Г 2,г 3,в 4,б,в,е 5,б,г,д 6,в 7,д 8,в,г,е 9,д 10,б 11,г 12,а 13,б 14,а 15,а

В 2,В 3,А 4,Б,В,Е 5, А 6,А,В,Г 7,Д 8, Б,Д,Е 9, Б 10,Б 11,Б 12,А 13,Б 14,А 15,В

ВАРІАНТ 2.

Д 2,Д 3,В 4,В,Д 5,В 6,А,Б,В 7,Б 8,Г 9,А 10,Г 11, А 12,Г 13,Г 14,А 15,А

ВАРІАНТ 3.

А 2,Г 3,А 4,А,Б,Е 5,Б 6,А,Б 7,А 8,А 9,А 10,Б 11,А 12,В 13,Г 14,А,Б 15, Д

ВАРІАНТ 4.

Г 2,В 3,Г 4,Г,Е 5,В 6,А,Б,В,Г 7,В 8,В,Г,Е 9,В 10,Д 11,Д 12,А 13,Б,Е 14,А 15,Г

ВАРІАНТ 5

Г 2,В 3,В 4,Б 5,Д 6,Б 7,В 8,Б,В,Д,Е 9,В 10,Г 11,А

Г, Д 13,Г 14,А 15,А

 

ВАРІАНТ 6

В 2,А 3, Г,Д 4,Б,В,Д,Е 5,А 6,А,Б,Д 7,А 8,В 9,А 10,А 11,В 12,В 13,Г 14,А,Б 15,В

ВАРІАНТ 7

Б,В,Д 2,В 3,В 4, В,Д 5,Б 6,А,В,Г 7,Г 8,Б 9,А 10,А,В,Г 11,Г 12,А 13,А 14,А 15,Г

ВАРІАНТ 8

Б 2,Г 3,Г 4,В 5,Г 6,Б,В,Г,Д 7,Г 8,В 9,Б 10,Д 11,А 12,Б 13,Б 14,А 15,Г

ВАРІАНТ 9

В,Г 2,Г 3,В 4,Б 5,В 6,Б,Г 7,А 8,Д 9,Б 10,А,Б,В 11,Г 12,В 13,Б 14,А,Б 15,Д

ВАРІАНТ 10

Б 2,Г 3, Б 4,А,В,Е 5,Д 6,А 7,В 8,А,В,Г,Е 9,В 10,Б,Г,Д 11,А 12, В 13,Д 14,А 15,Б

ВАРІАНТ 11

Б 2,Б,В,Д 3,Д 4,В 5,А 6,Б 7,Д 8,Б,ГД 9,А 10,Д 11,Г 12,Г 13,Д 14,А 15,А

ВАРІАНТ 12

А 2,Г 3,В 4,Б,В,Д,Е 5,Г 6,Д 7,Г 8,Б,В,Д,Е 9,Г 10,Б 11,В 12,В 13,А 14,А 15,А

ВАРІАНТ 13

А,В,Д 2,Д 3,В 4,Б 5,Б,Г,Д 6,В 7,Г 8,Д 9,Г 10,В 11,А 12,Г 13,Д 14,А 15,А

ВАРІАНТ 14

Г 2,В 3,Г 4,Б 5,А,В,Г 6,Б,В,Г,Д 7,В 8,А,В,Д,Е 9,Б 10,А 11,Б 12,Б 13,В 14,А 15,А

ВАРІАНТ 15

В,Г 2,Г 3,Б 4,В,Д 5,А,Д 6,Г 7,Г 8,Б,Г,Д 9,В 10,А,Б,В 11,А 12,А 13,Б 14,А 15,А

ВАРІАНТ 16

Б,Д 2,Д 3,А 4,В,Д 5,Б 6,Б 7,Д 8,В 9,Б 10,Б,В,Г,Д 11,Г 12,А 13,В 14,А 15,А

ВАРІАНТ 17

Г 2,В 3,А 4,Г,Е 5,А,В,Г 6,А 7,Б 8,Г 9,Г 10,А,Г 11,Б 12,В 13,В 14,А 15,А

ВАРІАНТ 18

Д 2,Г 3,Г 4,Б 5,А,Б,В,Г 6,Б,В 7,Г 8,В 9,Г 10,Д 11,В 12,А 13,Г 14,А 15,А

ВАРІАНТ 19

В 2,Г 3,Г 4,Б 5,Б,В,Г,Д 6,Д 7,Д 8,Б,Д,Е 9,Б 10,Б 11,В 12,В 13,Д 14,А 15,А

ВАРІАНТ 20

Г 2,Г 3,В 4,Б,В,Е 5,Б,Г,Д 6,В 7,Д 8,В,Г,Е 9,Д 10,Б 11,Г 12,А 13,Б 14,А 15,А

ЗАВДАННЯ ПО ПІДСУМКОВОМУ КОНТРОЛЮ МОДУЛЬ 1

Варіант 1.

1. У хірургічному відділенні за хворим спостерігає медична сестра, виконує призначення лікаря, проводить перев'язки, а санітарка перестилає ліжко, миє хворого під душем, переодягає, допомагає при умиванні, годуванні хворого, ставить клізму під спостереженням медсестри. Лікар оглядає хворого, призначає лікування, виконує операції. По якій системі організована робота у відділенні?

 

2. У лікарню поступив хворий із забитою раною правої кисті, отриманої на роботі 2 години тому. Який вид антисептики слід застосувати?

 

3.У поліклініку звернувся хворий з скаргами на те, що не тривало заживає

опікова рану тилу стопи. При опиту встановлено, що два місяці тому він перекинув на ногу сковорідку з киплячим жиром. Лікувався народними засобами. Візуально на тилі правої стопи визначається гранулююча рана із залишками щільного некротичного струпа чорного кольору і помірним гнійним відокремлюваним. Який ступінь опіку?

Ваша лікувальна тактика?

 

 

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 2.

 

1. Професор проводить обхід хворих в хірургічному відділенні, але з ним знаходиться тільки завідувач відділенням, Він призначив хворому ультразвукове обстеження жовчного міхура. Хто повинен бути присутнім на обході? Хто виконає призначення професора?

 

2. У хворого при розтині флегмони з рани виділився газ, відокремлюване мізерне, серозно-геморагічне, смердюче – запідозрена газова анаеробна інфекція. Які хімічні антисептики треба застосувати?

 

 

3. До Вас звернувся хворий з скаргами на болі в правому плечовому суглобі. Болі з'явилися 3 години тому, коли він, знявши пальто, хотів повісити його на вішалку. Рік тому переніс травматичний вивих правого плеча. При огляді виявлено вимушене положення кінцівки, ступінчаста деформація в області правого плечового суглоба. Головка плеча пальпується в пахвовій западині. При спробі провести пасивні рухи в суглобі визначається пружинячий опір, що супроводжується посиленням болі.

Ваш діагноз? Яку допомогу треба надайти хворому?

 

 

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 3.

 

1. Під час надходження дитини в хірургічне дитяче відділення за ним регулярно спостерігає лікар, виконує низку лікувальних заходів: проводить перев'язки, промивання гнійної порожнини, а медична сестра стежить за виконанням гігієнічних заходів, за одягом, ліжком дитини, виконує призначення лікаря.

Санітарка виконує функції прибиральниці. По якій системі організована робота у відділенні?

 

2. У хворого є бешиха правої кінцівки. Які показані фізичні методу антисептики?

 

3. У стаціонар поступив хворий з уточненим діагнозом: закритий гвинтоподібний перелом обох кісток лівої гомілки в середній третині. Який вид лікування краще застосувати?

 

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 4.

 

1. У операційної медичної сестри при щомісячному обстеженні на бацилоносійство (узятий посів з носа) виявлено патогенний золотистий стафілокок. Які повинні бути зроблені заходи?

 

2. Хворий поступив в трампункт з раною, отриманою під час земляних робіт. Який метод антисептики треба застосувати для профілактики правця і в якому вигляді?

 

3. Хлопчик, 14 років, граючи у волейбол, впав на витягнуту ліву руку. Турбують болі в області лівої ключиці.

Положення потерпілого вимушене: тіло нахилене у бік пошкодження, здорова рука підтримує зігнуте в лікті передпліччя пошкодженої руки і притискує її до тулуба. Пульс на лівій променевій артерії задовільного наповнення, чутливість пальців кисті збережена. Виявляється помірна припухлість і хворобливість при пальпації в області лівої ключиці. Активні і пасивні

рухи в лівому плечовому суглобі сильно обмежені із-за болів. Ваш діагноз? У чому полягає перша допомога, яка повинна бути надана хворому? Які додаткові обстеження обов'язково необхідно провести у постраждавшого і яка подальша лікувальна тактика?

 

 

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 5.

 

1. Хворий був збитий на вулиці машиною 1 годину тому. На правому плечі є велика, рвана рана. Які заходи боротьби з інфекцією потрібно зробити?

 

2. Хворий поступив в стаціонар з коленою точковою раною на кінцівці без ознак кровотечі і пошкодження нерва, рана отримана 1 годину тому. Чи показана первина хірургічна обробка рани? Чи показані інші антисептичні заходи?

 

3. Хворий А., поступив в приймальний спокій лікарні після травми голови. З анамнезу: був травмований ударом в ділянку лицьового черепа, після чого втратив свідомість на 2 хвилини, була одноразова блювота. Хворий не може розповісти детально про обставини травми. Скаржиться на головний біль, слабкість, запаморочення, дзвін у вухах. Об'єктивно: пульс у межах норми, непостійний мілкорозмашистий ністагм, асиметрія мімічної мускулатури.
Ваш діагноз і план лікувально-діагностичних заходів?

 

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 6.

1. Хворий поступив в стаціонар з укушеною раною на кінцівці без ознак кровотечі і пошкодження нерва, рана отримана 1 годину тому. Чи показана ПХО рани? Чи показані інші антисептичні заходи?

2. У клініку поступив хворий із забитою раною правої кисті, отримав на роботі 2 години тому. Який вид антисептики слід застосувати?

 

3. У клініку доставлена дитина 8 років. Впала з дерева, ударившись головою. Була накладена пов'язка, яка постійно промокає. При огляді: дитина сонлива, капризна, осередкова неврологічна симптоматика чітко не виявляється, менінгеальних знаків немає. На голові пов'язка, рясно промокла прозоро – геморагічним відокремлюваним. Під пов'язкою в тім'яній області зліва є лінійне пошкодження шкіри до 1 см, апоневроз пошкоджений, з рани постійно виділяється сукровична рідина. На рентгенограмах черепа: лінійний перелом лівої тім'яної кістки.
Який Ваш попередній діагноз?

 

 

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 7.

1. Хворий поступив в стаціонар з різаною раною на кінцівці без ознак кровотечі і пошкодження нерва, рана отримана 4 годину тому. Чи показана ПХО рани? Чи показані інші антисептичні заходи?

 

2. У стерилізаційній проводилася стерилізація білизни. Стерилізували паром під тиском 152,5 кПа (1,5 атм.) протягом 45 хвилин. Після того, як вся пара була випущена, коробки стерилізаційні герметично закрили і віднесли в операційну. Допущена помилка? Ваші подальші дії?

 

3. Лікар швидкої допомоги доставив хворого з місця катастрофи. Хворий самостійно піднявся, самостійно зайшов в машину. Бригаді швидкої допомоги повідомив паспортні дані, місце роботи. По шляху проходження в лікарню у пацієнта виникла блювота, судорожний напад. Після цього хворий в свідомість не приходив, з'явилася анізокорія, порушився тип дихання, артеріальний тиск 180 / 120 мм рт.ст. При огляді: стан хворого украй важкий, свідомість порушена аж до сопору, дихання галасливе, обличчя почервонівше, тонічні судоми. У правій скроневій області – садно, припухлість м'яких тканин

підшкірна гематома, анізокорія, D > S, на уколи реагує рухами в правих кінцівках, зліва рухи відсутні, позитивний симптом Бабінського з двох боків.
Поставте попередній діагноз.

 

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 8.

1. У операційній тривалий час йшла операція, при якій була розкрита гнійна порожнина. Підготовка операційної до подальшої роботи?

 

2. Хворий До., 25 років поступив в хірургічне відділення після автодорожньої події. Отримав удар в область грудної клітки. Зараз відзначає одишку, болі при диханні в правій половині грудній клітці, блідість шкіри і слизових оболонок, запаморочення, мигтіння перед очима. Пульс у хворого слабкого наповнення, 120 ударів в одну хвилину, артеріальний тиск 80/40 мм рт. ст. Грудна клітка слабо бере участь в диханні, справа визначається притуплення і не прослуховується дихання.
Яка гадана травма у хворого? Як уточнити діагноз? Які необхідні заходи допомоги?

 

3. Увечері напередодні надходження в клініку хворого був побитий, спостерігалася короткочасна втрата свідомості. Самостійно прийшов додому, скаржився на головний біль, прийняв знеболюючу пігулку, ліг спати. Вранці не прокинувся, родичі викликали карету швидкої допомоги. Доставлений в клініку в несвідомому стані з осередковими симптомами поразки правої половини тіла.
Який попередній діагноз і план лікування?

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 9.

1. Після операції з приводу гнійного процесу хірургічний інструмент ретельно промили під проточною водою "йоржем" з милом, обполоснули і поклали в кип'ятильник для стерилізації. Стерилізація тривала 45 хвилин, після чого інструменти віднесли в операційну. Допущені помилки? Необхідні дії?

 

2. Хворий А., 34 років в колотнечі отримав удар ножем в живіт. Швидкою допомогою доставлений в хірургічний стаціонар. При огляді хворий блідий, в свідомості, пульс слабкого наповнення, артеріальний тиск 70/40 мм рт. ст. Живіт декілька піддутий, слабо бере участь в диханні, в правому підребер'ї є рана 2,0х1,0 см, з якої виділяється при диханні невелика кількість крові. При пальпації болючисть в правому підребер'ї і в правій половині живота притуплення.
Яке гадане у хворого пошкодження? Які додаткові необхідні методи діагностики?

Яка необхідна допомога?

 

3. У приймальне відділення поступив пацієнт 19 років з колото-різаним пораненням правої половини грудної клітки. На оглядовій рентгенограмі грудної клітки встановлена наявність невеликого правостороннього гемотораксу.

Вкажіть оптимальну хірургічну тактику.

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 10.

1. Чому при стерилізації в автоклаві на початку автоклавування необхідно повністю видалити з камери стерилізації повітря за допомогою пари?

 

2. У хворого С., із закритою травмою живота при операції виявлено пошкодження селезінки. Селезінка видалена, але у хворого залишається блідість шкіри і слизових оболонок, тахікардія 150 ударів в хвилину, артеріальний максимальний тиск 50 мм рт. ст., шоковий індекс 2,0. Гемоглобін 60 г/л, центральний венозний тиск знизився практично до 0 мм водного стовпа, сеча через введений під час операції катетер не виділяється. Встановлено, що втрата крові складає 2000 мл, ОЦК знизився на 40%.
Який стан у хворого, обумовлений крововтратою і яка його тяжкість? Як заповнити крововтрату?

 

3. У складі бригади швидкої допомоги Ви прибули на місце події. У потерпілого виявлений відкритий зовнішній пневмоторакс зліва.
Який об'єм першої медичної допомоги Ви надасте? Як поступите з хворим далі?

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 11.

 

1. Який основний недолік контролю стерилізації методом Мікуліча?

 

2. У приймальне відділення хірургічного стаціонару в ургентному порядку поступив

хворий М. 34 років, з діагнозом проникаючого ножового поранення органів черевної порожнини. Стан хворого середнього ступеня тяжкості, хворий в свідомості, адекватний. Об'єктивно: А\ Д 90/65 мм. рт. ст., пульс 120 уд. у хвилину., аритмічний, шкірні покриви бліді. Після короткочасних інтенсивних передопераційних заходів, хворий був оперований. При лапаротомії виявлено в черевній порожнині до 1,5 л крові без згустків. При ревізії

встановлено пошкодження селезінки, низхідної ободової кишки в області селезінкового вигину. Чи можна використовувати кров з черевної порожнини для реінфузії? Чому?

 

3. У потерпілого закрита травма грудної клітки зліва. Відмічається біль в лівій половині грудної клітки при вдиху. Аускультативно зліва - ослаблення дихання, перкусія – також притуплення звуку. Яка причина змін, виявлених при обстеженні хворого?
Які дослідження необхідно виконати для уточнення діагнозу? План лікування?

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 12.

1. Чому не можна стерилізувати рукавички кип'яченням в содовому розчині?

 

2. Хворий А., 76 років, знаходився в реанімаційному відділенні з приводу гострого порушення мозкового кровообігу, аневризми інфраренальної частини черевної аорти, гіпертонічної хвороби 3 ст., цукрового діабету 2 типу. Раптово відчув різкий біль в мезогастральній області, після чого знепритомнів.

Припустимо розрив аневризми. Хворий за життєвими показаннями був узятий в операційну, де під час лапаротомії в черевній порожнині було виявлено до 2,5 л крові, розрив аневризматичного мішка.

Чи можна використовувати кров з черевної порожнини для реінфузії? Чому?

 

3. Пацієнт (49 років) на четверту добу після резекції шлунку відзначив появу постійних інтенсивних болів в животі і сухість в роті. Загальний стан важкий. Положення в ліжку вимушене: на спині з приведеним до живота ногами. Температура тіла 37,8 ⁰С. Артеріальний тиск – 100/60 мм.рт.ст. Пульс – 104 за хвилину. Язик сухий, живіт симетричний, декілька напружений, обмежено бере участь в диханні, хворобливий переважно в правій підреберній області.Симптом Щеткина-блюмберга позитивний, перистальтика значно ослаблена. При пальцьовому ректальному дослідженні – хворобливість при пальпації передньої стінки пряої кишки.

Яке післяопераційне ускладнення найймовірніше і які симптоми це підтверджують?

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 13.

1. Операційна м/с відкрила бікс з білизною, щоб накрити стіл перед операцією. Білизна волога, сірка не розплавилася. Чи можна користуватися такою білизною, чому?

 

2. У приймальне відділення поступила хвора Л.,23 років з діагнозом позаматкової вагітності. При визначенні групи крові виявилася позитивна реакція ізогемаглютинації із стандартними сироватками А(П) і В(Ш) груп і негативною з 0(1) і AB(IV) груп. Про що свідчить подібний результат?

 

3. Чоловік (27 років) доставлений з ножовою раною живота через 4 години після травми. Стан важкий: пульс 120 в мін, слабкого наповнення, А/Т 70/40 мм.рт.ст. Виконана лапаротомія: пошкоджень порожнистих органів не виявлено, велика кількість крові в черевній порожнині унаслідок пошкодження мезентеріальних судин.

Кровотеча зупинена. Який метод відшкодування крововтрати якнайкращий?

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 14.

1. Під час накладення швів на рану студент рукою в рукавичці поправив маску на своєму обличчі і продовжував далі асистувати. Ніхто цього не відмітив. Чи міг студент продовжувати асистувати? Які ускладнення можуть розвинутися у хворого і до якого виду інфекції вона відноситься.

 

2. У приймальне відділення хірургічного стаціонару в ургентному порядку поступив хворий М. 34 років, з діагнозом проникаючого ножового поранення органів черевної порожнини. Стан хворого середнього ступеня тяжкості, хворий в свідомості, адекватний. Об'єктивно: А\Т 90/65 мм. рт. ст., пульс 120 уд. у хвилину, аритмічний, шкірні покриви бліді. Після короткочасних інтенсивних передопераційних заходів, хворий був оперований. При лапаротомії виявлено в черевній порожнині до 1,5 л крові без згустків. При ревізії встановлено пошкодження селезінки, низхідної ободової кишки в області селезінкового вигину. Можна

чи використовувати кров з черевної порожнини для реінфузії? Чому?

 

3. Черговий лікар викликаний в приймальне відділення до потерпілому. Пацієнт скаржився на біль в поперековій області, загальну слабкість, нудоту після отриманого удару в поперекову область. Об'єктивно: живіт м'який, перитонеальних симптомів немає, симптом Пастернацкого позитивний справа. У загальному аналізі крові без патології, в загальному аналізі сечі – гематурія. Яка патологія може бути запідозрена? Які ознаки це підтверджують?

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 15.

1. Хворий А., 76 років, знаходився в реанімаційному відділенні з приводу гострого порушення мозкового кровообігу, аневризми інфраренальної частини черевної аорти, гіпертонічної хвороби 3 ст., цукрового діабету 2 типу. Раптово відчув різкий біль в мезогастральній області, після чого знепритомнів. Припустили - розрив аневризми. Хворий за життєвими показаннями був узятий в операційну, де під час лапаротомії в черевній порожнині було виявлено до 2,5 л крові, розрив аневризматичного мішка. Чи можна використовувати кров з черевної порожнини для реінфузії? Чому?

 

2. Хворому почали давати масочний ефірний наркоз. І раптом припинилося дихання, він не може вдихнути, шкіра стала синюшна, напружилися вени шиї. Що відбулося? Які заходи вжити?

 

3. Пацієнт госпіталізований через 4 дні після закритої травми живота. Скарги: загальну слабкість, запаморочення, знепритомнів за дві години до надходження, постійні помірні болі в животі (більше зліва). Об'єктивно: стан середнього ступеня тяжкості, вимушене положення сидячи, при спробі лягти виник сильний біль в лівому підребер'ї, що іррадіює в області лівого надпліччя, шкірні покриви стали дуже блідими, непритомний стан, пульс 117 за хвилину, слабкого наповнення, артеріальний тиск 80/40 мм рт. ст; передня черевна стінка помірно болюча уздовж лівого латерального каналу і над лобком, слабі позитивні перитонеальні симптоми. При перкусії - притуплення звуку в лівому бічному каналі, аускультативно – ослаблення перистальтики. Який найбільш вірогідний діагноз? Які симптоми указують на це?

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 16.

1. У приймальне відділення поступила хвора Л.,23 років з діагнозом позаматкової вагітності. При визначенні групи крові виявилася позитивною реакція ізогемаглютинації із стандартними сироватками А(П) і В(Ш) груп і негативною з 0(1) і AB(IV) груп. Про що свідчить подібний результат?

 

2. Хворому з метою базисного наркозу вирішено провести ректальний наркоз. Як виконати цю процедуру? Яку речовину необхідно ввести для цієї мети і його доза?

 

3. Пацієнт (40 років) госпіталізований через 1 годину після ДТП. Скарги: гострий постійний біль в області живота, спрага. Об'єктивно: загальний стан важкий, язик сухий, шкіра бліда, ЧСС 102 за хвилину, А/Т 130/80 мм.рт.ст.; живіт трохи роздутий, передня черевна стінка не бере участь в акті дихання; при пальпації м'язова напруга і позитивний симптом подратування очеревини по всьому животу; при перкусії – печінкова тупість відсутня; аускультативно – перистальтика ослаблена. Рентгенографія живота – серповидні прояснення під куполами діафрагми. Який найбільш вірогідний діагноз? На яких симптомах він оснований?

 

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 17.

1. Хворий доставлений в хірургічне відділення з переломом правого стегна і проявами травматичного шоку. Який вид анестезії краще застосувати і як її виконати?

 

2. Хворий М. під час фізичних вправ в тренажерному залі відчув різкий біль в області правого біцепса. При огляді по передній поверхні правого плеча візуалізується слабка припухлість, деформація за типом поглиблення. При пальпації області травми біль значно посилюється. Активні рухи неможливі унаслідок болю, пасивні обмежені і утруднені з тієї ж причини.
Яка травма, на ваш погляд, у хворого в даному випадку? Яку необхідно надати першу допомогу?

 

3. Пацієнт (16 років) був госпіталізований через 3 години через отримання тупої травми живота. Під час транспортування тричі непритомнів. Об'єктивно: важкий стан, блідість шкірних покривів, ЧСС 120 за хвилину, ритмичный слабкий пульс, А/Т 80/40 мм.рт.ст.; живіт роздутий, черевна стінка обмежено бере участь в диханні, болюча помірно при пальпації у всіх відділах, симптом Щеткина-Блюмберга сумнівний; чіткого притуплення перкусійного звуку в обох латеральних каналах немає; перистальтика ослаблена; дефекація і відходження газів відсутня. У ОАК: Еритроцити -3,0х1012^/л; Нb – 80 г/л; Нt – 22%.

Яка вірогідна причина патології і які симптоми це підтверджують?

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 18.

1. При виконанні ендолюмбальної анестезії в голці з'явилася кров.
Чому в голці з'явилася кров? Що потрібне після цього зробити?

 

2. У хворий Н. під час бігу підвернулася права стопа до середини, після чого з'явився біль в області гомілковостопного суглоба. Ходьба украй скрутна із-за болю. При огляді по зовнішній поверхні правого гомілковостопного суглоба слабка припухлість. При пальпації області припухлості біль посилюється. Активні рухи обмежені унаслідок болю, пасивні безболістні, можливі в повному об'ємі.
Яка травма, на ваш погляд, у хворий в даному випадку? Яку необхідно надати першу допомогу?

 

3. Пацієнт був госпіталізований з скаргами на болі в животі (переважно в надлобковій області), нудоту, блювоту, відсутність сечовиділення. З анамнезу – ударився нижньою частиною живота при наповненому сечовому міхурі. Об'єктивно – позитивні симптоми роздратування очеревини. Яке захворювання можна запідозрити? Які є симптоми вказуючі на цю патологію?

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 19.

1. При виконанні епідуральної анестезії введена тільки тестова (перша) доза 5,0 мл 0,3% розчину дікаїну. Через 7 хвилин наступило повне знеболення нижнього відділу живота і нижніх кінцівок.
Що відбулося? Чи вводити решту розчину дікаїну?

 

2. У хірургічне відділення доставлений хворий В., 43 років з рубаною раною лівого стегна. При огляді рани на дні її виявлений судинний-нервовий пучок. Ваша тактика при виконанні ПХО?

 

3. У стаціонар доставлений потерпілий з опіками полум'ям. Обидві верхні кінцівки циркулярно червоні, покриті міхурами з янтарного кольору рідиною. Передня поверхня тулуба має «мармуровий вигляд», ранева поверхня безболістна. На правому стегні по всій поверхні (циркулярно) наголошується обвуглювання епідермісу, просвічуються тромбіровані вени. Як Ви сформулюєте діагноз? Визначивши ступінь і площу поразки, як Ви запишите формулу опіку?

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 20.

1. У хірургічне відділення в ургентному порядку доставлений хворий М., 32 років, що отримав вогнепальне поранення плеча. Об'єктивно: стан хворого украй важкий, без свідомості, А\ Д 50/35 мм. рт. ст., пов'язка рясна промокла кров'ю. Чи показана у такому разі ПХО рани?

 

2. Молода жінка під час миття вікна випала з нього. Падіння відбулося з висоти другого поверху. Скаржиться на болі у верхнє-поперековому відділі хребта, що посилюються при спробі сісти або обернутися на бік. Активні рухи в суглобах нижніх кінцівок збережені. Пальпаторний наголошується хворобливість при натисканні на остистий відросток першого поперекового хребця. Ваш попередній діагноз? Який об'єм першої допомоги необхідно надати хворому?

 

3. У палату інтенсивної терапії з реанімації доставлений потерпілий в стані опікового шоку. Площа поразки 50% поверхні тіла, маса тіла хворого 80кг. Ви – палатний лікар. Які розчини для в/в інфузійної протишокової терапії Ви призначите хворому першу добу? З якою швидкістю вводитимете розчини?

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 21.

1. Ви – лікар швидкої допомоги. Вас терміново викликали до 34 літнього хворого, страждаючому емфіземою легенів, який скаржиться на «пронизливий» біль в правій половині грудної клітки. Болі з'явилися раптово близько години тому під час нападу кашлю. Хворий лежить на правому боці. Шкірні покриви бліді. Легкий акроцианоз. Дихання поверхневе, 28 в хвилину. Температура тіла -36,7⁰С. Артериальное тиск – 120/85 мм рт.ст. Справа над легенями дихання не прослуховується, при перукусії визначається звук коробочний.

Живіт м'який, безболісний. Ваш гаданий діагноз? Як Ви поступите з хворим? Яке лікування показане хворому?

 

2. Хворий С., 56 років після виконання первинної хірургічної обробки рани з приводу різаної рани лівого передпліччя, через 3 доби після операції пред'являє скарги на різкі болі в рані, підвищення температури тіла до 38°С, головні болі, слабкість. При огляді виявлено бурхливий розвиток запального процесу в рані. Яка причина розвинутого стану?

 

3. Жінка кип'ятила білизну. У воду додала пральний порошок і відбілюватель. При знятті місткості з плити по необережності перекинула її на себе і отримала опіки. Передня поверхня тулуба, передпліччя і кисть гіперемірована, ранева поверхня біляста з пониженою больовою чутливістю. Визначити ступінь і площу опіку, сформулюйте діагноз. Яку першу допомогу необхідно надати?

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 22.

1. Чоловік 30 років поступив з вогнепальним пораненням лівої половини грудної клітки по середній пахвовій лінії. А/Т 90/60 мм рт. ст, пульс 120 в 1 хвилину, частота дихальних рухів 30 в хвилину.

Після внутрішньовенного вливання 2 літрів сольових розчинів ЦВТ (центральний венозний тиск) зріс до 30 см водного стовпа, але гіпотензія зберігалася. Рентгенологічне дослідження – плевральна порожнина чиста, аускультативно - картина дихання нормальна.
Найбільш вірогідний діагноз? План лікування?

 

2. Машиною швидкої допомоги в приймальне відділення доставлений пацієнт з скаргами на болі в правій поперековій області і поперековій частині хребта. 1 годину тому впав зі сходів. Об'єктивно: стан важкий, ЧСС 120 в хвилину, А/Т 70/40 мм.рт.ст., живіт м'який і хворобливий, наголошується різка локальна хворобливість при пальпації остистого відростка XII грудного хребця і правої поперекової області, де визначається деяка припухлість і хворобливість при перкусії. У загальному аналізі сечі – 20-30 еритроцитів в полі зору.Який вірогідний діагноз?

 

3. У приймальне відділення лікарні з місця пожежі доставлений потерпілий. Свідомість запоморочена. Обличчя і кисті закопчені, ніс і губи обпалені. Дихання поверхневе, періодично наголошуються кашель, відкашлювання мокроти з домішкою гару. Ваш діагноз і дії?

Завдання по підсумковому контролю Модуль 1.

Варіант 23.

1. Постраждавший впродовж декількох років працював в котловані по будівництву водосховища. Останнім часом став виникати ниючий біль в ногах, паління, відчуття того, що задерев'янює. При огляді стопи бліді набряклі, холодні на дотик. Наголошується втрата всіх видів чутливості. Є міхури з геморагічним вмістом. Висока температура тіла, тахікардія, загальна слабкість. Гаданий діагноз? Лікування.

 

2. Електромонтер на високовольтній лінії був уражений розрядом електричного струму високої напруги. Місце виходу струму знаходиться в епігастральній області. Потерпілий був госпіталізований в опіковий центр, де проводилося відповідне лікування. Через 10 днів з'явився різкий “кинджальний” біль в животі, блювота.

Пульс частий, напружений, язик сухий, як “щітка”. Живіт відстає в диханні, при

пальпації напружений і хворобливий у верхніх відділах, симптом Щеткина позитивний.

Що відбулося в даному випадку?

Попередній діагноз. Остаточний діагноз. Лікування.

 

 

3. У хірургічному відділенні за хворим спостерігає медична сестра, виконує призначення лікаря, проводить перев'язки, а санітарка перестилає ліжко, миє хворого під душем, переодягає, допомагає при умиванні, годуванні хворого, ставить клізму під спостереженням медсестри. Лікар оглядає хворого, призначає лікування, виконує операції. По якій системі організована робота у відділенні?

 

 

 

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 1.

1. Трьохступеневе обслуговування хворого.

 

2. Хімічну – краї рани обробити первомуром, промити рану антисептиками і покласти антисептичну пов'язку.

 

3. У потерпілого глибокий опік правої стопи. Йому показані висічення залишків некротичного струпа (некректомія) і аутодермопластика. Тому в поліклініці на стопу треба накласти пов'язку з розчином антисептика і направити хворого в хірургічний стаціонар.

 

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 2.

1. Повинні бути присутніми лікар, що лікує, і медична сестра і вони ж виконати призначення.

 

2. З класу окислювачів - перекис водню або розчин перманганату калія.

 

3. У хворого звичний вивих правого плеча. Необхідно негайно вправити вивих, на кінцівку накласти іммобілізуючу пов'язку строком до 3 тижнів, рекомендувати масаж плечового поясу справа і електропроцедури (УВЧ, діатермію і ін.). У подібних випадках краще відразу після надходження хворого ввести в місця переломів 20-25 мл 2% розчину новокаїну і виконати скелетне витягнення. Річ у тому, що гіпсова пов'язка при гвинтоподібних переломах гомілки не попереджає вторинного зсуву кісткових відламків.

 

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 3.

1. Двоступеневе обслуговування хворого.

 

2. Показане УФО запального вогнища оскільки стрептококи чутливі до ультрафіолетової частини спектру.

 

3. Оперативний метод (металлоостеосинтез) або компресивно-дистракційний метод (апарат Ілізарова).

 

 

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 4.

1. Медична сестра відстороняється від роботи, проводиться лікування і при повторному дослідженні, якщо патогенний стафілокок не висіяний, допускається до роботи.

 

2. Слід застосувати активно-пасивну профілактику правця з введенням протиправцевої сироватки в дозі 3000 МЕ і правцевого анатоксина в дозі 1мл.

 

3. Виходячи з клінічних даних, у хлопчика закритий травматичний перелом лівої ключиці. В цілях надання першої допомоги необхідно ввести знеболюючий засіб і зафіксувати ліву руку так, щоб плечовий суглоб, а значить, і відламки ключиці стали нерухомими. Цього можна досягти накладенням іммобілізуючих бинтових пов'язок (Дезо, Вельпо і ін.) або підвішуванням руки на косинці. Для уточнення діагнозу обов'язково слід виконати рентгенографію ключиці. При переломах ключиці без зсуву або при невеликому зсуві можна обмежитися накладенням восьмиобразної пов'язки або кілець Дельбе на 2-3 тижні.

 

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 5.

1. Застосувати механічну антисептику (зробити первинну хірургічну обробку)

 

2. ПХО не показана, слід обмежитися накладенням асептичної пов'язки і профілактикою правця.

 

3. Закрита черепномозкова травма, струс головного мозку. Хворий обов'язково повинен бути оглянутий невропатологом. Показані спокій, седативні засоби, дегідратаційна терапія.

 

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 6.

1. Показана хімічна антисептика – обробка рани розчином гідрокарбонату натрію з накладенням асептичної пов'язки і проведенням антирабічних заходів, якщо це необхідно.

 

2. Необхідно застосувати хімічну антисептику: краї рани обробити розчином йодонату, промити рану антисептичним розчином і накласти асептичну пов'язку»

 

3. Відкрита проникаюча черепномозкова травма. Забив головного мозку легкого ступеня тяжкості. Лінійний перелом лівої тім'яної кістки. Забито-рвана рана лівої тім'яної області. Лікворея.

 

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 7.

1. ПХО показана з обов'язковим застосуванням антисептичної обробки рани.

 

2. Після того, як був випущений вусь пар, білизну необхідно залишити в паровому стерилізаторі на 20-25 хвилин для того, щоб воно висохло, а потім вже герметично закрити коробки стерилізаційні і відносити в операційну. В даному випадку необхідна повторна стерилізація білизни.

 

3. Закрита черепномозкова травма. Здавлення головного мозку травматичною внутрічерепною гематомою.

 

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 8.

1. Слід провести генеральне прибирання і продезинфікувати повітря операційній за допомогою бактерицидних ламп протягом 2-4 година.

 

2. У хворого імовірно закрита травма грудної клітки з внутрішньоплевральною кровотечею, Для уточнення діагнозу необхідна рентгенографія грудної клітки, плевральна пункція. При підтвердженні діагнозу проводять повторні пункції плевральної порожнини з введенням антибіотиків, гемостатична терапія, а при їх неефективності операція торакотомія для зупинки кровотечі і заповнення крововтрати.

 

3. Закрита черепномозкова травма. Здавлення головного мозку травматичною внутрічерепною гематомою над лівою гемісферою головного мозку. Показана екстрена трепанація черепа, евакуація гематоми.

 

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 9.

1. Були допущені наступні помилки: інструменти після миття не замочили в миючому розчині на 15 мін,, стерилізація інструментарію після використання при гнійних процесах недостатня - триває 60 хвилин. Необхідна повторна обробка передстерилізаційна і стерилізація інструментарію.

 

2. Імовірно при ножовому пораненні пошкоджена печінка. Необхідно додатково зробити загальний аналіз крові, визначити гематокріт, а якщо можливо то і лапароскопію. Хворий повинен бути екстрено оперований під прикриттям заповнення крововтрати.

 

3. Пункція правої плевральної порожнини в VII міжребір’ї по задній пахвовій лінії. При отриманні більше 100 мл крові – дренування порожнини по Бюлау.

 

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 10.

1. При неповному витісненні повітря пар буде його обтікати і ця зона не піддаватиметься дії високої температури, що приведе до порушення режиму стерилізації.

 

2. У хворого крововтрата викликала важкий геморагічний шок третього рівня тяжкості. Для заповнення крововтрати необхідно перелити трасфузійних середовищ 170% від втраченої крові, тобто 3400 мл, зокрема крові 70%,т.е. 2380 мл, а інші кровозамінники – 1020 мл, при цьому співвідношення сольових і колоїдних як 1:1 (510 і 510 мл).

 

3. Необхідно накласти оклюзійну пов'язку і госпіталізувати хворого в хірургічний стаціонар.

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 11.

1. Різні види крохмалу переходять в декстрани отже, і обезбарвлюються, що указує на достатність обробки при набагато нижчих температурах, які не відповідають режиму

 

2. Не можна, оскільки має місце пошкодження полого органу

 

3. Гемоторакс зліва. Для підтвердження діагнозу необхідно виконати рентгенографію грудної клітки. Лікування - дренування плевральної порожнини зліва.

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 12.

1. Гума при кип'яченні в соді склеюється

 

2. Не можна, оскільки у хворого госте порушення мозкового кровообігу.

 

3. Найімовірніше у хворого виникло післяопераційне ускладнення – перитоніт. Про це указують: важкий стан хворого, болі в животі, обмеження рухливості при диханні, напруга м'язів, хворобливість в правій підреберній області, симптом Щеткина-Блюмберга, ослаблення перистальтики, підвищення температури, почастішання пульсу і зниження артеріального тиску, унаслідок інтоксикації, наявність хворобливості передньої стінки прямої кишки при ректальному дослідженні (симптом Куленкамфа).

 

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 13.

1. Білизною користуватися не можна, оскільки контроль стерилізації - сірка не достигла температури відповідної режиму стерилізації і звідси білизна в біксах не стерильна.

 

2. Це говорить про непридатність стандартних сироваток

 

3. Реінфузія крові, що вилилася. Потрібно додати препарат що запобігає звертуванню крові, наприклад, гепарин і після проціджування, для видалення згустків крові перелити її хворому.

 

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 14.

1. а) Продовжувати асистувати студент не міг; б) після операції у хворого може розвинутися нагноєння операційної рани; в) відноситься до контактного виду інфекції

 

2. Не можна, оскільки має місце пошкодження полого органу

 

3. Забив правої нирки. Симптоми: болі в поперековій області, позитивний симптом Пастернацкого справа, в сечі гематурія, але загальний аналіз крові без патології.

 

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 15.

1. Не можна, оскільки у хворого гостре порушення мозкового кровообігу.

 

2. Відбувся ларингоспазм. Необхідно зняти маску, дати подихати хворому повітрям, а потім знову почати наркоз, але збільшувати подачу ефіру дуже поволі, щоб хворий пристосувався до запаху ефіру.

 

3. Двомоментний розрив селезінки. Симптоми: травма після якої у хворого була слабкість, запаморочення, вимушене положення, а після доставки у відділення при спробі лягти наступив сильний біль в лівому підребер'ї з колаптоїдним станом, з роздратуванням очеревини, ознаками анемії і наявністю в животі рідини.

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 16.

1. Це говорить про непридатність стандартних сироваток

 

2. Необхідно за 2-3 години до наркозу зробити очисну клізму. Приготувати 3% розчин авертину з розрахунком 0,1 г/кг і потім ввести катетер в пряму кишку на глибину 12-15 см. Розчин авертину ввести через катетер шприщем Жане або гумовою грушею. Залишити хворого в палаті і через 30-40 хвилин на каталці подати в операційну.

 

3. Розрив полого органу. Підтвердженням служать: травма, відсутність печінкової тупості, роздратування очеревини, напруга м'язів черевної порожнини, ослаблення перистальтики, частий пульс, на рентгенограмі – вільний газ під куполами діафрагми.

 

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 17.

1. Краще провести поперечну циркулярну блокаду. З цією метою в кожен м'язовий футляр (відповідні згиначі, розгиначі) необхідно ввести по 50-60 мл 0,25% розчину новокаїну.

 

2. У хворого розрив двоголового м'яза плеча. Необхідно виконати іммобілізацію верхньої кінцівки за допомогою шини Крамера або підручних засобів, місцево застосувати холод, доставити хворого в хірургічний стаціонар.

 

3. Внутрішньочеревна кровотеча. Є симптоми роздратування очеревини, притуплення в животі, ознаки анемії.

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 18.

1. Кров з'явилася в голці через те, що вона потрапила у венозне сплетення хребетного каналу, звичайно при глибокому введенні голки Біра. Вводити анестетик не можна, оскільки він потрапить в судинне русло. Необхідно витягнути голку і зробити спинномозкову пункцію на один хребець вище.

 

2. У хворого частковий розрив зв'язок правого гомілковостопного суглоба. Необхідно виконати іммобілізацію за допомогою шини Крамера або за допомогою підручних засобів, місцево – холод, доставити хворого в травматологічний пункт.

 

3. Внутрішньоочеревинний розрив сечового міхура. Про це говорять обставини травми, відсутність сечі, явища перитоніту.

 

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 19.

1. При пункції епідурального простору була проколена тверда мозкова оболонка. Дикаїн введено в субарахноїдальний простір. Наступила ендолюмбальна анестезія. Більше вводити препарат не можна, оскільки введення великої кількості приведе до розповсюдження його і можлива дія на життєво важливі центри (серцево-судинний, дихальний). Операція буде виконана під ендолюмбальною анестезією.

 

2. Виконати висічення країв і стінок рани не зачіпаючи судинно-нервовий пучок, видалити чужорідні тіла і некротичні тканини, ввести антибіотики і накласти первинно-відстрочені шви..

 

3. Діагноз: опікова хвороба, період шоку, термічні опіки полум'ям верхніх кінцівок, передньої поверхні тулуба і правого стегна.
Формула опіку

45% (27%)
S =-------------------
1-2-3А- 3б-4

 

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 20.

1. Первинна хірургічна обробка рани показана після виведення хворого з шокового стану.

 

2. Враховуючи скарги хворого, анамнез, об'єктивні дані, слід припустити компресійний перелом першого поперекового хребця. Постраждалій при нагоді треба ввести знеболююче і організувати доставку до лікувальної установи, уклавши її на спину або живіт. Якщо хворий лежить обличчям вниз, не слід повертати її на спину, а обережно підвівши, укласти на м'які носилки з підкладеними під голову руками. Хворого можна транспортувати на щиті або носилках з твердим покриттям в положенні на спині, підклавши під поперековий відділ хребта валик в цілях створення гіперлордозу.

 

3. У першу добу протишокової терапії постраждавшому необхідно перелити до 10000 мл колоїдних і кристалоїдних розчинів. Розрахунок проводиться роздільно для колоїдних і кристалоїдних розчинів. По формулі Еванса: 1 мл розчину помноженний на масу тіла (80кг) і % (50) опіку = 4000 мл сольових розчинів. По цій же формулі 4000 мл колоїдів і 2000 мл 5% глюкози. Всього 10 000 мл. У перші 8 годин вводиться 50% добової дози (5000 мл) і в час, що залишився, – решту кількості (5000 мл).

 

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 21.

1. Має місце ускладнення - стафілококова інфекція.

 

2. У хворого спонтанний пневмоторакс. Показана екстрена госпіталізація пацієнта в хірургічне відділення. При безуспішності пункційного методу лікування необхідне дренування правої плевральної порожнини в II -м міжребір’ї по середній пахвовій лінії.

 

3. Постраждавшому з опіками необхідно ввести знеболююче, накласти асептичні пов'язки з розчином новокаїну і організувати транспортування в стаціонар. Діагноз: опікова хвороба, шок, термічні опіки передньої поверхні тулуба, передпліччя і кистей.
Формула:

27%
S =-------------------
1-2-3А

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 22.

1. Тампонада серця унаслідок гемоперикарду. Показана торакотомія, перикардіотомія, евакуація крові, що вилилася, зупинка кровотечі.

2. Перелом остистого відростка Х11 грудного хребця, розрив правої нирки, травматичний шок ІІ ступені.

 

3. У хворого термічний опік обличчя і кисті, інгаляційна травма (опік дихальних шляхів і токсична димова інгаляція). Після взяття матеріалу для загального аналізу крові і сечі, виконання ЕКГ, рентгенівського дослідження легенів і огляду терапевтом за екстреними показаннями хворий повинен бути госпіталізований у відділення реанімації і інтенсивної терапії.

 

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ПО ИТОГОВОМУ КОНТРОЛЮ - МОДУЛЬ 1.

Варіант 23.

1. У потерпілого має місце місцева холодова травма –так звана “траншейна стопа”.

Є ознаки інтоксикації: висока температура, тахікардія, слабкість. Продовжити

загальне лікування – дезінтоксикаційне і місцеве лікування відмороження 2 ст.

 

2. Струм пройшов через черевну стінку і уразив шлунок з утворенням коагуляційного некрозу в області передньої стінки, виникла його перфорація, перитоніт. Гаданий діагноз: перитоніт. Остаточний діагноз: перфорація шлунку. Лікування: екстрена операція – ушивання перфоративного отвору шлунку. Дренування черевної порожнини.

 

3. Трьохступеневе обслуговування хворого.

ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ ПО ЗАГАЛЬНІЙ ХІРУРГІЇ МОДУЛЬ 1.

НА ОСІННІЙ СЕМЕСТР 2008/2009 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

1. Визначення груп крові
2. Вивчити методику визначення Rh-фактора
3. Визначити придатність крові до переливання
4. Визначити індивідуальну сумісність крові при переливанні

(групову, резус-сумісність, біологічну сумісність)

1. Заповнення документації при переливанні крові
2. Зупинка артеріальної кровотечі притисненням судини на протязі
3. Зупинка артеріальної кровотечі джгутом Есмарха
4. Зупинка кровотечі імпровізованим джгутом, джгутом закручуванням
5. Зупинка кровотеча тиснучою пов'язкою
6. Зупинка кровотечі «перезгибанням» в суглобі
7. Зупинка кровотечі з вен кінцівок
8. Тимчасова зупинка кровотечі під час операції за допомогою кровоспинного затиску
9. Підібрати інструментарій для перев'язки судини на протязі і в рані
10. Допомога при кровотечі з вен стравоходу (зонд Блекмора)
11. Перша допомога при шлунково-кишковій кровотечі
12. Перша допомога при легеневій кровотечі
13. Визначити стан хворого і ступінь крововтрати
14. Визначити стан «клінічної» смерті
15. Надання першої допомоги при клінічній смерті (зовнішній масаж серця, штучне дихання)
16. Правила накладення транспортних шин при переломі кісток верхніх і нижніх кінцівок
17. Надання першої допомоги і транспортування хворих з пошкодженням голови, хребта і кісток тазу
18. Діагностика переломів на рентгенограмах
19. Вивчити заходи щодо попередження внутрішньолікарняної інфекції
20. Контроль стерилізації (шовний матеріал, операційна білизна, перев'язувальний матеріал, інструменти)
21. Захист від СНІД під час операції і перев'язках і догляді за хворими
22. Вивчення і участь в проведенні знеболення (загального, місцевого)
23. Вивчення симптомів роздратування очеревини (перитоніт) і оволодіння ними

(визначення місця хворобливості, напруга м'язів, симптом Щеткина-

Блюмберга)

1. Визначити ознаки опіку, відмороження, електротравми
2. Розрахунок внутрішньовенної інфузії в першу добу після опіку і контроль достатності введення рідини
3. Вивчити методи вправлення вивихів і продемонструвати метод вправлення вивиху плеча по Кохеру

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ

ОСНОВНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Волколаков Я.В. Общая хирургия. Рига, 1989

2. Гостищев В.К. Общая хирургия. // М.: Медицина, 1993. - 575 с.

1. Грандо А.А. Врачебная этика и медицинская деонтология. // К.: "Выща школа", 1988. - 192 с.
2. Гребенев А.Л., Шептулин А.А. Основы общего ухода за больными. // М.:Медицина, 1991. - 256 с.
3. Дмитрієв Б.І. Загальна хірургія. Вибрані лекції. Одеса,1999.
4. Дронов А.Ф., Лелюшкин А.И., Кондратьева Л.М. Общий уход за детьми с хирургическими заболеваниями. // М.: Медицина, 1987. - 224 с.
5. Еренков В.А., Еренкова Н.В. Этика труда среднего медицинского работника. // К.: Здоров'я, 1981. - 100 с.
6. Жученко С.П., Желіба М.Д., Хіміч С.Д. Загальна хірургія. Київ:»Здоров’я”, 1999.
7. Заликина Л.С. Общий уход за больными. // М.: Медицина, 1984.- 223 с.
8. Касевич Н.Н. Практикум із сестринської справи. // Київ: Здоров´я – 2000. – 222 с.
9. Козицкий В.М., Корж Н.А. Десмургія. Київ, 1999.
10. Костина В.В., Меньков Н.В. Основы общего ухода за больными в терапевтической клинике. // Нижний Новгород: изд-во «Нижненовгородской государственной медицинской академии». – 1998. – 222 с.
11. Кузнецова В. Сестринское дело в хирургии // Ростов н/Д: «Феникс»– 2000.– 416 с.
12. Лупальцов В.И., Цыганенко А.Я., Лях А.В., Сенников И.А. Элементы общего ухода за больными в хирургическом стационаре. // Харьков: Изд-во ХГМУ, 1999. - 230 с.
13. Ляпіс М.О. Методика обстеження хірургічного хворого. Тернопіль, 2000.
14. Петров Н.Н. Вопросы хирургической деонтологии // Л.: Медицина, 1957. - 64 с.
15. Петров С.В. Общая хирургия. // С-П.:"Лань”:, 1999. - 667 с.
16. Петров С.В. Общая хирургия. Санкт-Петербург, 2002. – 750 с.
17. Стерилизация и дезинфекция изделий медицинского назначения (методы, средства и режимы). Отраслевой стандарт ОСТ 42-21-2-85. Приказ МЗ СССР № 770 от 10.VI.85 г.
18. Стручков В.И., Стручков Ю.В. Общая хирургия. // М.: Медицина, 1988. - 466 с.
19. Харди И. Врач, сестра, больной. // Будапешт, из-во Академии наук Венгрии, 1987. - 338 с.
20. Хирургические манипуляции (под ред. Б.О.Милькова, В.И.Круцяка). // К."Вища школа", 1985. - 207 с.
21. Цитовская Л.В. Руководство к практическим занятиям по хирургии (Учебное пособие для учащихся медицинских училищ). // К.: Головное издательство объединения "Вища школа", 1988. - 349 с.
22. Шабад А.Л. Учебное пособие по урологии с уходом за больными. // М.: Медицина, 1983. - 237 с.

36. Шевчук М.Г., Хохоля В.П. Хирургические манипуляции (пособие для

фельдшеров и медсестер). // К.: Здоров'я, 1987. - 132 с.

37. Юрихин А.П. Десмургия. Ленинград, 1986.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Архангельская-Левина М.С. Основные этапы ведения хирургических больных. //

М.: Медицина, 1964. - 227 с.

2. Бабалич А.К., Шестопалов Д.В., Петрова Т.А. Уход за больными в стационаре

хирургического профиля. Симферополь: ИАО КГМУ, 2004. – 240 с.

3. Бунятян А.А., Рябов Г.А., Маневич А.З. Анестезиология и реаниматология. // М.:

Медицина, 1977. – 432 c.

1. Василенко В.Х.,Гребенева А.Л. Пропедевтика внутренних болезней. // М.:

Медицина, 1982. - 640 с.

5. Веденко Б.Г. Старшая медицинская сестра. // К."Здоров'я", 1986. - 120 с.

1. Жизневский Я.А. Основі инфузионной терапии. Минск, 1994.
2. Iнструкцiя МЗ Украiни з профiлактики внутрiшньолiкарняного та професiйного

зараження ВIЛ-iнфекцicю. // Киiв, приказ № 120 вiд 25.05.2000 р.

1. Кабаков Б.Д., Руденко А.Т. Питание больных с травмой лица и челюстей и уход за ними. // Л.: Медицина, 1977. - 135 с.

9. Краткая медицинская энциклопедия.(Отв. Редактор А.Н.Шабанов) т.1.,

М., Советская энциклопедия,1972. – 584 с.

10. Краткая медицинская энциклопедия.(Отв. Редактор А.Н.Шабанов) т.2.,

М., Советская энциклопедия,1973. – 600 с.

11. Краткая медицинская энциклопедия.(Отв. Редактор А.Н.Шабанов) т.3.,

М., Советская энциклопедия,1974. – 544 с.

1. Макаренко Т.П., Богданов А.В. Свищи желудочно-кишечного тракта. // М.: Медицина, 1986. – 244 с.
2. Мухин М.В. Послеоперационный период у челюстно-лицевых больных. // Л.: Медицина, 1977. - 140 с.
3. О мерах по снижению заболеваемости вирусными гепатитами в стране. Приказ МЗ СССР № 408. - М., 1989.
4. Об организации и проведении санитарно-гигиенических мероприятий по

профилактике внутрибольничных инфекций в лечебно-профилактических

учреждениях (отделениях хирургического профиля, в палатах и отделениях

реанимации и интенсивной терапии. Приказ МЗ УССР " от 31.07.78, №

720. – Киев, 1978.

16. Приказ МЗ СССР № 408. - М., 1989. Об организации и проведении санитарно-

гигиенических мероприятий по профилактике внутрибольничных инфекций в

лечебно-профилактических учреждениях (отделениях хирургического профиля, в

палатах и отделениях реанимации и интенсивной терапии. Приказ МЗ УССР " от

17. Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц,

родильных домов и других лечебных стационаров. (Под руководством Главного

санитарно-профилактического Управления Минздрава СССР). М., 1991. – 43 с.

18. Cавчук Б.Д. Гнойный перитонит. // М.: Медицина, 1979. – 192 с.

1. Средства и методы стерилизации применяемые в медицине.//М.:Медицина,1973,

96 с.

20. Сумин С.А. Неотложные состояния (5 издание).М., МИА, 2005.– 751 с.

21. Терновский С.Д. Хирургия детского возраста. // М.: Медгиз, 1959. – 496 c.

22. Шевченко Ю.Л., Жибурт Е.Б. Безопасное переливание крови. Санкт-Петербург,

1. Beare P.G., Myers J.L. Principles and practice of Adult Health Nursing (Second edition) // Moshy. St. Louis Baltimore Chicago London Madrid Philagelphia Sydney Toronto, 1994.- 2202 p.

24. Elkin M.K., Perry A.G., Potter P.A. Nursing Interventions and Clinical Skills. Moshy.

St. Louis Baltimors Boston Carishad Chicago Napies New York Philadelphia Portland

London Madrid Mexico City Singapore Sydney Tokyo Toronto Wiesbadtn, 1996. –

812 p.

25. Gostishev V. K. General surgery The manual. Moskow Geotar – Media,

2006. - 218 p.

1. Luckmann J., Sorensen K.C. Medical-Surgical Nursing – A Psychophysiologic Approach. // W.B. Saunders Company (Philadelphia) London/Toronto, 1974. – 1380 p.
2. Nursing Procedures. Student version. (Advisory board: M.B.Dolan, W.R.Donovan, E.A.McConell, S.A.McNulty, M.Reimer, M.K.Schlag). Springhouse Corporation. Springhouse, Pennsylvania. 1992. – 788 p.