Тема 1.2.2 Модель грошового обороту

 

Модель сукупного грошового обороту. Оборот продуктів та доходів як основа побудови грошового обороту. Групування суб’єктів обороту в моделі. Грошові потоки та їх взаємозв’язок у моделі. Національний дохід і національний продукт як визначальні потоки грошового обороту. Потоки ін’єкцій і потоки втрат. Балансування грошового обороту.

Структура грошового обороту. Готівковий та безготівковий сек­тори грошового обороту. Фінансовий та кредитний сектори грошо­вого обороту.

Маса грошей, що обслуговує грошовий обіг, її склад та фактори, що визначають її зміну. Грошові агрегати. Швидкість обороту грошей: по­няття, фактори, що визначають швидкість обороту, вплив на масу та сталість грошей. Порядок розрахунку швидкості обороту грошей.

Закон кількості грошей, необхідних для обігу, його суть, вимоги та наслідки порушення вимог.

Механізм поповнення маси грошей в обігу. Первинна емісія центрального банку. Вторинна емісія депозитних грошей комерційних іанків. Грошовий мультиплікатор.

Сучасні засоби платежу, які обслуговують грошовий обіг: банкноти розмінна монета, депозитні гроші, векселі, чеки; їхня суть та характеристика. Основи організації безготівкового платіжного обороту. Форми безготівкових розрахунків.

Практична робота 1. Аналіз динаміки і структури грошової маси

 

Грошовий ринок

Тема 1.3.1 Грошовий ринок

Суть грошового ринку. Гроші як об'єкт купівлі-продажу. Особливості вияву на грошовому ринку основних ринкових ознак: попи­ту, пропозиції та ціни.

Інституціональна модель грошового ринку. Канали прямого й опосередкованого фінансування. Суб'єкти грошового ринку. Банки й небанківські фінансово-кредитні структури як суб'єкти грошового ринку.

Економічна структура грошового ринку. Ринок грошей і ринок капіталів. Ринок цінних паперів та валютний ринок як складові гро­шового ринку.

 

Тема 1.3.2Попит на гроші.

Попит на гроші. Суть та форми вияву попиту на гроші. Фактори, до визначають зміну попиту на гроші.

 

Тема 1.3.3 Пропозиція грошей

Пропозиція грошей. Суть та механізм формування пропозиції грошей. Фактори, що визначають зміну пропозиції грошей.

Графічна модель грошового ринку. Рівновага на грошовому ринку та процент. Фактори, що визначають рівновагу грошового ринку.

 

1.4 Грошові системи

Тема 1.4.1 Грошові системи

Суть грошової системи, її призначення та місце в економічній системі країни. Елементи грошової системи.

 

Тема 1.4.2Види грошових систем та їх еволюція

Основні типи грошових систем, їх еволюція. Системи металевого і кредитного обігу. Створення і розвиток грошової системи України. Необхідність створення грошової системи України. Особливості процесу запровадження національної валюти в Україні.

 

1.5 Інфляція та грошові реформи

 

Грошові реформи як засіб стабілізації грошового обігу. Класифікація грошових реформ.

Необхідність створення грошової системи України. Особливості процесу запровадження національної валюти в Україні: паралельний обіг купоно-карбованця та радянського карбованця, запровадження тимчасової валюти, процес стабілізації тимчасової валюти. Випуск постійної валюти — гривні.

Державне регулювання грошової сфери як головне призначення грошової системи. Центральний банк як орган державного регулю­вання грошової сфери. Методи регулювання: прямого та опосередкованого впливу. Грошово-кредитна політика центрального банку: суть, типи, стратегічні цілі, проміжні й тактичні завдання. Інстру­менти грошово-кредитного регулювання.

Суть інфляції, форми вияву, причини. Характеристика основ­них концепцій інфляції. Особливості інфляційного процесу, його етапи.

Повзуча інфляція: форми вияву та наслідки. Галопуюча інфля­ція, її характеристика. Вплив гіперінфляції на економічні та соці­альні процеси.

Причини інфляції. Інфляція попиту. Фіскальна інфляція. Інфля­ція витрат. Імпортна інфляція.

Соціально-економічні наслідки інфляції. Особливості інфляцій­ного процесу в Україні. Методи регулювання інфляції.

 

1.6 Валютний ринок і валютні системи

Тема 1.6.1 Валютні системи

Сутність валюти, призначення та сфера використання. Види валют: національні, іноземні, колективні, конвертовані, неконвертовані. Чинники та значення конвертованості валюти. Особливості валютних відносин.

Валютний ринок: сутність, об’єкти та суб’єкти, ціна, інфраструктура. Чинники впливу на кон’юнктуру валютного ринку. Характеристика основних операцій на валютному ринку.

Валютний курс: сутність, основи формування та чинники впливу. Види валютних курсів. Регулювання валютних курсів. Розвиток режиму валютного курсу в Україні.

Валютні системи та валютна політика. Поняття, призначення та елементи національної валютної системи. Валютне регулювання та валютна політика: курсова, облікова, інтервенційна. Особливості формування валютної системи України. Органи валютного регулювання.

Платіжний баланс та золотовалютні резерви. Сутність, побудова, призначення та використання платіжного балансу. Сутність, призначення та використання золотовалютних резервів.

Світова та міжнародні валютні системи. Поняття світової валютної системи, її елементи та етапи розвитку, Бреттон-Вудська та Ямайська світові валютні системи. Поняття міжнародної валютної системи. Формування Європейської валютної системи, трансформація її в Європейський валютний союз зі спільною валютою та єдиним центральним банком.

Міжнародні ринки грошей та капіталів: сутність, призначення, інструменти. Основні світові центри ринків грошей та капіталів. Євроринок, його призначення та види.

1.7 Кількісна теорія грошей

Абстрактний та прикладний (монетаристський) напрямок в теорії грошей.

Класична кількісна теорія грошей, її основні постулати. Економічні причини появи кількісного підходу до вивчення ролі грошей. Еволюція постулатів кількісної теорії. Номіналістичне трактування сутності грошей послідовниками кількісної теорії. Кількісний фактор у працях А. Сміта, Д. Рікардо, К. Маркса. «Трансакційний» варіант кількісної теорії І. Фішера.

Неокласичний варіант розвитку кількісної теорії грошей. «Кон’юнктурний варіант» теорії грошей М. Туган-Барановсь­кого. «Кембриджська версія» кількісної теорії.

Внесок Дж. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей. Зміна акцентів в оцінці ролі держави в економічному регулюванні та механізм впливу на економіку. «Передатний механізм» у трактуванні Кейнса. Неминучість інфляційних наслідків реалізації кейнсіанських концепцій.

Сучасний монетаризм як альтернативний напрямок кількісної теорії. Відмінності монетаристських трактувань ролі держави в регулюванні економіки. Вклад М. Фрідмена в розроблення монетарної політики на основі неокласичного варіанта кількісної теорії.

Зближення позицій монетаристів та неокейнсіанських у їх рекомендаціях щодо грошово-кредитної політики в сучасних умовах. Кейнсіансько-неокласичний синтез.

Грошово-кредитна політика України в перехідний період у світлі сучасних монетаристських теорій.

1.8 Сутність і роль кредиту

Тема 1.8.1 Необхідність та сутність кредиту

Необхідність кредиту. Загальні передумови формування кредит­них відносин. Економічні чинники розвитку кредиту та особливості вияву їх у різних галузях народного господарства.

Суть кредиту. Кредит як форма руху вартості на поворотній ос­нові. Еволюція кредиту в процесі розвитку суспільного виробницт­ва. Кредит як форма суспільних відносин. Позичковий капітал та кредит. Зв'язок кредиту з іншими економічними категоріями.

Економічна основа, стадії та закономірності руху кредиту. Об'єк­ти та суб'єкти кредитних відносин.

 

1.9 Види, функції та роль кредиту

 

Тема 1.9.1 Форми, види та функції кредиту

Форми та види кредиту. Критерії класифікацій кредиту. Характе­ристика окремих форм кредиту: банківського, державного, комер­ційного, міжнародного, споживчого.

 

1.9.2 Банківський кредит, як основна форма кредиту

Банківський кредит як основна форма кредиту. Принципи банківського кредитування.

Економічні межі кредиту. Поняття меж кредиту, причини й на­слідки їх порушення. Кредитні відносини та інфляція.

 

Процент за кредит

Процент за кредит. Суть процента, види процентних ставок. Процент за умов інфляції. Роль процента. Норма процента.

Поняття про функції кредиту. Класифікація функцій. Характерис­тика окремих функцій кредиту. Основні напрямки вияву ролі креди­ту в ринковій економіці.

Розвиток кредитних відносин у перехідній економіці України. Відновлення комерційного кредиту та фактори, що гальмують його розвиток. Труднощі розвитку банківського кредиту. Еволюція дер­жавного та споживчого кредиту. Характеристика іпотечного, вексель­ного, лізингового кредитів.

Семінарське заняття 2. Характеристика основних видів кредиту

Практична робота 2. Процент за кредит

Практична робота 3. Процент за кредит

 

1.10 Фінансові посередники на грошовому ринку

Небанківські фінансово-кредитні установи. Схожість та відмінність їх діяльності і діяльності банків. Види та характеристика основних видів небанківських фінансово-кредитних установ: страхових компаній, пенсійних фондів, інвестиційних фондів та ін.

Парабанківська система. Основні види й функції спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, їх роль у ринковій економіці.

 

 

1.11 Центральні банки

Тема 1.11.1 Поняття та структура кредитної системи

Поняття про кредитну систему, два підходи до її визначення кредитна система як елемент інфраструктури грошового ринку. Складові елементи кредитної системи та їх загальна характеристика.

Поняття про банківську систему. Економічна суть банку, дискусії вколо визначення суті банку. Види банків. Необхідність поєднання банків у систему.

Основи організації банківської системи (принципи побудови, цілі, механізм функціонування). Функції банківської системи. Становлення та розвиток банківської системи України.

 

Тема 1.11.2 Організація діяльності та функції НБУ

Центральні банки, їх походження, призначення, функції та операції. Становлення центрального банку в Україні. Його структура, статус та органи управління. Організація діяльності та функції Національного банку країни.

 

1.12 Комерційні банки

 

Тема 1.12.1 Види та основи організації комерційних банків

Банки другого рівня, їхнє походження, види, правові основи організації. Особливості організації та функціонування комерційних банків в Україні.

Поняття комерційного банку, призначення, класифікація та види комерційних банків.

Походження та розвиток комерційних банків. Еволюція банків від приватних кредиторів до багатофункціональних посередників на грошовому ринку. Банки в умовах капіталізму. Роль банків у сучасних ринкових економіках.

Основи організації та специфіка діяльності комерційних банків. Порядок створення банку, його реєстрація та ліцензування діяльності. Організаційні структури та функціональні особливості окремих видів банків.

Тема 1.12.2 Операції комерційних банків

Операції комерційних банків, їх класифікація та загальна характеристика.

Пасивні операції комерційних банків. Формування власного капіталу банку. Залучення і запозичення коштів.

Активні операції комерційних банків. Кредитні операції. Інвестиційні операції.

Банківські послуги. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів. Інші види банківських послуг.

Стійкість банківської системи та механізм її забезпечення. Поняття та значення стійкості банків. Установлення економічних нормативів діяльності комерційних банків. Нагляд і контроль за діяльністю банків. Страхування банківських депозитів та кредитів. Створення банківських резервів.

Семінарське заняття 3. Центральні та комерційні банки

3. Перелік лабораторних і практичних робіт за програмою дисципліни „Гроші та кредит”

Практичні роботи:

Практична робота 1. Аналіз динаміки і структури грошової маси

Практична робота 2. Процент за кредит

Практична робота 3. Складання графіку погашення кредиту

Лабораторних робіт не передбачено навчальним планом з дисципліни „Гроші та кредит”

Курсове проектування

Не передбачено навчальним планом з дисципліни „Гроші та кредит”

 

5. Завдання контрольної роботи.

Варіант	Питання № 1	Питання №2

Теоретичні питання

1. Дати характеристику основних видів кредиту.

2. Особливості проведення грошової реформи в Україні.

3. Необхідність кредиту. Загальні передумови формування кредитних відносин.

4. Поняття валюти, її призначення та сфери використання. Види валюти та їх характеристика.

5. Валютний ринок. Види операцій на валютному ринку.

6. Валютні системи та валютна політика. Особливості формування валютної системи України.

7. Валютні курси та конвертованість валют

8. Платіжний баланс та золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання.

9. Загальні передумови та економічні чинники необхідності кредиту.

10. Суть кредиту та його структура. Стадії руху кредиту.

11. Форми, види та функції кредиту

12. Поняття економічних меж кредиту, види, причини і наслідки їх порушення.

13. Процент за кредит: суть, види, економічні межі руху та фактори зміни ставки процента

14. Розвиток кредитних відносин у перехідній економіці України

15. Споживчій кредит та перспективи його розвитку в Україні

16. Основи організації та функції банківської системи

17. Призначення, статус та основи організації центрального банку. Державне регулювання грошової сфери: суть та методи регулювання.

18. Грошово-кредитна політика в системі державного регулювання грошового обороту.

19. Суть інфляції, її причини, форми прояву та закономірності розвитку. Види інфляції

20. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків.

21. Пасивні операції банків.

22. Небанківські фінансово-кредитні установи.

23. Активні операції банків.

24. Особливості становлення і розвитку комерційних банків в Україні.

25. Стабільність банків та механізм її забезпечення

26. Грошово-кредитний мультиплікатор

27. Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал

28. Форми грошей та їх еволюція.

29. Вартість грошей.

30. Функції грошей. Взаємозв'язок функцій.

31. Роль грошей у розвитку економіки.

32. Поняття грошового обороту, його економічна основа, основні суб'єкти та ринки, які він обслуговує

33. Модель грошового обороту. Грошові потоки, та їх балансування.

34. Поняття та складові маси грошей, що обслуговує грошовий оборот. Грошова база та грошові агрегати

35. Швидкість обігу грошей та фактори, що її визначають. Рівняння обміну

36. Закон грошового обігу.

37. Сутність та особливості функціонування грошового ринку.

38. Інституційна модель грошового ринку.

39. Попит на гроші.

40. Пропозиція грошей.

41. Графічна модель грошового ринку. Рівновага на грошовому ринку та процент.

42. Суть грошової системи, її призначення та структура.

43. Основні види грошових систем та їх еволюція.

44. Створення і розвиток грошової системи України

45. Поняття, цілі та види грошових реформ.

46. Особливості проведення грошової реформи в Україні.

47. Необхідність кредиту. Загальні передумови формування кредитних відносин.

48. Поняття валюти, її призначення та сфери використання. Види валюти та їх характеристика.

49. Валютний ринок. Види операцій на валютному ринку.

50. Валютні системи та валютна політика. Особливості формування валютної системи України.

51. Валютні курси та конвертованість валют

52. Платіжний баланс та золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання.

53. Загальні передумови та економічні чинники необхідності кредиту.

54. Суть кредиту та його структура. Стадії руху кредиту.

55. Форми, види та функції кредиту

56. Поняття економічних меж кредиту, види, причини і наслідки їх порушення.

57. Процент за кредит: суть, види, економічні межі руху та фактори зміни ставки процента

58. Розвиток кредитних відносин у перехідній економіці України

59. Споживчій кредит та перспективи його розвитку в Україні

60. Комерційний кредит та перспективи його розвитку в Україні

 

 

Задача 1.

Підприємство одержало в банку позичку К тис. грн. під R% річних і терміном погашення n років. У кредитній угоді обговоре­но робити погашення позички два рази на рік:

а) однаковими части­нами.

б) суми основного боргу рівними частинами.

Скласти графік погашення кредиту. Зробити висновок.

 

Варіант	К	п	R

 

 

 

 

 

 

Задача 2.

 

Кількість грошей в обігу – М млн. грн. Реальний національний продукт на початок року – Q млн. грн. Річна інфляція – Р. Визначити на кінець року:

1) реальний і номінальний національний продукт;

2) швидкість обігу грошей;

3) кількість грошей при умові збільшення швидкості в VI разів і річній інфляції Р%

Варіант	М	Q	Р	VI	Р1
		53.4		1.1
		53.5		1.2
		53.6		1.3
		53.7		1.4
		53.8		1.5
		53.8		1.6
		53.9		1.7
		54.0		1.8
		54.1		1.9
		54.2		2.0
		54.3		2.1
		54.4		2.2
		54.5		2.3
		54.6		2.4
		54.7		2.5
		54.8		2.6
		54.9		2.7
		55.0		2.8
		55.1		2.9
		55.2		3.0
		55.3		3.1
		55.4		3.2
		55.5		3.3
		55.6		3.4
		55.7		3.5

 

Задача 3

Визначити номінальну майбутню вартість вкладу з урахуванням фактора інфляції, якщо:

Сума вкладу – ТС, грн;

Річна процентна ставка, що використовується для прирощення вартості вкладу – R %;

Прогнозований річний темп інфляції – і %;

Період розміщення вкладу – n років;

 

Варіант	ТС	R	і	n

Задача 4

 

На підставі нижче наведених даних визначте величину грошових агрегатів МО; МІ;М2; МЗ. Дані наведені в млн. грн.

 

1. Кошти населення у формі готівки – Г

2. Кошти підприємств в комерційному банку на поточних рахунках –П

3. Кошти фізичних осіб, що перебувають на депозитах – Д

4. Кошти на вкладах за трастовими операціями – Т

5. Кошти юридичних осіб, що перебувають на спеціальних рахунках –С

6. Кошти підприємств на рахунках до запитання –З

7. Кошти в касі підприємства – К

8. Готівка в касах банків – Б

9. Кошти на ощадних рахунках до запитання –О.

 

Варіант	Г	П	Д	Т	С	З	К	Б	О

 

 

6.Методичні вказівки до змісту, обсягу та виконання завдань контрольної роботи.

Студенти заочного відділення виконують одну контрольну роботу, яка включає теоретичні і практичні питання..

Контрольна робота з дисципліни "Гроші та кредит" складається з 2 теоретичних питань і чотирьох практичних задач для кожного варіанта.

Контрольна робота як важлива форма навчального процесу має навчити студентів самостійно узагальнювати і викладати літературні джерела, статистичні та інші матеріали, взяті з практики роботи фінансових органів, податкових інспекцій підприємств.

Контрольна робота визначає, наскільки глибоко студент за­своїв курс і вміє самостійно викладати окремі питання в рамках вибраної теми.

У контрольній роботі студент повинен показати:

• знання і правильне розуміння закономірностей, що складаю­ться у фінансовій сфері;

• вміння використовувати літературні джерела, аналізувати практичний матеріал і викладати свої міркування з того чи іншо­го питання;

• вміння використовувати теоретичні знання в процесі аналізу конкретних цифрових даних.

Теоретичні та дані практичних завдань контрольних робіт вибираються за варіантом залежно від номера студента за списком у групі.

У процесі написання контрольних робіт необхідно використати статистичний матеріал. Можливо також використати практичний матеріал, зібраний за місцем роботи. Зібраний практичний матері­ал має бути поданий у формі таблиць, схем, діаграм, графіків.

У процесі написання контрольної роботи слід дотримуватись таких вимог:

• відповідність основних положень роботи законам України, указам Президента та постановам уряду України;

• змістовність і конкретність викладання;

• достатня повнота викладення питання, тобто слід повністю розкрити явище або елементи досліджуваного процесу, розгляну­ти всі сторони проблеми;

• завершеність викладення кожної думки;

• виключення повторів;

• економічна грамотність;

• акуратне оформлення контрольної роботи.

Контрольна робота виконується самостійно. Вона повинна ма­ти чітку й логічну структуру. Якщо в ній наводяться окремі цита­ти з наукових статей чи монографій, то потрібно вказати автора роботи, її назву, місце і рік видання, сторінку. Те саме стосується й тих цифрових даних, які наводяться в контрольній роботі. Як­що аналізується практичний матеріал, то слід вказати конкретний об'єкт аналізу.

Особливу увагу слід приділяти правильній побудові і на­очності таблиць, графіків і діаграм. Вони мають бути логіч­ним продовженням викладених теоретичних положень і слу­жити основою для відповідних висновків. Заголовки таблиць, схем, графіків і діаграм повинні відображати основний зміст ілюстрованого матеріалу. У таблицях мають бути вказані одиниці виміру, назва об'єкта і часовий простір досліджен­ня, а в графіках та діаграмах — масштаб. Таблицям та іншим видам графічного матеріалу рекомендується давати окрему нумерацію.

Необхідно простежити, щоб у роботі не було повторів і супе­речностей між окремими її положеннями.

Обсяг контрольної роботи має бути в межах 15—20 сторінок стандартного формату. Під час написання контрольної роботи слід ознайомитись із законодавчими і нормативними документами, публікаціями в періодичних виданнях, підібрати монографічну літературу.

 

Вказівки щодо виконання практичних завдань.

Маса грошей в обороті. Грошові агрегати

Грошова маса – вся сукупність запасів грошей у всій їх формах, які перебувають у розпорядженні суб’єктів грошового обороту в певний момент.

Центральні банки економічно розвинутих країн вимірюють грошову масу за допомогою грошових агрегатів.

Грошовий агрегат – це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності.

У статистичній практиці України визначаються і використовуються для цілей аналізу і регулювання чотири грошові агрегати: М0; М1; М2; М3.

Агрегат М0 відображає масу готівки, яка перебуває поза банками, тобто на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Готівка в касах банків сюди не входить, (готівкові гроші в обороті).

Агрегат М1 включає гроші в агрегаті М0 + вклади в банках, які можуть бути використані власниками негайно, без попередження банків, тобто запаси коштів на поточних рахунках до запитання.

Агрегат М2 – це гроші в агрегаті М1 + кошти на всіх видах, строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладів та інших спеціальних рахунках.

Агрегат М3 охоплює гроші в агрегаті М2 + (депозитні сертифікати та довгострокові активи (цінні папери) та кошти на вкладах за трастовими операціями.

Швидкість обігу грошей.

 

Швидкість обігу грошей характеризує частоту, з якою кожна одиниця наявних в обороті грошей (гривня, долар тощо) використовується в середньому для реалізації товарів і послуг за певний період (рік, квартал, місяць)

З закона грошового обороту випливає вимога збалансованості грошової та товарної маси в обороті. Ця збалансованість виражається рівнянням обміну між грошовою масою та номінальним обсягом валового національного продукту. Це рівняння сформулював американський економіст І. Фішер.

MV = P*Q

Рівняння обміну – це розрахункова залежність, згідно якої добуток величини грошової маси на швидіксть обігу грошей дорівнює добутку рівня цін на реальну величину валового національного продукта.

М ( грн) – кількість грошей в обігу або грошова маса (середня маса грошей, що перебуває в обороті за даний період)

V – швидкість обігу грошей (обороти)

Р – рівень цін товарів (робіт, послуг) виражений відносно базового річного показника, який дорівнює 1

Q – реальна величина ВНП (фізичний обсяг товарів та послуг, що реалізовані в даному періоді) (грн).

P*Q – номінальна величина ВНП (без врахування інфляції)

 

Закон грошового обігу

 

Закон грошового обігу: протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна, об’єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів. Тобто:

Мф= Мн, де

Мф – фактична маса грошей в обігу.

Мн – об’єктивно необхідна для обігу маса грошей.

Якщо Мф > Мн – значить в обігу з’явилися зайві гроші (тобто інфляція).

Якщо Мф < Мн – їх нестача.

Кількість грошей, у середньому необхідних для обігу протягом певного часу (Мн), прямо пропорційна масі товарів і рівно їх цін та обернено пропорційна середній швидкості обігу, грошової одиниці. Цю залежність можна виразити формулою:

P*Q,

Мн = V де

PQ – сума цін товарів, що реалізуються за певний період

V – середня кількість оборотів грошової одиниці за цей же період

 

Проте не всі товари, які реалізуються, оплачуються негайно. Частина їх продається в кредит, і для їх реалізації гроші в даний момент не потрібні, що відповідно зменшує величини Мн. Водночас в обігу гроші обслуговують не тільки реалізацію товарів чи послуг, виконуючи функцію купівельного засобу, а й забезпечують погашення різних боргових зобов’язань, передусім щодо купівлі товарів у кредит, виконуючи функцію платіжного засобу. Для цього в обігу необхідна додаткова маса грошей понад ту, яка обслуговує реалізацію товарів і послуг. Однак не всі боргові зобов’язання погашаються реальними грошима. Якщо вони мають зустрічний характер, то можуть взаємно зараховуватися без участі реальних грошей.

Якщо врахувати всі ці додаткові фактори, що діють на грошову масу, то величину Мн можна виразити так:

 

∑ P*Q – ∑ К + ∑ П – ∑ ВП, де

Мн = V

∑К – ∑ продажу товарів і послуг у кредит

∑П – загальна сума платежів, строк оплати яких настав

∑ВП – сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів

Методика нарахування процентів за кредитами та депозитами

1. Формула нарахування простих процентів за депозитами і кредитами банків

- якщо дохід виплачується 1 раз на рік

МВ = ТС (1 + n * R),

МВ – майбутня вартість (вартість, яка буде отримана в майбутньому)

ТС – теперішня вартість (сума наданих або вкладених коштів)

n – кількість років (період нарахування) (вартість майбутніх грошових надходжень з розрахунку на сьогоднішній день)

R – процентна ставка

- якщо дохід виплачується декілька разів на рік (тобто нарахування відсотків здійснюється декілька разів на рік)

R

МВ = ТС (1 + n* m)

 

m – кількість нарахувань (виплат) протягом року

2. Формула нарахування складних процентів (процент на процент)

- якщо дохід виплачується 1 раз на рік

n

MB = TC (1 + R)

- якщо дохід виплачується декілька разів на рік

R

MB = TC (1 + m)^{m n}

3. Оцінка майбутньої вартості грошей з урахуванням фактора інфляції

MB = TC [ (1 + R) (1+ і) ]ⁿ

Де і – прогнозований темп інфляції, виражений десятковим дробом

Способи погашення кредиту

Існує кілька способів погашення кредиту:

1.Основний борг, і відсотки за користування кредитом вип­лачуються наприкінці терміну позики.

2. Виплата боргу здійснюється рівними частинами протягом усього терміну користування кредитом (ануїтет)

3. Сума основного боргу погашається рівними частинами протягом усього терміну користування кредитом (класична, стандартна схема погашення)

Розглянемо застосування умов договору, згідно з якими ви­плата загальної величини боргу здійснюється однаковими части­нами.

Приклад 1:

Фірма одержала в банку кредит у сумі 100000 грн. під 10% річних і терміном погашення 4 роки. У кредитній угоді обговоре­но робити погашення позички два рази на рік однаковими части­нами. Скласти графік погашення кредиту.

Розв'язання:

Сума платежу по закінченні кожного півріччя визначається за формулою:

 

П= (Ко * р) /(1-(1+р)-^t)

 

деКо — первісна сума боргу;

р — процентна ставка за домовлений період часу;

t— кількість термінів погашення кредиту.

 

У даному випадку сума платежу становить:

100000*0.05

П = ————— =15472грн.

1-(1+0.05)-⁸

Графік погашення кредиту

 

Термін погашення кредиту, півріччя	Сума основного боргу на початок періоду, грн.	Сума відсотків за даний період, грн.	Сума виплати боргу, грн.	Сума погашення основного боргу, грн.
Разом

 

Розглянемо приклад складання графіка погашення кредиту, за умови виплати суми основного боргу рівними частинами.

Приклад 2:

Використовуючи дані попередньої задачі, скласти графік погашення кредиту за умови: основний борг погашається рівними частинами.

Розв'язання:

Сума погашення основного боргу за одне півріччя складає: (4 роки = 8 півріч)

 

100000: 8 = 12500грн.

 

 

Графік погашення кредиту

 

Термін погашення кредиту, півріччя	Сума основного боргу на початок періоду, грн.	Сума відсотків за даний період, грн.	Сума виплати боргу, грн.	Сума погашення основного боргу, грн.
Разом

 

Відповіді на питання контрольної роботи можна знайти:

Питання №1, 59-60 Л 11 с. 402-414,

Питання №2Л11с. 244-250,

Питання №3, 47, 53-58 Л11 с. 362-372

Питання №4-8, 48-52 Л11с. 251-308

Питання №9-15, Л11 с. 372-437, Л12

Питання №16– Л11 с.454-470

Питання №17 - Л 11с.483-504, Л13

Питання №18 – Л11с.187-199,

Питання №19 – Л11с.212-241,

Питання №20-25 – Л11 с.528-570 Л.10

Питання №26 – Л11 с.93-104,

Питання №27-31 – Л11 с.5-62,

Питання №32-36 – Л11с.63-104,

Питання №37-41 – Л11с. 105-152,

Питання №42-44 – Л11с. 153-178,

Питання №45-46 – Л11с. 241-251.

7. Вимоги до оформлення контрольної роботи

Контрольна робота має бути написана чітким розбірливим по­черком або набрана на комп'ютері.

Під час оформлення контрольної роботи слід дотримуватися встановлених стандартом вимог: текст роботи слід писати з одно­го боку білого паперу формату А4, шрифт— 14, інтервал між рядками— 1,5. Кожна сторінка обмежується полями: зліва — 20 мм, справа — 10 мм, зверху — 20 мм, знизу — 20 мм. Нуме­рація сторінок проставляється, починаючи з плану роботи. Титу­льний аркуш вважається першою сторінкою і номер на ньому не ставиться. Титульний лист контрольної роботи виконується згідно Додатку Б.

У кінці текстової частини роботи студент ставить свій підпис і дату виконання роботи.

Бібліографія містить перелік літератури та інших джерел, ви­користаних під час написання роботи. Список використаної літе­ратури оформляють у такому порядку:

1. Законодавчі матеріали.

2. Укази Президента України.

3. Постанови і декрети уряду.

4. Статистичні збірники.

5. Інструктивні матеріали (інструкції, службові листи і роз'яс­нення тощо) у хронологічній послідовності.

6. Спеціальна економічна література та публікації в періодич­них виданнях (в алфавітному порядку за прізвищами авторів, а колективні монографії — за назвою роботи).

Усі джерела, включені до списку літератури, нумеруються по­слідовно. Виконана в повному обсязі контрольна робота надається для перевірки в коледж не пізніше ніж за місяць до початку чергової сесії.

Роботи, які не відповідають установленим вимогам, поверта­ються на доопрацювання.

Контрольна робота оцінюється за результатами захисту («зараховано», «не зараховано»). Якщо робота не зарахована, студент повинен виправити помилки, опрацювати зауваження та надати роботу на повторну перевірку.

Студент, який отримав на захисті своєї контрольної роботи «не зараховано», не допускається до заліку з даної дисципліни.

 

 

8. Список рекомендованої літератури.

1.Гроші та кредит: Підручник / За ред. Проф. Б.С. Іванова - Тернопіль: Карт-бланки, 2000 -510с.

2. Иванов В.М. Деньги и кредит: Курс лекций. - К: МАУП, 1999 - 230 с.

3. Гроші та кредит. Підручник / Відп. Ред. М.І. Савлук. - К.: Либідь, 1992

4. Іванов В.М., Софіщенко І.Я. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн: Курс лекцій. -К.; МАУП, 2001-232с.

5. Долан 3., Дж., Кзмбелл К.Д., Кзмбелл Р.Д. Деньги, банковское дело й денежно-кредитная политика. - М., Л.: Профино, 1991.

6. Грищенко О. Гроші та грошово-кредитна політика. - К.: Основи, 1996

7. Вступ до банківської справи / Відп. Ред. М.І. Савлук. - К.: Лібра, 1992

8. Жуков Е.Ф. Общая теория денег и кредита - М.: Банки и биржи, 1995

9. Деньги, кредит, банки / Авт. колл. Под рук. Г.И. Кравцовой. - Минск: Меркаванне, 1994

10. Закон України "'Про банки і банківську діяльність," від 20. 03. 1991

11. Гроші та кредит: Підручник / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.— К.: КНЕУ, 2001-602с.

12. Положення про кредитування (затв. Постановою правління НБУ від 28. 08. 1995)

13. Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник / За ред. А.М. Мороза. - К.:КНЕУ, 1999

 

 

9.Додатки:

Додаток А.

Зразок виконання контрольної роботи

Варіант 31

1. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей

2. Поняття, цілі та види грошових реформ.

3. Задачі

1. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей

Світова економічна думка не дає однозначного пояснення походження грошей.

Починаючи з Арістотеля і до ХVIII ст. досить поширеною була думка, що гроші виникли внаслідок угоди між людьми або були запроваджені законодавчими актами держави задля полегшення обміну товарами. Таке трактування походження грошей дістало назву раціоналістичної концепції.

Проте науковий аналіз походження та природи грошей, зроблений класиками політичної економії – А. Смітом, Д. Рікардо, К. Марксом – довів безпідставність раціоналістичної концепції.

Поява грошей як результат еволюційного розвитку товарного обміну. Засновники класичної політичної економії дійшли висновку, що виникнення грошей зумовлено труднощами безпосереднього обміну продуктами праці. На найнижчих щаблях економічного розвитку, коли виробники тільки почали одержувати надлишки продуктів своєї праці й хотіли їх обміняти, зробити це було досить складно: бажання двох суб’єктів ринку щодо обміну споживачами вартостями не збігалися. Наприклад, власник овечих шкір хотів виміняти на них зерно, але власнику зерна потрібна була сокира. Добре, якщо власник останньої мав потребу в овечих шкірах, тоді обмін міг відбутися. Інакше всі троє нічого не могли придбати і поверталися з ринку зі своїми товарами.

Поступово учасники обміну впевнювалися в тому, що серед продуктів, котрі обмінюються на ринку, є такий, на який існує найбільший попит, тобто він має найвищу споживчу вартість. Цей продукт завжди можна легко обміняти на необхідне в даний момент благо. Припустимо, що таким продуктом у даній місцевості є сіль. Якщо вона виявиться в місці обміну, що власник овечих шкір одразу обміняє їх на сіль, за яку потім придбає необхідне йому зерно прямо чи опосередковано: спочатку – сокиру, а вже за неї – зерно.

У даному разі сіль для власника шкір є не просто споживною вартістю, а засобом обміну, тобто виконує найпростішу функцію грошей. З розвитком і ускладненням обміну такі продукти стають дедалі бажанішими для учасників обміну, їх починають брати всі в обмін на звичайні продукти, а відтак вони поступово набувають нової споживчої вартості – властивості бути загальним товарним еквівалентом. В окремих місцевостях, де з глибокої давнини відбувався обмін, поступово виділилися певні товари на роль загального еквівалента. У різних народів цю роль виконували худоба, хутра, сіль, зерно, метали та ін.

Стихійне закріплення за одним із товарів ролі загального еквівалента означало, по суті, появу грошей у їх найпростішому вигляді. Вони вже могли виконувати базові грошові функції – засобу вимірювання вартості та засобу обігу.

У міру розвитку товарного виробництва, зростання продуктивності праці, ускладнення та розширення територіальних меж обміну ринок неухильно підвищував вимоги до грошового товару, що привело спочатку до заміни в ролі загального еквівалента звичайних товарів першої необхідності (худоба, сіль, зерно) товарами – прикрасами (перли, хутра тощо), а потім цих останніх – шматочками металів, спочатку звичайних (залізо, мідь), а згодом – благородних (срібло, золото). Врешті-решт роль грошей взагалі була передана нематеріальному носію, що сталося в середині ХХ ст. через демонетизацію золота.

Роль держави у творенні грошей. Визнання еволюційної концепції походження грошей не знімає зовсім питання про роль раціонального чинника в творенні грошей, насамперед держави. Завдяки своїй суспільній природі і надзвичайно важливій еконо­мічній та соціальній ролі гроші і держава існують у тісному взає­мозв'язку і взаємовпливі. Тому немає підстав взагалі заперечува­ти роль держави в еволюції грошей. Але ця роль не конституююча, а трансформуюча. Іншими словами, не держава створює гроші як економічне явище, хоча вона може визначати та зміню­вати зовнішні атрибути грошей, тобто впливати на форму грошей з метою кращого пристосування їх до ефективного виконання су­спільної ролі.

Наприклад, держава надала металевим грошам форму монети, завдяки державі стала можливою заміна золотих грошей непов­ноцінними кредитними грошима, держава визначає номінал, форму, порядок емісії грошових знаків тощо. Але всі ці дії дер­жави щодо грошей не зачіпають їх сутності, не визначають і не заперечують її, тобто мають чітко визначені межі. Якщо ж дер­жава у своїх трансформуючих діях виходить за ці межі, наприк­лад емітує такі гроші, які втрачають довіру до себе з боку суспі­льства, а отже — перестають бути грошима по суті, то сама економічна дійсність починає «шукати» чи створювати більш на­дійні гроші, зокрема вдається до послуг іноземної валюти чи кре­дитних зобов'язань (векселів) надійних комерційних структур. За таких умов держава змушена буде обмежити свій вплив на гроші вказаними межами, замінити «неякісні» гроші якісними, провів­ши грошову реформу, і надалі рахуватиметься з об'єктивною природою грошей у своїх трансформуючих діях.

Характерно, що роль держави у формуванні грошей поступово посилювалася в міру розвитку самих грошей, підвищення їх ролі і посилення вимог до них з боку ринку. На перших порах, коли сам ринок стихійно висував на роль грошей один з найбільш ходових товарів, зовнішнє втручання в цей процес було мінімальним.

Із закріпленням ролі грошей за дорогоцінними металами втручання держави у створення грошей помітно посилилось. Во­на взяла на себе зобов'язання надавати грошам точно визначену форму (монета), установила контроль за виробництвом грошей (чеканка монет, фіксація проби металу, контроль вмісту дорого­цінного металу в монетах), організувала боротьбу із фальшуван­ням монет тощо.

Ще більшою стала роль держави у функціонуванні грошей пі­сля демонетизації золота. Вона визначає не тільки форму грошей а й їх вартість, регулюючи насамперед масу грошей в обороті. Завдяки зусиллям держави, передусім її центрального банку, зви­чайні клаптики паперу чи прості записи в бухгалтерських книгах банків набули здатності виконувати функції і роль грошей.

Проте це не означає, що держава стала творцем неповноцін­них