НБУ та грошово-кредитна політика в Україні

НБУ було утворено у 1991р. згідно з Законом "Про банки та банківську діяльність". Проте стрімкий розвиток банківської системи обумовив необхідність прийняття у 1999 окремого Закону "Про НБУ", згідно з яким НБУ є особливим центральним органом державного управління, основною функцією якого є забезпечення стабільності національної грошової одиниці-гривні.

Також НБУ виконує функції:

- емісійного центру готівкового обігу,

- банку банків,

- органу банківського регулювання та нагляду,

- банкіра і фінансового агента уряду,

- провідника монетарної політики.

Передбачена така структура НБУ:

1) центральний апарат,

2) територіальні управління,

3) розрахункові палати,

4) Банкнотно-монетний двір,

5) Фабрика банкнотного паперу,

6) Державна скарбниця,

7) Центральне сховище грошей,

8) спеціалізовані підприємства та установи, необхідні для забезпечення діяльності банку.

Закон передбачає дворівневу систему управління - Рада НБУ і Правління НБУ. Основи правового статусу НБУ як центрального банку країни визначено Конституцією України, згідно якої НБУ надано право законодавчої ініціативи у Верховній Раді, що свідчить про його особливу роль у системі органів державного управління. НБУ є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом державної власності та перебуває у його повному господарському відданні. Статутний капітал банку є державною власністю і слугує для забезпечення зобов'язань банку. НБУ підзвітний Президенту і Верховній Раді, які мають повноваження призначати і звільняти Голову НБУ, а також формують Раду банку.

Основні засади грошово-кредитної політики на 2004 рік розроблено на підставі аналізу сучасних тенденцій розвитку економіки та грошово-кредитної сфери України і прогнозу динаміки макроекономічних показників у наступному році. Відповідно до Закону України "Про Національний банк України" вони передбачають комплекс змінних індикаторів фінансової сфери, що дають можливість за допомогою інструментів грошово-кредитної політики здійснювати регулювання грошового обігу та кредитування економіки з метою забезпечення стабільності грошової одиниці як монетарної передумови економічного зростання і підтримання високого рівня зайнятості населення. Валютно-курсова політика Національного банку забезпечує стабільність валютного ринку та обмінного курсу гривні до основної курсоутворюючої валюти - долара США.

- Протягом січня - серпня ревальвація становила 0.02 відс., а реальний ефективний обмінний курс за сім місяців цього року за попередніми оцінками девальвував приблизно на 7 відсотків. Це свідчить про сприятливий вплив курсової політики на експорт та розвиток виробництва.

- Міжнародні резерви Національного банку збільшились за січень - серпень 2003 р. на 55 відс. до 6.9 млрд. дол. США, які забезпечують більше ніж 3 місяця імпорту.

- Покриття резервами грошової бази перевищило 95 відс., що значно підвищує стабільність національної грошової одиниці.

- Обсяги міжбанківського валютного ринку за вісім місяців 2003 р. зросли порівняно з відповідним періодом минулого року на 34.5 відс., а перевищення пропозиції іноземної валюти над попитом на готівковому валютному ринку склало майже 730 млн. дол. США, тоді як за весь 2002 р. таке перевищення становило всього 185 млн. дол. США. Здійснено певні кроки щодо лібералізації валютного ринку в напрямі розширення можливостей підприємств і населення з проведення валютних операцій, одночасно запроваджено комплекс заходів стосовно попередження незаконного відпливу валютних коштів за кордон. До кінця поточного року пріоритетами грошово-кредитної політики залишаються підтримка стабільності національної грошової одиниці та підвищення довіри до неї, збільшення монетизації економіки з одночасним контролем за впливом монетарного фактора на інфляційні процеси, сприяння економічному зростанню.