Предмет і методи мікроекономіки

Мікроекономіка вивчає взаємодію окремих економічних суб'єктів і досліджує механізм функціонування конкретних ринків.

Мікроекономіка розкриває основні закономірності функціонування ринкової економіки на рівні товаровиробника і споживача і показує механізм прийняття рішень господарюючими суб'єктами, що прагнуть досягти максимального задоволення потреб в умовах використання обмежених ресурсів.

Суб'єкти мікроекономіки:

Домашнє господарство – самостійна економічна одиниця, до складу якої входять одна особа або кілька людей. На ринку товарів і послуг домашнє господарство виступає як покупець, на ринку ресурсів – як продавець власних факторів виробництва.

Фірма – економічна одиниця, яка самостійно приймає рішення з приводу використання факторів виробництва з метою виготовлення продукції і її продажу. На ринку товарів і послуг фірма виступає як продавець, на ринку ресурсів – як покупець факторів виробництва.

Держава – самостійний суб'єкт ринку, до складу якого входять урядові заклади, що здійснюють економічну, юридичну і політичну владу для забезпечення умов господарювання всім суб'єктам мікроекономіки, а в разі потреби здійснює контроль господарюючих суб'єктів і ринку заради досягнення суспільних цілей.

За принципом класифікації лібералізму, єдиним реальним економічним суб'єктом мікроекономіки вважається індивід.

У ринковій економічній системі поведінка кожного індивіда мотивується його особистими інтересами, кожна економічна одиниця прагне збільшити свій доход на основі індивідуального прийняття рішень.

Методи мікроекономічного аналізу – це сукупність засобів і прийомів пізнання суті економічних процесів на рівні окремих господарюючих суб'єктів.

Загальнонаукові методи:

– порівняльний аналіз; синтез;

індукція; дедукція;

– наукова абстракція; аналогія;

графічне зображення; моделювання.

Етапи моделювання економічних явищ і процесів:

1- визначення ключових змінних, які характеризують сутність досліджуваного економічного процесу;

2 - висування припущень про умови існування моделі і визначення поведінкових передумов.

Важливе допущення - “ за інших незмінних умов ”: допускається, що всі змінні, за винятком тих, що розглядаються у даний момент, залишаються постійними.

Головна поведінкова передумова – гіпотеза про раціональну поведінку економічних суб'єктів.

Раціональна поведінка – прагнення досягти максимальних результатів за існуючих обмежень. У мікроекономічному аналізі передбачається, що індивіди максимізують корисність, фірми – прибуток, держава – суспільний добробут.

3 - формування гіпотези про взаємодію ключових змінних і прогнозування реальних економічних подій.

Гіпотеза – попередній, неперевірений практикою принцип, що спирається на спостереження, висновки умовиводів, логіку або інтуїцію. Сформульовані гіпотези служать економісту орієнтиром при підборі і математизації емпіричних даних.

4 - перевірка гіпотези методом зіставлення передбачення і події, що відбулася.

У мікроекономіці використовують моделі двох типів: оптимізаційні і рівноважні.

1. О птимізаційні моделі використовують при дослідженні поведінки окремих економічних суб'єктів.

Основний метод – граничний аналіз, розроблений теорією маржиналізма.

Засновники цієї теорії – економісти австрійської школи Карл Менгер (1840 – 1921), Фрідріх фон Візер (1851 –1926), Эйген фон Бём–Баверк (1851 – 1914), англієць Вільям Стенлі Джевонс (1835 – 1882).

Маржиналізм – теорія, що вважає економіку системою взаємозалежних господарюючих суб'єктів, а всі економічні процеси пояснює за допомогою використання граничних (максимальних або мінімальних) величин, що характеризують не стільки суть явища, скільки його кількісну зміну.

Головні категорії маржиналізма:

– гранична корисність;

- гранична продуктивність;

- граничні витрати;

- гранична вигода й ін.

Економічні суб'єкти в процесі прийняття раціональних рішень зіставляють граничні витрати і граничну вигоду.

2. Рівноважні моделі використовуються при дослідженні взаємин між економічними суб'єктами.

Економічна теорія використовує позитивний і нормативний аналіз.

Позитивний – твердження типу “якщо…, то … ”(якщо на директора акціонерного товариства буде заведена кримінальна справа, то курс акцій цієї компанії знизиться).

Нормативний - спрямований на вироблення рекомендацій, що сприяють досягненню визначеної мети (для того, щоб …, необхідно …). Ці види аналізу взаємозалежні. Нормативний аналіз обов'язково містить елементи позитивного.