Факторы определяющие опасность поражения электрическим током

Електричний струм — це упорядкований (спрямований) рух електрично заряджених часток.

Електричний струм, проходячи через тіло людини, зумовлює пере­творення поглинутої організмом електричної енергії в інші види і спричиняє термічну, електролітичну, механічну і біологічну дію.

Найбільш складною є біологічна дія, яка притаманна тільки живим орга­нізмам. Термічний і електролітичний вплив властиві будь-яким провідникам.

Термічний вплив електричного струму характеризується нагріванням тканин до опіків ділянок шкіри тіла, перегрівом різних органів, а також вини­кненням у результаті перегрівів, розривів кровоносних судин і нервових во­локон, іноді спостерігається обвуглювання тканин або розплавлювання кіст­кової речовини з виділенням фосфорно-кислого кальцію.

Статистика свідчить, що більше половини всіх електротравм становлять опіки. Вони важко піддаються лікуванню, тому шо глибоко проникають у тканини організму. В електроустановках напругою до 1 кВ найчастіше спо­стерігаються опіки контактного виду при дотиканні тіла до струмопровідних частин. Опіки можливі при проходженні через тіло людини струму більше 1 А. Тільки при великому струмі тканини, які уражаються, нагріваються до температури 60-70°С і вище, при якій згортається білок і з'являються опіки.

Майже у всіх випадках включення людини в електричний ланцюг на її тілі і в місцях дотикання спостерігаються «електричні знаки» сіро-жовтого кольору круглої або овальної форми.

Електролітична дія струму виявляється у розкладанні органічної рідини, в тому числі крові, яка є електролітом, та в порушенні її фізико-хімічного складу.

Біологічна дія струму виявлПри опіках від впливу електричної дуги можлива металізація шкіри час­тками металу дугової плазми. Уражена ділянка шкіри стає твердою, набуває кольору солей металу, які потрапили в шкіру.

яється через подразнення і збудження живих тканин організму у результаті чого вони можуть загинути., а також порушен­ня внутрішніх біологічних процесів. При проходженні струму через тіло лю­дини виникає порушення мускулатури і нервових рецепторів, спостерігають­ся судороги кістякових м'язів, шо приводять до зупинки подиху, відкритим переломам і вивихам кінцівок.

Механічна дія струму призводить до розриву тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту, а також: миттєвого вибухоподібного утворення пари з тканинної рідини і крові.

Внаслідок дії електричного струму або електричної дуги виникає елек- тротравма. Електротравми умовно поділяють на загальні і місцеві. До місце­вих травм належать опіки, електричні знаки, електрометалізація шкіри, меха­нічні пошкодження, а також електроофтальмія (запалення очей внаслідок впливу ультрафіолетових променів електричної дуги).

Загальні електротравми називають також електричними ударами. Вони є найбільш небезпечним видом елекгротравм. При електричних ударах вини­кає збудження живих тканин, судомне скорочення м'язів, параліч м'язів опорно-рухового апарату, м'язів грудної клітки (дихальних), м'язів шлуночків серця. У першому випадку судомне скорочення м 'язів не дозволяє людині самостійно уникнути дотикання з електроустановкою. При паралічі дихання припиняється газообмін і постачання організму киснем, внаслідок чого насту­пає задуха. При паралічі серця його функції або припиняються повністю, або деякий час продовжуються в режимі тріпотіння (фібриляції). Фібриляція — це безладдя в скороченні серцевих м'язів. При цьому порушується кровообмін, шо також спричиняє смерть. Медичною практикою встановлено, шо піс­ля припинення роботи серця і дихання внаслідок кисневого голодування че­рез 5—6 хвилин гинуть клітини центральної нервової системи, відбувається втрата свідомості і припиняється управління функціями всіх органів тіла. Цей стан має назву «клінічна (уявна) смерть», оскільки клітини інших органів тіла ше живі. Ллє при більшій тривалості відсутності дихання і кровообміну від­бувається припинення життєдіяльності решти клітин і органів і наступає біо­логічна смерть. Отже, якщо відразу після звільнення людини з-під впливу електричного струму, не пізніше перших 5-6 хвилин, приступити до долікар­ської допомоги шляхом штучного дихання і непрямого масажу серця, то іс­нує ймовірність запобігти смерті потерпілого.

Розрізняють три ступені впливу струму при проходженні через організм людини (змінний струм):

- відчутний струм — початок болісних відчуттів (до 0-1,5мЛ);

невідпускний струм — судоми і біль, важке дихання (10-15 мА);

фібриляційний струм— фібриляція серця при тривалості дії струму 2-3 с, параліч дихання (90-100мА).

Змінний струм небезпечніший за постійний. При струмі 20—25 мА па­льці судомно стискають узятий в руку предмет, який опинився під напругою, а м'язи передпліччя паралізуються і людина не може звільнитися від дії стру­му. У багатьох паралізуються голосові зв'язки: вони не можуть покликати на допомогу.

За статистикою, найменший струм, за якого наступає смерть, становить 0,8 мА, можливість смерті людей від слабкого струму пояснюється тим, шо результат електро ураженії я залежить не тільки від дії струму на серце або органи дихання, але і від впливу на нервову систему з її індивідуальними особливостями.

Наслідок ураження людини електричним струмом залежить від сили струму, часу проходження через організм, характер струму (змінний або по­стійний), напруги, частоти, оиопру тіла людини, шляху протікання в тілі лю­дини, фізичного стану людини, умов навколишнього середовища.