Основні принципи роботи консультантів

5.3.4. Для якісного та ефективного виконання своїх обов‘язків консультант повинен:

5.3.4.1. Володіти:

достатнім запасом сучасної інформації про ВІЛ-інфекцію, її клінічні прояви та бути обізнаним з новітніми розробками з діагностики та лікування СНІДу;

практичними уміннями та навичками консультування (активне слухання, з’ясування без засудження стверджень пацієнта, сприяння прийняттю рішень, спроможність переконання, організація та участь у рольових іграх тощо);

навичками саморегуляції, нейтралізації стресового навантаження, психоемоційного виснаження.

5.3.4.2. Вміти: встановлювати позитивні стосунки з пацієнтом, що базуються на основі довіри, розуміти почуття пацієнта, його проблеми з урахуванням індивідуально-психологічних, вікових, статевих та соціальних особливостей пацієнтів;

відділяти та переборювати свої особисті почуття, ставлення і упередження від консультаційних взаємостосунків;

сприяти обізнаності пацієнта та через оцінку власного ризику інфікування сприяти його рішенню щодо зниження цього ризику;

використовувати зрозумілу для пацієнта мову;

розпізнавати найбільш поширені психосоціальні та клінічні ускладнення, що пов'язані з інфікуванням ВІЛ: підвищену тривожність, депресію, нав'язливі ідеї, схильність до самогубства, потребу та пошук можливості помсти тощо;

тактовно та доброзичливо контактувати з колом осіб, різних за фахом, освітою та способом життя.

Крім того, при проведенні групового консультування /інформування консультант повинен вміти справлятись зі складними ситуаціями, що можуть виникнути у групі:

вміти спілкуватись із занадто категоричними, домінуючими членами групи;

залучати до роботи тихих, сором’язливих, однак все ж уважних учасників;

дозволяти всім учасникам висловити свою думку;

вміти поводитись з людьми, які дають вихід своїм емоціям в групі;

бути неупередженим та сприйнятливим до будь-яких переконань (релігійних, культурних, медичних тощо) членів групи;

утримуватись від «читання лекцій» групі, дозволяти її учасникам в процесі спілкування дізнатися щось нове з досвіду інших членів групи;

поводитись як один з учасників, а не як вчитель у класі.

5.3.4.3. Знати:

про особливості (спосіб) життя ВІЛ-позитивних осіб, осіб з груп підвищеного ризику інфікування тавмітитактовно обговорювати з ними інтимні питання, пов’язані з ризиком інфікування, в тому числі фактори мотивації щодо небезпечних моделей поведінки;

про служби та організації, які надають підтримку ЛЖВ та особам з груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ.

5.3.4.4. Постійно самостійно удосконалювати рівень знань та навичок, брати участь у спеціальних конференціях, тренінгах, семінарах, при можливості – в обговореннях клінічних випадків.

Не перевищувати свої повноваження під час консультування, не надавати інформацію та рекомендації, які перевищують рівень підготовки та компетентності консультанта. У разі відсутності необхідних знань – рекомендувати відповідного фахівця.