Система змінних та гіпотези дослідження

Незалежна змінна – прослуховування бінауральних та ізокронічних звукових тонів.

Незалежна змінна полягає у варіаціях ситуації (у якісних змінах сенсорного сприймання – звуку).

Операціоналізація незалежної змінної (експериментальний вплив) – бінауральні та ізокронічні звукові тони одночасно подавались у високочутливих навушниках досліджуваним експериментальної групи протягом гіпнологічного сеансу. Досліджуваним контрольної групи названі звукові тони не подавались.

Отже незалежна змінна має дві якісні умови: одні учасники дослідження слухають, інші – не слухають звуки. Це означає, що експеримент буде дворівневим.

Контроль незалежної змінної активний, тобто змінною можна маніпулювати.

Залежна змінна – суб’єктивне переживання трансу (змістова, багатомірна змінна).

Операціоналізація залежної змінної відбувається так: по закінченню сеансу, досліджуваних просили дати відповіді на стандартизовані закриті запитання, що стосуються якісних харакеристик суб'єктивного переживання трансу (СПТ) на етапі індукції та протягом всього сеансу.

Вимірювання (фіксація) залежної змінної. У відповідях досліджуваних показниками СПТ виступали:

1) швидке розслаблення тіла на рівні кінестетичних відчуттів;

2) його підтримка протягом всього сеансу;

3) рівень згасання сенсорних відчуттів (окрім сприймання мовлення гіпнолога);

4) концентрація уваги на процесі візуалізації. Варіанти відповідей були позитивні («так»), негативні («ні») або ж невизначені («не знаю»).

Ключова додаткова змінна – недирективне мовленнєве навіювання гіпнотерапевта.

Контроль ключової додаткової змінної полягає в застосуванні методу балансування, тобто поділу вибірки на експериментальну та контрольну групи. В експериментальній групі здійснюється вплив незалежної та додаткової змінної, а в контрольній групі – тільки додаткової. Так контролюється ефект змішування.

Друга додаткова змінна – гучність звукових тонів у навушниках була такою, що досліджувані можуть чути живий голос гіпнолога та його інструкції протягом всього сеансу (кількісна змінна).

Третя додаткова змінна – зміст інструкцій, які подаються гіпнотерапевтом протягом сеансу має бути однаковим і може стосуватись, наприклад, візуалізації клієнтом явищ природи на основі зорових та слухових образів уяви (ліс, море тощо). Ця змінна є якісною.

Четверта додаткова змінна – кожен сеанс триває індивідуально з кожним досліджуваним не більше 30 хвилин.

Контроль суб’єктної додаткової змінної (впливу експериментатора): з усіма досліджуваними працює один гіпнотерапевт з вищою професійною освітою (в реальному експерименті було два гіпнотерапевта, тому ця змінна, на жаль, не контролювалась – Кучеренко Є.В. [6]).

Контроль побічних змінних – у дослідженні не беруть участь клієнти, які мають вегето-судинну дистонію, оскільки теоретично пропонований метод (експериментальний вплив) міг би зашкодити їхньому стану здоров'я.

В емпіричному дослідженні перевірялись такі припущення:

Вихідною експериментальною гіпотезою дослідження виступає твердження про те, що застосування методу бінауральних та ізокронічних звукових тонів протягом гіпнологічного сеансу підвищує суб’єктивне переживання трансу дорослого клієнта в процесі недирективого мовленнєвого навіювання гіпнотерапевта, порівняно з простим мовленнєвим навіюванням без застосування тонів.

Контргіпотеза – застосування методу бінауральних та ізокронічних звукових тонів протягом гіпнологічного сеансу знижує суб’єктивне переживання трансу дорослого клієнта в процесі недирективого мовленнєвого навіювання гіпнолога, порівняно з простим мовленнєвим навіюванням без застосування тонів.

Третя конкуруюча гіпотеза (нуль-гіпотеза) – застосування методу бінауральних та ізокронічних звукових тонів протягом гіпнологічного сеансу не впливає на трансовий стан клієнта в процесі недирективого мовленнєвого навіювання гіпнолога.