Фізіологічні основи темпераменту і його поняття

, Стійкими і властивими людині від народження пси­хічними властивостями є властивості темпераменту. Темперамент (від лат. temperamentum — належне

Розділ другий. ПРИРОДНИЧО-НАУКОВІ ОСНОВИ ЮРИДИЧНО'! ПСИХОЛОГІЇ'

співвідношення частин, домірність) — характеристика індивіда з боку його динамічних особливостей: інтен­сивності, швидкості, темпу, ритму психічних процесів і станів. Однакове за значенням зі словом «темпера­мент» грецьке слово «красіс» увів давньогрецький лі­кар Гіппократ (V—IV ст. до н. є.). Під темпераментом він розумів анатомо-фізіологічні і психологічні особли­вості індивіда. На його думку, темперамент визначаєть­ся порушеннями в пропорції чотирьох рідин у тілі лю­дини: крові (латинською sanguis), лімфи (грецькою (рАєуца), жовчі (грецькою Х⁰^¹!) і чорної жовчі (грець­кою \iekar\xo\ia) (гуморальна теорія). Теорію Гіппокра­та удосконалив римський лікар Гален (200-130 pp. до н. є.); з того часу людей стали поділяти на чотири групи відповідно до чотирьох типів темпераменту. Згодом ви­никли назви чотирьох типів темпераменту — сангвінік, холерик, флегматик і меланхолік¹.

Існують й інші теорії темпераменту: а) світоглядна теорія (представник — англійський психолог і філософ Е. Кречмер, який встановлював прямий зв'язок між тем­пераментом людини і її світоглядом); б) моралістична те­орія (представник — І. Кант; зокрема, у книзі «Мірку­вання над почуттям прекрасного» (1764 р.) він писав, що флегматик вирізняється нестатком морального почуття,

¹ Відповідно до гуморальної теорії характеристика темпераментів полягає у такому: сангвінік відрізняється перевагою в організмі крові, легко змінює уподобання і звички, настрій швидко зміню­ється, життєрадісний, рухливий, кмітливий тип; холерик харак­теризується значною кількістю жовтої жовчі, що виділяється, йо­го емоції чітко виявлені, він запальний, хоча швидко відходить, рухливий і енергійний; флегматик вирізняється великою кількі­стю слизу в організмі, характерною є низька рухливість, слабке емоційне збудження, його важко вивести із себе; меланхолік ха­рактеризується переважанням в організмі чорної жовчі; емоції мають астенічний характер, психіка уразлива, переживання гли­бокі, невдачі пригнічують.

Глава 2. Особистість і структура її психічних властивостей

а меланхоліку більше ніж будь-кому притаманна «справ­жня чеснота»; почуття прекрасного найбільш розвинуте у сангвініка, а почуття честі — у холерика; в) конститу­ційно-морфологічна теорія (представник — У. Шелдон та ін.; вважається, що темперамент залежить від консти­туції, будови людського тіла (повна людина зазвичай до­бродушна, на противагу худій)).

Наукове пояснення природи темпераменту запропо­новане І. П. Павловим у вченні про основні властивості нервової системи (неврологічна теорія). У процесі ви­вчення вищої нервової діяльності тварин він встановив, що собаки, які відрізняються за характером утворення умовних рефлексів, розрізняються також і за темпера­ментом. Тому був зроблений висновок, що в основі тем­пераменту лежать ті ж причини, що й в основі умовно­рефлекторної діяльності — властивості нервової систе­ми. Неврологічна теорія І. П. Павлова визначає три основні властивості нервової системи: 1) силу процесу збудження і гальмування, що залежить від працездат­ності нервових клітин; 2) урівноваженість нервової си­стеми, тобто ступінь відповідності сили збудження силі гальмування (їхній баланс); 3) рухливість нервових про­цесів, тобто швидкість зміни збудження гальмуванням і навпаки.

Ці властивості пов'язані з виконанням функції вчас­но врівноважувати нервову систему людини. І. П. Павлов установив, що темперамент залежить від сполучення властивостей нервової системи (від її типу). Учений роз­глядав чотири основних типи нервової системи: 1) силь­ний, неврівноважений (з перевагою сили процесу збу­дження); 2) сильний, урівноважений, рухливий; 3) силь­ний урівноважений, інертний; 4) слабкий. Іншими слова­ми, три властивості нервової системи в класифікації І. П. Павлова в різних сполученнях дали чотири типи ви­щої нервової діяльності, що визначають чотири типи тем-

6 4-460

Розділ другий. ПРИРОДНИЧО-НАУКОВІ ОСНОВИ ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

пераменту (холеричний (1); сангвінічний (2); флегматич­ний (3); меланхолічний (4)).

Слід зазначити, що тип нервової системи — це поняття фізіологічне; тип темпераменту — психологічне. Темпера­мент є динамічною характеристикою діяльності людини (що виявляється в активності й емоційності).