Привід до початку війни. Сараєвське вбивство

Тема уроку: Причини, привід та початок Першої світової війни.

Мета уроку:

Навчальна: Визначити причини війни, з’ясувавши інтереси провідних країн; розглянути привід до початку війни (сараєвське вбивство); назвати події початку війни, вступ у війну її головних учасників

Розвивальна: розвивати логічне мислення та навички аналізу,

Виховна: виховувати історичне мислення, гуманізм

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручник, мапа світу, роз даткові таблиці «інтереси провідних держав у війні», «вступ держав у Першу світову війну»

Основні поняття і терміни: «Антанта», «Троїстий союз»

Основні дати: 28.06.1914 р., 28.07.1914, 1.08.1914 р.

Міжпредметні зв’язки: історія України,географія

Література:

Ø Полянський Всесвітня історія 10 кл. – с.74-79

І. Організація навчальної діяльності

Перевірка присутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Ø Завдання на картках (вибірково)

Ø Ланцюжок питань

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Оголошення теми, мети уроку.

Висвітлення важливості теми

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Інтереси провідних держав. Головна причина війни (робота з таблицями «інтереси провідних держав у війні»)

2. Привід до початку війни. Сараєвське вбивство (розповідь вчителя)

3. Вступ держав у війну. Початок І СВ(робота з таблицями «вступ держав у Першу світову війну»

 

V. Закріплення нових знань

1. Запис основних дат

2. Усна бесіда

 

VІ. Підсумки уроку

VІІ. Домашнє завдання

1. Конспект.

2. Ознайомитися з текстом підручника

Повідомлення «План Шліффена», «Верденська битва»

Причини, привід та початок Першої світової війни.

Інтереси провідних держав. Головна причина війни

' Велика Британія

• Не могла вибачити Німеччині підтримку бурів у англо-бурській війні 1899-1902 рр.
• Не мала наміру відсторонено споглядати за проникненням Німеччини в райони, які вважала «своїми»: Східну та Південно-Західну Африку
• Вела проти Німеччини неоголошену економічну та торговельну війну
• Вела активні військово-морські приготування у разі агресивних дій з боку Німеччини
• Через потенційну німецьку загрозу відмовилася від традиційної для країни політики «блискучої ізоляції» і перейшла до політики утворення антинімецького блоку держав

Франція

• Прагла реваншу за поразку від Німеччини в 1870 р.
• Мала намір повернути Ельзас і Лотарингію, відокремлені від неї Німеччиною після франко-прусської війни 1870 р.
• Зазнавала збитків на своїх традиційних ринках збуту в конкуренції з німецькими товарами
• Остерігалася нової німецької агресії
• За будь-яку ціну прагла зберегти свої колонії, особливо Північну Африку

Росія

• Претендувала на вільний прохід свого флоту в Середземне море, а відтак наполягала на послабленні чи перегляді на свою користь режиму контролю над протокою Дарданелли
• Розцінювала будівництво залізниці Берлін - Баґдад (1898) як недружній з боку Німеччини крок, посилаючись на те, що це зазіхає на її права в Азії за російсько-британським договором 1907 р. про розподіл сфер впливу в цьому регіоні
• Протидіяла австрійському й німецькому проникненню на Балкани
• Наполягала на своєму винятковому праві протекторату над усіма слов'янськими народами; підтримувала на Балканах антиавстрійськи і антитурецьки налаштованих сербів і болгар

Сербія

• Новоутворена (1878) держава прагла утвердитися на Балканах як лідер слов'янських народів півострова
• Планувала утворити Югославію, включивши до неї усіх слов'ян, які жили на півдні Австро-Угорської імперії
• Неофіційно підтримувала націоналістичні організації, що боролися проти Австро-Угорщини

 

Німеччина

• Як нова динамічна імперія в Європі прагла стати військовим, економічним і політичним лідером на континенті
• Включившись у боротьбу за колонії лише після 1871 р., претендувала на рівні права у колоніальних володіннях Англії, Франції, Бельгії, Голландії, Португалії та виявляла особливу активність у здобутті ринків
• Розцінювала російсько-французький союз як угоду, що мала на меті підірвати могутність Німеччини

Австро-Угорщина

• Як багатонаціональна імперія, через міжнаціональне протистояння країна була постійним вогнищем нестабільності в Європі
• Прагла утримати захоплені нею в 1908 р. Боснію та Герцеговину
• Протидіяла Росії, що перебрала на себе роль захисника усіх слов'ян на Балканах, та Сербії, яка зі свого боку претендувала на роль об'єднавчого центру південних слов'ян імперії.

Головна причина війни – боротьба за переділ світу

 

Привід до початку війни. Сараєвське вбивство

Сараєвське вбивство — вбивство 28 червня 1914 ерцгерцога Франца Фердинанда, спадкоємця австро-угорського престолу, та його дружини герцогині Софії Гогенберг у Сараєві сербським гімназистом Гаврилом Принципом, членом сербської терористичної організації «Млада Босна». Принцип входив до складу групи з 5 терористів, яких координував Данило Іліч.

У Сербії існувала низка націоналістичних організацій, які ставили своїм завданням об'єднання південних слов'ян і створення «Великої Сербії». Серед офіцерів сербської армії існувала таємна організація під назвою «Чорна рука». Її метою було звільнення сербів, що перебували під владою Австро-Угорщини. Вождем «Чорної руки» був полковник Драгутін Дмитрович, на прізвисько «Апіс», начальник сербської контррозвідки. Уряд Пашича його остерігався. Сербський уряд здогадувався про змову й не схвалював її, але й не заважав «Чорній руці».

Після того, як стало відомо про вбивство, у Сараеві почався антисербський погром. Лише через декілька годин порядок було відновлено військовими. Оскільки в убивстві була замішана Сербія, через деякий час Австро-Угорщина висунула Сербії Липневий ультиматум 23 липня 1914 року, і хоча його і було прийнято з єдиним застереженням, не задовольнялась відповіддю й оголосила Сербії війну. Це стало початком Першої світової війни.

28 липня А-У оголосила війну Сербії.