Значення, завдання та вимоги до розстановки БФ

а) семантичні (змістовні) розстановки

б) розстановки формального типу

в) розстановка в умовах відкритого доступу

3. Сутність та складові системи документопостачання БФ.

а) класифікація джерел та способів документопостачання

б) співвідношення способів, джерел та форм документопостачання БФ

в) формування електронної складової системи документопостачання

ІІІ рівень

1. Означення понять:

а) «Електронна бібліотека»,»Електронний документ», «Електронні ресурси», «Електронна публікація». Наведіть приклади кожного з означених понять. Фундаментальні властивості електронного документа.Основні види та типи електронних документів порівняно з друкованими

б) Стан та перспективи розвитку електронної книжкової торгівлі. Передплата, документообмін, дар, копіювання як способи документопостачання БФ. Інтернет-ресурси та технології у документопостачанні БФ.

в) Поняття бази даних (БД.) Загальна характеристика сучасних систем управляння базами даних (СУБД). Основні функції СУБД.

2. Бібліотечний фонд України: Історія та сучасний стан.

3. Проблема збереження документних фондів.

Література:

Акилина М.И. Классификация и типология библиотек. Вопросы методологии / М.И. Акилина // Библиотековедение. – 1996. – №3. – С.50-54.

Бубекина Н.В. Размышления об образовательной функции библиотек // Библиотековедение. – 2000. – №.5. – С. 29-36.

Столяров Ю.Н. Библиотека: структурно-функциональный подход / Ю.Н.Столяров – М.: Книга, 1981. – 255с.

Столяров Ю.Н. Родовидовая типологическая классификация библиотек / Ю.Н.Столяров // Библиотековедение. – 1996. – № 3. – С.25-39.

Столяров Ю.Н. О сущности библиотеки / Ю.Н.Столяров // Библиотековедение. – 1998. – №5. – С.3-10.

Мотульский Р.С. Общее библиотековедение: Учебное пособие / Р.С. Мотульский. – М., 2003.

Терминологический словарь по библиотечному делу и смежным отраслям знаний /РАН, Библиотека по естественным наукам; Сост.: З.Высоцкая, В.Врубель, А.Маслов, Л.Розеншильд.-М.,1995.-268 с.

 

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Формування бібліотечного фонду як технологічний цикл: зміст, структура, трансформація.

2. Формування бібліотечного фонду (ФБФ) як базовий технологічний цикл. Мета, завдання, структура ФБФ як технологічного циклу. Послідовність та взаємодія процесів і операцій технологічного циклу ФБФ.

3. Комплектування бібліотечного фонду (БФ) як процес ФБФ: поняття та зміст.

4. Організація БФ як процес ФБФ: поняття та зміст. Виключення з БФ як заключний процес ФБФ.

5. Системний підхід до ФБФ. Фактори, що впливають на ефективність ФБФ.

6. Закон відповідності складу БФ завданням бібліотеки і потребам користувачів.

7. Напрями оптимізації ФБФ в умовах автоматизації бібліотечних технологій.

8. Залежність ФБФ від зовнішніх факторів: стан системи книговидання та книгорозповсюдження, інформаційні потреби суспільства та окремих верств населення, стан інформаційних технологій, фінансування бібліотек тощо.

9. Взаємозумовленість потреб користувачів і ФБФ. Загальне, особисте та індивідуальне у потребах користувачів, їх вплив на ФБФ. Стан державного фінансування ФБФ, інші джерела фінансування. Розподіл коштів на фінансування ФБФ.

10. Способи, джерела та форми документопостачання бібліотек.

11. Сутність та складові системи документопостачання БФ. Співвідношення способів, джерел та форм документопостачання БФ. Класифікація джерел та способів документопостачання. Формування електронної складової системи документопостачання.

12. Обов’язковий примірник документів: поняття, функції, історія, сучасний стан, перспективи розвитку. Значення системи обов’язкового примірника документів для поповнення фондів наукових бібліотек.

13. Напрями удосконалення нормативної бази функціонування обов’язкового примірника документів.

14. Видавничі та книготорговельні установи як джерела документопостачання. Стан та перспективи розвитку електронної книжкової торгівлі.

15. Передплата, документообмін, дар, копіювання як способи документопостачання БФ. Інтернет-ресурси та технології у документопостачанні БФ.

16. Розстановка бібліотечного фонду: види, вимоги, особливості використання в бібліотеках різних типів.

17. Завдання розміщення бібліотечного фонду. Вимоги до розміщення бібліотечного фонду. Вплив архітектурно-планувальних рішень бібліотечної будівлі, рівня механізації та автоматизації бібліотечних процесів, технологічних потоків на розміщення фонду.

18. Способи розміщення: горизонтальне, вертикальне (баштове), змішане (горизонтально-вертикальне), їх варіанти. Вимоги до будівель бібліотечних фондосховищ.

19. Значення, завдання та вимоги до розстановки БФ. Класифікація та основні види розстановок, їх загальна характеристика. Семантичні (змістовні) розстановки: систематична, тематична, предметна розстановки, їх характеристика, особливості використання у бібліотеках.

20. Розстановки формального типу (алфавітна, хронологічна, географічна, мовна, форматна, нумераційна), особливості їх використання у бібліотеках. Розстановка літератури в умовах відкритого доступу користувачів до бібліотечного фонду.

21. Сучасні можливості оптимізації розстановки бібліотечного фонду. Механізація та автоматизація процесів розстановки БФ.

22. Облік документів в бібліотеці: сутність, види. Традиційні та автоматизовані технології обліку бібліотечного фонду.

23. Облік бібліотечного фонду: завдання, функції, вимоги до нього. Еволюція ідеї обліку бібліотечного фонду. Одиниці обліку.

24. Види обліку бібліотечного фонду. Сумарний (кількісний) облік: значення, форми, правила ведення документів сумарного обліку. Індивідуальний облік: значення, форми, правила ведення документів. Реєстраційний облік: призначення, правила ведення документів реєстраційного обліку. Особливості обліку електронного фонду бібліотеки.

25. Завдання, зміст, технологія початкової обробки документів бібліотечного фонду.

26. Загальна характеристика технічної та семантичної обробки документів, що надходять до бібліотеки й вибувають з неї. Автоматизація прийому, обліку, обробки документів.

27. Методи вивчення бібліотечного фонду.

28. Вивчення бібліотечного фонду – важливіша умова діяльності бібліотеки. Значення і завдання, що вирішуються під час вивчення фонду. Організація та методи вивчення фонду в бібліотеці.

29. Соціологічні методи вивчення БФ: види та можливості застосування в бібліотеці.

30. Спеціальні методи вивчення бібліотечного фонду. Повсякденне вивчення фонду: завдання, методика. Методи кількісного аналізу. Статистичний метод як важливий метод кількісної оцінки фонду: сутність та технологія. Абсолютні цифри та відносні показники, що використовуються при статистичному аналізі, методика їх застосування.

31. Якісні методи вивчення БФ. Контент-аналіз БФ: сутність та технологія застосування.

32. Сутність поняття “ядро бібліотечного фонду”.

33. Завдання перевірки бібліотечних фондів. Методи перевірки фонду.

34. Здача-прийом фондів Місце БФ в системі “бібліотека”.

35. Поняття та значення формування бібліотечного фонду.

36. Різновиди моделей бібліотечного фонду.

37. Проаналізувати сучасні тенденції в галузі роботи з бібліотечними кадрами.

38. Визначити принципи формування кадрових ресурсів бібліотеки.

39. Означення терміну «Електронна бібліотека». Етапи та цілі її створення. Структура електронної бібліотеки.

40. Означення понять: «Електронний документ», «Електронні ресурси», «Електронна публікація». Наведіть приклади кожного з означених понять.

41. Фундаментальні властивості електронного документа.

42. Основні види та типи електронних документів порівняно з друкованими.

43. Поняття бази даних (БД.) Загальна характеристика сучасних систем управляння базами даних (СУБД). Основні функції СУБД.

 

ОСНОВНА ТА ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

до курсу „ БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ ”

1. Акилина М. И. Классификация и типология библиотек. Вопросы методологии / М. И. Акилина // Библиотековедение. – 1996. - №3. – С.50-54.

2. Альохіна Г. В. Світові інформаційні ресурси: [Ел. посібник]/ Г.В. Альохіна // informatika.mifp.ru/mir.html.

3. Аналітико–синтетична обробка документів: Підручник / Е.Т.Карачинська, С.А.Медведєва, В.К.Удалова, Л.Г.Хромченко. – Х., 1996. – 286с.

4. Арме В. Электронные библиотеки: Учеб. пособие / Пер. с англ. С.А. Арнаутова. – М.: ВИНИТИ, 2000. – 274 с. – Глоссарий и пред. указ.: с. 257-274.

5. Библиотековедческие исследования: Методология и методика. – М.: Книга, 1978. – 248с.

6. Бібліотекознавство. Теорія, історія, організація діяльності: Підручник для бібліот. факультетів інститутів культури / В.О.Ільганаєва. – Х.: Основа, 1993. – 176с.

7. Бібліотечна справа: Термінологічний словник.-М.,1997.-168 с.

8. Блюменау Д.І. Інформаційний аналіз/сінтез для формування вторинного потоку документів: Уч.-практ. пос.- СПб., 2002.- 240 с.

9. Брежнєва В.В. Інформаційне обслуговування: продукти і послуги, які надаються бібліотеками і службами інформації підприємств/В.В. Брежнєва, В.А. Мінкіна; СПбДУКІ.- СПб., 2004.- 304с.

10. Васильченко М.П. Бібліотечні фонди: Навч. посібник/ М.П. Васильченко, Н.М. Кушнаренко, В.А. Мільман.- Х., 1993.- 152 с.

11. Вохрышева М.Г. Теория библиографии: Учеб. пособие/ М.Г. Вохрышева.-Самара: Изд-во СГАКИ, 2004.- 368 с.

12. Глинський Я.М. Практикум з інформатики: Навч. пос. 4-е вид. - Львів, 2001. - 224 с.

13. Гречихин А.А. Общая библиография: Учебник для вузов /А.А. Гречихин.-М., 2000.- 588 с.

14. Гриханов Ю.А. Закони про бібліотечну справу в дії: проблеми реалізації та розвитку //Бібліотека та закон: Довідник. Вип. 1.- М.: Ліберея, 1996.- С. 99-106.

15. Дибкова Л.М. Інформатика та комп'ютерна техніка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. -К.: Академвидав, 2002. - 320 с.

16. Диомидова Г.Н. Библиография. Общий курс /Г.Н. Диомидова.-2-е изд.-М., 1991.

17. Дівинський В.Б. Еволюція стратегичного управління бібліотечной діяльностью // Наук. та техн. б-ки.- 1999. –N 10.- С. 16-25.

18. Довідник бібліотекаря/ Під ред. А.М.Ванеєва, В.А.Мінкіной.-СПб.:Професія, 2000.-432 с.

19. ДСТУ 2394-94. Комплектування фонду. Бібліографічний опис. Аналіз документів: Чинний з 01.01.95.- К., 1994.- 89 с.

20. Електроні ресурси в бібліотеках і для бібліотек: Подолання електроного разрыву і роль бібліотек//НТБ.- 2005.- № 1.- С. 44-45.

21. Євтух О. Надбання і проблеми інформаційної епохи: статті та огляди/ О. Євтух// Вісник НАН України.- 2004.- № 8.- С. 7-13.

22. Жалдак М.І., Рамський Ю.С. Інформатика: Навч. посібник /За ред. Шкіля М.І. - К. Вища школа, 1991. - 319 с.

23. Закон України „Про науково-технічну інформацію”: від 25.06.1993 р.// ВВР.- 1993.-№ 33.- Ст. 345.

24. Закон України „Про авторське право та суміжні права”: від 23.12.1993 р.// ВВР.- 1994.- № 13.- Ст. 64.

25. Закон України „Про інформацію”: від 2.10.1992 р.// ВВР.- 1992.- № 48.- Ст. 650.

26. Земсков А.И. Электронные библиотеки [Электронный ресурс]: ин­терактив, комплекс /А.И. Земсков, Я.Л. Шрайберг. – М.: ГПНТБ России: Кнорус, 2002. – 1 электр. опт. диск (СD-ROM).

27. Земсков А.И. Электронные библиотеки: Учеб. пособие /А.И. Земсков, Я.Л. Шрайберг; Науч. ред. Я.Л. Шрайберг. – М.: ГПНТБ России, 2001. – 91 с. – Библиогр.: 34 назв.

28. Зупарова Л.Б, Зайцева Т.А. Аналитико – синтетическая обработка информации: Учебник /Л.Б.Зупарова, Т.А.Зайцева. – М.: «Издательство ФАИР», 2007. – 400с.

29. Истрина М.В. Аннотирование призведений печати: Метод.пособие. – М., 1981. – 43с.

30. Ініциативнаі діяльність бібліотеки: платна ін­телектуальна продукція: Наук.-практ. посібник /Рос. держ. б-ка; Авт. кол.: О.Ф. Бойкова, І.В. Касюк, В.К. Клюєв, С.Д. Колегаева; Наук. ред. В.К. Клюєв.- М.: Пашков дім, 1999.- 262 с.- (Сер.: «Настіл. кн. бібліоменеджера». Вип. 3).

31. Карташов. Я. С. Управління. Менеджмент. Маркетинг (Про спорні питання науки управління бібліотечною справою) //Бібіліотекознавсство: дослідження, історія, сучасність: Зб. наук. ст. / Моск. держ. ун-т культури.- М., 1995.-С. 131-151.

32. Клюеєв В.К. Основи іниціативной господарської діяльності бібліотеки:Уч.пос.- М: Вид-во Моск.держ. ун-та культури, 1998.- С. 11-24.

33. Клюєв В.К. Економіка бібліотеки в актуальних рі­ночних поняттях: (Досвід термінолог. і теоретико-прикладного осмислення: [Моногр.]: В 2 ч. / Ін-т підвищення кваліфікації інформ. робітників; Моск держ. ун-т культури.- М., 1997.- 172с.

34. Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики/Наук. ред.. Г.М. Швецова-Водка.- К., 1999.- 126 с.

35. Коршунов О.П. Библиографоведение. Общий курс: Учебник / О.П. Коршунов.- М.,1990.- 232 с.

36. Кушнаренко Н.М., Удалова В.К. Наукова обробка документів: Підручник /Н.М.Кушнаренко, В.К.Удалова. – 4-те вид., перероб і доп. – К..: Знання, 2006. – 334с.

37. Леонов В. Библиотековедение как фундаментальная наука (постановка проблемы) // Библиотечный весник.- 1999.- N5.- С.25-30.

38. Майстрович Т.В. Электронная библиотека: новые грани нашей профессии // Мир библиографии.- 2000.- N 4.- С.7 - 10.

39. Мелентьева Ю.П. Объект современного библиотековедения / Ю.П.Мелентьева // Библиотековедение. – 2004. - №6. – С.26-31.

40. Мільман В.А. Бібліотечний фонд України: Історія та сучасний стан: Лекція.- Х., 1995.- 27 с.

41. Моргенштерн И.Г. Общее библиографоведение: Учеб. Пособие/ И.Г. Моргенштерн.- СПб.: Профессия, 2005.- 208 с.

42. Мотульский Р.С. Общее библиотековедение: Учебное пособие / Р.С.Мотульский. – М., 2003.

43. Панов А. В. Світові інформаційні ресурси: Уч. пос./ А.В. Панов.-М., 2004.- 198 с.

44. Столяров Ю.Н. О сущности библиотеки / Ю.Н.Столяров // Библиотековедение. – 1998. - №5. – С.3-10.

45. Столяров Ю.Н. Энциклопедическое определение библиотековедения / Ю.Н.Столяров // Библиотековедение. – 1998. - №1. – С.57.

46. Суслова І.М. Менеджер бібліотеки: вимоги до професії та особистості: Уч. пос. // Моск. держ. ун-т куль­тури та мистецтв.- М.:Профвидав, 2000.

47. Суслова І.М. Основи бібліотечного менеджмента: [Підручник]. - М: Ліберея, 2000..

48. Суслова І.М. Менеджер бібліотеки: вимоги до професії та особистості: Уч. пос. / Моск. держ. ун-т культури та мистецтв. - М.: Профвидав; Вид-во Моск. держ. ун-та культури та мистецтв, 2000.- 136 с.

49. Терешин В.И. Библиотечній фонд: Учеб. пособие.- 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Профиздат, 2002.- 183 с.

50. Терминологический словарь по библиотечному делу и смежным отраслям знаний /РАН, Библиотека по естественным наукам; Сост.: З.Высоцкая, В.Врубель, А.Маслов, Л.Розеншильд.-М.,1995.-268 с.

51. Управління бібліотекой: навчально-практичний посібник/Авер’янов А.С., Ванеєв А.М.,Горев В.Г. та ін.-СПб.:Вид-во “Професія”, 2002.-302 с.

52. Хендерсон К.К. Бібліотеки і авторське право/ К.К. Хендерсон//Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія.- 2004.- № 1.- С. 36- 38.

53. Хургін В. М. Про право граждан на доступ до інформації/В.М. Хургін//НТБ.- 2004.- № 5.- С. 5-15.

54. Штерн Н. Світ знання// Бібліотека в епоху змін: Дайджест/ Н. Штерн.- 2003.- Вип.2.- С.68-73.

55. Бондаренко І.О. Аксіологічні детермінанти збереження бібліотечних фондів в умовах інформаційного суспільства / І.О. Бондаренко // Вісн. Кн. палати. – 2004. – №9. – С. 21–22.

56. Бондаренко І.О. Зберігання бібліотечних фондів: дієвий консерватизм чи малоефективні інновації? / І.О. Бондаренко // Вісн. Харк. держ. акад. культури: Зб. наук. пр. – Х., 2004. – Вип.14. – С. 221–228.

57. Бондаренко І.О. Зберігання і використання бібліотечних фондів: замкнуте коло протиріч / І.О. Бондаренко // Вісн. Харк. держ. акад. культури: Зб. наук. пр. – Х., 2001. – Вип. 6. – С. 185–193.

58. Бондаренко І.О. Навчання фахівців з реставрації та консервації бібліотечних і архівних документів: реалії та перспективи / І.О. Бондаренко // Вісн. Кн. палати. – 2002. – №3. – С. 22–24.

59. Бондаренко І.О. Проблема збереження документних фондів: огляд іноземних джерел / І.О. Бондаренко // Вісн. Харк. держ. акад. культури: Зб. наук. пр. – Х., 2002. – Вип. 10. – С. 115–123.

Навчально-методичні матеріали

1. Про внесення змін до Закону України «Про Національний архівний фонд і архівні установи: Закон України // Відомості Верховної Ради
України. - 2002. -№11.- Ст.81.

2. Про інформацію: Закон України // Відомості Верховної Ради України.
-1992.-№48.-Ст.650.

3. Про затвердження інструкцій про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави: Постанова Кабінету Міністрів України // Офіційний вісник України. - 1998. - № 48. - Ст.1764.

4. ДСТУ 3017-95 Видання. Основні види. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1995. – 45 с.

 

5. ДСТУ 3843-99 Державна уніфікована система документації. Основні
положення.

6. ДСТУ 3844-99 Державна уніфікована система документації.
Формуляр-зразок. Вимоги до побудови.

7. ДСТУ 2732-94 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення.

8. ДК 010-99 Державний класифікатор управлінської документації (ДКУД).

9. ДСТУ 4163-2003 Уніфікована система організаційно-розпорядчої
документації. Вимоги до оформлювання документів.

10. Соляник А.А. Документні потоки та масиви: Навчальний посібник / Харк. держ. акад. культури. – Х.: ХДАК, 2000. – 112 с.

11. Гордукалова Г.Ф. Документальный поток социальной тематики как обьект библиографической деятельности: Учебн. пособ.- Л., 1990. – С.5-23, 43-70, 99‑102.

12. Терешин В.И. Документные фонды: Учебн. пособ. / МГУК. – М., 1997. – 74 с.

13. Швецова-Водка Г.М. Типологія документа: Навч. посібн. для студ. ін-тів культури / РДІК. – К., 1998. – С.6-25

14. Комова М.В. Документознавство. Всесвітня історія книги. Вип.1. Історія писемної та рукописної книги: Навч. посібн. / КДІК; Уклад. Г.І.Ковальчук. – К., 1995. – 63 с.

15. Столяров Ю.Н. Библиотечный фонд: Учебник. – М., 1991. – 275 с.

16. Мотылев В.М. Старение научно-технической литературы. – Л., 1986. – 159 с.

17. Архівознавство: Підручник для студентів іст. ф-тів вищ. навч.
закладів України / За заг. ред. Я.С.Калакури, І.Б.Матяш. - 2-е вид., випр. і доп.
- К.: КМ Академія, 2002. - 356 с.

18. Крайская З.В., Челлини З.В. Архивоведение: Учебник. - М., 1996. – С.183-222

19. Васильченко, Н. П. Библиотечные фонды: проблема терминологии / Н. П. Васильченко // Научно-технические библиотеки. – 1999. – № 8. – С. 15-19.

20. Васильченко, Н. П. Методы управления библиотечным фондом / Н. П. Васильченко // Научно-технические библиотеки. – 1988. – № 9. – С. 17-19.

21. Васильченко, Н. П. Управление библиотечными фондами: вопросы терминологии / Н. П. Васильченко // Научно-технические библиотеки. – 1987. – № 5. – С. 8-13.

22. Васильченко, Н. П. Формирование библиотечного фонда / Н. П. Васильченко // Научно-технические библиотеки. – 1996. – № 5. – С. 22-28.

23. ГОСТ 7.76-96 Комплектование фонда документов. Библиографирование. Каталогизация. Термины и определения // Стандарты по библиотечному делу. – СПб., 2000. – С. 411-462.

24. Григорьев, Ю. В. Теоретические основы формирования библиотечных фондов: учеб. пособие / Ю. В. Григорьев. – М.,1973.– 88 с.

25. Деева, А. С. Хранение и использование фондов ГПНТБ России / А. С. Деева, И. А. Скорикова // Научно-технические библиотеки. – 1995. – № 12. – С. 24-30.

26. Зорина, С. Ю. Комплектование библиотечных фондов. Пути эффективности интеграции библиотеки и издателей / С. Ю. Зорина // Научно-технические библиотеки. – 2004. – № 2. – С. 72-77.

27. Коваленко, Н. И. Обновление фонда. Методы оценки и расчета / Н. И. Коваленко // Научно-технические библиотеки. – 2002. – № 5. – С. 17-25.

28. Павлова, Л. П. Библиотека и новые информационные технологии / Л. П. Павлова // Научно-технические библиотеки. – 1999. – № 6. – С. 15-21.

29. Пилко, И. С. Формирование библиотечного фонда: о терминологии и технологии / И. С. Пилко // Научно-технические библиотеки. – 1997. – № 10. – С. 16-25.

30. Столяров, Ю. Н. Библиотечный фонд: учебник / Ю. Н. Столяров. – М., 1991. – 271 с.

31. Терешин, В. И. Библиотечный фонд: учеб. пособие / В. И. Терешин. – М.,1994.– 174 с.

32. Хахалева, Н. И. Аспект гибридности в формировании системы фондов библиотеки / Н. И. Хахалева // Научно-технические библиотеки. – 2004. – № 2. – С. 41-47.

33. Шилов, В. В. К исследованию показателей качества комплектования отечественных изданий в крупных универсальных научных библиотеках / В. В. Шилов // Комплектование и использование книжных фондов крупных универсальных научных библиотек: сб. науч. трудов Гос. публич. библиотеки им. М. Е. Салтыкова-Щедрина. – Л., 1978. – С. 28-64.

34. Шилов, В. В. Методологический и математический аспекты в измерении полноты библиотечного фонда / В. В. Шилов // Научно-технические библиотеки. – 2001. – № 8. – С. 17-27.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Викладання курсу „ БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ ” обумовлює використання таких методів навчання:

- лекції із застосуванням мультимедійних технологій, зокрема використання слайд-презентацій (Microsoft Power Point).

- самостійна робота студентів (робота з джерелами Інтернет, опрацювання текстуального матеріалу)

- на практичних заняттях використаються інтерактивні технології, зокрема такі прийоми, як «мікрофон», складання «асоціативного куща», робота в парах, колективне творче завдання тощо.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Уважно прочитати текст лекції.

2. Визначити складові композиції літературознавчого дослідження (статті, монографії).

3. Окреслити основні питання, що розглядаються, відібрати ті з них, які передбачені темою практичного заняття, реферату чи творчої роботи.

4. Зробити відповідні виписки.

5. Вміти скласти план, тези, конспект, зробити огляд літератури з тієї чи іншої проблеми, підготувати реферат, доповідь.

6. Вести термінологічний словник, працювати над формуванням свого категоріального апарату.

7. Вести щоденник та карткову роботу.

8. Вміло працювати з довідковою літературою, словниками, енциклопедіями.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ

Оскільки для оволодіння студентами обсягу знань, необхідного для отримання відповідного рівня кваліфікації, слід тримати в полі зору стан навчання, коригуючи його в залежності від отриманої зворотної інформації про опанування програмного матеріалу, програмою курсу передбачено використання ряду методів контролю і оцінювання набутих студентами знань, а саме:

- попередній контроль, що оцінюється мінімальною кількістю балів і вказує на вступний рейтинг студентів (тестування, експрес-опитування)

- поточний контроль, для здійснення якого використовуються різні види опитування (вибіркове усне опитування, фронтальне стандартизоване опитування за картками, перевірка домашніх завдань, оцінювання активності роботи студентів під час практичних занять, тестування, вправи-завдання, реферування літератури тощо)

- модульний контроль, що є показником якості вивчення окремих тем модуля (контрольна робота, колоквіум з теми, оцінка за ІНДЗ)

- підсумковий контроль, що здійснюється відповідно до моделі спеціаліста та вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики

 

ПІД ЧАС ВИСТАВЛЕННЯ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ ЗА НАВЧАЛЬНУ ДИСЦИПЛІНУ ЗАЛІКОВИЙ КРЕДИТ (100% = 100 БАЛІВ) розподіляється для оцінювання в балах рівня, якості та обсягу знань, умінь та навичок студента відповідно до залікових модулів:

Відвідування лекцій – 5%.

Участь у практичному занятті (виступ) – 25%, передбачається, що максимально за виступ може бути 5 балів, тож студент може виступити не менше 5 разів.

Самостійна робота – 30%, зокрема максимальними є такі бали:

конспекти першоджерел – 10%;

виписки з бібілотекознавчих джерел – 10%;

ведення словника наукових термінів – 10%.

Творча робота – 15%, зокрема максимальними є такі бали

Підсумковий модульний контроль – 25%.

ТЕМИ, ВИНЕСЕНІ НА САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ

1. Структура управління бібліотечним фондом.

2. Інформаційне забезпечення управління формуванням бібліотечного фонду.

3. Депозитарний фонд бібліотеки, організація депозитарного фонду.

4. Розміщення документівбібліотечного фонду.

5. Збереження бібліотечного фонду: соціальні, технологічні, механічні та біологічні фактори захисту.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ І ТВОРЧИХ РОБІТ

 

1.Видавничі та книготорговельні установи як джерела документопостачання. Стан та перспективи розвитку електронної книжкової торгівлі.

2. Проблема збереження документних фондів.

3. Бібліотека і нові інформаційні технології.

4. Бібліотеки і авторське право.

5. Електроні ресурси в бібліотеках і для бібліотек.

ДОДАТКИ

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ МІНІМУМ

з курсу „ БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ ”

Бібліотека-депозитарій – бібліотека, яка забезпечує постійне зберігання бібліотечного фонду, сформованого з документів, що рідко використовуються і мають наукову та/або художню цінність; бібліотечна послуга – результат діяльності бібліотеки із задоволення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки; бібліотечна система України – розгалужена мережа бібліотек різних видів, пов'язаних взаємодією і взаємовикористанням бібліотечних ресурсів; бібліотечна справа – галузь інформаційної, культурної та освітньої діяльності суспільства, спрямована на створення і розвиток мережі бібліотек, формування, опрацювання, упорядкування та зберігання бібліотечних фондів, організацію бібліотечного, інформаційного та довідково-бібліографічного обслуговування користувачів бібліотеки, підготовку та підвищення кваліфікації фахівців у галузі бібліотечної справи, наукове та методичне забезпечення розвитку бібліотечної діяльності; бібліотечний фонд – упорядковане зібрання документів, що зберігається в бібліотеці;

бібліотечні ресурси – упорядковані бібліотечні фонди документів на різних носіях інформації, бази даних, мережні інформаційні ресурси, довідково-пошуковий апарат, матеріально-технічні засоби опрацювання, зберігання та передачі інформації;

вибуття документів із фонду- вибуття документів із фонду оформляється актом про виключення і відраховується в «Книзі сумарного обліку» і формах індивідуального обліку фонду. В кожному акті фіксуються відомості про документи, виключно по одній причині: застарілість (фізичне зношення), дефектність, застарілість по змісту, дублетність, непрофільність, втрата за вказаними конкретними обставинами втрати; пропажа із фондів відкритого доступу, втрата читачами, крадіжка, в результаті стихійного лиха і техногенного характеру, за невстановленими причинами (недостатність);

документ – матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві; документ – об’єкт обліку бібліотечного фонду, матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носії; депонування – форма збирання і розповсюдження рукописних робіт, переважно наукових; користувач бібліотеки – фізична чи юридична особа, яка звернулася до послуг бібліотеки; міжбібліотечний абонемент – форма бібліотечного обслуговування, заснована на взаємному використанні бібліотечних фондів і довідково-пошукового апарату бібліотек; централізована бібліотечна система – об'єднання бібліотек в єдине структурно-цілісне утворення, куди входить центральна бібліотека. Фонди:

книжковий;

обмінно-резервний;

періодичних видань;

дисертацій;

дипломних і магістерських робіт;

навчально-методичних видань;

Сd/dvd.

Каталоги:

алфавітний;

систематичний;

алфавітно-наочний покажчик до систематичного каталогу;

електронний.

Картотеки:

систематична картотека статей;

картотека навчально-методичного забезпечення;

картотека дипломних і магістерських робіт;

картотека забезпечення дисциплін навчальною літературою.

примірник – одиниця обліку бібліотечного фонду, кожна окрема одиниця документа, яка включається до складу бібліотечного фонду або вибуває з нього;

основний фонд – фонди бібліотек, що складаються з документів, призначених для видачі в тимчасове користування;

обмінний фонд – фонди бібліотек, що використовуються для обміну, перерозподілу, безкоштовної передачі. Документи обмінного фонду не обліковуються на рахунках та не використовуються для обслуговування користувачів;

резервний фонд – організований в складі обмінного фонду фонд, що використовується для заміни в основному фонді бібліотеки втрачених або зношених документів;

первісна вартість – історична собівартість примірника в сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, витрачених для придбання (створення);

вільна ринкова вартість – вартість примірника, встановлена комісією з числа компетентних фахівців бібліотеки з урахуванням діючих цін на аналогічні документи.

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ МЕТОДИСТА

З БІБЛІОТЕЧНИХ ФОНДІВ

Загальні положення

Методист з бібліотечних фондів методичного кабінету управління освіти міської ради призначається і звільняється наказом начальника управління освіти, підбирається з числа педагогічних працівників із відповідною фаховою освітою, яким за результатами атестації встановлена І або вища кваліфікаційна категорія, при наявності стажу роботи за фахом не менше 5 років.

 

Функції

Організація роботи щодо поповнення бібліотечних фондів у школах підручниками та навчально-методичною літературою.

 

Посадові обов’язки

1. Проводить систематично роботу з бібліотекарями шкіл, учнями, їх батьками щодо правильного, раціонального використання підручників.

2. Контролює виконання інструктивно-методичних листів, наказів, розпоряджень МОН України, управління освіти, які стосуються проблем забезпечення учнів підручниками.

3. Щорічно готує статзвітність щодо фактичних контингентів учнів шкіл міста, забезпечення закладів освіти підручниками.

4. Організовує поповнення бібліотечного фонду міськметодкабінету; відповідає за забезпеченість закладів освіти програмами предметів регіонального та шкільного компонента.

5. Проводить роботу по пропаганді книги, організації читацьких конференцій, виставок.

6. Організовує та проводить семінари-практикуми бібліотекарів.

7. Організовує роботу міського методичного об’єднання вчителів хімії, зарубіжної літератури, етики, бібліотекарів.

8. Вивчає стан викладання, рівень знань, умінь і навичок учнів з хімії, зарубіжної літератури, етики, художньої культури, російської мови та літератури. Надає методичну допомогу цій категорії вчителів.

9. Організовує роботу щодо створення навчальних кабінетів хімії, зарубіжної літератури, етики, художньої культури, російської мови та літератури відповідно до Положення про навчальні кабінети ЗНЗ та надає пропозиції щодо відповідності визначених кабінетів даному Положенню.

10. Консультує із загальних питань організації методичної роботи, роботи шкільних методичних кабінетів керівників ЗОШ І-ІІІ ст. № 5, 16, ЗОШ І-ІІ ст. № 8.

11. Готовить питання на раду методичного кабінету.

12. Організовує та проводить міські предметні олімпіади з хімії, зарубіжної літератури, російської мови та літератури, готує організаційний та підсумковий накази щодо проведення міського етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад.

13. Здійснює відбір та надає допомогу учителям хімії, зарубіжної літератури, етики, російської мови та літератури в підготовці та участі в конкурсі „Учитель року”.

14. Вивчає та впроваджує передовий досвід вчителів хімії, зарубіжної літератури, етики, російської мови та літератури, художньої культури та бібліотекарів.

15. Відповідає за інформаційне забезпечення вчителів хімії, зарубіжної літератури, етики, російської мови та літератури, художньої культури та бібліотекарів.

16. Відповідає за проведення інформаційно-довідкової роботи, створення картотек, банків педагогічної інформації тощо.

17. Організовує огляди-конкурси шкільних бібліотек. Відповідає за роботу шкільних бібліотек, організацію конкурсу-огляду „Живи, книго!”

18. Бере участь в атестації шкіл та надає методичну допомогу в атестації педагогічних кадрів в місті.

19. У разі відсутності методиста з початкової освіти виконує її обов'язки.

20. Виконує разові доручення начальника управління освіти, завідуючої методичним кабінетом.

21. Звітує перед завідуючою методичним кабінетом щодо виконання плану роботи на тиждень, місяць, рік.

Має право:

1. Брати участь у розгляді питань і прийманні рішень у межах своїх повноважень.

2. Одержувати від державних органів, установ і організацій необхідну інформацію з питань, що належать до їх компетенції.

3. На повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників, громадян.

4. На просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх службових обов’язків, участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії.

5. Вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних звинувачень або підозри.

6. На здорові, безпечні та належні для роботи умови праці.

7. На соціальний і правовий захист відповідно до її статусу.

8. Представляти управління освіти Первомайської міської ради на нарадах і семінарах.

 

Відповідальність:

За невиконання або неналежне виконання без поважних причин своїх посадових обов’язків методист управління освіти несе дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому трудовим законодавством.

Інвентаризація бібліотечних фондів здійснюється в такі терміни:

• найбільш цінні фонди, що зберігаються в сейфах чи з закритих шафах, – щорічно,

• рідкісні, цінні фонди – один раз на 5 років,

• фонди бібліотек обсягом до 100 тис. облікових одиниць – один раз на 5 років,

• фонди бібліотек від 100 до 200 тис. облікових одиниць – поетапно, один раз на 7 років,

• фонди бібліотек від 200 до 600 тис. облікових одиниць – поетапно, один раз на 10 років,

• фонди бібліотек від 600 тисяч облікових одиниць до 1 млн. облікових одиниць – поетапно, один раз на 12 років,

• фонди понад 1 млн. облікових одиниць – поетапно, один раз на 15 років.

 

Визнання та оцінка бібліотечних фондів

1. Для цілей бухгалтерського обліку бібліотечні фонди відносяться до інших необоротних матеріальних активів.

2. За актуальністю та ступенем використання, визначених спеціально створеною комісією з числа працівників бібліотеки, бібліотечні фонди класифікуються на:

• основний фонд,

• обмінний фонд.

3. В складі обмінного фонду може бути виділений резервний фонд.

 

Основні фонди класифікуються за видами, галузями знань, мовами. У розрізі основних фондів документи обліковуються із застосуванням субрахунків аналітичного обліку.

Документи основного фонду (крім періодичних видань) обліковуються на балансових рахунках.

Інвентаризація бібліотечних фондів здійснюється шляхом звірки даних Інвентарної книги бібліотечного фонду та даних бухгалтерського обліку з наявними у фонді документами та записами у формулярах користувачів.

Масово-інформаційна робота в бібліотеці.

Важливим джерелом масової інформації читачів являються, перш за все, бібліотечні фонди при умові, що читачі мають до них відкритий доступ.

Переваги цього джерела – можливість безпосереднього зорового сприйняття, наочний вигляд друкованої продукції, оперативність обслуговування, можливість співставлення різних джерел – роблять відкритий доступ до фондів важливим засобом інформації. Специфічна особливість фондів з відкритим доступом до них полягає в тому, що в них зосереджені як первинні, так і вторинні джерела інформації, у вигляді при статейних і при книжкових бібліографічних списків. При відкритому доступі до фондів збільшується їх обертаність, значно зростає книговидача. Інформаційне значення відкритого доступу до фондів бібліотек оцінюється спеціалістами в цілому вище каталогів, бібліографічних покажчиків, книжкових виставок, бібліографічних довідок, оглядів літератури, наукових конференцій та нарад. Ефективність відкритого доступу до фонду як джерела інформації залежить, звичайно, від його складу, принципів комплектування і організації.

Каталоги і картотека є важливим вторинним джерелом масової інформації читачів про фонди бібліотек. Вони розрізняються по структурі, за ступенем висвітлення фондів, за видами видань, за мовою та ін. Державні республіканські бібліотеки мають в наявності від 30 до 50 каталогів і картотек, обласні – 30-40. Серед різноманітних картотек найбільш характерними являються: картотеки журнальних і газетних статей, рецензій, персоналій, виконаних бібліографічних довідок, краєзнавча, тематична. Об'єднання каталогів і картотек в систему дозволяє перебороти одноаспектність кожного із джерел і розкрити фонди з різних сторін: за видами знань, по галузях, темах, жанрах, за алфавітом авторів, назв у відповідності з багатоаспектним характером читацьких запитів.

Інтенсивність використання каталогів залежить від бібліотечно-бібліографічної підготовки читачів. Дослідження показують, що по мірі підвищення кваліфікації і рівня бібліографічної підготовки спеціалістів потреба в каталогах у них зростає. Велике значення для масової інформації відіграють всі реєстраційно-бібліографічні показники, інформаційно-бібліографічні списики і бюлетені, які складають наукові бібліотеки.

 

ЗАКЛАДИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ

ІННОВАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР, КЗ 50101, пр. Металургів, 366

 

Директор РАТЄЄВА Світлана Василівна....................................................74-67-05

Заступник КІРІЧЕНКО Сергій Михайлович...............................................74-67-05

Приймальня.....................................................................................................92-03-49

Методист з української мови та літератури, методист з математики....... 74-64-20

Методист з початкової освіти........................................................................74-56-20

Методист з бібліотечних фондів....................................................................74-64-20

Методист з фізвиховання, методист з іноземних мов..................................74-56-22

Методист з питань охорони прав дитинства.................................................74-64-20

Методист з виховної роботи...........................................................................74-66-83

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В ГАЛУЗІ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ

Стаття 7. Національна бібліотека України Національна бібліотека України є провідним культурним, освітнім, науково-інформаційним державним закладом, що здійснює функції науково-дослідного, методичного та координаційного центру з питань бібліотекознавства, бібліографознавства, документознавства, бере участь у розробленні державної політики в галузі бібліотечної справи та її реалізації. {Частина перша статті 7 в редакції Закону N 1388-VI (1388-17) від 21.05.2009 } Національна бібліотека України володіє потужним фондом вітчизняних і найважливіших науково значущих зарубіжних документів і задовольняє найрізноманітніші потреби суспільства, сприяє розвитку науки, освіти, культури, здійснює міжнародне співробітництво у формуванні та використанні світових бібліотечних ресурсів. Бібліотечний фонд національної бібліотеки України є національним культурним надбанням Українського народу, невід'ємною складовою частиною культурної спадщини та перебуває під охороною держави. Загальнодержавне спрямування діяльності національної бібліотеки України забезпечується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури. Національна бібліотека України має право на одержання обов'язкового безоплатного примірника документів згідно із законом. Статус національної надається державній бібліотеці згідно із законодавством. Стаття 8. Державна бібліотека Державна бібліотека – бібліотека загальнодержавного значення, що здійснює бібліотечне, бібліографічне, інформаційне обслуговування користувачів і виконує функцію всеукраїнського науково-дослідного, методичного та організаційного центру бібліотек відповідної галузі або категорій користувачів. { Частину другу статті 8 виключено на підставі Закону N 1388-VI (1388-17) від 21.05.2009 } Державна бібліотека має право на одержання обов'язкового безоплатного примірника документів згідно із законом. Стаття 9. Центральні бібліотеки Центральні бібліотеки – головні бібліотеки регіонів, які зобов'язані формувати, зберігати та надавати в користування найбільш повне зібрання документів у межах своєї території, організовувати взаємовикористання бібліотечних ресурсів і надавати методичну допомогу бібліотекам різних видів відповідних територій. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування повинні забезпечувати пріоритетне додаткове бюджетне фінансування центральних бібліотек відповідно до обсягів їх діяльності. Центральні бібліотеки беруть участь у розробленні та реалізації державних і регіональних програм у межах своєї компетенції та програм розвитку бібліотечної справи, створенні інформаційних мереж на основі єдиних стандартів обробки документів і обміну даних. Стаття 10. Організація взаємодії бібліотек Для більш повного задоволення потреб користувачів бібліотек в інформації, раціонального використання бібліотечних ресурсів органи державної влади та органи місцевого самоврядування стимулюють взаємодію бібліотек і створюють умови для розвитку міжбібліотечного абонемента, зведених каталогів автоматизованих баз даних, депозитаріїв. Забезпечення взаємодії бібліотек різних видів покладається на центральні бібліотеки відповідних територій, якими є: на загальнодержавному рівні – національні та державні бібліотеки; в Автономній Республіці Крим – Республіканська універсальна наукова бібліотека імені І. Франка; на обласному рівні – обласні універсальні наукові бібліотеки; на міському рівні – міські публічні бібліотеки або центральні бібліотеки міської централізованої бібліотечної системи; на районному рівні – районні бібліотеки або центральні бібліотеки районної централізованої бібліотечної системи. Стаття 11. Взаємодія бібліотек України з підприємствами, установами та організаціями Бібліотеки України є складовою частиною інформаційної системи держави. З метою забезпечення раціонального використання бібліотечних ресурсів як складової частини інформаційних ресурсів держави бібліотеки взаємодіють з підприємствами, установами та організаціями, які мають бази даних та діяльність яких пов'язана із створенням, збиранням, обробкою, накопиченням та збереженням інформації. Взаємодія бібліотек з підприємствами, установами та організаціями може здійснюватися в рамках державних і регіональних програм у межах своєї компетенції та програм розвитку бібліотечної справи, а також на основі укладених угод.
ЗМІСТ

ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ………….

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ………………………….

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ…………………………………….