Введення в зміст консультації

Мета: Досягти порозуміння з пацієнтом щодо завдань консультації.

Ставлення консультанта до пацієнта має бути професійним, поважливим, доброзичливим та толерантним. Пацієнту слід допомогти відчути себе комфортно під час консультування, зрозуміти зміст консультації.

Консультування проводиться у такій послідовності:

Знайомство з пацієнтом	Представитись та описати свою роль консультанта.
Пояснення принципу конфіденційності та можливості анонімного консультування та тестування	Поінформувати пацієнта щодо: добровільності, конфіденційності консультування та тестування і безоплатність останнього; кримінальної відповідальності медичних працівників за розголошення конфіденційної інформації відповідно до статті 132 Кримінального кодексу України; можливості анонімного консультування та тестування; можливості присутності сторонніх осіб (в тому числі родичів) під час консультування лише за умови отримання на це згоди пацієнта; порядку отримання ним результату тесту
Опис процедури ДКТ	Пояснити етапність процедури ДКТ: 1) передтестове консультування; 2) тестування; 3) післятестове консультування
Інформування про зміст передтестового консультування	Поінформувати щодо змісту консультування, а саме: надання інформації про шляхи передачі ВІЛ; поведінкові ризики інфікування, заходи щодо профілактики ВІЛ-інфікування; оцінка індивідуального ризику інфікування ВІЛ; розробка шляхів зниження індивідуальних ризиків інфікування; визначення наявної та необхідної підтримки
Пояснення процедури тестування	Поінформувати пацієнта щодо: процедури тестування; значення негативного, позитивного та невизначеного (сумнівного) результатів тесту
Надання відповідей на запитання пацієнта	З’ясувати зрозумілість інформації для пацієнта та відповісти на його запитання

ОЦІНКА РИЗИКУ

Мета: Визначити в поведінці пацієнта індивідуальні ризики щодо можливості інфікування ВІЛ та допомогти їх усвідомити.

Консультант повинен зрозуміти занепокоєння пацієнта щодо ВІЛ та сформувати для себе чітке уявлення щодо його можливого ризику інфікування. Підхід до обговорення має бути доброзичливим та об’єктивним для сприяння розумінню пацієнтом специфіки своєї особистої поведінки.

Консультанту слід намагатися виявити фактори, що впливають на епізодичну або систематичну ризиковану поведінку пацієнта.

Консультування проводиться у такій послідовності:

Оцінка причин звернення пацієнта за послугами	Запропонувати розповісти про причину звернення та можливі чи наявні ризики ВІЛ-інфікування. З’ясувати причини занепокоєності щодо ВІЛ-інфікування
Аналіз останнього випадку ризикованої статевої поведінки	З’ясувати про: час та загальні обставини останнього випадку статевої ризикованої поведінки; використання презерватива (наскільки вчасно та правильно його використовували); що спонукало погодитись на незахищений сексуальний контакт, якщо такий був; вживання психоактивних речовин в період такого контакту
Оцінка рівня прийнятності ризику, пов’язаного зі статевою поведінкою пацієнта	З’ясувати: занепокоєння пацієнта щодо статевого акту з певною особою; чи була б поведінка такою самою, якби він знав, що ця особа ВІЛ-інфікована; якщо ні, то яким чином змінилась би його поведінка
Визначення ризикованої статевої поведінки пацієнта	Запитати про: те, як часто виникають ризиковані ситуації; кількість статевих партнерів протягом останніх 6 місяців; наявність випадкових статевих партнерів; досвід частої зміни статевих партнерів
З’ясування наявності мотивації щодо користування презервативами	З’ясувати: частоту користування презервативами, від чого залежить рішення використовувати їх; мотивацію пацієнта щодо прийняття рішення використовувати чи не використовувати презерватив з різними партнерами
Визначення факторів та обставин, що впливають на ризик інфікування	З’ясувати, що саме з нижченаведеного і на скільки підвищує ризиковану поведінку пацієнта: алкоголь; наркотичні речовини; секс за винагороду (гроші, їжу, житло, наркотики тощо). З’ясувати: чи вживає пацієнт наркотики, якщо так, то які та як часто; чи користується при цьому чужими шприцами або набирає наркотик із загального посуду; наявність перенесених ІПСШ раніше, коли та яких; наявність туберкульозу у пацієнта або його партнера
Оцінка ризику партнера	З’ясувати: чи знає пацієнт про наявність у його партнера статевих контактів ще з кимось; занепокоєння пацієнта щодо ризикованої поведінки партнера та їх наміри на майбутнє
Оцінка спілкування з партнерами	Запитати, чи обговорював пацієнт тему ризику інфікування ВІЛ/ІПСШ зі своїм партнером та чи йшла мова про можливість тестування на ВІЛ
Підведення підсумків та розгляд ризиків пацієнта.	Підсумувати та визначити основні ризики інфікування ВІЛ, про які розповів пацієнт. Разом з пацієнтом визначити конкретні форми його ризикованої поведінки: наявність випадкового статевого партнера; досвід частої зміни статевих партнерів; надання сексуальних послуг за плату; вживання наркотиків; вживання алкоголю; інше. Разом з пацієнтом встановити пріоритетність цих ризиків та фактори, які впливають на його поведінку. З’ясувати наявність інших питань, які слід обговорити. При наявності у теперішній час або в минулому певних форм ризикованої поведінки провести консультування відповідно до розділів 5, 6, 7 додатка 1 до Порядку. При необхідності надати буклет з інформацією про ВІЛ-інфекцію/СНІД