Старший викладач Тихонова О.О

Професор Шерстюк О.О.

Доцент Степанчук А.П.

Старший викладач Тарасенко Я.А.

Старший викладач Тихонова О.О.

Затверджено на засіданні ЦМК

ВДНЗ України «Українська

медична стоматологічна академія»

протокол №__________від ____________2011 р.

 

Тематичний план занять для студентів 1 курсу медичного факультету

з модуля №1 «Анатомія опорно-рухового апарата»

 

№	Тема практичного заняття	Кількість годин
1.	Анатомічна номенклатура. Загальні анатомічні терміни. Осі і площини тіла людини.
2.	Загальні ознаки хребців. Шийні, грудні, поперекові хребці. Крижова кістка. Куприк. Особливості будови хребтового стовпа. Аномалії розвитку.
3.	Ребра, Грудина. Ключиця. Лопатка. Будова, аномалії розвитку.
4.	Плечова кістка. Кістки передпліччя. Будова, аномалії розвитку.
5.	Кістки кисті. Будова, аномалії розвитку.
6.	Тазова та стегнова кістки. Особливості будови, аномалії розвитку.
7.	Кістки гомілки та стопи. Будова, аномалії розвитку.
8.	Кістки черепа: лобна, тім’яна, потилична. Особливості розвитку, будови, аномалії.
9.	Клиноподібна та ґратчаста кістки черепа.
10.	Скронева кістка: особливості будови, розвиток, частини.
11.	Скронева кістка. Канали та канальні скроневої кістки. Барабанна порожнина, її стінки. Аномалії розвитку скроневої кістки.
12.	Кістки лицьового черепа: верхні щелепи, носові кістки, виличні кістки, леміш, сльозові кістки, нижня носова раковина, нижня щелепа, піднебінна кістка, під’язикова кістка. Будова, аномалії розвитку.
13.	Зовнішня та внутрішня поверхні основи черепа. Череп в цілому.
14.	Очна ямка, її стінки. Кісткова основа порожнини носа. Кісткове піднебіння. Аномалії розвитку. Скронева, підскронева, крило-піднебінна ямки черепа, їх сполучення, клінічне значення.
15.	Загальна синдесмологія. Види з’єднань. Класифікація суглобів. З’єднання між хребцями. Хребтовий стовп в цілому. Вигини хребтового стовпа. Патологія і аномалії розвитку. Вікові особливості.
16.	З’єднання хребтового стовпа з черепом. Атланто-потиличний, атланто-осьовий суглоби, будова, біомеханіка рухів. З’єднання кісток голови. Скронево-нижньощелепний суглоб, будова, біомеханіка рухів.
17.	З’єднання хребтового стовпа з ребрами. З’єднання ребер з грудиною. Грудна клітка в цілому. Патологія і аномалії розвитку грудної клітки. З’єднання кісток поясу верхньої кінцівки.
18.	Плечовий та ліктьовий суглоби. Будова, біомеханіка рухів. З’єднання кісток передпліччя та кисті.
19.	З’єднання кісток поясу нижньої кінцівки. Таз в цілому. Розміри тазу. Вікові та статеві особливості. Кульшовий суглоб. Будова, біомеханіка рухів.
20.	Колінний суглоб, будова, біомеханіка рухів. З’єднання кісток гомілки та стопи. Суглоби стопи, стопа в цілому. Рентгенанатомія кісток та з’єднань.
21.	Загальна міологія. Розвиток, будова, робота, класифікація м’язів. М’язи та фасції спини. Топографія.
22.	М’язи та фасції грудної клітки. Діафрагма.
23.	М’язи та фасції живота. Піхва прямого м’яза живота. Паховий канал. Біла лінія живота. Топографія передньої стінки черевної порожнини.
24.	М’язи та фасції шиї. Топографія шиї: трикутники шиї, їх границі, клінічне значення.
25.	М’язи та фасції голови: жувальні та мімічні м’язи. Міжфасціальні простори голови.
26.	М’язи та фасції плечового поясу. Пахвова порожнина. М’язи та фасції плеча. Топографія плеча.
27.	М’язи та фасції передпліччя та кисті. Синовіальні піхви сухожилків. Топографія верхньої кінцівки.
28.	М’язи та фасції таза. Топографія. М’язи і фасції стегна. Стегновий канал. М’язова та судинна затоки. Топографія стегна.
29.	М’язи гомілки та стопи. Топографія.
	Підсумковий модульний контроль засвоєння знань з мод. 1 «Анатомія опорно-рухового апарата».

 

Тема 1. Анатомічна номенклатура. Загальні анатомічні терміни. Осі і площини тіла людини.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми. Анатомія людини займає провідну роль у формуванні світогляду та поведінки студентів як майбутніх лікарів. Анатомічні терміни утворювались протягом століть на ґрунті двох класичних мов: грецької та латинської. Для вивчення будови частин тіла й органів застосовують поняття площини і вісей, а також термінів, що вказують положення і напрям частин тіла, визначають обсяг та види рухів у суглобах.

2. Навчальні цілі.

Навчити студентів визначати їхнє положення у тривимірному просторі, взаємовідносини між ними, проекцію органів на поверхню тіла.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології – вихідне положення тіла людини; типи статури людини (доліхомороний, мезо­морфний, брахіоморф­ний)

4. Зміст теми заняття. Номенклатура (лат. nomenklatura – перелік або список) – перелік назв, уживаний у будь-якій галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Анатомічна номенклатура (Nomina anatomica) – це науково обґрунтований уніфікований перелік анатомічних термінів, що вживаються в медицині та біології, вона укладена за системним принципом будови організму людини.

Розрізняють Міжнародну анатомічну номенклатуру латинською мовою та національні Анатомічні номенклатури. Сучасна Анатомічна номенклатура складається переважно з латинських термінів, але в ній багато термінів грецького походження.

Терміни Міжнародної анатомічної номенклатури вживаються в медичних навчальних закладах, клінічній та судовій медицині, а також у медичній літературі та публікаціях на медичну тематику.

Першу спробу впорядкувати анатомічні назви здійснив Леонардо да Вінчі (1452-1519). Він запропонував класифікацію м'язів тіла людини на основі їх розташування та функції. А. Везалій (1514-1564) відкинув арабські назви та латинські слова середньовіччя і переклав грецькі слова латинською мовою. У кінці XVIII століття анатомічних назв нараховувалось понад 30 000, але вони потребували наукової систематизації. Значний внесок у розробку анатомічної термінології здійснили F.G.Henle та R.Owen. Вони запровадили низку термінів, що позначили вісі та площини тіла людини. Багато зробили для розвитку анатомічної термінології J. Hyrtl (1880) та W. His (1863-1934).

Українська анатомічна номенклатура (Nomina anatomica ucrainica) вперше була запропонована у 1925 році професором анатомії Ф. Цешківсь­ким та співавторами (Київський медичний інститут), але вона через певні обставини не набула поширення.

Перша міжнародна анатомічна номенклатура була прийнята у місті Базелі (1895 р.) на з'їзді Анатомічного товариства під головуванням Келлікера (R.A. Kolliker). Вона отримала назву базельська Анатомічна номенклатура (Bаsler Nomina Anatomica – BNA). У зв'язку з розвитком морфології анатомічні терміни потребували уточнень та доповнень. Тому німецьке Анатомічне товариство створило комісію, яка запропонувала новий список термінів до другої Анатомічної номенклатури. Список був затверджений на з'їзді товариства (Йєна, 1935 р.) і отримав назву як Йєнська Анатомічна номенклатура (Jenaer Nomina Anatomica – JNA). Вона не отримала широкого визнання, нею користувались лише в Європі.

У 1950 році на V Міжнародному з'їзді анатомів було прийнято рішення переглянути Анатомічну номенклатуру. Під головуванням Корнера (G.W. Corner) був створений Міжнародний номенклатурний комітет, який взяв за основу BNA. Комітет дійшов висновку, що терміни повинні бути короткими, простими і щоб легко запам'ятовувались. Поновлений список латинських термінів був представлений IV Міжна­родному федеративному конгресу анатомів (Париж, 1955). Так була прийнята 3-я Міжнародна анатомічна номенклатура, яка отримала назву Паризької анатомічної номенклатури (Parisensia Nomina Anatomica – PNA). Вона набула широкого визнання і була рекомендована на Пленумі правління Всесоюзного наукового товариства АГЕ (м. Харків, 1956) для широкого використання. В 2001 році прийняли Міжнародну анатомічну номенклатуру Український стандарт.

Студенти повинні вивчити загальні (універсальні) анатомічні терміни, роз'яснити їхню сутність та продемонструвати будову одного із шийних хребців як типового, із застосуванням анатомічної термінології.

Студент демонструє і називає три взаємно перпендикулярні площини: сагітальну, орієнтовану спереду і назад, серединну, фронтальну (паралельна лобу), і горизонтальну, орієнтовану перпендикулярно двом попереднім. Відповідно до площини виділити вісі (напрямки), що дозволяють орієнтувати органи щодо положення тіла: вертикальна, спрямована уздовж стоячої людини. По цій осі розташовуються хребтовий стовп, аорта, стравохід, грудна протока. Фронтальна (поперечна вісь) за напрямком збігається з однойменною площиною, орієнтована справа наліво і зліва направо. Сагітальна вісь розташована у передньо-задньому напрямку, як і така ж площина. Розгляд положення органів щодо проведених у просторі трьох взаємно перпендикулярних площин і рухів частин тіла навколо трьох осей значною мірою полегшує їхній опис. Звертається увага на вихідне положення тіла людини: вертикальне положення, ступні разом, долоні звернені вперед, великі пальці кистей спрямовані назовні. На прикладі плечового, променево-зап'ясткового й інших суглобів продемонструвати основні види рухів навколо головних вісей, демонструючи їх на кісткових препаратах.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Коли і де була ухвалена III Міжнародна анатомічна номенклатура, як вона називається.

2. Яка анатомічна номенклатура існувала в 1895 році? Яка причина її заміни?

3. Які загальні (універсальні) анатомічні терміни Ви знаєте?

4. Які площини можна провести в тілі людини?

5. Як називається та площина, що розсікає тіло спереду назад?

6. Як називається та площина, що ділить тіло на передню і задню частини?

7. Як називається та площина, що ділить тіло на верхню і нижню частини?

8. Як називається площина, що ділить тіло на праву і ліву симетричні половини?

9. Що значить проксимальний?

10. Що значить дистальний?

11. Які Вам відомі вісі рухів?

12. Які рухи можливі навколо стрілової осі?

13. Які рухи можливі навколо лобової осі?

14. Які рухи можливі навколо серединної осі?

15. Навколо якої вісі можливе згинання і розгинання?

16. Навколо якої вісі можливі відведення і приведення?

17. Навколо якої вісі можливе обертання до середини і назовні?

Б. Ситуаційні задачі.

1. Яка площина поділяє тіло на праву та ліву половини?

*А. сагітальна

Б. горизонтальна

В. фронтальна

С. всі перераховані

Д. на має правильної відповіді.

2. Яка площина поділяє тіло на верхню та нижню частини?

*А. горизонтальна

Б. сагітальна

В. фронтальна

С. всі перераховані

Д. на має правильної відповіді.

3. Яка площина поділяє тіло на вентральну та дорзальну частини?

*А. фронтальна

Б. сагітальна

В. горизонтальна

С. всі перераховані

Д. на має правильної відповіді.

Рекомендована література.

- основна

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. – С. 23-38.

- додаткова

1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 21-22.

2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.

 

Тема 2. Загальні ознаки хребців. Шийні, грудні, поперекові хребці. Крижова кістка. Куприк. Особливості будови хребтового стовпа. Аномалії розвитку.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми. Сукупність 33-34 хребців утворює хребтовий стовп – основну частину скелета тулуба. Хребтовий стовп бере участь в утворенні кісткової основи грудної клітки і таза, створює опору тілу, є вмістилище для спинного мозку, місцем прикріплення м’язів, бере участь у рухах тіла. Вивчення кістки дає найціннішу інформацію еволюціоністам, палеонтологам, історикам. Поширення захворювань хребтового стовпа (деформації – скривлення – сколіоз; дегенеративні зміни – остеохондроз, запалення, туберкульозний спондиліт, пухлини) вимагає від майбутнього лікаря гарних знань будови окремих хребців, хребтового стовпа в цілому, аномалій їхнього розвитку і функціонування.

2. Навчальні цілі. Знати специфічні риси будови шийних, грудних, поперекових хребців, крижової кістки і куприка та уміти знаходити їх на скелеті, серед окремих препаратів кісток та рентгенограмах.

Уміти розрізняти I, II, VI, VII шийні, I, X, XI, XII грудні хребці.

Уміти орієнтувати хребці у просторі.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології – загальні поняття про хребтовий стовп.

4. Зміст теми заняття. При вивченні кісткової системи необхідно використовувати схему опису кісток:

1. Назва кістки (українською, латинською).

2. Класифікаційна належність кістки.

3. Будова кістки як органа (частини трубчастих та губчастих кісток).

4. Анатомічні утвори кістки (бугорки, борозни та ін.).

5. Розвиток кістки.

6. Рентгенологічне зображення кістки.

При вивченні скелету виділяють осьовий скелет, sceleton axiale (хребцевий стовп, columna vertebralis, грудна клітка, thorax, череп, cranium) та периферичний, sceleton appendiculare, - верхні та нижні кінцівки, membri superior et inferior. Скелет є сукупністю кісток, які утворюють твердий остов тіла людини. Функції скелету: механічна (опорна, локомоторна, захисна) та біологічна (участь в мінеральному обміні, депо кальцію, функція кровотворення і імунного захисту).

При вивченні хребців необхідно зорієнтувати його у просторі: тіло хребця поставити у передньому напрямку, остистий відросток – у задньому та нижньому напрямку. Основні анатомічні утвори хребця: тіло хребця – corpus vertebrae; дуга хребця - arcus vertebrae; хребцевий отвір - foramen vertebrale; остистий відросток - processus spinosus; поперечний відросток - processus transversus; верхній суглобовий відросток - processus articularis superior; нижній суглобовий відросток - processus articularis inferior; верхня хребцева вирізка - incisura vertebralis superior; нижня хребцева вирізка - incisura vertebralis inferior; міжхребцевий отвір - foramen intervertebrale.

1. Шийні хребці (vertebrae cervicаles С₁ - C_v11): відрізняються наявність у поперечних відростках отворів, які формують перервний канал для проходження хребтової артерії. У першого шийного хребця atlas не має тіла (mаssa lateralis), з другім хрібцем з’еднується за допомогою ямки зуба - fovea dentis

Другий шийний хребець - axis, s. epistropheus (гр.) має зуб (dens). Вважають, що зуб - це тіло атланта, що злилося з тілом осьового хребця в процесі ембріонального розвитку. Шостий шийний хребець на поперечному відростку має сонний горбок (tuberculum caroticum), до якого можна притиснути сонну артерію з метою тимчасової зупинки кровотечі. Сьомий шийний хребець - vertebra prominens має довгий і нерозщеплений (на відміну від інших шийних хребців) остистий відросток.

2. Грудні хребці (vertebrae thorаcicae Т_І-Т_ХІІ) мають на тілах і поперечних відростках реберні ямки для з'єднання з ребрами. На тілі 1-го грудного хребця є повні верхні реберні ямки для головок перших ребер і нижні напів'ямки. X грудний хребець має лише верхні реберні напів’ямки. XI та XII грудні хребці мають по одній парній повній реберній ямці для з'єднання з відповідними ребрами; на поперечних відростках цих хребців відсутні реберні ямки.

3. Поперекові хребці vertebrae lumbales L_І-L_v відрізняються від інших розміщенням суглобових відростків у сагітальній площині.

4. Крижові хребці vertebrae sacrаles S_І-S_v зростаються в одну крижову кістку (оs sacrum), яка має дорсальну та тазову поверхні - faсіes dorsаlis, faсіes pelvina, серединний крижовий гребінь - crista sacrаlis mediana, проміжний та латеральний крижові гребені - crista sacrаlis intermedia, crista sacrаlis lateralis, крижовий канал - canаlis sacrаlis, крижовий розтвір - hiatus sacrаlis, мис – promontorium. Для з’єднання з тазовою кісткою - вушкоподібну поверхню - faсіes auriculаris

5. Куприкові хребці vertebrae coccygeae зростаються в одну куприкову кістку (оs coccygis).

Хребет, хребтовий стовп (соluтпа vertebralis)

Сукупність всіх хребців формує хребет, або хребтовий стовп. Сукупність хребцевих отворів формує хребтовий канал {canаlis vertebrаlis), в якому ле­жить спинний мозок. З розвитком дитини йде форму­вання вигинів хребта, а саме, коли дитина починає підіймати голову, формується вигин в шийному відділі хребта опуклістю вперед (шийний лордоз), коли дитина починає сидіти і ходити, формується вигин опуклістю впе­ред у поперековому відділі (поперековий лордоз), а в грудному та крижовому відділах залишається вигин опуклістю назад (кіфоз). Таким чином, форма хребта зумовлена вертикальним положенням тіла.

Особливості дитячого віку. У новонародженої дитини хребтовий стовп має форму випуклої назад дуги та відносно більшу довжину. Атлант складається з двох частин, осьовий хребець - з трьох - крім тіла та двох половин дуги він має центр окостеніння у зубі. На 3-4 місяці починається зрощення дуг у нижніх грудних та верхніх поперекових хребців, на 2-ому - 3-му році життя половинки дуг зливаються на всьому протязі хребцевого стовпа. Тіла хребців зростаються з дугами у віці 3-6 років.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Назвіть відділи хребтового стовпа і кількість хребців у них.

2. Які основні елементи будови хребців?

3. Які характерні риси мають шийні хребці? Який хребець не має тіла?

4. Які характерні ознаки будови I, II, VI і VII шийних, I, X, XI і XII грудних хребців.

5. Описати I і II шийні хребці. Чим обумовлені особливості їхньої будови?

6. Яке практичне значення сонного горбка VI шийного хребця і виступаючого відростка VII шийного хребця?

7. Перерахувати характерні риси поперекових хребців.

8. Показати частини крижової кістки.

9. Описати спинну і тазову поверхні крижової кістки.

10. Особливості будови куприкових хребців.

11. Перерахувати відростки хребців і визначити їхню орієнтацію стосовно площини тіла.

12. Терміни окостеніння хребців.

13. Характерні риси будови шийних, грудних, поперекових хребців і крижової кістки у зв’язку з їхньою функцією.

14. Як утворюється хребтовий канал?

Б. Ситуаційні задачі.

1. У пораненого кровотеча із гілок сонної артерії. Для тимчасового припинення кровотечі, сонну артерію треба притиснути до горбика поперечного відростка шийного хребця. Якого саме хребця?

A *VI

B V

C IV

D III

E II

2. На яких відростках хребців є отвори:

А. остистих

Б. *поперечних

В. верхніх суглобових

Г. нижніх суглобових

Д. всіх

3. У хворого в наслідок травми шийного відділу хребтового стовпа виявлені переломи поперечних відростків 4 та 5 шийних хребців. Яке ускладнення може виникнути у хворого?

А. *кровотеча з хребтової артерії

Б. кровотеча з сонної артерії

В. пошкодження трахеї

Г. розрив спинного мозку

Д. не має правильної відповіді

 

 

Рекомендована література.

- основна

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. – С. 23-38.

- додаткова

1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 21-22.

2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.

 

 

Тема 3. Ребра, Грудина. Ключиця. Лопатка. Будова, аномалії розвитку.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми.

Ребра і груднина разом із хребтовим стовпом утворюють грудну клітку; ключиця і лопатка складають пояс верхньої кінцівки Знання їхньої будови необхідне для подальшого вивчення з’єднань, прикріплення м’язів і скелетотопії внутрішніх органів, судин і нервів, а також для подальшого вивчення курсів травматології, рентгенології, хірургії.

2. Навчальні цілі

Знати будову грудини, ребер. Уміти знаходити, називати і показувати на скелеті і окремих препаратах анатомічні утвори зазначених кісток. Навчитись відрізняти ліве ребро від правого, передній та задній кінець ребра на рентгенограмах грудної клітки.

Знати будову ключиці, лопатки. Уміти знаходити, називати і показувати на окремих препаратах анатомічні утвори зазначених кісток, а також характерні ознаки будови правої ключиці і лопатки від таких лівих. Засвоїти варіанти норми і вікові особливості будови, аномалії розвитку досліджуваних кісток.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології – загальні поняття про будову та функції кісток поясу верхньої кінцівки, ребер, грудини.

4. Зміст теми заняття. Ребро (costa)

I. Класифікація ребер:

— справжні ребра - costae verae (I-VII);

— несправжні ребра - costae spuriae (VIII-X);

— коливні ребра - costae fluctuаntes (XI-XII).

Орієнтування ребра у просторі: потовщений кінець (головку) ребра спрямувати назад, гострий край - вниз, опуклу поверхню - назовні. Основні анатомічні утвори ребра: реберний хрящ - cartilagо costаlis; головка ребра - caput costae; гребінь головки ребра - crista capitis costae; шийка ребра - cervix, s. collum costae; тіло ребра - corpus costae; горбок ребра - tuberculum costae; кут ребра - аngulus costae; борозна ребра - sulcus costae. Особливості першого ребра: на головці відсутній гребінь головки ребра; розміщене в горизонтальній площині (всі інші ззаду - у фронтальній, спереду - в сагітальній); внаслідок горизонтального положення у першому ребрі розрізняють верхню і нижню поверхні; горбок ребра збігається з кутом ребра; відсутній гребінь шийки ребра; на верхній поверхні є наступні анатомічні утвори - горбок переднього драбинчастого м'язу – tuberculum musculi scaleni anterioris, борозна підключичної вени - sulcus venae subclаviae - лежить спереду від горбка; борозна підключичної артерії - sulcus arteriae subclаviae - лежить позаду від горбка.

Особливості другого ребра: на зовнішній поверхні другого ребра міститься горбистість переднього зубчастого м'яза - tuberositas musculi serrаti anterioris.

Особливості XI ребра: відсутній гребінь на головці ребра; відсутній горбок ребра.

Особливості XII ребра: відсутній гребінь на головці ребра; відсутній горбок ребра; відсутній кут ребра.

Грудина (sternum). Орієнтування грудини у просторі: поставити кістку у фронтальній площині, широку частину - у верхньому напрямку, гостру частину - у нижньому напрямку, опуклу поверхню - вперед.

Основні анатомічні утвори: ручка грудини - manubrium sterni; яремна вирізка - incisura jugulаris; ключична вирізка - incisura claviculаris; кут грудини – аngulus sterni; тіло грудини - corpus sterni; реберна вирізка - incisura costаlis; мечоподібний відросток - processus xiphoideus. Грудина побудована переважно з губчастої речовини, яка містить червоний кістковий мозок. Тому грудину можна використовувати для пункції кісткового мозку.

Кістки пояса верхньої кінцівки (ossa cinguli membri superioris)

Лопатка (scapula). Орієнтування кістки в просторі; поставити лопатку у фронтальній площині, ость лопатки спрямувати назад, відростки- латерально.

Основні анатомічні утвори: 2 поверхні (реберна та дорсальна поверхня - faсіes costаlis, faсіes dorsаlis); підлопаткова ямка - fossa subscapularіs; ость лопатки - spina scapulae; надостьова та підостьова ямка - fossa supraspinаta, fossa infraspinаta; верхній край - mаrgo superior; медіальний та латеральнийкрай - mаrgo mediаlis, mаrgo lateralis; 3 кути - верхній - аngulus superior, нижній а ngulus inferior, латеральний аngulus lateralis; суглобова западина - cаvitas glenoidаlis; надплечовий відросток, або акроміон – acromion; дзьобоподібний відросток - processus coracoideus

Ключиця (clavicula). Орієнтування кістки в просторі: плоский кінець (надплечовий) спрямувати латерально, а грубший (грудинний) - медіально, горбок на кістці спрямувати вниз.

Основні анатомічні утвори ключиці: грудинний та надплечовий (акроміальний) кінець - extremitas sternаlis еt extremitas acromiаlis; тіло ключиці - corpus claviculae; конусоподібний горбок - tuberculum conoideum

Особливості дитячого віку. Грудина новонародженого складається з декількох фрагментів, є одна точка окостеніння у рукоятці та чотири точки у тілі грудини. Синостози між частинами грудини починаються з 4 років та тривають до 25 років.

Окостеніння ключиці закінчується. до 4-го місяця внутрішньоутробного життя за виключенням грудного кінця. Це перша кістка, з якої починається процес окостеніння, і остання по зрощенню її складових частин. Лопатка розвивається з хрящової тканини.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Які частини має груднина?

2. Центри скостеніння груднини і ребра? Чому груднину образно називають „паспортом людини”?

3. З яких частин складається кожне ребро?

4. Скільки є ребер? Які ребра відносяться до справжніх, несправжніх, що коливаються?

5. Які особливості будови I, II, XI, XII ребер?

6. Як відрізнити ліве ребро від правого?

7. На якому ребрі розташована борозна підключичної артерії?

8. На якому ребрі розташований горбок переднього драбинчастого м’яза?

9. Де розташовується борозна ребра? Покажіть її.

10. На якому ребрі горбок лежить на рівні кута?

11. Які кістки утворюють грудну клітку?

12. Які частини та поверхні виділяють у ребра?

13. Які частини має лопатка?

14. Як відрізнити праву ключицю від лівої? Зорієнтувати праву ключицю і лопатку до себе.

15. Чим відрізняється ключиця від інших кісток?

16. Краї і кути лопатки?

17. Поверхні лопатки?

18. Відростки лопатки?

19. Як відрізнити праву лопатку від лівої?

Б. Ситуаційні задачі.

1. При рентгенологічному обстеженні у дитини виявлено шийне ребро. Це:

А. норма

Б. Варіанти розвитку

В. *Патологія

Г. Пухлина

Д. не має правильної відповіді

2. При переломі ребер був травмований передній драбинчастий м'яз. Яке це ребро?

1. *І

2. ІІ

3. ІІІ

4. ХІ

5. Х

3. У хворого внаслідок травми перелом processus coracoideus. Яка кістка пошкоджена?

А. І ребро

Б. Ключиця.

В. *Лопатка

Г. ІІ ребро

Д. І шийний хребець

Рекомендована література.

- основна

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. – С. 23-38.

- додаткова

1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 21-22.

2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.

 

 

Тема 4. Плечова кістка. Кістки передпліччя. Будова, аномалії розвитку.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми. Кістки вільної верхньої кінцівки часто ушкоджується і стає об’єктом лікувальних заходів. Будова кісток руки багато в чому залежить від професії індивідуума. Вплив фізичних вправ і нерухомості на загоєння переломів кісток.

2. Навчальні цілі

Знати будову кісток вільної верхньої кінцівки. Уміти знаходити, називати і показувати елементи їхньої зовнішньої будови. Засвоїти варіанти й аномалії розвитку.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології – загальні поняття про будову та функції кісток вільної верхньої кінцівки.

4. Зміст теми заняття. Кістки вільної верхньої кінцівки (ossa membri superioris liberi).

Плечова кістка ( humerus). Орієнтування кістки у просторі: головку спрямувати вверх і медіально, найглибшу ямку (ямку ліктьового відростка) - назад.

Основні анатомічні утвори плечової кістки: головка плечової кістки - caput humeri; анатомічна шийка - соllит anatomicum; хірургічна шийка - соllит chirurgicum; великий та малий горбок - tuberculum mаjus, tuberculum minus; тіло плечової кістки - corpus humeri; дельтоподібна горбистість - tuberositas deltoidea; борозна променевого нерва, або спіральна борозна - sulcus nervi radiаlis s. sulcus spiralis; виросток плечової кістки - condylus humeri; блок плечової кістки - trochlea humeri; вінцева ямка - fossa coronoidea; променева ямка - fossa radiаlis; ямка ліктьового відростка - fossa olecrani; медіальний та латеральний надвиросток - epicondylus mediаlis, epicondylus lateralis; борозна ліктьового нерва - sulcus nervi ulnаris; голівочка плечової кістки - capitulum humeri

Ліктьова кістка (ulna). Орієнтування кістки у просторі: кістку розмістити по мізинцю, вирізку між відростками (верхній кінець) спрямувати вперед, ліктьовий відросток - вверх і назад, міжкістковий край (гострий край) - до сусідньої кістки. Основні анатомічні утвори ліктьової кістки: ліктьовий відросток – olecranon; вінцевий відросток - processus coronoideus; блокова вирізка - incisura trochleаris; променева вирізка - incisura radiаlis; тіло ліктьової кістки - corpus ulnae; міжкістковий край - mаrgo interosseus; головка ліктьової кістки - caput ulnae; шилоподібний відросток - processus styloideus

Променева кістка (radius). Орієнтування кістки в просторі: кістку поставити по великому пальцю, головку спрямувати вверх, горбистість - вперед, міжкістковий край - до сусідньої кістки. Основні анатомічні утвори променевої кістки: головка променевої кістки - caput radii; шийка променевої кістки - collum radii; тіло променевої кістки - corpus radii; горбистість променевої кістки - tuberositas radii; міжкістковий край - mаrgo interosseus; шилоподібний відросток - processus styloideus; ліктьова вирізка - incisura ulnаris; зап'ясткова суглобова поверхня - faсіes articularis carpea.

Особливості дитячого віку. Верхние конечности новорождённых относительно туловища короткие. Их быстрое удлинение происходит в 4-5 лет после рождения, изменяются пропорции верхней конечности. Наиболее быстро растут в длину плечо и пальцы кисти. Ключица мало изменяется по форме в постнатальном периоде. Лопатки у новорождённых расположены на грудной клетке более латерально. В процессе роста они перемещаются назад, что влечёт за собой изменение положения головки плечевой кости и способствует скручиванию её тела.

Плечевая кость развивается из хрящевого остова. Основное ядро окостенения появляется в диафизе на 40-45 день эмбрионального периода верхний эпифиз имеет 3 вторичных ядра, а нижний - 4 вторичных ядра окостенения. Эпифизы срастаются с диафизом в 17-20 лет (нижний) и в 20-25 лет (верхний).

Лучевая кость развивается из хрящевого остова посредством ядер окостенения, расположенных в диафизе и эпифизах.

Локтевая кость также развивается из хрящевого остова с помощью 3-х ядер окостенения, расположенных в диафизе и эпифизах.

Особливості дитячого віку. Верхні кінцівки новонароджених щодо тулуба короткі. Їх швидке подовження відбувається в 4-5 років після народження, змінюються пропорції верхньої кінцівки. Найшвидше ростуть в довжину плече і пальці кисті. Плечова кістка розвивається з хрящового остову. Основне ядро окостеніння з'являється в диафизе на 40-45 день ембріонального періоду верхній епіфіз має 3 вторинних ядра, а нижний - 4 вторинних ядра окостеніння. Епіфізи зростаються з диафизом в 17-20 років (нижний) і в 20-25 років (верхній). Променева кістка розвивається з хрящового остову за допомогою ядер окостеніння, розташованих в диафизе і епіфізах. Ліктьова кістка також розвивається з хрящового остову за допомогою 3-х ядер окостеніння, розташованих в диафизе і епіфізах.

 

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Назвати відділи верхніх кінцівок.

2. Назвати основні анатомічні утвори плечової кістки.

3. Назвати основні анатомічні утвори променевої кістки.

4. Назвати основні анатомічні утвори ліктьової кістки.

5. Характерні ознаки правих і лівих довгих трубчастих кісток верхніх кінцівок.

6. Назвати легкодоступні для пальпації кісткові виступи лопатки, ключиці, плечової, променевої та ліктьової кістки в людини.

7. Типові місця переломів довгих трубчастих кісток верхніх кінцівок.

8. Варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки.

Б. Ситуаційні задачі.

1. Після падіння у людини старечого віку з зовнішнього боку в дистальному кінці передпліччя з’явились опухлість, біль. Як встановити діагноз? Яка з кісток передпліччя переломилась?

2. Постраждалого в аварії водія доставлено у стаціонар з ушкодженням медіального надвиростка плечової кістки. Який нерв при цьому може бути ушкоджений?

A * n. Ulnaris

B n. radialis

C n. axillaries

D n. muscolocutaneus

E n. medianus

3. Рентгенологічно у пацієнта діагностовано перелом плечової кістки в ділянці міжгорбкової борозни. Сухожилок якого м’яза може бути травмований уламками кістки в першу чергу?

A *Двоголового м’яза плеча

B Дельтовидного м’яза

C Великого круглого м’яза

D Найширшого м’яза спини

E Великого грудного м’яза

 

Рекомендована література.

- основна

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. – С. 23-38.

- додаткова

1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 21-22.

2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.

 

Тема 5. Кістки кисті. Будова, аномалії розвитку.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми. Кістки вільної верхньої кінцівки часто ушкоджується і стає об’єктом лікувальних заходів. Будова кісток руки багато в чому залежить від професії індивідуума. Вплив фізичних вправ і нерухомості на загоєння переломів кісток.

2. Навчальні цілі

Знати будову кісток кисті. Уміти знаходити, називати і показувати елементи їхньої зовнішньої будови. Засвоїти варіанти й аномалії розвитку.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології – загальні поняття про будову та функції кісток кисті.

4. Зміст теми заняття. Кістки кисті - ossa mdnus

I. Кістки зап'ястка - ossa carpi: човноподібна кістка - оs scaphoideum; півмісяцева кістка - os lunаtum; тригранна кістка - os triquetrum; горохоподібна кістка - os pisiforme; кістка-трапеція - os trapezium; трапецієподібна кістка - os trapezoideum; головчаста кістка - os capitаtum; гачкувата кістка - os hamаtum

Кістки зап'ястка утворюють два ряди: проксимальний і дистальний. Човноподібна кістка стоїть першою (зі сторони великого пальця) у проксимальному ряді кісток зап'ястка, півмісяцева - другою, тригранна - третьою, горохоподібна - четвертою; кістка-трапеція - перша в дистальному ряді кісток зап'ястка, трапецієподібна - друга, головчаста - третя, гачкувата - четверта.

П'ясткові кістки - ossa metacаrpi s. metacarpаlia. П'ясткових кісток є п'ять. Перша п'ясткова кістка os metacarpdle primum має на основі характерну сідлоподібну поверхню, друга - os metacarpаle secundum глибоку вирізку, третя - os metacarpdle tertium відросток, четверта - os metacarpаle quаrtum виражені суглобові поверхні, п'ята - os metacarpаle quintum - горбистість.

Фаланги пальців - phalanges digitorum. Проксимальна фаланга - phalanx proximdlis; середня фаланга - phalanx media; дистальна фаланга - phalanx distаlis; проксимальна фаланга має на основі ямку, середня дві ямки, дистальна - горбистість.

Особливості дитячого віку. З кісток кисті у новонародженого костеніють тільки диафизы трубчастих кісток і кістки зап'ястя до моменту народження знаходяться ще на хрящовій стадії розвитку. Точки окостеніння кісток зап'ястя з'являються починаючи з 2-х місяців життя дитини і закінчуючи 5-6 роками. Ядра окостеніння в епіфізах коротких трубчастих кісток з'являються на 2-3 році життя.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Назвати кістки зап’ястка.

2. Назвати кітки п’ястка.

3. Відмітні риси проксимальної, середньої і кінцевої фаланги.

4. Яка кістка кисті розташована між тригранною та човноподібною?

5. Які кістки кисті з’єднується з променевою кісткою?

6. Варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки.

Б. Ситуаційні задачі.

1. У хворого внаслідок аварії перелом п’ясткової кістки, яка має сідлоподібну поверхню. Яка це кістка:

1. *І

2. ІІ

3. ІІІ

4. ІV

5. V

2. У хворого травма кісток зап’ястка, які розташовані поряд у проксимальному рядку. Які це кістки:

1.* оs scaphoideum, os lunаtum

2. os trapezoideum, os hamаtum

3 os lunаtum, os trapezoideum

4. оs scaphoideum, os hamаtum

5. os lunаtum,os hamаtum

3. Відмітні риси дистальної фаланги:

1.* горбистість

2. ямка

3.виризка

4.відросток

5.не має правильної відповіді

 

Рекомендована література.

- основна

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. – С. 23-38.

- додаткова

1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 21-22.

2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.

 

 

Тема 6. Тазова та стегнова кістки. Особливості будови, аномалії розвитку.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми. Таз у цілому слугує опорою і є вмістилищем для важливих внутрішніх органів. Жіночий таз цікавить лікаря як кісткова основа пологового каналу.

2. Навчальні цілі

Знати будову кісток таза та вільної верхньої кінцівки. Уміти знаходити, називати і показувати елементи їхньої зовнішньої будови. Засвоїти варіанти й аномалії розвитку.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології – загальні поняття про будову та функції кісток поясу та вільної нижньої кінцівки.

4. Зміст теми заняття. Кістки пояса нижньої кінцівки - ossa cinguli тетbrі inferioris. Тазова кістка (os coxae). Орієнтування кістки в просторі: отвір кістки спрямувати вниз і вперед, велику вирізку - назад, глибоку (кульшову) западину - латерально. Основні анатомічні утвори тазової кістки: кульшова западина – acetabulum; затульний отвір - foramen obturatum; клубова кістка - os ilium; кіло клубової кістки - corpus ossis ili; крило клубової кістки - аla ossis ilii; клубовий гребінь - crista iliaca; верхня передня клубова ость - spina iliaca anterior superior; нижня передня клубова ость - spina iliaca anterior inferior; верхня задня клубова ость - spina iliaca posterior superior; нижня задня клубова ость - spina iliaca posterior inferior; клубова ямка - fossa iliaca; сіднична поверхня - faсіes glutea; крижовотазова поверхня - faсіes sacropelvina; вушкоподібна поверхня - faсіes auriculаris; клубова горбистість - tuberositas iliaca.

Сіднича кістка - os ischii. Тіло сідничої кістки - corpus ossis ischii; сіднича ость - spina ischiаdica; велика сіднича вирізка - incisura ischidіica major; мала сіднича вирізка - incisura ischiаdica minor; гілка сідничої кістки - ramus ossis ischii; сідничий горб - tuber ischiаdicum; лобкова кістка - os pubis; тіло лобкової кістки - corpus ossis pubis; верхня гілка лобкової кістки - ramus superior ossis pubis; клубово-лобкове підвищення - eminentia iliopubica; гребінь лобкової кістки - crista pubica; затульна борозна - sulcus obturatorius; нижня гілка лобкової кістки - ramus inferior ossis pubis; лобковий горбок - tuberculum pubicum; симфізіальна поверхня - -faсіes symphysiаlis

Кістки вільної нижньої кінцівки - ossa membri inferioris liberi

Стегнова кістка (os femoris)

Орієнтування кістки в просторі: головку спрямувати вверх і медіально, передня поверхня кістки гладка, випукла, задня поверхня - вгнута, має шорстку лінію. Основні анатомічні утвори стегнової кістки: головка стегнової кістки - caput ossis femoris; шийка стегнової кістки - сollит ossis femoris; великий вертлюг - trochanter major; малий вертлюг - trochanter minor; тіло стегнової кістки - corpus ossis femoris; шорстка лінія - linea aspera; підколінна поверхня - faсіes poplitea; медіальний виросток - condylus mediаlis; латеральний виросток - condylus lateralis; наколінкова поверхня - faсіes patellаris.

Наколінок (patella). Орієнтування кістки в просторі: наколінок поставити гострим кінцем (верхівка) вниз. Основні анатомічні утвори наколінка: основа наколінка •- basis patellae; в ерхівка наколінка - apex patellae

Особливості дитячого віку. Кістки тазу відстають в своєму розвитку від кісток плечового поясу. У новонародженого таз розташовується високо, досягаючи 3-го поперекового сегменту. У перші три роки таз інтенсивно росте, його форми перетворяться, положення його стає більш горизонтальним. Вертлужная западина тазової кістки має малу глибину, що приводить до підвищеної рухливості тазостегнових суглобів. Це часто приводить до природженого вивиху стегна. Тазова кістка має три основні точки окостеніння для клубової, сідничої і лонної кісток, які з'являються на 3-5 місяцях внутріутробного розвитку. Вторинні точки окостеніння лежать в основі розвитку вертлужной западини, гребеня клубової кістки, сідничого горба.

Кістки вільної нижньої кінцівки новонародженого мають відносно меншу довжину, чим у дорослого. У постнатальному періоді нижні кінцівки ростуть в довжину швидше, ніж тулуб і верхні кінцівки, причому найінтенсивніше росте стегно, слабкіше гомілка і стопа. Стегнова кістка новонародженого коротка і відносно товста, скручена сильніше, ніж у дорослого, що полегшує приведення зігнутих ніг до тулуба. Після народження скрученість стегнової кістки зменшується, а кут шийки збільшується. Розвивається стегнова кістка з 5-ти точок окостеніння, однією основною, для тіла кістки, і 4х вторинних, для розвитку тіла і рожнів.

Надколінник розвивається з декількох крапок окостеніння, які зливаються разом в 3-5 років.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Назвати відділи нижніх кінцівок.

2. Назвати анатомічні утвори клубової кістки.

3. Назвати анатомічні утвори лобкової кістки.

4. Назвати антомічні утвори сідничої кістки.

5. Назвати діафіз, епіфізи, метафізи й апофізи стегнової кістки.

6. Відмінні ознаки правої стегнової кістки від лівої.

7. Назвати доступні кісткові точки для дослідження.

Б. Ситуаційні задачі.

1. Жінка похилого віку, госпіталізована з скаргами на різкий біль, набряк в ділянці правого кульшового суглобу, що з'явилася після падіння. При огляді: стегно приведене всередину, рухи в кульшовому суглобі порушені. Перелом, якої кістки або її частині визначив лікар?

A *шийка стегнової кістки

B тіло стегнової кістки

C виростки стегнової кістки

D лобкова кістка

E сіднича кістка

2. У хворого перелом кістці, на якої розташована затульна борозна. Яка це кістка?

А. Крижова.

В. Клубова.

С. Сіднична.

D. Лобкова.

Е. Куприк.

 

Рекомендована література.

- основна

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. – С. 23-38.

- додаткова

1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 21-22.

2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.

 

Тема 7. Кістки гомілки та стопи. Будова, аномалії розвитку

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми. Кістки нижньої кінцівки виконують головну опорну і рухові функції, тому вони більш масивні і міцні. Стопа з її склепіннями слугує амортизатором, як вигини хребтового стовпа і суглобові диски.

2. Навчальні цілі. Вивчити будову кісток гомілки і стопи. Показати відділи стопи.Уміти називати і показувати елементи рельєфу кісток, вікові особливості

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології – загальні поняття про будову та функції кісток вільної нижньої кінцівки.

4. Зміст теми заняття. Великогомілкова кістка (tibia). Орієнтування кістки в просторі: найгостріший край (передній) і горбистість спрямувати вперед, виростки - вверх,кісточку на нижньому кінці - медіально. Основні анатомічні утвори великогомілкової кістки: медіальний виросток - condylus mediаlis; латеральний виросток - condylus lateralis; верхня суглобова поверхня - fades articulаris superior; міжвиросткове підвищення - eminentia intercondylaris; тіло великогомілкової кістки - corpus tibiae; горбистість великогомілкової кістки – tuberositas tibiae; передній край - margo anterior; медіальна кісточка - malleolus mediаlis; малогомілкова вирізка - incisura fibulаris; нижня суглобова поверхня - faсіes articulаris inferior.

Малогомілкова кістка (fibula). Орієнтування кістки в просторі: головку спрямувати вверх, кісточку вниз, ямку кісточки - назад. Основні анатомічні утвори малогомілкової кістки: головка малогомілкової кістки - caput fibulae; тіло малогомілкової кістки - corpus fibulae; латеральна кісточка - malleolus lateralis; ямка латеральної кісточки - fossa malleoli lateralis

Кістки стопи - ossa pedis

І. Кістки заплесна- ossa tarsi. надп'яткова кістка – talus; блок надп'яткової кістки - trochlea tali; п'яткова кістка – calcaneus; човноподібна кістка - оs naviculаre; медіальна клиноподібна кістка – оs cuneiforme теdiаle; п роміжна клиноподібна кістка - оs cuneiforme intermedium; латеральна клиноподібна кістка - оs cuneiforme laterale; кубоподібна кістка - оs cuboideum. Орієнтування кісток заплесна у просторі: блок надп'яткової кістки спрямувати вверх, головку - вперед, п'яткову кістку розмістити під надп'ятковою, човноподібну кістку приєд­нати до головки надп'яткової кістки, спереду попередніх кісток поставити медіальну, проміжну та латеральну кли­ноподібні кістки, кубоподібну кістку розмістити латеральні-ше від клиноподібних.

II. Плеснові кістки - ossa metatarsi s. metatarsаlia

Плеснових кісток є п'ять. Перша плеснова кістка- os metatarsаle primum має на основі бобоподібну поверхню, друга - os metatarsаle secundum - рівнобедрений трикутник, третя - os metatarsаle tertium - гострий трикутник, четверта - os metatarsаle qudrtum -прямокутник, п'ята - os metatarsаle quintum - горбистість.

III. Фаланги пальців - phalanges digitorum. Проксимальна фаланга - phalanx proximаlis; середня фаланга - phalanx media; дистальна фаланга – phalanx distаlis. Проксимальна фаланга має на основі ямку, середня – дві ямки, дистальна - горбистість.

Особливості дитячого віку. Великогомілкова кістка розвивається з основного діафізарного ядра окостеніння і 3-х вторинних (епіфізарних). Зрощення диафиза і епіфізу відбувається в краниально-каудальном напрямі і закінчується в 17-18 років. Відсутність верхнього і нижнего епіфізарних ядер окостеніння говорить про недоношеність плоду.

Малогомілкова кістка розвивається з 3-х ядер окостеніння (1 основне діафізарне і 2 вторинних епіфізарних). Зрощення епіфізів з диафизом відбувається в 15 - 17 років.

Стопа у новонароджених і дітей раннього віку знаходиться в напівсупінованому положенні. Коли дитина починає ходити, вона спирається переважно на медіальну сторону стопи. Зведення стопи формується протягом перших двох років життя у зв'язку з розвитком опорної функції і зміцненням зв'язкового апарату. Кожна кістка передплесна стопи має по 1 крапці окостеніння, які з'являються в різні періоди: починаючи з 5-6 місяця внутріутробного розвитку (кістка п'яти) і закінчується до 3-5 років постнатального періоду. Кістка п'яти має 2 ядра окостеніння, і її частини зростаються лише в 16-20 років.

У плеснових кістках і фалангах пальців основні точки окостеніння з'являються починаючи з 2,5 місяців внутріутробного розвитку, а вторинні в 3-4 роки. Зрощення діафізів з епіфізами відбувається в 15-20 років при розвитку додаткових точок окостеніння передплесна і сесамоподібних кісток.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1.. Назвати відділи нижніх кінцівок.

2. Назвати анатомічні утвори великогомілкової кістки.

3. Назвати анатомічні утвори малогомілкової кістки.

4. Назвати кістки заплесна.

5. Назвати кістки плесна.

6. Назвати кістки пальців.

7. Як відрізнити праві кістки гомілки від лівих.

8. Назвати варіанти розвитку й аномалії кісток нижніх кінцівок.

Б. Ситуаційні задачі.

1.Після зіштовхнення двох автомобілів у одного з водіїв відзначається деформація у середній третині лівої гомілки, сильний біль, особливо при спробі рухати лівою гомілкою. З рани виступають кінці кістки тригранного січення, посилюється крововтрата. Яка кістка може бути пошкоджена?

A *Великогомілкова кістка

B Малогомілкова кістка

C Стегнова кістка

D Наколінок

E Надп’яткова кістка

2. У пострадавшего травма в результате прямого удара по внутренней поверхности средней трети голени. Перелом какого анатомического образования наиболее вероятен?

A *Диафиз большеберцовой кости

B Дистальный эпифиз малоберцовой кости

C Дистальный эпифиз большеберцовой кости

D Проксимальный эпифиз большеберцовой кости

E Проксимальный эпифиз малоберцовой кости

Рекомендована література.

- основна

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. – С. 23-38.

- додаткова

1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 21-22.

2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.

 

 

Тема 8. Кістки черепа: лобна, тім’яна, потилична. Особливості розвитку, будови, аномалії.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми. Покривні кістки черепа утворюють склепіння для головного мозку. Вони міцні, містять диплоітичні вени, за розвитком первинні. Мають чітко виражені вікові особливості, зустрічаються аномалії розвитку, які лікар повинен своєчасно виявити і прийняти невідкладні міри для їх ліквідації.

2. Навчальні цілі. Знати будову типових покривних кісток черепа. Уміти називати і показувати частини й елементи рельєфу потиличної, тім'яної і лобової кісток.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології – загальні поняття про будову та функції кісток черепа.

4. Зміст теми заняття. Кістки голови, або череп (ossa capitis, s. cranium)

Череп поділяється на дві частини: мозковий череп (пеиrо-cranium) і вісцеральний, або лицевий череп {cranium viscerale).

Кістки мозкового черепа. Лобова кістка (os frontale). Орієнтування кістки у просторі: орбітальні частини роз­містити у горизонтальній площині, лобову луску спрямува­ти вверх у фронтальній площині (випуклою поверхнею назовні). Лобова кістка складається з 4-х частин: носова частина, дві орбітальні частини і лобова луска; має повітряну пазуху. Основні анатомічні утвори лобової кістки: носова частина - pars nasаlis; носова ость - spina nasаlis; решітчаста вирізка- incisura ethmoidаlis; лобова пазуха - sinus frontalis; орбітальна частина - pars orbitаlis; ямка слізної залози - fossa glаndulae lacrimаlis; блокова ямка - fovea trochlearis; лобова луска - squama frontalis; зовнішня поверхня - faсіes externa; лобовий горб - tuber frontаle; надбрівна дуга - аrcus superciliаris; надперенісся – glabella; надорбітальний край - margo supraorbitаlis; надорбітальний отвір (вирізка) - foramen (incisura) supraorbitаle; внутрішня поверхня - faсіes interna; борозна верхньої сагітальної пазухи - sulcus sinus sagittаlis superioris; сліпий отвір - foramen cecum; вискова поверхня - faсіes temporalis; вискова лінія - linea temporalis; виличний відросток - processus zygomаticus.

Тім'яна кістка (оs parietаle)

Орієнтування кістки в просторі: лусковий край (ввігнутий) спрямувати вниз, потиличний (заокруглений) - назад, кістку наблизити до сагітальної площини випуклою поверхнею назовні. Тім'яна кістка має 4 краї, 4 кути і 2 поверхні.
Основні анатомічні утвори тім'яної кістки: л обовий край - mаrgo frontalis; потиличний край - mаrgo occipitalis; лусковий край - mаrgo squamosus; сагітальний край - mаrgo sagitаlis; лобовий кут - аngulus frontalis; потиличний кут - аngulus occipitalis; клиноподібний кут - аngulus sphenoidаis соскоподібний кут - аngulus mastoideus; зовнішня поверхня - faсіes externa; верхня вискова лінія - linea temporalis superior; нижня вискова лінія - linea temporalis inferior; внутрішня поверхня - faсіes interna; борозна верхньої сагітальної пазухи - sulcus sinus sagittаlis superioris; борозна сигмоподібної пазухи - sulcus sinus sigmoidei; артеріальні борозни - sulci arteriosi; тім'яний отвір - foramen parietаle.

Потилична кістка (os occipitаle)

Орієнтування кістки в просторі: великий отвір розмістити у горизонтальній площині, потиличну луску спрямувати назад і вверх. Потилична кістка складається з 4-х частин: основна частина, дві латеральні частини і потилична луска. Основні анатомічні утвори потиличної кістки: великий (потиличний) отвір - foramen magnum; основна частина - pars basilаris; горловий горбок - tuberculum pharyngeum; схил – clivus; латеральна частина - pars lateralis; потиличний виросток - condylus occipitalis; виросткова ямка (канал) - fossa (canаlis) condylаris; під'язиковий канал - canаlis hypoglossаlis; яремний відросток - processus jugulаris; яремна вирізка - incisura jugulаris; потилична луска - squama occipitalis; зовнішній потиличний виступ - protuberаntia occipitalis externa; нижня каркова лінія - linea nuchаlis inferior; верхня каркова лінія - linea nuchalis superior; найвища каркова лінія - linea nuchаlis suprema; хрестоподібне підвищення - eminentia cruciformis; внутрішній потиличний виступ - protuberаntia occipitalis interna; борозна верхньої сагітальної пазухи - sulcus sinus sagittаlis superioris; борозна поперечної пазухи - sulcus sinus transverse; борозна сигмоподібної пазухи - sulcus sinus sigmoidei.

Особливості дитячого віку: Лобова кістка розвивається за типом перетинкових кісток з двох ядер окостеніння, причому кістка розвивається з двох половин, процес зрощення яких починається на 6-му місяці внутріутробного життя і закінчується на 3-му році. Повністю лобовий шов зникає до 7-8 років. Лобові пазухи виникають за допомогою резорбції кістки за рахунок проникнення в лобову кістку передніх осередків ґратчастої кістки. У новонароджених добре виражені лобові горби. Тім'яні кістки розвиваються за типом перетинкових кісток. Виниклі точки окостеніння формують до моменту народження сильно розвинені тім'яні горби. Краї кісток тривалий час не сполучені швами, на межі з лобовою, потиличною і скроневими кістками утворюються джерельця. Скроневі лінії відсутні. Потилична кістка розвивається змішаним способом; велика частина її луски (ділянка, розташована вище за борозну поперечного синуса) костеніє безпосередньо на основі мезенхіми (первинна, або перетинкова кістка), а решта частин - енходрально (вторинна кістка). Ядра окостеніння хрящової тканини з'являються в колі великого потиличного отвору (основна і бічні частини) і одночасно в трьох ділянках луски. На місці переходу хрящової і перетинкової частин луски до 8 місяця внутріутробного розвитку існує глибока вирізка, що іноді зберігається до 3-х, - 4-х - літнього віку. У новонародженого потилична кістка складається з чотирьох ділянок, розділених хрящовими пластинками, які зростаються у віці 2-х - 4-х років. У подальшому відбувається зрощення і окостеніння частин, яке закінчується до 20 років.

 

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Що Ви знаєте про розвиток черепа, чому він поділяється на мозковий та лицевий?

2. Яку будову мають плоскі кістки черепа?

3. Ваша тактика при травматичному ушкодженні склепіння черепа?

4. Будова лобової кістки, пазухи?

5. Будова потиличної кістки?

6. Будова тім’яної кістки?

7. Аномалії розвитку кісток склепіння черепа?

Б. Ситуаційні задачі.

1. При обстеженні у пацієнта було виявлено аномальний розвиток однієї з кісток черепа. При цьому були відзначені наступні симптоми: виділялася тім’яна кістка трикутної форми, мале місце злиття потиличної кістки з 1 шийним хребцем. Навколо кістки спостерігались додаткові кістки черепа – кістки швів. Аномалія розвитку якої кістки, вірогідніше, має місце?

А. Os temporale.

В. Os parietale.

С. *Os occipitale.

D. Os frontale.

E. Os sphenoidale.

2. Після звільнення з під завалу у постраждалого відзначається затемнення свідомості, багато підшкірних крововиливів на голові та шиї, дрібні рани на обличчі. У задньо-верхніх відділах голови скальпована рана та різка деформація контурів голови. Які кістки можуть бути пошкоджені?

A *Тім'яна та потилична кістка

B Клиновидна кістка та нижня щелепа

C Лобна та носові кістки

D Скронева кістка та верхня щелепа

E Вилична кістка та слізна кістка

3. У потерпілого є травма м'яких тканин та тім'яних кісток в області стрілоподібного шва, яка супроводжується сильною кровотечею? Яке з утворень вірогідно ушкоджено?

A * Sinus sagittalis superior.

B Sinus petrosus superior.

C Sinus rectus.

D Sinus sagittalis inferior.

E Sinus transversus.

4. Внаслідок травми голови у потерпілого виявлено пошко