Базові знання, вміння та навички

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до самостійної роботи

З гігієни та екології

Для студентів III курсу медичного факультету

Частина1.“Загальні питання гігієни та екології”

 

 

Львів-2015

УДК 613:577.4](07)

ББК 51.20+51.201

М 545

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи з гігієни та екології для студентів III курсу медичного факультету. Частина 1. “Загальні питання гігієни та екології.”

 

Підготували: проф. В.І. Федоренко (теми 1, 2), доц. І.Г. Мудра (теми 3, 10, 11), доц. Л.М. Кіцула (теми 6, 8,9), доц. Л.П. Козак (тема 7), к.мед.н., ас. Н. М. Скалецька (тема 4), ас. Я.М. Ямка (теми 4,5).

 

Під загальною редакцією зав. кафедри загальної гігієни з екологією, професора В.І. Федоренко.

 

Рецензенти:

 

О.П. Корнійчук, професор, завідувач кафедри мікробіології, імунології та вірусології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

 

Б.А. Пластунов, доцент кафедри гігієни і профілактичної токсикології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

 

Методичні рекомендації схвалено методичною комісією з профілактичної медицини і рекомендовано до друку (протокол № 4 від 10.09.2015 р.).

 

Відповідальний за випуск: перший проректор з науково-педагогічної роботи ЛНМУ імені Данила Галицького, професор М. Р. Гжегоцький

 

 

Методичні рекомендації з гігієни та екології для студентів медичного факультету складені на основі навчального плану, розробленого на принципах Європейської кредитно – трансферної системи (ECTS) і призначені для допомоги студентам у підготовці та виконанні самостійної роботи.

Методичні рекомендації до самостійних робіт включають: актуальність теми; навчальні цілі; базові знання, вміння та навички; зміст теми; рекомендовану літературу; матеріали для самоконтролю та самостійної роботи студентів (контрольні питання, тести, задачі, тестові завдання).

Самостійна робота виконується студентом у робочому зошиті у вигляді письмових відповідей на контрольні питання, вирішення ситуаційних задач і тестів. Консультації студентам з виконання роботи надає викладач.

В академічному журналі викладач відмічає виконання самостійної роботи.

 

Зміст

 

“Загальні питання гігієни та екології

 

№ з/п	Теми самостійних робіт	Стор.
1.	Історія становлення та розвитку гігієни. Сучасний період розвитку гігієни.
2.	Гігієнічне значення складових біосфери (атмосфери, гідросфери, літосфери).
3.	Методика гігієнічної оцінки впливу кліматопогодних умов на здоров'я людини. Профілактика метеотропних реакцій.
4.	Ендемічний зоб як гігієнічна проблема, його етіологія, профілактика. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їхня профілактика.
5.	Джерела та види водопостачання. Методика санітарного обстеження джерел водопостачання та відбору проб води для бактеріологічного і санітарно-хімічного дослідження.
6.	Санітарне очищення населених місць.
7.	Методи консервування харчових продуктів, їхня гігієнічна характеристика. Харчові добавки, їхня гігієнічна характеристика.
8.	Фізіолого-гігієнічне значення нутрієнтів. Харчова та біологічна цінність харчових продуктів
9.	Профілактика аліментарних та аліментарно-зумовлених захворювань.
10.	Методи дослідження та оцінка впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я дітей і підлітків. Визначення групи здоров’я та фізичного розвитку.
11.	Методика гігієнічного контролю за організацією фізичного виховання та трудового навчання дітей і підлітків. Лікарсько-професійна консультація та медичний професійний відбір підлітків в умовах школи та поліклініки.
	Перелік питань, практичних навичок та завдань до іспиту

 

 

САМОСТІЙНІ РОБОТИ

«Загальні питання гігієни та екології»

Тема 1. Історія становлення та розвитку гігієни. Сучасний період розвитку гігієни

Актуальність теми

Гігієна як наука у своєму розвитку пройшла тривалий і важкий шлях. ЇЇ характер і рівень розвитку та становлення залежав і був пов’язаний з науково-технічними, культурними, побутовими особливостями суспільного ладу. Історія гігієни збагачує світогляд студента, лікаря, сприяє об’єктивному розумінню профілактичної медицини та необхідності гігієнічних знань, навичок і засобів ефективної профілактики захворювань, допомагає пізнати аспекти досягнення інших наук, визначає рівень культури народу, наводить багато прикладів самовідданого служіння вчених-гігієністів і санітарних лікарів справі збереження і зміцнення здоров’я населення.

 

Навчальні цілі

Знати основні історичні етапи розвитку гігієни та внесок у її розвиток провідних вчених-гігієністів.

Аналізувати історичні етапи становлення гігієни як галузі профілактичної медицини та внесок в її розвиток видатних вчених-гігієністів.

Використовувати наукові досягнення вчених-гігієністів у вивченні гігієни як навчальної дисципліни медичної освіти та практичній діяльності лікаря.

 

Базові знання, вміння та навички

Медицина Стародавнього світу, Х-XIV ст. та середніх віків. Погляд видатних клініцистів на значення гігієни при лікуванні (історія медицини).

Зміст теми

Основні історичні етапи розвитку гігієни. Емпіричний етап в історії гігієни. Формування та становлення гігієнічних знань первісного суспільства. Гігієнічні традиції Стародавнього Світу (Стародавній Єгипет, Індія, Ізраїль, Китай, Рим, Греція, Візантія). Погляди Гіппократа, Авіценни, Сократа на роль профілактики у збереженні та зміцненні здоров’я. Санітарна культура у Київській Русі. Причини занепаду гігієнічних знань в епоху Середньовіччя. Епідемії, пандемії інфекційних хвороб у Західній Європі в часи Середньовіччя. Науково-експериментальний етап розвитку гігієни. Роль М. Петтенкофера, О.П. Доброславіна, Ф.Ф. Ерісмана, В.А. Субботіна та інших вчених у становленні науково-експериментального етапу гігієни. Становлення наукових гігієнічних шкіл (англійська, північноамериканська, французька, австро-пруська).

Розвиток гігієнічної науки в Україні. Створення кафедр гігієни в медичних університетах України. Медико-санітарна служба в УНР, ЗУНР. Внесок визначних вчених О.М. Марзєєва, Л.І. Медведя, Р.Д. Габовича, Є.Г. Гончарука та ін. у розвиток гігієнічної науки. Сучасний період розвитку гігієни. Історія кафедри загальної гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Львівська школа гігієністів. Основні напрямки наукових досліджень кафедри на сучасному етапі.

Рекомендована література

Основна:

1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров'я, 2004.- С. 44 - 74.

2. Бабієнко В.В., Гринзовський А.М., Ворохта Ю.М. Введення в профілактичну медицину. – К.: «Слово» 2012. – 232 с.

Додаткова:

1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / За ред. Є.Г. Гончарука. - К.: Вища школа, 1995.- С.6-16, 23-48.

2. І. Даценко. Видатний гігієніст України професор Мартинюк Влас Захарович. – Львів. 2007. – 280 с.

3. Сердюк А.М., Прицкевич В.Л. Завещания врача – профилактика К.: Фирма “Деркул’’, 2003. – 192 с.

4. Лікарський збірник. Нова серія. Т.XIV. на пошану дійсного члена НТШ професора Ірини Даценко. Львів, 2005.

5. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. Довідник. – 2009. – Львів: Видавничий дім “Наутілус”. – 2009. 412 с.

6. Б. Зіменковський, М. Гжегоцький, О. Луцик. Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. 1784. – 2009. – Львів. Видавничий дім “Наутілус”, 2009. – С. 472.

7. Габович Р.Д. Командировка в лабиринты смерти./Под. ред В.Г. Бардова, И.И. Даценко. Львов, Афиша, 2002 – 364 с.

8. Федоренко В.І. Основні напрямки і результати наукових досліджень кафедри загальної гігієни з екологією Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького до 110-ї річниці заснування кафедри // Гігієна населених місць. Вип. 54. – К., 2009. – С.3-11.

9. Зіменковський Б.С, Гжегоцький М.Р., Федоренко В.І., Пластунов Б.А. Історія розвитку та здобутки Львівської наукової гігієнічної школи.// Гігієнічна наука та практика: сучасні реалії. – Матеріали XV з’їзду гігієністів України. – Львів. 2012 – С. 10-13.

Матеріали для самоконтролю та самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Зародження емпіричної гігієни в первісному суспільстві.

2. Розвиток емпіричної гігієни в країнах Стародавнього світу.

3. Занепад медичних та гігієнічних знань в епоху Середньовіччя.

4. Видатні вчені емпіричного та експериментального періоду: Гіппократ, Авіценна, Рамацціні, М. Петтенкофер, Ф.Ф Ерісман, О.П. Доброславін, В.А. Субботін та ін., їхній вклад в розвиток гігієнічних знань.

5. Історія розвитку гігієни в Україні. Видатні діячі доби Київської Русі (Євпраксія, Феодосій Печерський, Агапіт), середньовіччя та допромислового капіталізму (Ю.Котермак-Дрогобич, П.Могила, Д.Самойлович та ін.)

6. Розвиток експериментальної гігієни в Україні. Створення кафедр гігієни в медичних університетах України (М.І.Пирогов, В.А.Субботін, І.Я.Горбачевський, О.В.Корчак-Чепурківський, А.І.Якобій, Г.В.Хлопін, Є.Озаркевич, С.Бондзинський).

7. Виникнення медико-санітарної служби в УНР (Б. Матюшенко), ЗУНР (І.Курівець).

8. Академік Марзєєв О.М. - засновник сучасної гігієнічної науки і санітарно-епідеміологічної справи в Україні.

9. Сучасний період розвитку та диференціації гігієни. Внесок українських вчених в розвиток сучасної гігієни (В.К. Навроцький, Р.Д. Габович, Л.І. Медведь, Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв та ін.).

10. Львівська школа гігієністів (В.З.Мартинюк, І.І.Даценко, М. Й. Гжегоцький, Г.І. Столмакова, Б.М. Штабський та ін.).

11. Основні напрямки наукових досліджень кафедри загальної гігієни з екологією на сучасному етапі.

 

Контрольні тести

1. Засновником експериментальної гігієни вважається:

а) Гіппократ; б) Гален; в) Б.Рамацціні; г) М. Петтенкофер; д) Ф.Ф. Ерісман.

2. Засновником кафедри гігієни у Львові був:

а) С.Бондзинський; б) П. Кучера; в) З.Штойзінг; г) В.Мартинюк; д) І.Даценко.

3. Засновником кафедри гігієни у Київському університеті був:

а) М.Пирогов; б) В.Субботін; в) О.Корчак-Чепурківський; г) В.Орлов; д) С. Бондзинський.

4. Кафедра гігієни у Львові заснована у... році:

а) 1871; б) 1873; в) 1899; г) 1922; д) 1927.

5. Кафедра гігієни у Києві заснована у... році:

а) 1871 б) 1873; в) 1899; г) 1922; д) 1927.

6. Перша санітарно-епідеміологічна станція в Україні створена у... році:

а) 1871; б) 1873; в) 1899; г) 1922; д) 1927.

7. До визначних санітарно-технічних споруд Стародавнього Риму належать:

а) водогін; б) каналізація; в) лазні; г) житлові будинки; д) басейни.

8. “Салернський кодекс здоров’я” належить перу:

а) Гіппократа; б) Галена; в) Авіценни; г) Арнольда з Віланови; д) Маймоніда.

9. Перший український медичний трактат, що містить багато гігієнічних правил, належить перу:

а) Євпраксії; б) Нестора Літописця; в) Агапіта; г) Ю.Котермака-Дрогобича; д) П.Могили.

10. Одним з перших професорів медицини - вихідців з західноукраїнських земель, який займався питаннями профілактичної медицини, був:

а) П. Могила; б) Х. Борсук-Мойсеєв; в) Ю. Котермак-Дрогобич; г) Ф. Політковський; д) Д.Самойлович.

11. У якому році у Львові було побудовано перший водогін?

а) 988; б)1256; в) 1404; г) 1586; д) 1623.

12. Ініціатор створення Лікарської комісії НТШ у Львові, пропагандист гігієнічних знань у Галичині:

а) О.Кониський; б) І.В. Верхратський; в) І. Горбачевський; г) Є. Озаркевич; д) М.Панчишин.

13. Кому належить наступне висловлювання: „Не кожен лікар, звичайно, може бути спеціалістом з гігієни, але кожен, окрім відомого запасу знань з цього предмета, може і повинен засвоїти собі гігієнічний спосіб мислення.”

а) О.П. Доброславіну; б) Ф.Ф. Ерісману; в) М. Петтенкоферу; г) О.М.Марзєєву; д) М.І.Пирогову.

14. Хто автор наступного висловлювання „А все ж таки, все ж таки майбутнє належить нам – гігієні.”

а) Ф.Ф.Ерісман; б) О.П.Доброславін; в) О.М.Марзєєв; г) О.В.Корчак-Чепурківський; д) В.А.Субботін.

15. Кому належить вислів: „Я вірю в гігієну. Майбутнє належить медицині запобіжній”.

а) Ф.Ф.Ерісману; б) М.Петтенкоферу; в) О.М.Марзєєву; г) М.І. Пирогову; д) Авіценні.

16. Хто запропонував видання у Львові першого україномовного журналу “Здоров’я”?

а) О. Кониський; б) В.І. Горбачевський; в) С.Є. Озаркевич; г) В.І. Верхратський; д) Е.М. Панчишин.

17. Кому належать слова: “Ми вважаємо гігієну не тільки необхідністю, але й одним з найважливіших, якщо не найважливішим предметом діяльності практичного лікаря. Чим зріліший практичний лікар, тим більше він розуміє могутність гігієни і відносну слабість лікування, терапії.”

а) В.А.Субботіну; б) Ф.Ф.Ерісману; в) М.І. Пирогову; г) Г.А. Захар’їну; д) С.П. Боткіну.

18. Хто сформулював мету гігієни так: “Гігієна як наука переслідує велику і благородну мету – зробити розвиток людського організму найбільш досконалим, життя найбільш сильним, згасання найбільш уповільненим, а смерть найбільш віддаленою”?

а) М.Петтенкофер; б) І.Франк; в) Е.Паркс; г) Ф.Ф.Ерісман; д) О.В. Корчак-Чепурківський.

19. Хто запропонував термін «дезінфекція»?

а) Авіценна; б) М. Петтенкофер; в) Дж. Фракасторо; г) Л. Пастер; д) Парацельс.

20. Які споруди називали «терми» у Стародавньому Римі?

а) водогінні; б) каналізаційні споруди; в) громадські лазні; г) стадіони; д) гімнастичні зали.

21. Хто написав про важливе значення умов довкілля для здоров’я людини так: «Лікареві, який прибув у незнайоме для нього місто, необхідно вивчити клімат, грунт, воду, спосіб життя населення. Лише той, хто заздалегідь досліджує умови життя в місті, зможе успішно лікувати хворих і піклуватися про здоров’я людей»:

а) Авіценна; б) Гіппократ; в) М. Петтенкофер; г) Ф. Ф. Ерісман; д) О. Марзєєв.

 

Тема 2. Гігієнічне значення складових біосфери (атмосфери, гідросфери, літосфери)

Актуальність теми

Упродовж усього життя людина зазнає впливу чинників навколишнього середовища – атмосферного повітря, води, ґрунту. Їхні фізико-хімічні властивості прямо або опосередковано впливають на організм людини, санітарні умови проживання, рослинний і тваринний світ. Хімічне, енергетичне, біологічне забруднення біосфери негативно впливає на стан здоров’я, сприяє виникненню і поширенню інфекційних і неінфекційних, зокрема екологічно залежних і екологічно зумовлених, захворювань. Природоохоронні заходи повинні забезпечити збереження довкілля для життєдіяльності сьогоднішніх і майбутніх поколінь. З гігієнічних позицій з метою захисту довкілля і збереження здоров’я є розвиток санітарно-екологічних, санітарно-гігієнічних, медичних заходів для попередження захворювань і створення найсприятливіших умов для охорони здоров’я.

 

Навчальні цілі

Знати гігієнічне значення повітря, води, ґрунту та основні джерела їхнього забруднення.

Ознайомитись з комплексом заходів охорони довкілля від забруднення.

Уміти трактувати основні поняття про біосферу, фактори навколишнього середовища (фізичні, хімічні, біологічні, психологічні), їхній вплив на організм та здоров’я населення, аналізувати і використовувати у практичній лікарській діяльності сприятливі чинники довкілля.