Аналіз результатів дослідження

Проведене нами дослідження потребувало визначення ефективності використаної на формувальному етапі експерименту системи роботи з формування у дошкільників ціннісного ставлення до держави Україна.

Щоб виявити загальний рівень знань ЕГ ми вирішили розпочати контрольний етап у вигляді пізнавально-спортивного турніру «Ігри патріотів» [25], між дітьми експериментальної і контрольної груп. Змагання відбувалось у музичному залі, в другу половину дня.

Метою турніру було: перевірити знання та уявлення дітей про минуле та сучасне життя народу України; розвивати зв'язне мовлення, увагу, пам'ять, логічне мислення; виховувати у дітей патріотичні почуття, формувати дружні стосунки, навички командної гри.

Напередодні турніру кожна команда отримала домашнє завдання: придумати назву і девіз команди, підготувати невеликий театрально-історичний нарис.

Під час турніру ми спостерігали за поведінкою дітей, рівнем їхньої активності і компетентності. Діти як ЕГ так і КГ із задоволенням брали участь у конкурсах, відповідали на запитання, виконували доручення. Проте, ми помітили, що діти експериментальної групи швидше і впевненіше відповідають на запитання ведучого, краще знають факти із історії України, називають символи. Навіть, діти, які невпевнено відповідали на заняттях (Леонід В., Максим Д.) зараз вправно відповідали. Велику роль відіграли командири (Катя К.– ЕГ і Ірина В. – КГ), які вправно організували роботу команд. Рівень теоретичної підготовки дітей ЕГ помітно зріс. Діти з низьким рівнем (Віка К., Вероніка К., Артем М.) перестали боятись відповідати на запитання, підтримували своїх товаришів. Діти середнього рівня підготовки (Рустам Х., Богдан П., Еля Л., Мирослава М., Софія П.) стали відповідати набагато впевненіше і швидше.

Провівши турнір, ми в загальному оцінили рівень теоретичної підготовки і практичної поведінки дітей ЕГ і КГ. Порівнюючи результати із показниками отриманими на констатувльному етапі, можна дійти висновку, що рівень знань дітей КГ теж дещо підвищився, однак все ж у цій групі чимало дітей залишилося на середньому, а то й низькому рівні. Натомість рівень знань дітей ЕГ значно підвищився. Якщо, на констатувальному етапі ЕГ мала нижчий показник теоретичної і практичної підготовки ніж КГ, то на контрольному етапі показники ЕГ порівняно зросли і перевищуюють рівень знань КГ. Щоб остаточно переконатися в цьому, ми провели бесіду, індивідуально з кожною дитиною ЕГ, в ході якої задавали такі питання:

1.Як називається наша Батьківщина?

2. Яка назва столиці України?

3. Як називається державна мова України?

4. Назви державні символи України?

5.Що потрібно робити коли звучить гімн?

6.Назви народні символи України?

7.Яких відомих українців ти знаєш?

8.Які ти знаєш українські свята?

9. Пригадай назви предметів українського національного одягу.

10. Як називається місто, в якому ти живеш?

11. Які архітектурні пам’ятки Рівного ти знаєш?

12.Опиши свою Батьківщину.

В ході бесіди ми помітили як змінився рівень підготовки кожної дитини. Діти низького рівня (Софія П., Артем Н., Матвій Мич., Вероніка К., Максим К.,Леонід В.) стали впевненішими, вони отримали нові знання, стараються давати відповіді на запитання. Називають державні і народні символи, предмети українського національного одягу, атріотичні у святах. Діти середнього рівня (Діма М., Мирослава М., Еля Л., Марк З., Максим В., Данило С., Рустам Х.) розширили свої знання, дають відповіді повними реченнями. Знають столицю України, відомих українців, розподіляють свята на групи, розповідають про рідне місто. Діти високого рівня (Марк Я.,Матвій М.,Катя К., Захар Д.) систематизували та узагальнили свої знання, дають розгорнуті відповіді, доповнюють відповіді товаришів, висловлюють свою думку. Свідомо розповідають про Україну і рідне місто, називають архітектурні пам’ятки Рівного, описують свою Батьківщину, використовуючи порівняння і образні слова. Таким чином, з підвищеням рівня компетентності дітей зріс і рівень ціннісного ставлення дітей до держави Україна. Діти стали більш свідомими і відповідальними, почали формуватися патріотичні почуття маленьких громадян своєї держави.Отримані результати наводимо у таблиці 4. [Додаток Н]

На основі таблиці 4 подаємо зведену таблицю рівнів ціннісного ставленя до України, отримані на констатуючому і контрольному етапах експеримента.

Таблиця 2.5

Рівні ціннісного ставлення до України дітей ЕГ	Констатуючий етап	Контрольний етап
К-ть дітей	%	К-ть дітей	%
Високий		20,0		45,0
Середній		40,0		45,0
Низький		30,0		10,0

Таким чином, на контрольному етапі ми виявили наступне:

- кількість дітей, що мають низький рівень знань про державні символи зменшились до 2, тому,що 6 дітей перейшло на середній рівень;

- кількість дітей, що мають високий рівень, збільшилася на 5 дітей.

- на середньому рівні залишилося 9 дітей.

Діаграма 2 демонструє нам співвідношення рівнів знань кожної дитини на констатуючому і контрольному етапах.

Рис. 2.2. Співвідношення рівнів знань кожної дитини на констатуючому і контрольному етапах

Порівнюючи показники, які були отримані при вивченні рівня сформованості ціннісного ставлення до України на констатуючому і контрольному етапах експерименту, можна зробити висновок, що в ЕГ групі на контрольному етапі відбулося збільшення кількості дітей, що мають високий і середній рівні ціннісного ставлення до України.

Отже, аналізі діаграми дозволяє зробити висновок про правильність висунутої гіпотези дослідження, про те, що основу патріотизму як риси особистості дитини дошкільного віку складає ціннісне ставлення до України як держави; в старшому дошкільному віці можливе формування ціннісного ставлення до Батьківщини за таких умов:

• систематичне розширення знань дітей про Україну як державу;

• участь дітей в житті держави у формах, які дозволяють їм виявити своє емоційне ставлення до подій, що відбуваються в Україні (свята, розваги, акції);

•співпраця дошкільного закладу з батьками.