На тему: «державний бюджет 2012 року – українське неоліберальне кріпацтво», що відбувся 21 жовтня Ц. Р

Виступ заступника Голови ФПУ С.М. Кондрюка на брифінгу для ЗМІ

Закон України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» вчора прийнято в першому читанні. І ми вже можемо робити певні висновки: що в нього закладено, які тенденції будуть змінюватись або які будуть забуватись.

Ми хочемо наголосити, що Державний бюджет – 2012 приймається в історичний рік, бо ми в ц.р. відмітили декілька історичних подій:

- ц.р. виповнилося 150 років як було відмінено кріпацтво в Російській імперії;

- 20 років тому назад ми стартували з Вами з розбудовою незалежної країни;

- 15 років тому назад ми схвалили українську Конституцію;

- 5 років тому назад була Україною ратифікована Європейська соціальна хартія;

- врешті-решт, в ц.р. ми з Вами прийняли історичний з багатьох аспектів Податковий кодекс і не менш історичні зміни до пенсійного законодавства.

Це дуже політично важливо, який на цьому історичному рубежі буде вибрано курс Держави, курс теперішньої влади: чи буде він співпадати з проголошеними у передвиборчих обіцянках зобов’язаннями, чи це буде дещо інше.

Ми ставили на проект бюджету 2012 року надзвичайно великі сподівання не тільки політично-історичні, але і соціально-економічні, бо нам обіцяли, що витрати на Євро-2012, які несе наша держава за ці роки перетворяться в надприбутки, які отримає бюджет в наступному році. Нам обіцяли супер доходи від детінізації економіки. Нам говорили, що зовнішні запозичення в 12-му році треба повертати в рази менше ніж в ц.р. Врешті-решт, мабуть, Тігіпковські реформи з пенсіями проводитимуться для того, щоб зменшити навантаження на бюджет і ці реформи протащені через Верховну Раду. Таким чином, ми маємо сподіватись, що проект бюджету повинен мати певні резерви.

Щодо суто політичних акцентів, ми з Вами знаємо, що в 2012 рік – це рік двох подій. По-перше, це вибори 2012 року. Ми маємо зрозуміти з чим влада хоче вийти до виборців. І друге, 2012 рік – це екватор для нашого Президента, бо завершується перше півріччя його президентства і період обіцянок має переходити в період звіту того, що власне зроблено.

Однак, під маркою соціальних обмежень, які зараз відбуваються в багатьох країнах Західної Європи наші можновладці вибрали і собі стиль мінімізації соціальних видатків в проекті Державного бюджету: поставили перед собою завдання – відірвати ще шматок від зарплат і пенсій українців.

В чому різниця між подіями, які відбуваються на Заході і в нас? Там (на Заході) воюють чим намазати хліб з маслом зверху – чорною чи червоною ікрою. В нас ми змушені воювати з тим, чи дати працівнику цілий хліб чи лише його четвертинку.

Багато країн, які переживають не кращі часи в Західній Європі, намагаються збалансувати бюджет не за рахунок "видавлювання грошей" з пересічних громадян, а навпаки – розглядають варіант введення податків для багатих.

Ми вважаємо це вкрай необхідним для забезпечення наповнення бюджету податковими надходження керуючись, саме принципом справедливого оподаткування, що мають забезпечити і трудящі, пересічні громадяни і багаті. Однак, в нашому українському законодавстві, буквально "випадають" із системи реального оподаткування багатії, бо вони не отримують свою левову частку доходів за рахунок заробітної плати, а отримують їх за рахунок дивідендів, які оподатковуються в Україні за мінімальною ставкою всього 5% та за рахунок процентів у своїх власних банках від депозитних вкладів, які взагалі звільнені в Україні від оподаткування.

В той же час, кожний трудящий в Україні вимушений відразу платити державі не багато не мало 15 – 17% кровно зароблених грошей, а також ще й 3,6% єдиного соціального внеску.

Ми вважаємо побудову проекту Державного бюджету на 2012 рік на основі, коли трудові доходи обкладаються податком НАБАГАТО БІЛЬШИМ ніж нетрудові доходи, а подекуди спекулятивні доходи, несправедливим і таким, що не має права на життя.

Звернемося до досвіду наших сусідів, скажімо Росії, яка з метою наповнення доходної частини бюджету за принципом справедливого оподаткування прийняла рішення про збільшення оподаткування наддоходів заможних громадян. В США президент Обама, аби значно зменшити дефіцит бюджету, планує ввести оподаткування американців, які заробляють більше 1 млн. доларів на рік. Такі податки вже запроваджені у Франції та Іспанії.

Хочу звернути Вашу увагу, що в нашій країні зареєстровано проект про оподаткування доходів, які перевищують 20 млн. грн. Таким чином, якщо порівняти пропозицію про оподаткування надприбутків в Сполучених Штатах в порівнянні з їхнім середньорічним доходом трудящого пересічного американця, який складає близько 50 тис. доларів на рік, із доходами в нашій країні, коли середньостатистичний українець отримує приблизно 20 тис. грн. на рік, то жадібність українського бізнесу і української влади в 25 разів більше, ніж жадібність багатіїв у Сполучених Штатах Америки.

Таким чином, бюджет 2012 року продовжує зростання прірви між бідними і багатими. Така ж сама ситуація не сприяє наповненню і місцевих бюджетів.

Ми вимушені констатувати, що Міністерство фінансів діє як не Міністерство фінансів, а як урядова бухгалтерія, яка лише констатує відсутність коштів у бюджеті та розподіляє кошти, які самі по собі накапали до Державного бюджету.

Не ставиться мета наповнення Державного бюджету додатковими ресурсами. При чому досить цікаво, дивлячись на статистику, яку показує нам Уряд, ми бачимо, що бюджет 2011 року начебто демонструє фантастичні приклади свого зростання – майже на 40% у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

Постає питання: як ці скажені начебто зростання відобразились на доходах наших співвітчизників?

За Постановою Верховної Ради України, яка називається "Про висновки і пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України на 2012 рік", яку вчора прийнято Верховною Радою, зазначено, що жодних позитивний змін в ключових питаннях соціальної політики не планується. Найбільш трагічно, що це не планується ні в 13-му, ні в 14-му році відповідно до прогнозів, які додаються до проекту бюджету на 2012 рік.

Ми хочемо акцентувати увагу, що в таких складних умовах паралельно відбуваються ще й процеси утиску і так мінімізованих соціальних пільг і гарантій.

В проекті Держбюджету ставиться завдання внести пропозиції щодо монетизації соціальних пільг з упорядкуванням категорій їх отримувачів. І що дуже цікаво, при цьому лише пропонується проаналізувати можливості оптимізації видатків для фінансування пільг народним депутатам. Тобто, що стосується чорнобильців, малозабезпечених, пенсіонерів – їм зразу треба пальці в двері і відібрати те, що в них залишилось хоч трошки. А що стосується наших любимих народних обранців це лише підлягає вивченню.

Я хочу звернути увагу, що в 2009 році було схвалено Стратегію упорядкування системи пільг окремим категоріям громадян. Вона була більш-менш погоджена із усіма сторонами соціального діалогу і там не передбачалося ніякої монетизації пільг тому, що в нинішніх умовах ми розуміємо, що то є за дія. Це фактично дати грошей, яких вистачить на соту частину тих прав, якими мають володіти українці на сьогоднішній день.

Особливо хочемо закцентувати на найбільшій, з нашої точки зору, проблемі – це фактичному прожитковому мінімумі, який є головною соціальною основою і базисом при формуванні проекту Державного бюджету на 2012 рік.

Ми хочемо звернути Вашу увагу, що запланований в проекті Державного бюджету прожитковий мінімум вже є меншим від фактичної межі бідності. Найбільш свіжі дані, які є на сьогодні – межа бідності в Україні складає 1025 грн., що загрожує не тільки зростанням соціальної напруги та протестних настроїв у суспільстві, а й подальшим скороченням тривалості життя українців.

За останніми даними – у нас рівень бідності в Україні 25,4%. На 20-му році розбудови соціальної незалежної правової держави, якою є за Конституцією Україна, ми маємо, що кожен четвертий українець не має можливості заробити собі на прожиття. Не кажучи вже про членів своєї сім’ї.

Профспілки категорично заперечують проти збереження в наступному 2012 році невідповідності (майже на 30%) між встановлюваним прожитковим мінімумом для працездатних осіб і його фактичною величиною, і вважають принциповою помилкою зберігати критично низькою частку зарплати в структурі доходів населення. Шановні колеги і друзі, вдумайтесь, що в Україні трудові доходи складають лише 40%, решта або соціальна допомога, або взагалі не відомо що. Таким чином втрата мотивації до праці все більше прослідковується в Україні, а відповідно якщо немає трудових доходів, немає податків до Державного бюджету, немає внесків до Пенсійного фонду, немає можливості купляти вітчизняні товари і послуги.

Я, як киянин, спробую на конкретному прикладі продемонструвати складність навіть фізичного виживання на мінімальну заробітну плату.

Я хочу всім нам нагадати, що мінімальна заробітна плата з жовтня становить 985 грн. А після сплати всіх необхідних податків та зборів залишається трохи більше 900 грн. (913 грн.). Нагадаю, що межа бідності – 1025 грн.

Я звертаю Вашу увагу, що вартість мінімального, для виживання, набору товарів і послуг у цінах вересня в Україні складає 1116 грн. (це в цілому по країні). Ми з Вами знаємо, що на скільки ціни в Києві є більшими, ніж в середньому по Україні. І навіть при цій цифрі ми маємо зазначити, що те що залишається у киянина з мінімальної зарплати щонайменш на 216 грн. є меншим ніж прожитковий мінімум. Це без витрат на медицину, це без витрат на дітей. Виходить, що українець має споживати від фізіологічно необхідних йому наборів товарів і послуг на 25% менше.

Таким чином профспілки вимушені констатувати, що ми примушуємо людину нашу жити на 25% менше. Ніж їй фізіологічно можна було б дозволити.

Вчора Федерація профспілок України провела пікетування Верховної Ради України, показуючи парламентаріям де вони збираються порушувати Конституцію України. І ми хотіли попередити їх про ту відповідальність, яку вони будуть нести перед суспільством, перед виборцями і, я сподіваюсь, що рано чи пізно і перед правоохоронними органами.

Далі – справа за Гарантом Конституції, який має своїми діями, своїм підписом під законом про Державний бюджет на 2012 рік засвідчити – чи будуть в ньому дотримані конституційні гарантії громадян.

Ми плануємо направити Главі держави 100 тисяч телеграм від профспілкових організацій з подякою або без подяки за захист Конституції при прийнятті Держбюджету на 2012 рік.

Ми вчора при підведенні підсумків виконання Генеральної угоди між Урядом, профспілками та роботодавцями попередили бізнес, що вони рублять сук, на якому сидять: недоплата працюючим, занижена мінімальна заробітна плата підриває доцільність розвитку вітчизняної економіки, бо неплатоспроможний внутрішній ринок не буде дозволяти їм реалізовувати їхні товари і послуги, а відтак отримувати прибуток. Ми їм кажемо, що така мінімізація видатків на заробітну плату примушує працівників і власне профспілки знову братися за вивчення Карла Маркса з тим щоб з’ясувати чи є власне відносини між працею і капіталом на скільки антагоністичними, що домовлятися нема про що.

Вимушений констатувати, що вчора роботодавці не відгукнулись на нашу пропозицію виконати належним чином Генеральну угоду стосовно того щоб провести розрахунок, створити механізм такого розрахунку для визначення якою має бути мінімальна заробітна плата щоб людина мала можливість елементарно відтворювати свій трудовий потенціал, щоб вона могла елементарно дозволити собі хоча б за 30 років своєї каторжної праці заробити собі не тільки на шматок хліба. А от купити хоча б маленьку квартиру.

Ми готуємо звернення до Конституційного суду щодо оцінки відповідності соціальних статей, особливо щодо відповідності мінімальної заробітної плати вимогам Конституції.

Ми вже судимося з Мінсоцполітики за неправдиву інформацію, що вони поширюють по фактичному прожитковому мінімуму і можливо через них спровоковано неправильне формування Державного бюджету на 2012 рік. Вчора відбулося чергове засідання цього суду.

Ми будемо використовувати весь арсенал профспілкової боротьби для захисту конституційних прав громадян і на працю і на достойну її оплату в ДБ-2012.