Тема 15. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин

 

Принципи організації соціально-трудових відносин у країнах з розвинутої ринковою економікою. Основні закордонні моделі регулювання соціально-трудових відносин. Типи регулювання соціально-трудових відносин у залежності від ролі і місця владних структур. Типи регулювання соціально-трудових відносин у залежності від ступеня участі працівників у керуванні підприємством.

Регулювання соціально-трудових відносин у міжнародній практиці. Зміст Всесвітньої програми зайнятості. Зміст Програм професійної підготовки кадрів. Зміст програм “Міжнародні трудові норми і права людини”. Характеристика програм підвищення якості трудового життя.

Характеристика закордонного досвіду колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин. Колективні переговори в закордонних країнах як ефективний засіб узгодження інтересів суб’єктів соціально-трудових відносин.

Закордонні моделі регулювання соціально-трудових відносин на виробничому рівні. Форми виробничої демократії в закордонних країнах.

 

Контрольні запитання

1. Принципи організації соціально-трудових відносин у країнах з розвинутої ринковою економікою.

2. Назвіть основні закордонні моделі регулювання соціально-трудових відносин.

3. Визначте типи регулювання соціально-трудових відносин у залежності від ролі і місця владних структур.

4. Розкрийте зміст Всесвітньої програми зайнятості. Зміст Програм професійної підготовки кадрів.

5. Розкрийте зміст програм “Міжнародні трудові норми і права людини”. Характеристика програм підвищення якості трудового життя.

Література: [11, 563-6201]

Розрахункова робота №1

Тема: Аналіз ринку праці

 

Економічно активне населення (ЕАН) – це частина населення, віком від 15до70 років, яка пропонує свої послуги на ринку праці і поділяється, в свою чергу, на зайнятих та безробітних.

Економічно неактивне населення (ЕНН) – населення, що відносять до незайнятого населення. Крім цього до економічно неактивного (незайнятого) населення відносять тих, що навчаються (з відривом від виробництва) та тих, що не шукають роботу.

За віковим цензом все населення, щодо працездатності поділяється на працездатне населення у працездатному віці, та працездатне населення у непрацездатному віці. Населенням у працездатному віці у більшості країн вважається населення віком від 16 і до 55 (у жінок) та 60 (у чоловіків) років.

Зайняті – це ті, хто має оплачувану роботу, або тимчасово не працює через страйк, хворобу чи відпустку.

Безробітні – це ті, хто не має оплачуваної роботи, активно її шукає та готовий найближчим часом приступити до роботи.

Безробіття – це стан частини населення, що становить безробітних. Цей стан виникає за різних процесів, що протікають у економіці країни, і мають вплив на рівень безробіття.

В періоди спаду економіки зростає безробіття через невідповідність між сукупним попитом та сукупною пропозицією робочої сили. Попит на працю вищий за її пропозицію. Тоді говорять про зростання циклічного безробіття.

Коли є невідповідність між попитом та пропозицією робочих місць у певній галузі, певних професій – маємо справу зі структурним безробіттям.

Фрикційне безробіття виникає внаслідок постійного руху населення між регіонами і видами праці, та внаслідок стадійності життєвого циклу підприємств.

Сезонне безробіття зумовлене сезонними коливаннями довкілля, неможливістю виконувати ті чи інші роботи у конкретний сезонний період (сезон дощів та засухи, осінньо-зимових, весняно-літніх періодів і т. д.).

Ріст чи спад безробіття визначають через динаміку рівня безробіття (Р_б) - відношення числа безробітних (Б) до чисельності економічно активного населення (ЕАН) у відсотках:

Р_б = 100 * Б / ЕАН, %. (1)

Важливим для аналізу стну ринку праці є показник рівня зайнятості. Рівень зайнятості (Р_з) визначають через відношення числа зайнятих (З) до загальної чисельності економічно активного населення (ЕАН) та економічно неактивного населення (ЕНН) у відсотках:

Р_з = 100 * 3 / (ЕАН + ЕНН), %. (2)

Середній рівень заробітної плати (r_зп) – це розмір місячного (річного) заробітку за свою працю одного працюючого, визначається масою оплаченої у грошовій та натуральній формі роботи всіх зайнятих у конкретному періоді розділеною на їх чисельність.

Рівноважний рівень заробітної плати (r_зпE) виникає при рівновазі на ринку праці між попитом та пропозицією праці.

Ситуацію залежності між попитом та пропозицією на ринку праці наведено при допомозі графічної моделі (рис. 1).

Припустимо, що у країні попит та пропозиція на ринку праці задовольняють кривим, що зображені на рис. 1. Для спрощення аналізу криві на рисунку представлені у вигляді прямих відрізків. Основні позначки:

L – Кількість трудових ресурсів, млн. осіб; OK – чисельність економічно активного населення; OM – чисельність зайнятого населення за ринкової рівноваги; K→ – чисельність економічно неактивного населення; RQ – вимушене безробіття; MK – добровільне безробіття за ринкової рівноваги; r_зп – середній рівень заробітної плати, грн./осіб; OA – допомога по безробіттю; ON – середньозважений рівень заробітної плати, r_зпE, грн. /осіб; OP – рівень заробітної плати, нижчий від середньозваженого; OT - рівень заробітної плати, вищий від середньозваженого.

 

Рис.1. Аналіз кривих попиту та пропозиції

 

На ринку праці можуть мати місце наступні ситуації:

r_зп = r_зпE; r_зп < r_зпE; r_зп > r_зпE.

Дані для аналізу зведено у табл.1.

Таблиця 1

Теоретичні дані аналізу ринку праці

Ситуації Показники	Ситуація 1	Ситуація 2	Ситуація 3
rзп = rзпE	rзп < rзпE	rзп > rзпE
Зайняті, млн. осіб	OM	PZ	TR
Вимушено безробітні, млн. осіб	-	-	RQ
Добровільні безробітні, млн. осіб	MK	ZK’’	QK’’’
Рівень безробіття, %	100*MK/OK	100*ZK’’/OK	100*QK’’’/OK
Рівень зайнятості, %	100*OM/(OK+ K→)	100*PZ/(OK+ K→)	100*TR/(OK+ K→)
Вигоди найманців, млн./грн.	Пл.фіг. NEA	Пл.фіг. PZA	Пл.фіг. TRFA
Вигоди роботодавців, млн./грн.	Пл.фіг. BNE	Пл.фіг. PZCB	Пл.фіг. TRB
Вигоди нації, млн./грн.	Пл.фіг. AEB	Пл.фіг. AZCB	Пл.фіг. AFRB

Крива попиту визначається за рівнянням прямої:

y_Д = a_D * x /1000 + b_D.

Крива пропозиції визначається за рівнянням прямої:

y_S = a_S * x /1000 + b_S.

значення a_D, b_D, a_S, b_S варіанту наведено в табл.2.

Таблиця 2

Дані для розрахунку за варіантами завдання

Варіант
aD	-0,01	-0,02	-0,03	-0,04	-0,05	-0,01	-0,02	-0,03	-0,04	-0,05
bD
aS	0,05	0,05	0,05	0,05	0,05	0,02	0,02	0,02	0,02	0,02
bS
Варіант
aD	-0,04	-0,02	-0,03	-0,04	-0,05	-0,01	-0,02	-0,03	-0,04	-0,05
bD
aS	0,03	0,03	0,03	0,03	0,03	0,04	0,04	0,04	0,04	0,04
bS
Варіант
aD	-0,01	-0,02	-0,03	-0,04	-0,05	-0,01	-0,02	-0,03	-0,04	-0,05
bD
aS	0,04	0,04	0,04	0,04	0,04	0,06	0,06	0,06	0,06	0,06
bS

 

Чисельність економічно активного населення для варіантів 6; 7; 12;16; 21; 22; - 60 млн. осіб, для решти варіантів – 50 млн. осіб. Чисельність економічно неактивного населення – 15 млн. осіб

Необхідно визначити чисельність зайнятих, вимушено безробітних, добровільно безробітних, рівень зайнятості, рівень безробіття, вигоди найманців, вигоди працедавців та нації в цілому за ситуації на ринку праці при: r_зп = r_зпE; r_зп < r_зпE; r_зп > r_зпE. Відхилення від рівноважного рівня заробітної плати прийняти у розмірі 15%. Порівняти отримані результати. В розрахунковій роботі не враховується міграція робочої сили.

Розрахункова робота №2.