За який рахунок досягається збільшення виробництва продукції сільського господарства при інтенсивному типі розвитку?

1) збільшення виробництва продукції відбувається на основі відтворення в розширеному масштабі;

2) розвиток сільського господарства передбачає збільшення виробництва продукції на основі незмінного рівня техніки і технології;

3) збільшення виробництва продукції здійснюється за рахунок додаткових вкладань, впровадження досягнень науки і прогресивних технологій;

4) збільшення виробництва продукції здійснюється за рахунок збільшення посівної площі та поголів’я тварин.

187. Інтенсивність сільського господарства – це:

1) динамічне співвідношення між зміною в часі величини авансованого капіталу й обсягу виробництва валової продукції;

2) отримання приросту продукції лише за рахунок приросту ресурсів;

3) ефективність додаткових вкладень в процесі інтенсифікації;

4) досягнутий (на певний період) рівень інтенсифікації виробництва.

188. Інтенсифікація в тваринництві передбачає:

1) ефективне використання продуктивної худоби;

2) збільшення поголів’я худоби та птиці;

3) введення нових приміщень та обладнання;

4) електрифікацію виробничих процесів.

189. Економічний тип розвитку це поняття що відображає:

1) зміни в часі величини авансованого капіталу і обсягу виробництва валової продукції;

2) підвищення ефективності використання авансованого капіталу;

3) приріст продукції лише за рахунок приросту ресурсів;

4) розширення пасивної частини основних виробничих фондів.

190. Приріст продукції за рахунок поліпшення використання авансованого капіталу перевищує частку її приросту, одержану завдяки збільшенню його розміру – це:

1) екстенсивний тип розвитку;

2) інтенсивний тип розвитку;

3) переважно інтенсивний тип розвитку;

4) переважно екстенсивний тип розвитку.

191. Екологічність інтенсивного типу розвитку передбачає:

1) забезпечення розширеного відтворення родючості ґрунту;

2) виробництво екологічно чистої продукції;

3) недопущення порушень екологічної безпеки і забезпечення відтворення повітря й води;

4) всі відповіді вірні.

192. Для оцінки результативної складової інтенсивності використовується показник:

1) коефіцієнт віддачі авансованого капіталу за валовою продукцією;

2) вартість авансованого капіталу на 1 га сільськогосподарських угідь;

3) щільність відповідного виду тварин на 100 га певних земельних угідь;

4) інтегральний показник інтенсивності використання землі.

193. Для оцінки матеріально-речової складової інтенсивності використовується показник:

1) окупність виробничих витрат валовою продукцією;

2) окупність поточних витрат галузі валовою продукцією;

3) вартість авансованого капіталу на 1 га сільськогосподарських угідь;

4) ефективність додаткових вкладень у спожиті виробничі ресурси.

194. Вартість спожитих у процесі виробництва знарядь і предметів праці, що набувають форму поточних витрат (амортизація і матеріальні витрати) називається:

1) фонд споживання підприємства;

2) фонд нагромадження підприємства;

3) фонд відшкодування підприємства;

4) резервний фонд підприємства.

195. Концентрація сільськогосподарського виробництва являє собою:

1) зосередження виробництва головних видів продукції в господарствах з кращими умовами для цього;

2) зосередження засобів виробництва робочої сили і випуску продукції у великих спеціалізованих підприємствах;

3) рівномірне розміщення виробництва всіх видів продукції по виробничих підрозділах підприємств;

4) кількісний бік суспільного розподілу праці і вказує, які види продукції, в якому розмірі і на якій площі необхідно виробляти.

196. Показником концентрації сільськогосподарського виробництва є:

1) площа сільськогосподарських угідь підприємства, включаючи й орендовану землю;

2) авансований капітал підприємства, взятий разом з орендованим майном;

3) середньооблікова чисельність працівників;

4) всі відповіді вірні.

197. Абсолютний рівень концентрації характеризується:

1) середнім розміром аграрних підприємств за певним показником;

2) часткою великих підприємств за відповідним показником розміру в загальній кількості підприємств;

3) створенням на базі колишнього підприємства двох (чи більше) нових підприємств;

4) зосередженням ресурсів на одному підприємстві.

198. Диверсифікація в широкому розумінні може бути визначена як:

1) урізноманітнення на підприємстві видів виробництв, що забезпечують одержання різної продукції;

2) урізноманітнення фінансової діяльності;

3) урізноманітнення видів діяльності підприємства у виробничій, фінансовій та маркетинговій сферах;

4) створення підприємством власної торговельної мережі.

199. Виокремлюють два види виробничої диверсифікації:

1) вертикально інтегрована та багатоспекторна;

2) галузева та продуктово-асортиментна;

3) фінансова та маркетингова;

4) горизонтально інтегрована та горизонтально не інтегрована.

200. Для оцінки впливу диверсифікації виробництва на його результати використовують показник:

1) коефіцієнт товарного зосередження;

2) коефіцієнт концентрації;

3) інтегральний показник диверсифікації виробництва;

4) коефіцієнт Херфінделя-Хіршмана.

ДОДАТКОВІ тестові завдання для самоперевірки знань фахівцями ОКР «Бакалавр» напряму

6.030509 «Облік і аудит»

На кожне тестове завдання запропоновано чотири відповіді 1), 2), 3), 4). Прочитайте тестове завдання, проведіть розрахунок і виберіть одну із відповідей вірну на вашу думку. Після цього на окремому аркуші паперу запишіть вибрану вами відповідь. Якщо посібник не належить Вам не робіть поміток напроти вибраної вами відповіді.

Відповіді на тестові завдання наведені в кінці тестових завдань з кожної навчальної дисципліни.

1. Наука „Економіка підприємства” використовує узагальнення понятійний апарат:

1) макроекономіки та політичної економії;

2) виробничого менеджменту та менеджменту організацій;

3) статистики та економічного аналізу;

4) бухгалтерського обліку та фінансів.

2. Підприємства з метою підвищення ефективності виробництва можуть на добровільних засадах об’єднуватися в:

1) колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства;

2) господарське товариство, створене юридичними особами і громадянами на засадах угоди шляхом обєднання їх майна та підприємницької діяльності;

3) комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади;

4) асоціації, корпорації. Консорціуми, концерни за галузевим, територіальним або іншими принципами, зберігаючи при цьому права юридичної особи.

3. Складовими мікросередовища, в якому функціонують аграрні підприємства, є:

1) споживачі сільськогосподарської продукції;

2) постачальники необхідних ресурсів;

3) фінансово-кредитні установи;

4) усі відповіді правильні.

 

4. Сільськогосподарське підприємство – це юридична особа, основним видом діяльності якої є:

1) реалізація сільськогосподарської діяльності;

2) виробництво та переробка сільськогосподарської продукції;

3) здобуття, завдяки власним досягненням, переваг над іншими суб’єктами господарювання;

4) спрямування роботи всіх ланок підприємства на задоволення потреб споживачів.

 

5. Головне завдання підприємства полягає у:

1) задоволенні потреб ринку з метою одержання прибутку;

2) ефективному використанні основних фондів і оборотних засобів;

3) підвищенні продуктивності праці і ефективному використанні системи мотивації праці;

4) формуванні державного і місцевих бюджетів, оскільки є об’єктом оподаткування.

6. Ринок – це:

1) товарообмінні операції і товарно-грошові відносини;

2) торгівля, обмін;

3) система різноманітних економічних відносин між людьми, які виникають в процесі виробництва, розподілу обміну, споживання, що основана на певних принципах, головним із яких є вільна економічна діяльність;

4) сукупність актів купівлі-продажу та умов реалізації продукції за державними цінами і тарифами.

7. Конкуренція – це суперництво підприємств з метою здобуття (завдяки власним досягненням):

1) переваг над іншими суб’єктами господарювання;

2) монопольного становища на ринку;

3) прибутку від реалізації продукції;

4) всі відповіді правильні.

8. Кошти від продажу майна банкрута використовуються для задоволення вимог кредиторів у такій черговості:

1) вимоги, забезпечені заставою; зобов’язання підприємства банкрута перед його працівниками; вимоги щодо сплати податків; вимоги, не забезпечені заставою.

2) вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу; вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; вимоги щодо сплати податків і зборів; вимоги, забезпечені заставою.

3) зобов’язання підприємства перед його працівниками; вимоги щодо сплати податків і зборів; вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу; задовольняються всі інші вимоги.

4) вимоги щодо сплати податків і зборів; вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу; задовольняються всі інші вимоги.

9. Грошова оцінка землі – це:

1) оцінка земельної ділянки, яка здійснюється для визначення розміру земельного податку, орендної плати, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;

2) оцінка що використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок;

3) розрахункова величина, яка здійснюється за одержаним сукупним доходом, що є сумою диференціального і абсолютного рентного доходу;

4) ціна землі, яка визначається в процесі купівлі – продажу земельних ділянок з урахуванням на них попиту і пропозиції, місцеположення, бонітету.

10. Показник, що розраховується шляхом ділення вартості валової продукції, одержаної з 1 га угідь, на грошову оцінку цих угідь називають:

1) коефіцієнт віддачі землі;

2) землезабезпеченість;

3) землевіддача;

4) продуктивність угідь.

11. Уречевлена праця – це:

1) вартість засобів виробництва;

2) праця втілена в засоби виробництва і предмети праці;

3) затрати праці у промисловості;

4) цілеспрямована діяльність людини спрямована на відозміну і пристосування предметів природи.

12. Родючість, що створюється в процесі виробництва матеріальних благ, коли людина, не задовольняючись потенційними можливостями землі сформованими під впливом природних факторів, своєю діяльністю намагається поліпшити фізико-хімічні і біологічні властивості ґрунту називають:

1) природна;

2) штучна;

3) економічна;

4) абсолютна.