду діяльності, форми власності та господарювання.

Відповідно до Закону другим суб’єктом соціального страхування є страхувальник. Страхувальниками є:

а) роботодавці — власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання; фізичні особи, які використовують працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власники розташованих в Україні іноземних підприємств, установ, організацій (у тому числі міжнародних), філії та представництва, які використовують працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’я­зковість яких надана Верховною Радою України;

б) громадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, які сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездат­ності відповідно до чинного законодавства;

в) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), які сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до чинного законодавства.

Третім суб’єктом є страховик — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Усі застраховані особи є членами цього Фонду, який є некомерційною самоврядною організацією.

Джерелами формування коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є [2, ст.19]:

1) страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законодавством (80 % загальної суми надходжень — від юридичних осіб, 15—17 % загальної суми надходжень — від фізичних осіб) [8, с. 4];

2) суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та інших актів законодавства;

3) благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

4) асигнування із Державного бюджету України;

5) прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, в тому числі резерву страхових коштів Фонду, на депозитному рахунку;

6) інші надходження відповідно до законодавства.

Кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилучен­ню та використовуються тільки за цільовим призначенням. У разі їх невикористання в поточному році вони переходять на наступний фінансовий рік.