Підготовка і проведення пінної атаки

 

5.6.1. Зосередження необхідних сил і засобів та підготовку до проведення пінної атаки необхідно проводити за максимально короткий проміжок часу. Принципові схеми бойового розгортання наведено в додатку №6 (рис. 6.1– 6.5). Зосередження сил і засобів та їх розгортання проводиться незалежно від прийняття рішення щодо гасіння пожежі стаціонарною установкою пінного пожежогасіння.

5.6.2. Запас піноутворювача необхідно приймати як таку його кількість, що дорівнює потрійному запасу піноутворювача, необхідного для забезпечення подавання піни протягом розрахункового часу її подавання.

5.6.3. Для подавання піни на гасіння пожежі через борт резервуара необхідно застосовувати пожежні автомпідйомники “АКП-50” на шасі МАЗ-7310, “АКП-30(250)ПМ-503”, “АКП-30(Бронто-скайліфт 3.30)” на шасі “КамАЗ-532113”, “Краз-250”, “Мерседес-Бенц”, механізований підйомник АТС-59 та іншу подібну техніку, що знаходиться на озброєнні гарнізонів пожежної охорони України. При необхідності (у разі нестачі пожежних автопідйомників і т. ін.) допускається застосовувати пожежні автодрабини АД-45, АД-30.

У зв’язку з нестачею техніки для подавання піни в резервуар, необхідно застосовувати пристосовану техніку на базі спеціальних кранів типу “КАТО”, “ФАУН”, “ЛІБКНЕР” та інших з вилітом стріли 50 м і більше.

Для спорядження вище названої техніки необхідно використовувати гребінки з патрубками для приєднання піногенераторів типу ГПС-2000 або ГПС-600.

Подавання вогнегасних речовин на гасіння пожежі в резервуарі повинно здійснюватися із-за обвалування. У разі необхідності введення техніки і особового складу в зону обвалування необхідно забезпечити виконання вимог безпеки праці, які викладені в статтях 216, 217 БСПОУ та розділу 7 цієї Інструкції. Особовий склад повинен бути проінструктований.

5.6.4. Техніку для подавання піни в резервуар необхідно встановлювати з навітряного боку. Потрібно провести ретельну перевірку зібраної схеми подавання піни, перевірити роботу техніки та візуально визначити якість піни. Визначення якості піни робиться при відведеній гребінці з піногенераторами в бік від резервуара, що горить. Якщо протягом 2-3 хв не можна отримати якісної піни, належить з’ясувати причини і усунути їх. Підведення стріли підйомника з піногенераторами до борта резервуара і подавання піни в резервуар повинно здійснюватися тільки після отримання якісної піни (стріла підйомника з піногенераторами повинна знаходитися вище стінки резервуара не менше ніж на 0,5 м). Враховуючи обмежену дальність розтікання піни середньої кратності по поверхні рідини, що горить (дальність розтікання зазвичай не перевищує 25 м) для збільшення дальності розтікання піни по поверхні дзеркала нафти (нафтопродукту) в резервуарах місткістю 10000 м³ і більше піногенератори необхідно подавати за допомогою колінчастих пожежних автопідйомників типу “АКП-50”, або аналогічної техніки. У ході подавання піни рекомендується забезпечити переміщення піногенераторів у напрямку центра резервуара слідом за піною, що розтікається, за рахунок розсування колін пожежного автопідйомника.

Необхідно передбачити один лафетний або ручний ствол для захисту пожежних автопідйомників (“стріл”) з піногенераторами під час проведення пінної атаки чи виготовлення (влаштування) стаціонарного перфорованого трубопроводу з розпилювачами для захисту 1-го коліна пожежних автодрабин та автопідйомників.

5.6.5. Під час гасіння нафти та нафтопродуктів піною середньої кратності в підземних залізобетонних резервуарах кількість піногенераторів типу ГПС визначається виходячи з умов подавання піни з інтенсивністю зазначеною в п. 5.3.2, на всю площу дзеркала рідини в резервуарі, незалежно від площі отворів, що утворюються в його покрівлі. Гасіння окремих осередків горіння в “карманах”, що утворилися внаслідок обвалення покрівлі та стін, слід здійснювати за допомогою повітряно-пінних стволів. Кількість повітряно-пінних стволів визначає КГП у залежності від обставин, що склалися на пожежі. Подавання піни в залізобетонний резервуар, що горить, повинне здійснюватись безпосередньо від стінки резервуара з навітряного боку.

5.6.6. Під час гасіння піною низької кратності можна застосовувати пінні лафетні стволи, які встановлюються на обвалуванні або перед ним. Перевірка якості піни виконується аналогічно п. 5.6.4. Для отримання піни низької кратності необхідно використовувати робочі розчини піноутворювачів спеціального призначення.

5.6.7. Гасіння пожеж у резервуарах з понтоном слід здійснювати так само, як і в резервуарах зі стаціонарною покрівлею без понтону. Розрахункова площа горіння приймається як така, що дорівнює площі горизонтального перерізу резервуара.

5.6.8. В резервуарі з плаваючою покрівлею розрахункова площа горіння і тактичні прийоми гасіння визначаються площею пожежі.

В резервуарах з плаваючою покрівлею гасіння нафти або нафтопродукту в зазорі між стінкою резервуара та краєм плаваючої покрівлі необхідно починати негайно, незалежно від кількості сил і засобів, що прибули. При цьому піну треба подавати рівномірно в кільцевий простір між стінкою резервуара і бар’єром покрівлі. Для подавання піни можуть бути застосовані як стаціонарно встановлені піногенератори, так і переносні пінні стволи. Пінні стволи необхідно використовувати в крайньому випадку (у разі відсутності та непрацездатності стаціонарних установок) після консультацій із спеціалістами об’єкту та подавати з площадок стаціонарних сходів і обхідних площадок, які оснащено рятувальними мотузками, з навітряного боку резервуара.

У випадку розповсюдження пожежі за межі кільцевого простору гасіння повинно здійснюватися так само, як і в звичайних резервуарах зі стаціонарною покрівлею. Розрахункова площа горіння в цьому випадку приймається як така, що дорівнює всій площі горизонтального перерізу резервуара.

5.6.9. Гасіння нафти та нафтопродуктів “підшаровим” способом можна здійснювати тільки в резервуарах, що обладнані системою “підшарового” гасіння.

Для гасіння “підшаровим” способом придатні тільки піноутворювачі спеціального призначення.

5.6.9.1. У випадку подавання піни в резервуар через технологічний трубопровід необхідно здійснити перекриття та відкриття відповідних засувок на технологічному трубопроводі (додаток №4, рис 4.8), припинити відкачування або закачування нафтопродукту з резервуара, що горить, якщо його робили до цього моменту.

5.6.9.2. Під час проведення пінної атаки необхідно:

- за командою КГП відкрити засувки на пінопроводах;

- створити необхідний тиск на насосах пожежних автомобілів, що забезпечують подавання піни (додаток №6);

- здійснити подавання піни всіма розрахунковими засобами.

5.6.9.3. Горіння розливів нафтопродукту в обвалуванні необхідно ліквідовувати в першу чергу в місцях розташування пінопроводів системи “підшарового” пожежогасіння шляхом негайного подавання вогнегасних речовин.

5.6.10. Пінну атаку необхідно проводити одночасно всіма розрахунковими засобами.

Якщо протягом 15-20 хвилин, після початку подавання піни, інтенсивність горіння не зменшується або залишається стабільною після певного її зниження, то належить припинити подавання піни і з’ясувати причини.

Гасіння може не відбутися внаслідок недостатньої інтенсивності подавання робочого розчину піноутворювача, а також незадовільної якості піни внаслідок:

- низького або високого тиску перед піногенераторами;

- забруднення сіток піногенераторів або змішувачів;

- недостатньої концентрації піноутворювача в робочому розчині;

- неналежної якості піноутворювача;

- розміщення пінних стволів у факелі полум’я.

Якщо внаслідок подавання піни протягом розрахункового часу її подавання має місце поступове зниження інтенсивності горіння, але гасіння не досягнуто, слід продовжувати подавання піни в резервуар, що горить, не зменшуючи інтенсивність подавання робочого розчину. Забезпечити подавання додаткової кількості піногенераторів, при наявності сил і засобів.

5.6.11. Під час гасіння факельного горіння над отворами (щілинами) резервуара належить використовувати пінні або водяні струмені, які подаються з лафетних стволів. Можливе комбіноване застосування вогнегасних речовин (вогнегасний порошок + розпилена вода, вогнегасний порошок + піна).

5.6.12. Горіння нафтопродуктів на фланцевих з’єднаннях, на вузлах керування засувками належить ліквідувати за допомогою лафетних або ручних стволів.

5.6.13. Ліквідація горіння розлитих нафтопродуктів в обвалуванні резервуарів здійснюється шляхом негайного подавання піни.

5.6.14. Одночасно з ліквідацією горіння, спільно з адміністрацією об’єкта необхідно вжити заходів щодо припинення витікання рідини з резервуара або трубопроводів шляхом перекриття найближчих до аварійної ділянки засувок і хлопавок. Ефективним прийомом для ліквідації горіння рідини, що витікає з пошкоджених засувок трубопроводів, фланцевих з’єднань, є закачування води (при наявності такої можливості) до пошкодженого трубопроводу.

5.6.15. У випадку пожежі в обвалуванні сусідніх резервуарів та при інтенсивному їх нагріванні від променистої енергії пожежі доцільно подати піну всередину резервуарів за допомогою стаціонарних систем пожежогасіння чи пересувної пожежної техніки.

5.6.16. Необхідно застосовувати стаціонарні системи пожежогасіння, якщо вони непошкоджені вибухом і знаходяться в робочому стані.

Особливості гасіння пожеж

 

5.7.1. До обставин, які ускладнюють гасіння пожежі відносяться:

- утворення “карманів”, до яких не можливо подати піну;

- прогрівання горючої рідини з утворенням гомотермічного шару товщиною 1 м і більше;

- низька температура навколишнього середовища;

- одночасне горіння двох і більше резервуарів;

- одночасне горіння резервуара та нафтопродукту в обвалуванні.

5.7.2. За наявності “карманів” необхідно вжити заходів, які дозволяють забезпечити одночасне подавання вогнегасних засобів як на відкриту поверхню пального, так і в зону “карманів”. Одним із способів забезпечення подавання піни в “карман” є проведення робіт з вирізання отворів у стінках резервуара за допомогою газових різаків.

5.7.2.1. Рішення щодо вирізання отворів у стінках резервуара, що горить, приймається після консультацій з інженерно-технічними працівниками та отримання дозволу від адміністрації об’єкту на виконання цих робіт. Роботи з вирізання отворів повинні виконуватися підготовленими фахівцями. Питання стосовно організації навчання газорізників (з якого персоналу) повинні вирішуватися під час розроблення та узгодження документів стосовно взаємодії пожежних підрозділів зі службами об’єкту та населеного пункту (див. підрозділ 6.3).

5.7.2.2. Перед початком робіт з вирізання отворів у стінках резервуара необхідно вжити заходів, що виключають або значно зменшують небезпеку викиду чи спінювання нафти чи нафтопродукту. Прогрітий шар рідини може бути ліквідований шляхом подавання піни з нормативною інтенсивністю протягом 5-10 хв чи закачуванням нафти (нафтопродукту) в резервуар.

5.7.2.3. Нафтопродукт, що розлився в обвалуванні, а також ділянку біля резервуара, де будуть проводитися роботи з вирізання отворів за допомогою газових різаків, належить покрити шаром піни, пінні стволи слід утримувати в постійній готовності.

Нижня кромка отвору повинна розміщуватися вище рівня горючої рідини не менше ніж на 1 м (це положення визначається візуально за ступенем деформації стінки, вигорянням шару фарби). Газорізник повинен бути одягнутий в теплозахисний костюм. Балони з киснем і горючим газом встановлюють за межами обвалування і захищають від теплового впливу. Шланги для подавання кисню і горючого газу захищають за допомогою розпилених струменів води. Перед початком роботи газорізник повинен пройти інструктаж з безпеки праці під розпис.

5.7.3. Пінну атаку необхідно проводити одночасно з подаванням піни як на відкриту поверхню, так і в “карман”.

5.7.4. В окремих випадках можливо ліквідувати “кармани” шляхом закачування нафти (нафтопродукту), води (якщо горить світлий нафтопродукт), або їх відкачуванням із резервуару з наступним гасінням пожежі.

5.7.5. Гасіння пожежі у випадку, коли рівень нафтопродукту малий або знаходиться під понтоном чи плаваючою покрівлею, які лежать на стовпчиках, може бути досягнуто одним з наведених нижче способів:

- подаванням піни на поверхню горючої рідини через отвори (вікна) вирізані в стінці резервуара під понтоном (плаваючою покрівлею) вище рівня нафтопродукту;

- закачуванням нафти чи нафтопродукту або води (якщо горить світлий нафтопродукт), для підняття рівня горючої рідини вище опірних стовпчиків з подальшим гасінням звичайним чином.

5.7.6. Для гасіння пожежі в замкненому об’ємі резервуара можна використовувати вогнегасні порошки. Одночасно необхідно здійснювати охолодження конструкцій резервуара для попередження повторного займання.

5.7.7. Під час горіння кількох резервуарів та нестачі сил і засобів для їх одночасного гасіння всі сили і засоби, що є у розпорядженні, необхідно зосередити на гасінні одного резервуара, що розміщується з навітряного боку, або того, який більш за інші загрожує сусіднім резервуарам, що не горять.

5.7.8.У разі одночасного горіння нафти (нафтопродукту) в резервуарі та в обвалуванні необхідно в першу чергу ліквідувати горіння в обвалуванні шляхом негайного подавання піни з інтенсивністю, вказаною в п. 5.3.5. Інтенсивність подавання води для охолодження резервуара рекомендується збільшувати до 1,2 дм³/с на метр довжини окружності резервуара. Крім того, необхідно здійснювати охолодження засувок, фланцевих з’єднань тощо. Після ліквідації горіння в обвалуванні необхідно вжити заходів щодо припинення витоку нафти (нафтопродукту) з пошкоджених комунікацій, дотримуючись вимог безпеки праці, вказаних у пунктах 7.5., 7.5.1., 7.5.2 цієї Інструкції.

5.7.9. Рекомендації щодо гасіння пожеж у резервуарах в умовах низьких температур викладені в додатку № 8.

5.7.10. Гасіння темних нафтопродуктів, під час горіння яких утворюється гомотермічний шар значної товщини, необхідно здійснювати почерговим введенням пінних стволів. Безпосередньо перед пінною атакою територію між пожежними автопідйомниками та резервуаром слід покрити шаром піни, а охолодження резервуара, що горить, здійснювати із-за обвалування. Крім того, слід вжити заходів щодо захисту пожежних автопідйомників і рукавних ліній водяними струменями.

При цьому КГП повинен враховувати умову безпеки, яка виражається як:

 

Н_р>3×H_пр, (1)

де Н_р – висота вільної стінки резервуара, м;

Н_пр – товщина прогрітого шару горючої рідини, м.

 

Значення Н_пр визначається за формулою:

 

Н_пр = w × t, (2)

де w – лінійна швидкість прогрівання пального, м/год.;

t – час вільного горіння, год.

 

Якщо висота вільної стінки менша за значення 3H_пр, піну належить подавати із-за обвалування. При цьому необхідно забезпечити розрахункову кількість сил і засобів для гасіння пожежі по площі обвалування. Після спінювання інтенсивність горіння в резервуарі, як правило, зменшується, що створює більш сприятливі умови для ліквідації пожежі, тому у цьому випадку подавання піни припиняти не треба.

Для запобігання можливим викидам під час тривалого горіння нафти і темних нафтопродуктів необхідно вживати заходів щодо видалення шару донної води через технологічні трубопроводи з дотриманням вимог п. 5.1.6.

5.7.11. У випадку загрози викиду чи спінювання на місці пожежі слід зосередити необхідну кількість бульдозерів, самоскидів, скреперів, забезпечити доставку піску, грунту, організувати роботи зі спорудження загороджувальних насипів і каналів для обмеження розмірів можливого розтікання рідини. Створити другий кордон захисту з установкою пожежних автомобілів на віддалені джерела водопостачання з попереднім розгортанням у бік резервуара, що горить.

Фактори, що сприяють виникненню викидів та спінюванню нафти (нафтопродуктів), зовнішні ознаки, які передують цим явищам, і формула визначення приблизного часу початку можливого викиду надані в додатку №1.