Концепція поділу методів документологічних досліджень Кушнаренко

І. Загально-наукові:

- термінологічний;

- історико-генетичний;

- модельний;

- аксіологічний;

- пізнавальний;

- системний;

- синергетичний (саморозпізнавальний);

- інформаційний;

- діяльнісний;

- комунікативний.

ІІ. Часткові:

- текстологічний;

- аналіз документних потоків.

За Кулешовим

І. Загальнонаукові:

1) аналіз/синтез;

2) індукція/дедукція;

3) порівняння (порівняльний аналіз);

4) описанні та вимірювання – досліджує якісні та кількісні характеристики;

5) історичний – для дослідження змін у об’єкті:

- історико-генетичний;

- хронологічний;

- проблемно-тематичний;

- порівняльно-історичний;

- періодизації;

- історико-системний;

- історико-класифікаційний;

6) логічний – розкриття сутностей і характеристик об’єкта як елемента певного простору:

- класифікаційний – групування частин об’єкта дослідження на основі подібностей чи відмінностей як елемента чи системи, структури чи складових;

- моделювання – моделювання характеристик і врахування особливостей об’єкта під час розроблення різних моделей об’єкта дослідження;

- понятійний (категоріальний) – досліджує постійну базу науки, дисципліни;

- системного аналізу:

а) системно-структурний метод – передбачає вивчення документа як системи та групи документів, що об’єднуються за ознаками;

б) системно-офіціональний метод – вивчає системні об’єкти та їх офіціональне спрямування, подає загальну характеристику документа.

ІІ. Спеціальні методи притаманні лише наукам документаційного циклу (можна вважати різновидом загальнонаукових методів, хоча мають свою специфіку й унікальність):

- метод визначеності інформативності документа;

- контент аналіз – спрямований на кількісне вивчення документа. Підраховується кількість слів, термінів і ці результати обробляються);

- дослідження документних потоків – вивчає документні потоки, їх закономірності, різновиди тощо;

- датування документної атрибуції, документних пам’яток, їхньої критики як історичного джерела;

- математичні або кількісні дослідження об’єктів – використовують математичне моделювання, математичну статистику;

- статистичний – отримання даних динаміки показників, характеристики об’єкта дослідження. Сприяє оптимізації документообігу, регулюванню, комплектуванню документних фондів;

- історичного дослідження:

а) історично-порівняльний (досліджує еволюцію);

б) історично-класифікаційний (досліджує еволюцію);

в) герменевтичний (досліджує давні рукописи);

г) діахронний аналіз (виявляє сутнісно-часові зміни характеру документа);

д) історико-генетичний;

е) шрифіологічний (які шрифти, на якому етапі);

є) виявлення почерків;

- джерелознавчі:

а) виявлення і відбір джерел (текстологічного й герменевтичного джерел);

б) спонукання мотивів створення джерел;

в) класифікація джерел.

Концепція Швецової-Водки

І рівень:

- загально-філософські або діалектично-матеріалістичні, які позначають філософські категорії пізнання світу;

- аналіз/синтез;

- дедукція/індукція;

- порівняння/узагальнення;

- сходження від абстрактного до конкретного;

- метод пізнання процесу, згідно з яким мислення сходить від конкретного у дійсності до абстрактного у мисленні, а від нього до конкретного у мисленні.

 

ІІ рівень:

1) емпіричні – фіксують існуючий стан дійсності:

- опис;

- спостереження;

- експеримент;

- моделювання;

2) теоретичні – пов’язані з узагальненням емпіричних даних, проникнення у сутність явищ, що вивчаються:

- системний;

- діяльнісний – виявлення компонентів людської діяльності;

- функціональний;

- типологічний.

ІІІ рівень:

спеціально-наукові (спеціальні) методи, розроблені в окремих наукових дисциплінах, але такі, що стали самі загальнонауковими:

- логічні;

- соціологічні;

- психологічні;

- математичні;

- історичного підходу;

- бібліографічні (виявлення та складання бібліографічних характеристик документа);

- бібліометричний (різновид науково-метричного).

ІV рівень:

методи специфічні для низки споріднених наукових дисциплін, що вивчають спільний об’єкт. Специфічні для книгознавства:

- книгознавчо-функціональний;

- аналітико-тематичний;

- структурно-типологічний;

- типографічний.

V рівень:

конкретні методи, що їх застосовують у документознавчих, документологічних дослідженнях. Рівень, на якому усі перелічені вище методи застосовуються для пізнання конкретних явищ документної діяльності.