Тема 7. Еколого-економічна безпека господарських систем. Екологічна безпека людини

Урок № 55. Взаємодія суспільства і природи.

Суспільство (соціосфера) є складовою частиною ландшафтної оболонки. Суспільство — це сукупність конкретних людей. Людина — частина природи. Фізичне і духовне життя людини нерозривно пов'язане з природою. Природа — це середовище, в якому людина живе. Саме воно забезпечує її найперші потреби. Життя людини можливе тільки у взаємодії з природою. Ця взаємодія проявляється в різних формах, насамперед в обміні речовин і енергії. Але людина — не тільки біологічна істота, а й суспільна. Умови її життєдіяльності залежать і від суспільного оточення. В зв'язку з цим для пояснення розвитку людини як компонента живої природи і людського суспільства одних тільки біологічних закономірностей недостатньо. Треба враховувати суспільні умови і закономірності. Між людиною і природою є не тільки біологічна, а й економічна взаємодія. Саме природа є джерелом споживчих вартостей.

Людина і природа не протистоять одна одній. Але було б помилкою стверджувати, що це гармонійне ціле. Якби вони являли собою гармонійне ціле, то не виникали б екологічні проблеми, які в сучасних умовах набувають глобального характеру. Матеріальний світ єдиний, і його складові взаємозв'язані, вони впливають одна на одну. Тому в процесі пізнання природа і суспільство мають розглядатися у взаємозв'язку і у взаємодії.

Матеріальне виробництво є конкретним виявом взаємодії суспільства і природи. В ньому особливо чітко проявляється єдність взаємодіючих частин. Відношення людей до природи змінюється з розвитком продуктивних сил. Природа і суспільство становлять єдність. Нарізне вивчення суспільства і природи не забезпечує дослідження тісної взаємодії між ними.

У минулому впродовж століть вивчались окремі компоненти природи і суспільства. Тепер людство має широкі знання про природу і розвиток суспільства. За сучасних умов необхідні наукове опрацювання екологічних проблем і практичні заходи для створення гармонійних відносин між природою і суспільством. Проте до останнього часу були поширені погляди на цілісність «природа — СУСПІЛЬСТВО» як на конгломерат частин. У географічній науці і тепер не подолана розірваність між вивченням природи і суспільства. А між тим суть сучасної географії полягає в тому, що вона вивчає в певних аспектах природу, суспільство і їх взаємодію.

Урок №56. Вплив навколишнього середовища на здоров’я людини. Харчування людини і нормування якості продуктів.

Усі забруднюючі атмосферне повітря речовини в більшому чи меншому ступені впливають на здоров'я людини. Ці речовини потрапляють в організм людини переважно через систему дихання. Органи дихання страждають від забруднення безпосередньо, оскільки близько 50% часток домішок радіусом 0,01-0.1 мкм, що проникають у легені, осідають в них. Проникаючі в організм частки викликають токсичний ефект, оскільки вони:

а) токсичні (отруйні) по своїй хімічній чи фізичній природі;

б) служать перешкодою для одного чи декількох механізмів, за допомогою яких нормально очищується респіраторний (дихальний) тракт;

в) служать носієм поглиненої організмом отруйної речовини.

У деяких випадках вплив одних з забруднюючих речовин у комбінації з іншими призводять до більш серйозних розладів здоров'я, ніж вплив кожного з них окремо. Велику роль грає тривалість впливу.

РАК

Рак найбільш серйозний з усіх наслідків опромінення людини при малих дозах, принаймні безпосередньо для тих людей, що піддалися опроміненню. Майже всі дані про частоту захворювання на рак у результаті опромінення, отримані при обстеженні людей, що одержали відносно великі дози опромінення 1 Гр. і більше. Але імовірно не існує ніякої граничної дози, за якою відсутній ризик захворювання на рак. Будь-яка мала доза збільшує імовірність захворювання на рак для людини, що отримала цю дозу, і всяка додаткова доза опромінення ще збільшує цю імовірність. Згідно з наявними даними, першими в групі ракових захворювань, що уражають населення в результаті опромінення, є лейкози. Вони викликають загибель людей у середньому через 10 років з моменту опромінення, набагато раніше, ніж інші види ракових захворювань. Смертність від лейкозів. серед тих хто пережив атомні бомбардування Хіросіми і Нагасакі, стала різко знижуватися після 1970 року очевидно поширенішими видами раку, викликаного дією радіації, виявився рак молочної залози і рак щитовидної залози. За оцінками НКДАР, приблизно в десяти чоловік з тисячі опромінених відзначається рак щитовидної залози, а в десяти жінок з тисячі-рак молочної залози (у розрахунку на кожен Гей індивідуальної поглиненої дози). Однак, обидва різновиди раку в принципі виліковні, а смертність від раку щитовидної залози особливо низька. Рак легень, навпаки, нещадний убивця. Він теж належить до розповсюджених різновидів ракових захворювань серед опромінених груп населення.

Статистичний аналіз дозволив досить надійно установити залежність між рівнем забруднення повітря і таких захворювань, як захворювання верхніх дихальних шляхів, серцева недостатність,' бронхіти, астма, пневмонія, емфізема легень, а також хвороби ока. Різке підвищення концентрації домішок, що зберігається протягом декількох днів, збільшує смертність людей літнього віку від респіраторних і серцево-судинних захворювань. У грудні 1930 р. у долині ріки Маас (Бельгія) відзначалося сильне забруднення повітря протягом 3 днів; у результаті сотні людей занедужали, а 60 чоловік померли - це більш ніж у 10 разів вище середньої смертності. У січні 1931 р. у районі Манчестера (Великобританія) протягом 9 днів спостерігалося сильне задимлення повітря, що явилося причиною смерті 592 чоловік. Широку популярність набули випадки сильного забруднення атмосфери Лондона, що супроводжувалися численними смертельними наслідками. У 1873 р. у Лондоні було відзначено 268 непередбачених смертей. Сильне задимлення в сполученні з туманом у період з 5 по 8 грудня 1852 р. призвело до загибелі більше 4000 жителів Великого Лондона. У січні 1956 р. близько 1000 лондонців загинули в результаті тривалого задимлення. Велика частина тих, хто вмер зненацька, страждали від бронхіту, емфіземи легень чи серцево-судинними захворюваннями.

Урок №57. Вплив тютюну, алкоголю, наркотичних речовин на організм людини.

Урок №58. Вплив комп’ютерної техніки на здоров’людини.